Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
02.01.2024м. ХарківСправа № 922/4605/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
при секретарі судового засідання Горішній Ю.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" (бульв. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133; код ЄДРПОУ 41084239)
до Фізичної особи - підприємця Сайфулліної Тетяни Олексіївни ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 )
про стягнення 8188,82 грн,
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" 31.10.2023 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Сайфулліної Тетяни Олексіївни про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором № 135137-КС-005 про надання кредиту від 30.03.2021, що становить 8188,82 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 7550,26 грн; суми прострочених платежів по процентах - 638,56 грн; суми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов договору та приписів чинного законодавства, не виконала в повному обсязі свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.11.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" було прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/4605/23; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Водночас повідомлено учасників справи, що судове засідання з розгляду справи відбудеться 05.12.2023 о 14:00.
Вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву. Проте, відповідач наданим йому процесуальним правом не скористався, відзив на позовну заяву не надав.
Також ухвалою господарського суду від 02.11.2023 було задоволено клопотання позивача про витребування в Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" інформації, що містить банківську таємницю, а саме: чи випускалася банківська картка № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ); інформації про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_2 за період з 30.03.2021 по 09.01.2023, включно.
Проте, станом на 02.01.2024 витребувану судом інформацію Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" надано не було.
У судові засідання з розгляду справи, які відбулись 05.12.2023 та 02.01.2024, учасники справи не з'явились.
Позивач був повідомлений про час та місце розгляду справи через електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС. У позовній заяві позивач зазначив, що він не заперечує щодо можливого розгляду справи без його участі та без участі відповідача.
Копії ухвал від 02.11.2023 та 05.12.2023, надіслані на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, яка відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, не були вручені адресатові у зв'язку з його відсутністю за вказаною адресою.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Інформації ж про іншу адресу відповідача у суду немає.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.
Враховуючи, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, а підстави для відкладення розгляду справи відсутні, суд визнав за можливе розглянути справу без участі представників сторін, за наявними у справі матеріалами, згідно зі ст. 202 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
30.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" (кредитодавець, позивач) та Фізичною особою - підприємцем Сайфулліною Тетяною Олексіївною (позичальник, відповідач) було укладено Договір № 135137-КС-005 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями.
Так, 30.03.2021 позивачем направлено фізичній особі - підприємцю Сайфулліній Тетяні Олексіївни пропозицію (оферту) укласти Договір № 135137-КС-005 про надання кредиту.
30.03.2021 відповідач прийняла (акцептувала) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 135137-КС-005 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Зі своєї сторони, позивачем направлено відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-1603, на номер телефону НОМЕР_3 (який було зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий відповідачем було введено/відправлено.
Таким чином, 30.03.2021 між сторонами було укладено Договір № 135137-КС-005 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію".
Відповідно до п. 1 Договору кредиту, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит (надалі - Договір).
Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 0,77501351 процентів за кожен день користування кредитом.
Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (надалі - проценти за користування кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.
Пунктом 3 Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.
Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання за Договором кредиту виконав, а саме надав позичальнику грошові кошти в розмірі 20000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 (котру позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується платіжним документом TRC Pay № 391377956 від 30.03.2021.
Проте, відповідач свої зобов'язання за Кредитним договором № 135137-С-005 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти за Договором №135137-КС-005, чим порушив свої зобов'язання, встановлені договором.
Як вбачається з Розрахунку заборгованості за Договором № 135137-КС-005 позичальника ОСОБА_1 , відповідач на виконання умов договору здійснила часткову оплату за Договором № 135137-КС-005 на загальну суму 27886,21 грн.
Отже, станом на 09.01.2023 у відповідача утворилась заборгованість за Договором №135137-КС-005 про надання кредиту в розмірі 8188,82 грн, що складається з:
- суми прострочених платежів по тілу кредиту - 7 550,26 грн;
- суми прострочених платежів по процентах - 638,56 грн;
- суми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Як зазначено в ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань (ч. 1 ст. 625 ЦК України),
За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд в пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зазначено: не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.
В Постанові Верховного Суду від 23.12.2020 по справі № 127/23910/14-ц зазначено, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 205, 207, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 629, 639, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Сайфулліної Тетяни Олексіївни ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ; паспорт: НОМЕР_4 , виданий Роганським селищним відділ. міліції УМВСУ в Харківській області 19.02.2003; відомості про дату та місце народження відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" (бульв. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133; код ЄДРПОУ 41084239) - заборгованість за Договором № 135137-КС-005 про надання кредиту від 30.03.2021, що становить 8188,82 грн (у тому числі: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 7550,26 грн; сума прострочених платежів по процентах - 638,56 грн; сума прострочених платежів за комісією - 0,00 грн), а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2147,20 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст.ст. 256-257 ГПК України.
Повне рішення складено "08" січня 2024 р.
Суддя Н.М. Кухар