Ухвала від 05.01.2024 по справі 5023/10655/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

05 січня 2024 року м. ХарківСправа № 5023/10655/11 (922/28/24)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатого В.О.

розглянувши матеріали

позовної заяви Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" (61001, м. Харків, вул. Тарасенка Георгія, буд.126, код ЄДРПОУ 14315629)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно-механічний завод «КАРПАТИ» (81652, Львівська область, м.Новий Розділ, вул. Ходорівська, 4, код ЄДРПОУ 37958251)

про стягнення коштів в межах справи про банкрутство ДП "Завод імені В.О.Малишева"

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Завод імені В.О. Малишева» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідно-механічний завод "КАРПАТИ" про стягнення заборгованості у сумі 1 446 109,92 грн. за Договором оренди індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності, №198дп від 03.08.2023 за період з вересня 2022 року по вересень 2023 року включно , а також інфляційне збільшення у сумі 18 857,27 грн., 3% річних у сумі 11 053,83 грн., пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у сумі 125 118,23 грн., штраф у сумі 144 610,99 грн., всього 1 745 257,48 грн.

За попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, витрати складаються з суми судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 26 178,86 грн.

В провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа про банкрутство Державного підприємства “Завод ім. В.О. Малишева”, яка розглядається колегією суддів у складі: головуючий суддя Усатий В.О., судді Хотенець П.В. та Яризько В.О.

Відповідно до ч. 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною яких є боржник.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду позовна заява в межах справи про банкрутство (вхідний номер 28/24 від 02.01.2024) передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Усатий В.О., судді Хотенець П.В., Яризько В.О.

Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд встановив, що позовну заяву подано без додержання процесуальних вимог статей 162, 164, 172 ГПК України з огляду на наступне.

У відповідності до п. 3 ч. 3 статті 162 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Разом з тим, згідно тексту позовної заяви та вимог прохальної частини позовної заяви позивачем заявлена до стягнення з відповідача майнова вимога, зокрема заборгованість у розмірі 1 446 109,92 грн. за Договором оренди індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності, №198дп від 03.08.2023 за період з вересня 2022 року по вересень 2023 року включно , а також інфляційне збільшення у сумі 18 857,27 грн., 3% річних у сумі 11 053,83 грн., пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у сумі 125 118,23 грн., штраф у сумі 144 610,99 грн., що за арифметичними підрахунками суду дорівнює 1 745 750,24 грн, однак, позивачем зазначена загальна сума заборгованості та ціна позову у розмірі 1 745 257,48 грн.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд зазначає, що у разі збільшення загальної суми заборгованості та ціни позову з первинно заявленої - 1 745 257,48 грн., за яку позивачем сплачений судовий збір у розмірі 265178,86 грн, на фактичну - 1 745 750,24 грн (або іншу, більшу ніж первинно заявлено позивачем) - позивачу потрібно надати докази доплати судового збору у встановленому законом розмірі, як за вимогу майнового характеру.

Частиною 3 п.п.6,7 ст.162 ГПК України передбачає, що позовна заява має містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

Суд зазначає, що позовна заява не містить відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

Крім того, згідно з ч. 5 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Частиною п'ятою статті 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридична особа набуває процесуальних прав та обов'язків у порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника.

За змістом частини першої статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Приписами частини третьої статті 56 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до частини першої статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так і іншими особами, як представниками юридичної особи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина третя статті 60 ГПК України).

Відповідно до частин другої, третьої статті 244 Цивільного кодексу України представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особам.

Разом з тим, в порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.

Суд враховує, що починаючи з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому, можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, потрібно підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва. Аналогічні висновки викладені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №303/4297/20, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 у справі №149/289/21.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, вона подана ОСОБА_1 , яка у вступній частині позовної заяви зазначена як представник позивача.

На підтвердження повноважень щодо представництва інтересів Державного підприємства "Завод імені В.О Малишева" та звернення до суду від імені юридичної особи, до матеріалів позовної заяви додано: довіреність у порядку передоручення від 27.11.2023, видана Федоровом Є.А на ім'я Луценко О.І., проте з тексту доданої довіреності не зрозуміло, в якості кого Луценко О.І представляє інтереси позивача, чи то в якості адвоката, чи то на підставі самопредставництва.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Державного підприємства "Завод імені В.О Малишева" (ЄДРПОУ 14315629) його керівником (виконуючим обов'язки генерального директора) наразі є Федоров Євген Анатолійович.

Проте, до позовної заяви не надано ДОСТАТНІХ доказів на підтвердження повноважень Луценко О.І. діяти від імені позивача - Державного підприємства "Завод імені В.О Малишева", зокрема на підписання позовної заяви від імені Державного підприємства "Завод імені В.О Малишева", як-то відповідного наказу керівника Державного підприємства "Завод імені В.О Малишева", посадової інструкції тощо.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не було виконано вимоги ч.5 ст.164 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позовну заяву у відповідності до положень ст. 174 ГПК України слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вище перелічених недоліків.

Суд звертає увагу позивача, що за умовами ч. 3, ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст.164, 172, 174, 233, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити без руху позовну заяву (вх. № 28/24 від 02.01.2024) Державного підприємства "Завод імені В.О Малишева".

2. Надати позивачу строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, а саме:

- надати суду достатні докази на підтвердження відповідних повноважень особи, яка підписала позовну заяву;

- узгодити текст позовної заяви з прохальною частиною позовної заяви щодо розміру заявлених позовних вимог та ціною позову;

- надати відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;

- надати відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- у разі збільшення ціни позову та фактично заявленої суми загальної заборгованості надати докази доплати судового збору у встановленому законом розмірі, як за вимогу майнового характеру.

Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.О. Усатий