Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/6954/23
05.01.2024 року м.Виноградів
Слідчий суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , секретар судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні №12022071080000471,
На розгляд слідчого судді передано вказану скаргу.
Скаржник просить суд визнати протиправною бездіяльність слідчого ОСОБА_4 та інших слідчих з групи слідчих у кримінальному провадженні, та зобов'язати слідчого ОСОБА_4 допитати осіб за переліком, що вказаний скаржником, залучити трьох осіб потерпілими, подати до суду клопотання про накладення арешту на майно ПрАТ «Восход».
Вимоги скарги обґрунтовано тим, що група слідчих на чолі з слідчим ОСОБА_4 ВП№1 Берегівського РВП розслідує кримінальне провадження №12022071080000471 від 18.10.2022. Дане кримінальне провадження розпочато за ознаками ч.3 ст.358 КК України. Скаржник ОСОБА_3 заявляє, що з 18.10.2022 по теперішній час жодних слідчих дій не проведено. Йому, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не надано статусу потерпілих. Тому скаржник вважає, що слідчим допущено порушення ст.9 КПК України (бездіяльність). Крім того, слідчим не здійснено ряду слідчих дій, в тому числі не накладено арешт на майно ПрАТ «Восход», яке мають намір відчужити його керівники.
В судове засідання учасники справи не з'явилися.
Представник скаржника адвокат ОСОБА_7 подала письмову заяву,у якій просить розглядати скаргу без її участі та без участі скаржника. У письмовому клопотанні зазначила, що вимоги скарги підтримує повністю, просить задоволити у повному об'ємі. Окремо повідомила про те, що при поданні повідомлення про злочин було заявлено про визнання ОСОБА_3 потерпілим, однак дане клопотання ще не розглянуто.
Слідчий ОСОБА_4 не з'явився на судовий виклик, його неявка не перешкоджає розгляду скарги.
Вивчивши доводи скарги та дослідивши подані скаржником письмові документи, слідчий суддя вирішив наступне.
За змістом скарги, 18 жовтня 2022 внесено відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення за ст.358 ч.3 КК України, розпочато кримінальне провадження №12022071080000471.
Представник скаржника у клопотанні від 05.01.2024 доповнила доводи скарги твердженням про те, що при поданні повідомлення про злочин було заявлено про визнання ОСОБА_3 потерпілим, проте цю заяву не розглянуто.
Слідчий суддя констатує, що на підтвердження обставини, на яку послалася представник скаржника у заяві від 05.01.2024, не забезпечено доказу. Відтак ця обставина є недоведеною та не береться до уваги при прийнятті рішення за скаргою.
Відповідно до ст.2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Оскільки кримінальне провадження розпочато за заявою ОСОБА_3 про вчинення щодо нього кримінального правопорушення, то в силу ст.55 КПК України у нього виникли права і обов'язки потерпілого.
Відтак, скарга у частині вимог про зобов'язання слідчого «залучити ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні» є з цієї точки зору безпідставною.
У інші частині даної вимоги скарги, про зобов'язання слідчого «залучити ОСОБА_5 , ОСОБА_6 потерпілими», слід відмовити на тій підставі, що слідчий суддя не може вирішувати питання про права та обов'язки осіб, що не беруть участь у справі.
Крім того, питання про залучення потерпілим у кримінальному провадженні є дискреційними повноваженнями слідчого; відповідно до ч.5 ст.40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Згідно з ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Також чинним КПК України не передбачена можливість визнання або невизнання особи потерпілою у кримінальному провадженні слідчим суддею, так само як до повноважень слідчого судді не віднесено право зобов'язувати слідчого визнати особу потерпілою у кримінальному провадженні, що є додатковою підставою для відмови у задоволенні вимог скарги у цій частині.
Частиною першою статті 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування, у відповідності до ст.307 КПК України, слідчим суддею постановляється ухвала про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Також, оскаржуючи на підставі ст.303 КПК України бездіяльність слідчого як протиправну, скаржник просить зобов'язати слідчого здійснити допит осіб та подати до суду клопотання про накладення арешту на майно ПрАТ «Восход».
Відповідно до змісту ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу.
Щодо здійснення інших процесуальних повноважень слідчого, то відповідно до змісту ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена не будь яка «інша бездіяльність» слідчого, а лише така, що полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Тобто, йдеться про процесуальні дії, для вчинення яких нормами КПК України визначено конкретний строк.
Допит є слідчою дією.
Статтею 223 КПК України, якою встановлено загальні вимоги до слідчих дій, не встановлено строку проведення допиту. Стаття 224 КПК України, що стосується допиту, не встановлює конкретного строку проведення допиту у рамках кримінального провадження.
Крім того, вирішення питання про проведення слідчих дій є дискреційними повноваженнями слідчого, втручання у які слідчим суддею КПК України не передбачено.
Тому у задоволенні вимоги про зобов'язання слідчого провести допит слід відмовити.
Арешт на майно є заходом забезпечення кримінального провадження. Відповідно до змісту ст.132 та Глави 17 КПК України, не встановлено строку застосування слідчим арешту майна як заходу забезпечення. Дана процесуальна дія також віднесена до дискреційних повноважень слідчого, втручання у які слідчим суддею КПК України не передбачено. А особа, яка вважає, що кримінальним правопорушенням їй завдано матеріальної шкоди (цивільний позивач), вправі самостійно подати клопотання про застосування заходу забезпечення у виді арешту майна (ч.1 ст.171 КПК України).
Тому, і у задоволенні вимоги про зобов'язання слідчого подати до суду клопотання про накладення арешту на майно слід відмовити.
Керуючись ст.ст.303, 306-307 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого ОСОБА_4 та інших слідчих з групи слідчих у кримінальному провадженні №12022071080000471, переданої на розгляд слідчому судді 02.01.2024, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1