Справа № 560/271/24
08 січня 2024 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Салюк П.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , що діє як законний представник в інтересах ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 в інтересах доньки ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Вимоги до позовної заяви визначені статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Порушуючи норми п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, позивачем у позовній заяві не зазначено відомості щодо реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб).
Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною 4 статті 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Дослідивши матеріали поданої позовної заяви, суд встановив, що позивач у позовній заяві зазначає адресу проживання: АДРЕСА_1 .
В якості доказу позивач надає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 26.03.2022 за №6825-5000510480.
Проте документ, який підтверджує місце реєстрації (проживання) позивача датований 26.03.2022, а не станом на дату звернення до суду з цим позовом.
Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 статті 4 закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі по тексту - Закон №3674-VI) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлений у розмірі 2684,00 грн.
Предметом цього позову є вимоги немайнового характеру.
Позивачка в порушення вимог статті 161 КАС України не надала документ про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В обґрунтування звільнення від сплати судового збору позивачка послалась на пункт 2 частини 1 статті 8 Закону №3674-VI.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
За відсутності першої підстави для звільнення від сплати судового збору (майновий стан), другорядні підстави (такі як предмет позову) не можуть братися до уваги.
Отже, статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлений виключний перелік умов, за яким позивача може бути звільнено від сплати судового збору. При цьому саме на позивача покладається обов'язок довести обставини неможливості сплати судового збору.
Суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 8 Закону України Про судовий збір, з власної ініціативи.
З врахуванням наведених норм права підставою для звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної особи (наприклад, довідка про доходи (пенсію), банківські документи про відсутність на рахунку коштів, тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Проте позивач доказів на підтвердження важкого майнового стану, який унеможливлює сплату судового збору, до позовної заяви не долучив. Без надання позивачем документальних доказів його майнового стану суд не має можливості задовольнити вказане клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Окрім цього, звертаючись з позовом в інтересах доньки ОСОБА_2 позивач діє як законний представник неповнолітнього в розумінні частини 1 статті 56 КАС України, а не як фізична особа, якій законом надане право звертатися до суду в інтересах інших осіб відповідно до частини 1 статті 53 КАС України.
Вказана правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 29.05.2019 по справі №640/109/19.
Відповідно до пункту 14 частини 2 статті 3 Закону №3674-VI судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Однак вказана норма не передбачає звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви до адміністративного суду в інтересах зазначених осіб.
Таким чином, позивачка повинна сплатити судовий збір на загальних підставах.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті позивачкою шляхом подання доказів сплати судового збору за вимоги немайнового характеру в розмірі 1073,60 грн. або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; подання копії будь-якого документа, який підтверджує місце реєстрації (проживання) позивача станом на дату звернення до суду з цим позовом; подання до суду позовної заяви відповідно до кількості учасників справи в якій вказати реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , що діє як законний представник в інтересах ОСОБА_2 , залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяП.І. Салюк