Справа № 500/7854/23
08 січня 2024 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 через представника - адвоката Ковалівського Богдана Володимировича звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV);
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV, зарахувавши періоди роботи з 12.07.1982 по 23.06.1993 на посаді вихователя дитячого садка колгоспу «Золотий колос», з 24.06.1993 по 06.02.2000 на посаді вихователя дитячого садка селянської спілки «Золотий колос» до стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач звернулася із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській про зарахування на дату призначення пенсії за віком до спеціального стажу усіх періодів роботи вихователем згідно з відомостями трудової книжки та поданими для призначення пенсії документами, а також про виплату відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV грошової допомоги в розмірі десяти пенсій за віком станом на день призначення пенсії. Листом від 05.10.2023 ОСОБА_1 отримала відмову у виплаті грошової допомоги обґрунтовану тим, що до спеціального стажу не зараховано роботу на посаді вихователя дитячого садка колгоспу «Золотий колос», селянської спілки «Золотий колос» та ПАП «Золотий колос», оскільки форма власності зазначених підприємств не є державною чи комунальною. Листом відповідача від 01.12.2023 повідомлено, що за матеріалами електронної пенсійної справи страховий стаж ОСОБА_1 складає 41 рік 00 місяців 29 днів. До спеціального стажу можливо зарахувати періоди роботи з 01.03.2001 по 31.07.2023 (22 роки 01 місяць 27 днів).
Позивач зазначає, що 12.07.1982 її прийнято на роботу вихователем дитячого садка колгоспу «Золотий колос», що підтверджується копією архівної довідки від 08.05.2023 за №410/03-02 та трудовою книжкою. Однак у записах трудової книжки допущено помилку оскільки вказано, що ОСОБА_1 з 12.07.1982 працювала вихователем в дитячому садку селянської спілки «Золотий колос» (а не колгоспу), з 24.06.1993 по 06.02.2000 на посаді вихователя дитячого садка селянської спілки «Золотий колос» та ПАП «Золотий колос» з 07.02.2000 по 27.02.2001.Згідно з архівною довідкою № 410/03-02 в період 1987 року в ОСОБА_1 відсутні відпрацьовані дні, оскільки ОСОБА_1 перебувала у відпустці за доглядом за дитиною, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
Позивач вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо незарахування до стажу працівника освіти періодів роботи з 12.07.1982 по 23.06.1993 на посаді вихователя дитячого садка колгоспу «Золотий колос», з 24.06.1993 по 06.02.2000 на посаді вихователя дитячого садка селянської спілки «Золотий колос», який дає право на отримання пенсії за вислугу років та право на виплату грошової допомоги в розмірі десяти пенсій за віком станом на день призначення пенсії, відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV.
З огляду на вказане звернулась до суду з цим позовом.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, постановлено судовий розгляд справи проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений частиною другою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
26.12.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.17-20). Відповідач проти позову заперечує, вказує, що відповідно до пункту 5 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 (далі - Порядок №1191), грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема у Законі України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788- ХІІ), йдеться про стаж роботи, що дає право на призначення трудових пенсій (загальний трудовий стаж). Зміст поняття "загальний трудовий стаж" є ширшим, ніж поняття "стаж страховий", оскільки до першого включаються також періоди суспільно корисної діяльності, коли особа не підлягала загальнообов'язковому соціальному страхуванню.
Спеціальний стаж - це період роботи в певних умовах праці чи на посадах, з якими законодавець пов'язує пільгове (або за особливими правилами) пенсійне забезпечення. Вислуга років є видом спеціального стажу. Це період виконання особливого роду трудової діяльності або державної служби, коли до особи, яка її здійснює, пред'являють особливі вікові, а також підвищені психічні та фізичні вимоги, при тривалому виконанні якої особа втрачає відповідну професійну працездатність. Стаття 51 Закону № 1788-ХІІ передбачає, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Скористатися пільговим виходом на пенсію за вислугу років можуть ті працівники освіти, які мають необхідний стаж роботи на посадах у закладах і установах, визначених у Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909.
06.06.2023 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.
За результатами розгляду електронної пенсійної справи встановлено, що до спеціального стажу ОСОБА_1 не зараховано роботу на посаді вихователя дитячого садка колгоспу «Золотий колос», селянської спілки «Золотий колос» та ПАП «Золотий колос», оскільки форма власності зазначених підприємств не є державною чи комунальною.
З огляду на зазначене, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не вбачає у своїх діях будь-яких ознак порушення прав позивача на соціальне забезпечення при відмові у виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки на дату звернення за призначенням пенсії позивач не набула 30 років стажу в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугою років, відтак просить відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та з 06.06.2023 отримує пенсію за віком.
Позивач звернулася до відповідача із заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій на день її призначення відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV.
Листом від 05.10.2023 за № 8944-9133/Б-02/8-1900/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відмовило у виплаті грошової допомоги обґрунтовуючи тим, що до спеціального стажу не зараховано роботу на посаді вихователя дитячого садка колгоспу «Золотий колос», селянської спілки «Золотий колос» та ПАП «Золотий колос», оскільки форма власності зазначених підприємств не є державною чи комунальною (а.с.4).
Листом від 01.12.2023 за №10827-10497/Б-02/8-1900/23 повідомлено, що за матеріалами електронної пенсійної справи страховий стаж ОСОБА_1 складає 41 рік 00 місяців 29 днів. До спеціального стажу можливо зарахувати періоди роботи з 01.03.2001 по 31.07.2023 (22 роки 01 місяць 27 днів), (а.с.6-7).
Відповідачем не зараховано до стажу роботи, що дає право на виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV, періодів роботи з 12.07.1982 по 23.06.1993 на посаді вихователя дитячого садка колгоспу «Золотий колос», з 24.06.1993 по 06.02.2000 та на посаді вихователя дитячого садка селянської спілки «Золотий колос» та відмовлено у призначенні та виплаті такої допомоги.
Вважаючи дії відповідача щодо незарахування до спеціального стажу роботи вказаних вище періодів роботи вихователем у дитячому садку колгоспу «Золотий колос», селянської спілки «Золотий колос» та невиплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, позивач звернулася до суду за захистом свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV.
Відповідно до пункту 21 Прикінцевих і перехідних положень Закону №1058-ІV особам, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54, 55 Закону №1788-XII, пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом №1788-XII.
Згідно з підпунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Аналізуючи наведені норми законодавства Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №462/5636/16-а дійшов висновку, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у особи необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.
Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191.
Пунктом 2 Порядку №1191, зокрема, встановлено, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 (далі - Перелік №909).
Переліком №909 установлено заклади освіти і посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років, зокрема, у дошкільних навчальних закладах всіх типів - директори (завідуючі), вихователі-методисти, вихователі, асистенти вихователів дошкільних навчальних закладів в інклюзивних групах, музичні керівники, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичні психологи. При цьому, незалежно від того, чи є такі заклади комунальними чи державними (примітка 2 Переліку № 909).
Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №963 від 14.06.2000, визначено, що посада вихователя належить до категорії педагогічних працівників.
Таким чином, посада вихователя дитячого садка, на якій працювала позивач, відноситься до тих, які дають право на призначення пенсії за вислугу років.
За змістом положень статті 62 Закону України № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Судом досліджено записи трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 та відомості архівних довідок від 08.05.2023 за №408/03-02, №409/03-02, №410/03-02, виданих архівним відділом Чортківської районної військової адміністрації, з яких вбачаються відомості про безперервну роботу позивача на посаді вихователя дитячого садка колгоспу «Золотий колос» з 12.07.1982 по 23.06.1993, на посаді вихователя дитячого садка селянської спілки «Золотий колос», з 24.06.1993 по 06.02.2000 та ПАП «Золотий колос» із 07.02.2000 по 27.02.2001 (а.с.4 зворот - 5, зворот - 9).
Підставою для відмови позивачу в зарахуванні вказаного періоду до стажу роботи, що дає право на виплату грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV стало те, що в оспорюваний період колгосп, селянська спілка мали колективну форму власності і не належали до закладів і установ державної або комунальної форми власності.
Водночас суд звертає увагу, що за змістом пункту 2 приміток до Переліку №909 робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону України «Про власність» від 07.02.1991 №697-XII (далі - Закон №697-XII), що був чинний у спірний період роботи позивача на посаді вихователя дитячого садка колгоспу, власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна.
Суб'єктами права колективної власності є трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, господарські товариства, господарські об'єднання, професійні спілки, політичні партії та інші громадські об'єднання, релігійні та інші організації, що є юридичними особами (частина перша статті 20 Закону №697-XII).
Відповідно до статті 10 Конституції УРСР від 20.04.1978, що була чинною у спірний період трудової діяльності позивача, основу економічної системи України становить соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної (загальнонародної) і колгоспно-кооперативної власності.
Стаття 11 Конституції УРСР визначала, що у виключній власності держави є: земля, її надра, води, ліси. Державі належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв'язку, банки, майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави.
Враховуючи те, що в цей період колгоспи відносились до соціалістичної власності, а не до особистої, вказаний період роботи позивача прирівнюється до роботи в закладах державної та комунальної власності.
Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.01.2019 у справі №466/2943/17.
Крім того, суд ще раз зауважує, що Переліком № 909 передбачено, що робота за спеціальністю, в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
Отже, стаж роботи позивача на посаді вихователя дитячого садка колгоспу «Золотий колос» з 12.07.1982 по 23.06.1993, вихователя дитячого садка селянської спілки «Золотий колос» з 24.06.1993 по 06.02.2000 безпідставно не зарахований відповідачем до стажу працівника освіти, що дає право на призначення і виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Відтак дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо незарахування до спеціального стажу роботи ОСОБА_1 цих періодів роботи на посаді вихователя дитячого садка колгоспу «Золотий колос», селянської спілки «Золотий колос» є протиправними.
З огляду на те, що законодавець пов'язує право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу (30 років) роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону №1788-XII, суд дійшов висновку, що з урахуванням періоду роботи на посаді вихователя дитячого садка колгоспу «Золотий колос» з 12.07.1982 по 23.06.1993, вихователя дитячого садка селянської спілки «Золотий колос» з 24.06.1993 по 06.02.2000 та інших періодів роботи позивача, які не оспорюються відповідачем та складають 22 роки 01 місяць 27 днів (01.03.2001 по 31.07.2023), спеціальний страховий стаж ОСОБА_1 становить більше 30 років і є достатнім для призначення одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV.
Суд констатує, що надані позивачем документи підтверджують її право на отримання грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV, позаяк судом встановлено наявність усіх обов'язкових передумов для виникнення права на її отримання, а саме: наявність у ОСОБА_1 необхідного спеціального стажу роботи (більше 30 років); вихід позивача на пенсію з посади в закладах та установах державної або комунальної форми власності (що не заперечується відповідачем); неотримання позивачем до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії (що також не заперечується відповідачем).
Відтак з метою забезпечення повного та ефективного захисту прав позивача належить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити нарахування та виплату позивачу грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV, зарахувавши періоди роботи з 12.07.1982 по 23.06.1993 на посаді вихователя дитячого садка колгоспу «Золотий колос», з 24.06.1993 по 06.02.2000 та на посаді вихователя дитячого садка селянської спілки «Золотий колос» до стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про наявність підстав для задоволення позову повністю.
Оскільки позов підлягає задоволенню, то відповідно до частини першої статті 139 КАС України до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у розмірі 858,88 грн, сплачений відповідно до квитанції від 05.12.2023 з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору за подання позовної заяви в електронній формі (а.с.11).
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, зарахувавши періоди роботи з 12.07.1982 по 23.06.1993 на посаді вихователя дитячого садка колгоспу «Золотий колос», з 24.06.1993 по 06.02.2000 на посаді вихователя дитячого садка селянської спілки «Золотий колос» до стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області судові витрати по сплаті судового збору у сумі 858,88 грн (вісімсот п'ятдесят вісім грн 88 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання до Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (село Передмістя, Чортківський район, Тернопільська область, 48460, РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі 3, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14035769).
Повний текст рішення складено та підписано 08 січня 2024 року.
Суддя Чепенюк О.В.