08 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 915/772/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Київ Фінанс"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 (колегія суддів у складі: Філінюк І.Г. - головуючий, Аленін О.Ю., Богатир К.В.)
та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 19.05.2023 (суддя Давченко Т.М.)
за заявою Приватного акціонерного товариства "Первомайський молочноконсервний комбінат" про забезпечення позову до подання позовної заяви
у справі № 915/772/23
за позовом Приватного акціонерного товариства "Первомайський молочноконсервний комбінат"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Київ Фінанс"; 2) Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Розпорядника майна приватного акціонерного товариства "Первомайський молочноконсервний комбінат" арбітражного керуючого Шибко О.Л., 2) Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайка Євгена Вікторовича,
про витребування нерухомого майна з незаконного володіння,
Стислий зміст заяви
1. Приватне акціонерне товариство "Первомайський молочноконсервний комбінат" (далі - Заявник) 18.05.2023 звернулось до господарського суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви (далі - Заява), в якій просило заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Київ Фінанс" (далі - Відповідач) вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу у власність або в користування (у тому числі відчуження, перереєстрація, реєстрація, визнання права власності тощо), та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об'єктів нерухомого майна, розташованих за адресами:
- Миколаївська область, м. Первомайськ, проспект Праці, 12; загальна площа 17684,2 м2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 23526148104;
- Миколаївська область, Первомайський район, с. Кам?яний Міст, вулиця Південнокодимська, будинок 12; загальна площа 6779 м2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 23451148254;
- Миколаївська область, Врадіївський район, смт. Врадіївка, вулиця Героїв Врадіївщини, будинок 80; загальна площа 2889,6 м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 14843748223 (далі разом - Спірне майно).
2. Заяву мотивовано тим, що за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, належне Заявнику Спірне майно відчужено на користь Відповідача через звернення стягнення на предмет іпотеки Публічним акціонерним товариством "Українська інноваційна компанія" шляхом укладення договору купівлі-продажу із Відповідачем. Заявник вважає, що таке відчуження є незаконним, оскільки відбулося без повідомлення та згоди власника, всупереч забороні, встановленій ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.11.2017 у справі №915/715/16 про банкрутство Заявника, а також за відсутності інших підстав, передбачених законодавством.
3. Заявник зазначає, що наявність у Відповідача правомочностей власника Спірного майна вказує на можливість у будь-який момент, в тому числі під час розгляду його позову судом і до прийняття ним остаточного рішення у справі, розпорядитись Спірним майном на користь третіх осіб, а в разі відчуження Відповідачем Спірного майна на користь третіх осіб існує реальна можливість оформлення такими особами правовстановлюючих документів на Спірне майно, що може ускладнити або унеможливити повернення його Заявнику.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
4. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2016 у справі №915/715/16 порушено провадження у справі про банкрутство Заявника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника (Заявника), введено процедуру розпорядження майном боржника, а також вжито заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.
5. У подальшому ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.11.2017 у справі №915/715/16 задоволено клопотання кредитора та заборонено відчужувати все рухоме та нерухоме майно Заявника. В ухвалі вказано, що вона набирає законної сили з 07.11.2017 та є обов'язковою до виконання.
6. Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта ПрАТ "Первомайський молочноконсервний комбінат" (Заявник), воно є власником об'єктів нерухомості:
- нежитлових будівель, розташованих за адресою: Миколаївська область, м. Первомайськ, проспект Труда, 12; загальна площа 17684,2 м2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 23526148104, іпотекодержателем яких є ПАТ "Український інноваційний банк";
- комплексу нежитлових будівель, розташованого за адресою: Миколаївська область, Первомайський район, с. Кам?яний Міст, вулиця Південнокодимська, будинок 12; загальна площа 6779 м2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 23451148254, іпотекодержателем якого є ПАТ "Український інноваційний банк";
- комплексу нежитлових будівель, розташованого за адресою: Миколаївська область, Врадіївський район, смт. Врадіївка, вулиця Героїв Врадіївщини, будинок 80; загальна площа 2889,6 м2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 14843748223, іпотекодержателем якого є ПАТ "Український інноваційний банк" (Спірне майно).
7. Однак відповідно до інформаційних довідок від 25.05.2021 №257904508, №257949672, №257952153 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна 19.04.2021 Спірне майно вибуло з власності Заявника на користь Відповідача.
8. Так, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені відомості про право власності Відповідача на:
- нежитлові будівлі, розташовані за адресою: Миколаївська область, м. Первомайськ, проспект Труда, 12; загальна площа 17684,2 м2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 23526148104 ? на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер: 451, виданий 19.04.2021, видавник приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В., договір про внесення змін, серія та номер 1, виданий 30.04.2021, видавник приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В.;
- комплекс нежитлових будівель, розташований за адресою: Миколаївська область, Первомайський район, с. Кам?яний Міст, вулиця Південнокодимська, будинок 12, загальна площа 6779 м2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 23451148254 ? на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер 452, виданий 19.04.2021, видавник приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В., договір про внесення змін, серія та номер 1, виданий 30.04.2021, видавник приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В.;
- комплекс нежитлових будівель, розташований за адресою: Миколаївська область, Врадіївський район, смт. Врадіївка, вулиця Героїв Врадіївщини, будинок 80, загальна площа 2889,6 м2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 14843748223 ? на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер 452, виданий 19.04.2021, видавник приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В.; договір про внесення змін, серія та номер 1, виданий 30.04.2021, видавник приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В.
Стислий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
9. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.05.2023 Заяву задоволено, заборонено Відповідачу вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу у власність або у користування (у тому числі відчуження, перереєстрація, реєстрація, визнання права власності тощо) щодо Майна, заборонено органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо Майна (пункт 2 резолютивної частини ухвали).
10. Ухвалу мотивовано тим, що з огляду на обставини справи, предмет і підстави позову, з яким Заявник має намір звернутися до суду, господарський суд встановив наявність зв'язку між обраними Заявником заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, оскільки перебування Майна у власності Відповідача створює передумови для його подальшої передачі у власність іншим особам, тому існує реальна загроза того, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову щодо Майна може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову).
11. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 змінено пункт 2 резолютивної частини ухвали суду першої інстанції, викладено його в новій редакції, якою заборонено Відповідачу вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу у власність або у користування (у тому числі відчуження, перереєстрація, реєстрація тощо) щодо Майна, заборонено органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо Майна.
12. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про те, що викладені в Заяві обставини та надані на їх підтвердження докази вказують на наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходів забезпечення позову. Водночас апеляційний господарський суд виснував, що заборона Відповідачу вчиняти щодо Майна такі дії (спрямовані на передачу у власність або у користування) як визнання права власності не відповідає приписам статті 137 Господарського процесуального кодексу України.
Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
13. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні Заяви.
14. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм права, а також без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17.06.2022 у справі №908/2382/21, від 15.07.2020 у справі №909/835/18, щодо застосування статті 136 Господарського процесуального кодексу України.
15. У касаційній скарзі зазначено, що Заявник не надав жодних доказів підготовки Відповідача до реалізації Майна, а обґрунтував необхідність застосування заходів забезпечення виключно абстрактним припущенням про те, що перебування Майна у власності Відповідача вказує на його намір розпорядитися Спірним майном.
16. Відповідач послався на те, що Заявник надав суду інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав, датовані 25.05.2021, відомості в яких не є актуальними, оскільки на час розгляду справи в попередніх судових інстанціях власником Майна в реєстрі зазначений Заявник.
17. На думку Відповідача, відсутні обставини, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову в цій справі утруднить чи зробить неможливим виконання судового рішення, оскільки на Спірне майно вже було накладено арешти згідно з ухвалою Господарського суду Луганської області від 01.06.2021 у справі №913/266/20(913/317/21) та постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 у справі №915/715/16.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
18. Заявник подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
19. Відзив мотивовано тим, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а доводи та вимоги касаційної скарги є безпідставними.
20. На думку Заявника, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про наявність зв'язку між обраними ним заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, оскільки перебування Спірного майна у власності Відповідача створює передумови для подальшої передачі цих об'єктів у власності іншим особам, а отже існує реальна загроза, що невжиття відповідних заходів забезпечення позву може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову).
Позиція Верховного Суду
21. Керуючись вимогами статей 14, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.
22. Предметом касаційного перегляду є судові рішення, ухвалені за наслідками розгляду Заяви про забезпечення позову шляхом заборони Відповідачу вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу у власність або в користування (у тому числі відчуження, перереєстрація, реєстрація тощо) та заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо Спірного майна.
23. Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
24. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист (поновлення) порушених чи оспорюваних прав (інтересів) позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
25. Тобто метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення ЄСПЛ від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини").
26. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (відповідачів) або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №910/18739/16, від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20).
27. Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь заявника вже не призведе до захисту прав або інтересів заявника, за яким він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".
28. Згідно з пунктами 1, 3 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
29. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
30. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
31. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду тощо.
32. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії тощо.
33. Співмірність, зокрема, передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
34. Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
35. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, відомості про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
36. Як вбачається з встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин, Заявник на момент звернення із Заявою мав намір пред'явити Відповідачеві позов про витребування з незаконного володіння Спірного майна, яке перебувало в іпотеці ПАТ "Український інноваційний банк" та вибуло з володіння Заявника на користь Відповідача внаслідок укладення договорів №451 і №452 від 19.04.2021, про що внесені відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
37. У зв'язку з наведеним Заявник просив заборонити Відповідачу вчиняти щодо Спірного майна відповідні дії, спрямовані на передачу його у власність або в користування, а органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно - здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо Спірного майна. Тобто заявлені заходи забезпечення безпосередньо стосуються предмета спору за відповідним позовом.
38. Водночас перебування Спірного майна у власності Відповідача створює передумови для подальшої його передачі цією особою у власність або в користування іншим особам. А подальше відчуження та перереєстрація Спірного майна Відповідачем до закінчення розгляду позову Заявника про витребування Спірного майна призведе до неможливості виконати рішення суду (в разі задоволення позову) та захистити права Заявника в межах одного судового провадження без нових звернень Заявника до суду.
39. Отже, існує реальна загроза того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти відповідні дії щодо Спірного майна може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення про витребування його з володіння Відповідача в разі задоволення такого позову.
40. Водночас зазначений захід забезпечення позову не завдасть шкоди Відповідачу чи інших осіб, адже не позбавить його прав на володіння та користування майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів тощо, а лише тимчасово обмежить право розпорядитися Спірним майном, відчужити його третім особам.
41. З огляду на викладене, врахувавши предмет і підстави позову у справі, суд апеляційної інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для вжиття визначених Заявником заходів забезпечення позову, адже вони відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку з предметом позовних вимог та можуть забезпечити ефективний захист прав або інтересів позивача в разі ухвалення рішення про задоволення позову.
42. Натомість викладені в касаційній скарзі аргументи щодо неправильного застосування статті 136 Господарського процесуального кодексу України підлягають відхиленню, адже не спростовують висновки, на яких ґрунтується оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції.
43. Зокрема, Верховний Суд вважає безпідставними аргументи касаційної скарги про те, що Заявник не надав жодних доказів підготовки Відповідача до реалізації Спірного майна, обґрунтувавши необхідність застосування заходів забезпечення позову виключно абстрактними припущеннями про те, що перебування Спірного майна у власності Відповідача вказує на його намір розпорядитися ним.
44. Щодо наведених доводів Верховний Суд звертає увагу на те, що наявність у Відповідача правомочностей власника Спірного майна вказує на можливість у будь-який момент (в тому числі під час розгляду судом позову Заявника, але до прийняття остаточного рішення) розпорядитися цим майном на користь третіх осіб, що може призвести до неможливості виконання рішення в цій справі про витребування Спірного майна з володіння Відповідача (в разі задоволення такого позову).
45. За наведених умов вимога щодо обов'язкового надання позивачем доказів на підтвердження намірів Відповідача про відчуження Спірного майна, враховуючи наявність у нього права розпорядитися ним у будь-який момент, свідчила б про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (подібний за змістом висновок викладений, зокрема, у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22).
46. Доводи Відповідача про те, що надані Заявником інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав від 25.05.2021 містять неактуальні відомості, а на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій власником Спірного майна у відповідних реєстрах зазначений саме Заявник, по суті зводяться до переоцінки доказів, наявних у матеріалах справи, та до встановлення обставин (щодо наявності реєстрації права власності на Спірне майно за Заявником та її підстав), що не були встановлені судами попередніх інстанцій, а це з огляду на визначені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України межі розгляду справи не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
47. Водночас Верховний Суд зауважує на викладені в касаційній скарзі твердження Відповідача про те, що укладені між ним та Приватним акціонерним товариством "Українська інноваційна компанія" договори купівлі-продажу Спірного майна №451 і №452 від 19.04.2021 є чинними, оскільки у задоволенні позову про визнання їх недійсними відмовлено судовим рішенням у справі №915/715/16(915/686/21). Зважаючи на такі аргументи, самі лише посилання Відповідача на обставини перереєстрації права власності на Спірне майно за Заявником не спростовують наявності між сторонами спору про відповідне право, а також можливості Відповідача вчинити дії щодо реєстрації за собою права власності на Спірне майно та подальшого його відчуження іншим особам.
48. Доводи Відповідача про накладення арешту на Спірне майно ухвалою Господарського суду Луганської області від 01.06.2021 у справі №913/266/20(913/317/21) та постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 у справі №915/715/16 спростовуються змістом вказаних судових рішень, оприлюднених відповідно до вимог Закону України "Про доступ до судових рішень".
49. Водночас вжиті зазначеними судовими рішеннями заходи забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС - Металл" у справі №913/266/20(913/317/21) та заходи забезпечення вимог кредиторів у справі про банкрутство №915/715/16 шляхом заборони вчинення відповідних дій не спрямовані на збереження стану, який є предметом спору за позовом Заявника в цій справі, саме протягом вирішення цього спору задля забезпечення виконання судового рішення в разі його задоволення. Тобто факти забезпечення позову та вимог кредиторів у інших справах не є достатньою підставою для відмови в забезпеченні позову в цій справі, виходячи з різних підстав, предмету позовів, обставин, які підлягають доказуванню в кожному спорі, а також можливе скасування заходів забезпечення позову за ініціативою суду або вмотивованим клопотанням учасників.
50. При цьому Верховний Суд приймає до уваги, що Відповідач у касаційній скарзі не навів підстав для висновку, що забезпечення позову в цій справі шляхом заборони Відповідачу та органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, вчиняти відповідні дії щодо Спірного майна певним чином перешкоджають виконанню інших судових рішень, зокрема у справах №913/266/20(913/317/21) і №915/715/16.
51. Заперечуючи проти вжиття заходів забезпечення позову щодо Спірного майна, Відповідач не зазначив, яким чином вжиття наведених заходів та збереження у зв'язку з цим існуючого стану, порушують його права, та не навів обставин, що в сукупності свідчили б про можливість Заявника отримати повний захист оспорюваного права в межах даного судового провадження без нових звернень до суду, якщо позов буде задоволено, але згадані заходи забезпечення позову у цій справі не будуть вжиті судом.
52. З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що доводи Відповідача про порушення судами норм процесуального права (зокрема статей 136, 137 ГПК України) та неврахування висновків щодо їх застосування, викладених у перелічених ним постановах Верховного Суду, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом касаційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
53. Звертаючись з касаційною скаргою, скаржник не довів неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права до встановлених під час розгляду справи обставин як необхідної передумови для скасування оскаржуваної постанови.
54. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги та залишення без змін постанови суду апеляційної інстанції.
Розподіл судових витрат
55. Понесені скаржником у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Київ Фінанс" залишити без задоволення.
2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 у справі №915/772/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Картере
Судді В. Пєсков
В. Погребняк