Справа № 560/18096/23
іменем України
08 січня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 25.02.2019 № 0004019-5306-2209, від 07.08.2020 № 0069181-5305-2209 та від 01.03.2021 № 0047778-2405-2209.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що спірними податковими повідомленнями-рішення нарахований податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Проте відповідно до договору купівлі-продажу від 27.10.2005 будівля комори загальною площею 310,0 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1 перейшло у власність ОСОБА_2 . Вважаючи прийняті рішення протиправними, оскільки у володінні позивача відсутнє майно щодо яких виникло податкове зобов'язанння, позивач звернувся до суду із позовом. Просить задовольнити позовні вимоги.
Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 24.10.2023 Хмельницький окружний адміністративний суд у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовив.
До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовної заяви. Зазначає, що на дату формування податкових повідомлень - рішень згідно інформаційних систем ДПС України та відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна у позивача перебувала нежитлова будівля загальною 564,9 кв м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . 28.07.2022 у Реєстр речових прав на нерухоме майно внесені зміни про погашення права власності на об'єкт нерухомості - нежитлову будівлю загальною площею 564,9 кв м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ., про що в реєстрі вчинено запис про право власності в реєстрі прав на нерухоме майно, погашено 28.07.2022 10:34:37 на підставі погашення у зв'язку з перенесенням. Разом з тим, у Реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня інформація про перехід права власності від позивача до ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 27.10.2005, копію якого позивач подає до суду. Зокрема, у наданій до суду копії договору купівлі-продажу від 27.10.2005 предметом є будівля комори площею 310 м.кв., в той час як у Реєстрі речових прав на нерухоме майно у спільній сумісній власності позивача перебувала нежитлова будівля зерносклад, площею 564,9 м.кв, на яку і нарахований податок.
У відповіді на відзив позивач вказує, що нежитлова будівля - зерносклад, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 564,9 кв. м перебувала у приватній спільній сумісній власності ще з двадцятьма двома громадянами, мешканцями села Колибаївка Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. При цьому, відповідно до Договору купівлі-продажу від 25.12.2004, укладеного між продавцями, в тому числі ОСОБА_1 , з однієї сторони та покупцем ОСОБА_2 , з іншої сторони, передано майно у власність покупця, а покупець прийняла майно - одноповерхову будівлю зерноскладу зовнішньою площею 687,6 кв.м, внутрішньою загальною площею 564,9 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Відповідно до пункту 11 договору право власності на вищевказану будівлю зерноскладу переходить до покупця з моменту державної реєстрації цього договору в Кам'янець-Подільському МБТІ. 25.12.2004 вказаний Договір посвідчений приватним нотаріусом, зареєстрований в Державному реєстрі правочинів, номер правочину 407354. Зазначає, що об'єкт оподаткування, який слугував підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень від 25.02.2019 № 0004019-5306-2209, від 07.08.2020 № 0069181-5305-2209 та від 01.03.2021 № 0047778-2405-2209, вибув із власності позивача ще 03.01.2006. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 08.01.2024 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області про залишення позовну без розгляду.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд встановив таке.
Відповідно до витягу з Державного реєстру правочинів від 25.12.2004 №569438 та договору купівлі-продажу від 25.12.2004, укладеного між позивачем (один із продавців) та ОСОБА_2 (покупець), покупець купив одноповерхову будівлю зерноскладу зовнішньою площею 687,6 кв.м, внутрішньою загальною площею 564,9 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1 і перебуває у власності продавця. Договір посвідчений приватним нотаріусом та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №2765.
Надалі контролюючий орган прийняв податкові повідомлення-рішення форми "Ф", якими визначив суми податкового зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості від 25.02.2019 № 0004019-5306-2209 (податковий період 2018 рік), від 07.08.2020 № 0069181-5305-2209 (податковий період 2019 рік), та від 01.03.2021 № 0047778-2405-2209 (податковий період 2020 рік).
Прийняті податкові повідомлення-рішення надіслані на адресу позивача та повернуті відповідачу з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням встановленого строку зберігання".
Вважаючи податкові повідомлення-рішення від 25.02.2019 № 0004019-5306-2209, від 07.08.2020 № 0069181-5305-2209 та від 01.03.2021 № 0047778-2405-2209 протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Законом України №71-VIII від 28.12.2014 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набрав чинності 01.01.2015, шляхом викладення в новій редакції статті 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України), введений податок - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування, відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України, стали об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частка.
Відповідно до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Підпунктом 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:
а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
ґ) будівлі промислові та склади;
д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
є) інші будівлі.
Згідно з підпунктом 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (підпункт 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України).
Відповідно до підпункту 266.7.4 пункту 266.7 статті 266 ПК України органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов'язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об'єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Отже, оподаткуванню належать об'єкти нежитлової нерухомості, ставки для таких встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування об'єктів нерухомості. Крім того, інформація, необхідна для розрахунку та справляння податку систематично надходить до контролюючих органів від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно й органів, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб.
Суд встановив, що нежитлову будівлю - зерносклад, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 564,9 кв. м, позивач відчужив згідно з договором купівлі-продажу від 25.12.2004. Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 9491825 від 03.01.2006, виданого Кам'янець-Подільським бюро технічної інвентаризації, власником нежитлової будівлі - зерносклад ( АДРЕСА_1 ) є ОСОБА_2 , підставою виникнення права власності є договір купівлі-продажу від 25.12.2004. Отже, починаючи з 03.01.2006 у власності позивача не перебувало нежитлове приміщення загальною площею 564,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Однак податок на цей об'єкт нерухомості нарахований за 2018 - 2020 роки.
Посилання відповідача, що згідно з відомостями, наявними в органах ДПС, позивач станом на день формування спірних рішень мав у власності зазначене нежитлове приміщення, суд вважає необґрунтованими, оскільки згідно з витягом з Державного реєстру правочинів від 25.12.2004 №569438 право власності на нежитлове приміщення загальною площею 564,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 , що підтверджується наданими відповідачем відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Таким чином, контролюючим органом за відсутності на те правових підстав, необґрунтовано нарахований позивачу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а тому, спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та, відповідно, їх слід скасувати.
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги слід задовольнити.
У зв'язку з задоволенням позовних вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, пропорційно до частини задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 25.02.2019 № 0004019-5306-2209, від 07.08.2020 № 0069181-5305-2209 та від 01.03.2021 № 0047778-2405-2209.
Стягнути на користь ОСОБА_1 1073,60 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - ВП 44070171)
Головуючий суддя О.К. Ковальчук