08 січня 2024 року
м. Черкаси
Справа № 925/1469/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика"
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 44239,40 грн
Представники учасників справи:
Позивач - не з'явився;
Відповідач - не з'явився.
Секретар судового засідання Гармаш Д.Д.
Суддя Гладун А.І.
1. Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників справи.
1.1. 26.10.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
1.2. Змістом позову є майнова вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання кредиту №441694-КС-002 від 31.01.2022, що укладений в письмовій (електронній) формі у розмірі 44239,40 грн, зокрема 16000,00 грн заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 26580,40 грн заборгованості за процентами; 1659,00 грн заборгованості за комісією.
1.3. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач неналежно виконав зобов'язання з повернення кредиту за кредитним договором.
1.4. У позові позивач просив: 1) витребувати у АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" докази, зокрема: чи випускалась банківська карта № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 ; інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_1 за період з 31.01.2022 по 27.03.2023 включно; 2) стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2147,20 грн; 3) розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
1.5. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
1.6. Враховуючи предмет та підстави позову та характер правовідносин сторін спір підвідомчий господарському суду на підставі пункту 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України.
1.7. Відповідно до частини 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
1.8. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (частина 2 статті 27 Господарського процесуального кодексу України).
1.9. Відповідно до інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою місцезнаходження відповідача ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) є: АДРЕСА_1 (а.с. 38).
1.10. Враховуючи місцезнаходження відповідача, спір підсудний Господарському суду Черкаської області.
1.11. 31.10.2023 суд ухвалив позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі №925/1469/23, ухвалив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судовий розгляд справи призначив на 28.11.2023 на 14 год. 30 хв.
1.12. Ухвала суду від 31.10.2023 про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу та її представнику ОСОБА_2 на офіційні електронні адреси у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, які 01.11.2023 доставлені до електронних кабінетів (а.с. 43); відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження відповідача, який повернутий до суду з довідкою АТ «Укрпошта» про причини невручення: ”адресат відсутній за вказаною адресою” (а. с. 68-71).
1.13. У судове засідання 28.11.2023 представники позивача та відповідача не з'явилися.
1.14. 28.11.2023 суд ухвалив відкласти розгляд справи на 11.12.2023 на 15 год. 00 хв.
1.15. 29.11.2023 позивач подав до суду заяву про розгляд справи без участі його представника. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі (а.с. 58).
1.16. 06.12.2023 суд ухвалив задовольнити клопотання позивача про витребування доказів; витребувати у АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" докази, зокрема: чи випускалась банківська карта № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 ; інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_1 за період з 31.01.2022 по 27.03.2023 включно.
1.17. Ухвалу суду від 06.12.2023 про витребування доказів у справі суд надіслав АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" на офіційну електронну адресу у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, яку 07.12.2023 доставлено до електронного кабінету банку (а.с. 67) та рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження, яке 14.12.2023 вручено АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" (а.с. 80).
1.18. У судове засідання 11.12.2023 представники позивача та відповідача не з'явилися.
1.19. 11.12.2023 суд ухвалив відкласти розгляд справи на 18.12.2023 на 12 год. 00 хв.
1.20. У судове засідання 18.12.2023 представники позивача та відповідача не з'явилися.
1.21. 18.12.2023 суд ухвалив відкласти розгляд справи на 28.12.2023 на 12 год. 00 хв.
1.22. У судове засідання 28.12.2023 представники позивача та відповідача не з'явилися.
1.23. 28.12.2023 суд ухвалив відкласти розгляд справи на 08.01.2024 на 14 год. 10 хв.
1.24. 05.01.2024 АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" подав до суду лист (а.с.97), у якому повідомив, що Банк випустив платіжну картку № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 . Додатком до листа додав запитувану інформацію стосовно рахунку ОСОБА_1 , а саме виписку від 18.12.2023 по картці № НОМЕР_1 за період з 31.01.2022 по 27.03.2023 (а.с. 98-128).
1.25. У судове засідання 08.01.2024 представники позивача та відповідача не з'явилися.
1.26. Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
1.27. Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
1.28. Днем вручення ухвал суду від 31.10.2023, від 28.11.2023, від 11.12.2023, від 18.12.2023, від 28.12.2023 відповідачу є 04.12.2023, 09.12.2023, 22.12.2023, 30.12.2023 - дні проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи (а. с. 68, 72, 81, 93).
1.29. Відповідно до частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
1.30. Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 3 статті 9 Господарського процесуального кодексу України).
1.31. 30.11.2023 суд з метою забезпечення прав відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 бути поінформованою про розгляд справи №925/1469/23 за її участю оприлюднив інформацію на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади у мережі Інтернет (а. с. 62).
1.32. Суд вжив усіх передбачених законом засобів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи за його участі.
1.33. Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.
1.34. Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
1.35. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (пункт 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).
1.36. Застосовуючи згідно з статтею 3 Господарського процесуального кодексу України, статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” при розгляді справи частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії” (“AlimentariaSanders S.A. v. Spain”) від 07.07.1989).
1.37. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі “Смірнова проти України”).
1.38. Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
1.39. Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
1.40. Явка учасників судового провадження в судове засідання судом обов'язковою не визнавалась.
1.41. Суд ухвалив розглядати справу без участі учасників справи за наявними в ній матеріалами.
1.42. 08.01.2024 суд завершив розгляд справи по суті та видалився до нарадчої кімнати для ухвалення рішення суду.
1.43. Керуючись частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд підписав та приєднав до матеріалів справи №925/1469/23 вступну та резолютивну частини рішення суду.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд
2. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.
2.1. Предметом позову є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення 44239,40 грн заборгованості за договором №441694-КС-002 про надання кредиту від 31.01.2022, зокрема: 16000,00 грн заборгованості за тілом кредиту; 26580,40 грн заборгованості за процентами; 1659,00 грн заборгованості за комісією.
2.2. Підставами позову є обставини, якими позивач доводить виникнення між сторонами зобов'язання на підставі договору позики (кредиту); неналежне виконання відповідачем зобов'язання з повернення кредиту.
2.3. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
2.4. Предметом доказування у даній справі є виникнення між сторонами майнового господарського зобов'язання на підставі договору позики (кредиту); невиконання відповідачем зобов'язання з повернення кредиту; розмір грошового зобов'язання відповідача; порушення суб'єктивного права за захистом якого позивач звернувся до суду.
3. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
3.1. На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:
3.1.1. 31.01.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю “БІЗНЕС ПОЗИКА” (кредитодавець) та Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (позичальник) уклали договір №441694-КС-002 про надання кредиту (а.с. 11, 17, 18) з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, у електронній формі, у порядку передбаченому Законом України "Про електронну комерцію", згідно пункту 1 якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 16000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту, та правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям.
Тип кредиту: кредит.
Строк кредиту: 24 тижнів.
Процентна ставка: в день 1,07874163, фіксована.
Комісія за надання кредиту (далі - комісія): 2400,00 грн.
Загальний розмір наданого кредиту: 16000,00 грн.
Термін дії договору до 18.07.2022.
Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 39960,00 грн.
Сторони погодили усі істотні умови договору, і зокрема домовилися про таке:
п. 2 - протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (надалі - проценти за користування кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів;
п. 3 - графік платежів, за яким позичальник повинен повертати кредитні кошти, сплачувати проценти та комісію за надання кредиту, що нараховуються відповідно до цього договору;
п. 5 - позичальник підтверджує, що він ознайомлений з договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає договір;
п.9 - інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід'ємною частиною договору. Усі неврегульовані договором правовідносини сторін регулюються законодавством України.
Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам - підприємцям Товариством з обмеженою відповідальністю “БІЗНЕС ПОЗИКА” (а.с.23-30) передбачено:
п. 4.2.2.2 - позичальник зобов'язаний повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені договором про надання кредиту до закінчення терміну його дії;
п. 5.1 - обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов договору. Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми кредиту позичальнику до закінчення терміну дії договору про надання кредиту (включно).
3.1.2. 31.01.2022 на виконання договору кредитодавець перерахував кошти позичальнику у розмірі 16000,00 грн, що підтверджується квитанцією №488709022 з призначенням платежу: " перерахування коштів ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 зг. до кредитного дог. №441694-КС-002 від 31.01.2022 Без ПДВ" (а.с. 22).
3.1.3. Відповідно до поданого позивачем розрахунку заборгованості (а. с. 12-16) станом на 20.10.2023 заборгованість відповідача становить 44239,40 грн, зокрема 16000,00 грн заборгованості за тілом кредиту; 26580,40 грн заборгованості за процентами; 1659,00 грн заборгованості за комісією.
3.2. Відповідач доказів на спростування обставин, яким позивач обґрунтовує свої позовні вимоги не подав.
3.2. Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема такими засобами як письмові докази.
3.3. Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
3.4. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").
3.5. Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
3.6. На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Тому подані позивачем докази суд визнає належними.
3.7. Суд не встановив, що докази, подані позивачем, отримані з порушенням закону. Тому подані позивачем докази суд визнає допустимими.
3.8. Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Тому суд визнає докази, подані позивачем, достовірними.
4. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
4.1. Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
4.2. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
4.3. З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
4.4. Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
4.5. Враховуючи належність, допустимість та достовірність доказів, поданих сторонами, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень та визнає встановленими наступні обставини:
4.5.1. виникнення між позивачем та відповідачем майнового господарського зобов'язання на підставі договору від 31.01.2022 №441694-КС-002 про надання кредиту;
4.5.2. виконання позивачем свого обов'язку у зобов'язанні та надання відповідачу кредиту у розмірі 16000,00 грн;
4.5.3. виникнення у відповідача обов'язку повернути кредит позивачу;
4.5.4. порушення відповідачем зобов'язання з повернення кредиту;
4.5.5. розмір невиконаного грошового зобов'язання відповідача за кредитним договором становить 44239,40 грн, зокрема 16000,00 грн заборгованості за тілом кредиту; 26580,40 грн заборгованості за процентами; 1659,00 грн заборгованості за комісією.
5. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.
5.1. Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
5.2. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
5.3. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
5.4. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
5.5. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
5.6. Відповідно до статті 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки).
5.7. Згідно із частиною 2 статті 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
5.8. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
5.9. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 статті 634 Цивільного кодексу України).
5.10. Відповідно до частини 2 статті 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
5.11. Згідно з статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
5.12. Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
5.13. Відповідно до частини 2 статті 1048 Цивільного кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
5.14. Частинами 1, 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
5.15. Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
5.16. Мотивом застосування цієї норми є встановлений судом факт прострочення відповідачем повернення чергової частини позики, що надає право позивачу вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
5.17. Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
5.18. Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
5.19. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
5.20. Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
5.21. Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
5.22. Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
5.23. Невиконання відповідачем обов'язку у зобов'язанні порушує право позивача на належне виконання зобов'язання.
5.24. Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов'язку в натурі.
6. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
6.1. Передумовою спору є виникнення між сторонами майнового господарського зобов'язання на підставі договору позики (кредиту).
6.2. Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем зобов'язання з повернення кредиту.
6.3. Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права.
6.4. На підставі встановлених обставин у справі суд дійшов висновку про виникнення між сторонами майново-господарського зобов'язання на підставі договору позики (кредиту).
6.5. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
6.6. Позивач належним чином виконав свої зобов'язання та надав відповідачу кредит на умовах, встановлених у кредитному договорі.
6.7. Строк користування кредитом закінчився. Відповідач виконав зобов'язання за кредитним договором частково, сплативши позивачу 3300,00 грн.
6.8. Відповідач не повернув кредит позивачу у розмірі та строк, встановлений кредитним договором.
6.9. Розмір невиконаного грошового зобов'язання відповідача 44239,40 грн, зокрема 16000,00 грн заборгованості за тілом кредиту; 26580,40 грн заборгованості за процентами за період з 14.02.2022 по 27.03.2023 включно за процентною фіксованою ставкою вдень 1,07874163 від суми боргу 16000,00 грн; 1659,00 грн заборгованості за комісією за видачу кредиту (п. 3 договору).
6.10. Суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
6.11. Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов'язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
6.12. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
6.13. Договір є обов'язковим до виконання сторонами.
6.14. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
6.15. Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
6.16. Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).
6.17. Невиконання відповідачами своїх обов'язків у зобов'язанні порушує право позивача на належне виконання зобов'язаною стороною свого обов'язку у зобов'язанні з повернення кредиту, сплати відсотків та комісії за користування кредитом.
6.18. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересу є примусове виконання обов'язку в натурі.
6.19. На підставі встановлених у справі обставин суд дійшов висновку про порушення відповідачем грошового зобов'язання, зокрема прострочення повернення тіла кредиту, комісії за видачу кредиту та процентів за користування кредитом. Розмір невиконаного грошового зобов'язання відповідача за договором від 31.01.2022 №441694-КС-002 про надання кредиту становить 44239,40 грн, зокрема 16000,00 грн заборгованості за тілом кредиту; 26580,40 грн заборгованості за процентами; 1659,00 грн заборгованості за комісією за видачу кредиту (п. 3 договору).
6.20. Вимогу позивача про стягнення з відповідача 16000,00 грн заборгованості за тілом кредиту; 1659,00 грн заборгованості за комісією та 26580,40 грн заборгованості за процентами, суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.
7. Розподіл судових витрат.
7.1. Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
7.2. За подання позовної заяви через систему "Електронний суд" до суду позивач сплатив судовий збір з коефіцієнтом 0,08 % у розмірі 2147,20 грн на підставі платіжних інструкцій від 19.04.2023 №1150 на суму 214,72 грн та від 17.10.2023 №3958 на суму 1932,48 грн (а. с. 10).
7.3. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
7.4. Оскільки позовні вимоги позивача задоволено повністю судовий збір у розмірі 2147,20 грн, сплачений позивачем за подання позовної заяви, суд покладає на відповідача.
Керуючись статтями 14, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (ідентифікаційний код 41084239, адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, офіс 411) 16000,00 грн (шістнадцять тисяч гривень 00 копійок) заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 26580,40 грн (двадцять шість тисяч п'ятсот вісімдесят гривень 40 копійок) заборгованості за процентами; 1659,00 грн (тисячу шістсот п'ятдесят дев'ять гривень 00 копійок) заборгованості за комісією; 2147,20 грн (дві тисячі сто сорок сім гривень 20 копійок) судових витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя А.І. Гладун