08 січня 2024 року м. Чернівці Справа № 600/5732/23-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецького районного територіального центру комплектування і соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування наказу, -
І. РУХ СПРАВИ
1.1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Чернівецького районного територіального центру комплектування і соціальної підтримки (далі - відповідач), в якому просить:
- наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 (Код ЄРДПОУ 26639474) в частині мобілізації аспіранта Класичного приватного університету за спеціальністю “Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок”, та про зарахування аспіранта до списків особового складу військової частини - визнати протиправним та скасувати.
1.2. Ухвалою суду від 07.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН
Аргументи позивача
2.1. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 протиправно призвав позивача до військової служби під час мобілізації, оскільки позивач відповідно до наказу Класичного приватного університету від 21.03.2023 №18 зараховано до складу аспірантів в аспірантуру Класичного приватного університету, а тому в нього наявне право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації
Аргументи відповідача
2.2. Від Чернівецького РТЦК та СП надійшов відзив на позов в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, у зв'язку з тим, що спірний наказ являється актом індивідуальної дії, виданим відповідачем у результаті владних управлінських функцій та не розрахований на багаторазове застосування, а тому вичерпує дію після його виконання.
ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
3.1. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно наказу Класичного приватного університету (м. Запоріжжя) від 21.03.2023 №18 за результатами вступних іспитів відповідно до рішення приймальної комісії зараховано до складу аспірантів першого року денної форми навчання (з відривом від виробництва) в аспірантуру Класичного приватного університету терміном на чотири роки з 21.03.2023 року по 22.03.2027 рік по спеціальності 072 Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок.
3.2. 19.07.2023 офіцер запасу ОСОБА_1 оповіщений в м. Чернівці та пройшов заходи призову на військову службу по мобілізації.
3.3. Наказом начальника Чернівецького РТЦК та СП від 20.07.2023 №222 лейтенанта ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації.
3.4. 31.07.2023 позивач подав рапорт до відповідача про скасування наказу про призов на військову службу під час мобілізації, який був повернутий без реалізації.
Вважаючи дії відповідачів щодо його мобілізації та вказані накази протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
ІV. ПОЗИЦІЯ СУДУ
4.1. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
4.2. Згідно з ч.ч.1, 2 ст.17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
4.3. У силу вимог ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
4.4. За приписами ч.ч.1, 2 ст.2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 р. № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
4.5. Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
4.6. Пунктом 2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 р. № 1153/2008, передбачено, що громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.
4.7. У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.
4.8. З громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладається контракт згідно з додатками 1 і 2.
4.9. За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
4.10. За приписами ст.1 Закону України "Про оборону України" від 06.12.1991 р. № 1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
4.11. Статтею 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 р. № 3543-ХІІ (далі - Закон № 3543-ХІІ) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
4.12. Відповідно до ч.2 ст.4 Закону № 3543-XII загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
4.13. Згідно з ч.5 ст.4 Закону № 3543-XII вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.
4.14. За змістом ст.2 Закону № 3543-XII правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.
4.15. Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан.
4.16. Указом Президента України № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 р. було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
4.17. На час виникнення спірних правовідносин та на дату ухвалення рішення у цій справі на території України продовжує діяти воєнний стан.
4.18. Статтею 22 Закону № 3543-ХІІ визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
4.19. Зокрема, відповідно до ч.ч.3, 5 ст.22 Закону № 3543-XII під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
4.20. Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
4.21. Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 р. № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
4.22. За змістом пункту 7 цього Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
4.23. У силу пункту 12 цього Положення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження.
4.24. Абзацами 1, 2 частини 1 статті 39 Закону № 2232-ХІІ визначено, що призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
4.25. На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.
4.26. Статтею 23 Закону № 3543-ХІІ передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
4.27. Зокрема, відповідно до ст.23 Закону № 3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також, зокрема:
- здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;
- наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.
4.28. З матеріалів справи слідує, що відповідно до наказу Класичного приватного університету від 21.03.2023 №18 позивача за результатами вступних іспитів згідно рішення приймальної комісії зараховано до складу аспірантів першого року денної форми навчання (з відривом від виробництва) в аспірантуру Класичного приватного університету терміном на чотири роки з 21.03.2023 року по 22.03.2027 рік по спеціальності 072 Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок.
Отже, з врахуванням положень статті 23 Закону № 3543-XII, позивач мав право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Однак наявність такого права, не свідчить про те, що позивач його реалізував або хотів реалізувати.
4.29. Як встановлено судом вище, позивач зарахований на денну форму навчання в аспірантурі 21.03.2023 року, і з саме з цього моменту він міг реалізувати своє право на відстрочку. Однак, як видно з матеріалів справи, таким правом не скористався та 19.07.2023 року пройшов заходи призову на військову службу по мобілізації.
4.30. Суд зазначає, що стосовно військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
4.31. Відповідно до положень ч.ч.2, 3 ст.2 Закону № 2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
4.32. Пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону № 2232-XII визначено, що початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
4.33. Таким чином, законодавство розрізняє поняття військовозобов'язаний та військовослужбовець. Зокрема, з моменту відправлення військовозобов'язаного до військової частини він набуває статусу військовослужбовця, оскільки проходить військову службу, внаслідок чого на нього вже розповсюджуються гарантії, надані військовослужбовцям, а не військовозобов'язаним.
4.34. З матеріалів справи слідує, що наказом начальника Чернівецького РТЦК та СП від 20.07.2023 №222 лейтенанта ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації.
Тобто, з 20.07.2023 року позивач вже є військовослужбовцем.
4.35. З системного аналізу ст. 23 Закону № 3543-ХІІ, яка регулює відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, та ст.26 Закону № 2232-XII, що передбачає підстави звільнення з військової служби під час мобілізації у період воєнного часу, вбачається, що відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та звільнення з військової служби під час мобілізації є різними поняттями і ґрунтуються на положеннях різних інститутів військового права. За колом осіб відстрочка стосується тільки військовозобов'язаних і є для них підставою для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Своєю чергою, звільнення з військової служби стосується військовослужбовців, тобто осіб, які проходять військову службу.
Отже, за змістом і метою відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаних осіб не стосується правовідносин, пов'язаних зі звільненням військовослужбовців із військової служби. Тому факт відстрочки військовозобов'язаної особи після її призову на військову службу не може розглядатися як причина для її звільнення з військової служби під час воєнного стану.
4.36. Застосувавши ці висновки до даної справи, суд констатує, що оскільки позивач був призваний на військову службу з 20.07.2023 року під час мобілізації в умовах воєнного стану, то він втратив статус військовозобов'язаної особи і набув статусу військовослужбовця, а відтак наказ Класичного приватного університету від 21.03.2023 №18 про зарахування до складу аспірантів позивача не є підставою для звільнення з військової служби.
4.37. Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 22.05.2023 р. у справі № 260/1851/22.
4.38. Згідно ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду.
4.39. Також суд зазначає, що звільнення військовослужбовця під час дії воєнного стану, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на підставі того, що в нього є право на відстрочку, не передбачено нормами Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
4.40. З огляду на викладене, суд вважає дії та накази відповідача щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації в період воєнного часу правомірними та такими, що вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України.
4.41. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
4.42. Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
4.43. За владно-регулятивною природою всі юридичні акти поділяються на правотворчі, правотлумачні (правоінтерпретаційні) та правозастосовні. Нормативно-правові акти належать до правотворчих, а індивідуальні - до правозастосовних.
4.44. Індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов'язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб'єктів; містять індивідуальні приписи, у яких зафіксовані суб'єктивні права та/чи обов'язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов'язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі.
4.45. В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року №2-зп у справі №3/35-313 вказано, що «… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».
4.46. У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі №1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.
4.47. Враховуючи вищенаведене, оскаржувані дії в частині мобілізації, переміщення та направлення позивача для проходження військової служби є актами індивідуальної дії, тобто актом одноразового застосування, станом на час вирішення справи вони вичерпали свою дію внаслідок мобілізації позивача та направлення його для проходження військової служби і зарахування до списків особового складу військової частини.
4.48. Суд звертає увагу позивача, що після видання наказу начальника Чернівецького РТЦК та СП від 20.07.2023 №222 виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом № 2232-ХІІ та Положенням №1153/2008. Цими актами не передбачено звільнення з військової служби шляхом скасування наказів про призов. Цей наказ вже реалізований, а тому його скасування без прийняття відповідного рішення про звільнення з військової служби не відновить початковий стан і не призведе до захисту прав та інтересів позивача, про які він просить у позові.
4.49. Зважаючи на встановлені у ході розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.
V. ВИСНОВКИ СУДУ
5.1. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач.
5.2. Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
5.3. Відтак, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність своїх дій, натомість з матеріалів справи не вбачається порушення прав позивача.
Водночас суд звертає увагу, що позивачем не надано суду жодних доказів того, що його примусово було доставлено в ТЦК, що до нього протиправно застосовано примус, викрадення тощо.
5.4. Позивач, будучи 39 річним аспірантом денної форми навчання Класичного приватного університету (м. Запоріжжя) мав можливість реалізувати своє право на відстрочку як особисто, так і через представника у період з березня по липень 2023 року, однак таким правом не скористався.
5.5. За таких обставин суд прийшов до висновку, що зазначений позов не підлягає задоволенню з підстав викладених у його мотивувальній частині.
VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
6.1. Оскільки в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не стягує та не присуджує на користь позивача понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Чернівецького районного територіального центру комплектування і соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач - Чернівецький районний територіальний центр комплектування і соціальної підтримки (площа Театральна, 6, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 26629474).
Суддя О.В. Анісімов