Справа № 461/10648/23
Провадження № 1-кс/461/29/24
04.01.2024 року слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши клопотання захисника ОСОБА_3 про скасування арешту майна,
Захисник ОСОБА_3 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 звернулася до суду із клопотанням про скасування арешту майна. В обгрунтування заявленого клопотання вказує на те, що 22 грудня 2023 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова розглянув клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів в сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 , наклав арешт на наступне майно: мобільний телефон марки «Redmi Note 9 Pro», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 із сім-картою із абонентським номером НОМЕР_3 ; імітаційні засоби у вигляді грошових купюр номіналом 100 доларів США, серія та номер: НОМЕР_4 в кількості 20 штук; файловий пакет та дві гумові резинки жовтого кольору, в які було упаковано імітаційні засоби. Дані речі та грошові кошти були вилучені у підзахисного ОСОБА_5 під час затримання та буди видані ним добровільно. Захисник вважає, що відсутня будь-яка потреба у подальшому застосуванні арешту, заходу забезпечення кримінального провадження щодо мобільного телефона підозрюваного ОСОБА_5 та сім карти до нього. Стверджує, що даний телефон оглянуто слідчим та проведено з ним всі необхідні слідчі та розшукові дії, які належним чином задокументовано, а відтак подальше зберігання мобільного телефона при матеріалах кримінального провадження не є доцільним та майно може бути повернуте власнику, а саме ОСОБА_5 , який йому необхідний для спілкування з родиною, друзями та пацієнтами.
Заявник в судовому засіданні клопотання підтримала з наведених у ньому підстав.
Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання заперечив, зазначив, що вищевказаний мобільний телефон він має значення для розслідування вказаного кримінального провадження. Крім цього вказав, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, санкція якого передбачає конфіскацію майна, та те, що у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, вищевказане майно підлягатиме конфіскації.
Заслухавши доводи учасників справи, дослідивши матеріали клопотання, приходжу до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023140000001090 від 02.10.2023, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
В ході досудового розслідування кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 22.12.2023 року накладено арешт на майно, яке було вилучено 20.12.2023 року під час затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , саме: мобільний телефон марки «Redmi Note 9 Pro», ІMEI1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 із сім-картою із абонентським номером НОМЕР_5 ; імітаційні засоби у вигляді грошових купюр номіналом 100 доларів США, серія та номер: НОМЕР_4 в кількості 20 штук; файловий пакет та дві гумові резинки жовтого кольору, в які було упаковано вказані імітаційні засоби.
Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, саме на власника або володільця майна покладається обов'язок довести, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт на майно накладено необґрунтовано.
Як встановлено слідчим суддею, однією з підстав накладення арешту було те, що вилучені телефони мають важливе значення для кримінального провадження та мають значення речових доказів у даному кримінальному провадженні.
Накладаючи арешт, слідчий суддя виходив з того, що мобільний телефон марки «Redmi Note 9 Pro», ІMEI1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 із сім-картою із абонентським номером НОМЕР_5 , який був вилучений в ході обшуку, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Як вбачається з пояснень слідчого ОСОБА_4 , вищевказаний мобільний телефон має значення для розслідування вказаного кримінального провадження.
До матеріалів клопотання не долучено жодних доказів того, що на сьогодні відпала потреба у накладенні арешту на вищевказаний мобільний телефон, окрім пояснень самого заявника.
Слідчим суддею встановлено, що потреба у подальшому застосуванні арешту на теперішній час не відпала через незавершеність досудового розслідування.
Крім цього, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, санкція якого передбачає конфіскацію майна, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, вищевказане майно підлягатиме конфіскації.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про скасування арешту майна слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та підписано 05 січня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1