Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
28.12.2023м. ХарківСправа № 922/4240/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Буракової А.М.
при секретарі судового засідання Чабан А.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Наталинської сільської ради, с. Наталине, Красноградський район, Харківська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна", м. Полтава 3-і особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: 1. Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, м. Київ, 2. Публічне акціонерне товариство “Укрнафта”, м. Київ
про стягнення 114072,00 грн.
за участю представників:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
1-ї 3-ї особи на стороні відповідачів - Кононенко Р.В.
2-ї 3-ї особи на стороні відповідачів - не з'явився
Наталинська сільська рада (позивач) звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу (не отриманого товару) за договором № 18 кр/т про закупівлю товару від 09.03.2021 у сумі 114072,00 грн. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача орієнтовну суму судових витрат у розмірі 344,00 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.10.2023 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Відповідач, через канцелярію суду 30.10.2023 за вх.№ 29486, надав заяву про залучення третіх осіб без самостійних вимог, згідно якої просив суд залучити до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - 1) Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) та 2) Публічне акціонерне товариство “Укрнафта” (код ЄДРПОУ 00135390). При цьому в обґрунтування заяви відповідач вказував, що дії щодо стягнення грошових коштів, які належать кредитору "Татнєфть-АЗС-Україна" заборонені, а вирішення питання про стягнення грошових коштів з відповідача безпосередньо стосується Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, у зв'язку з тим, що всі активи були передані йому в управління згідно ухвал Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2022 по справі № 757/11179/22-к та Шевченківського районного суду м. Києва від 13.07.2023 по справі № 761/12723/22, та судове рішення у цій справі буде обов'язковим та мати наслідки для Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.11.2023 було постановлено перейти зі спрощеного провадження до розгляду справи № 922/4240/23 за правилами загального позовного провадження. Задоволено заяву відповідача про залучення третіх осіб без самостійних вимог. Залучено Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) до участі у справі в якості 3-ї особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Залучено Публічне акціонерне товариство “Укрнафта” (код ЄДРПОУ 00135390) до участі у справі в якості 3-ї особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Призначено у справі підготовче засідання.
Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів 22.11.2023 за вх.№ 32023 надало до суду письмові пояснення по справі, згідно яких просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Протокольною ухвалою від 11.12.2023 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.12.2023 о 12:15.
Представник Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів у судовому засіданні 28.12.2023 просив суд відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
09 березня 2021 року між Наталинською сільською радою Красноградського району Харківської області (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" (постачальник) було укладено договір № 18 кр/т про закупівлю товару (надалі - договір).
Також, між сторонами були укладені додаткові угоди до договору № 1 від 09.04.2021, № 2 від 15.09.2021 та № 3 від 08.12.2021, згідно умов якого відповідач зобов'язувався здійснити поставку товару, а саме:
- бензину автомобільного А-92 6000 л по ціні 24,60 гривень на загальну вартість з ПДВ 147600,00 гривень;
- палива дизельного 9550 л по ціні 25,38 гривень на загальну суму з ПДВ 242379,00 гривень;
- бензину автомобільного А-92 12000 л по ціні 27,00 гривень на загальну суму з ПДВ 324000,00 гривень;
- палива дизельного 2500 л по ціні 27,90 гривень на загальну суму з ПДВ 69750,00 гривень;
- бензину автомобільного А-92 16000 л по ціні 29,10 гривень на загальну суму з ПДВ 465600,00 гривень;
- палива дизельного 16000 л по ціні 28,08 гривень на загальну суму з ПДВ 449280,00 гривень.
Загальну вартість договору становила 1698609,00 гривень (один мільйон шістсот дев'яносто вісім тисяч шістсот дев'ять гривень 00 копійок) в тому числі ПДВ - 283101,50 гривень.
За умовами п.4.1. договору оплату товару позивач провів повністю на суму 1698609,00 гривень згідно наступних видаткових накладних:
- № ТН000000816 від 09.03.2021 на суму 389979,00 гривень (платіжні доручення № 451 від 11.03.2021 на суму 49200,00 гривень та № 452 від 11.03.2021 на суму 340779,00 гривень);
- № ТН000001365 від 09.04.2021 на суму 393750,00 гривень (платіжні доручення № 710 від 12.04.2021 на суму 216000,00 гривень та № 711 від 12.04.2021 на суму 177750,00 гривень);
- № ТН000003929 від 15.09.2021 року на суму 9148880,00 гривень (платіжні доручення № 2247 від 20.09.2021 на суму 261900,00 гривень та № 2248 від 20.09.2021 на суму 652980,00 гривень).
У відповідності до п.5.5. договору, перехід права власності на товар відбувається з моменту підписання видаткових документів (накладних).
З моменту переходу до замовника права власності на товар та до моменту його фактичного отримання на АЗС, товар перебуває на відповідальному безкоштовному зберіганні у постачальника (п.5.6. договору).
Згідно позову позивач вказує, що станом на 22 вересня 2022 року на відповідальному зберіганні у постачальника знаходиться товар - бензин автомобільний А-92 3920 л по ціні 29,10 гривень на загальну суму з ПДВ - 114072,00 гривні, що підтверджується відповідними талонами. Починаючи з 10.03.2022 відповідач не проводить відпуск товару на АЗС згідно переліку, посилаючись на лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) в зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", чим порушив зобов'язання перед позивачем (стаття 610 Цивільного кодексу України). Згідно п. 8.2. договору відповідач повинен був особисто повідомити позивача про дію обставин непереборної сили і запропонувати вирішення отримання товару, що перебуває на відповідальному безкоштовному зберіганні у відповідача, або відшкодувати вартість товару.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до частини першою статті 2 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" (надалі - Закон), Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (Національне агентство), є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.
Згідно п. 4 ст. 1 Закону, управління активами - діяльність із володіння, користування та розпорядження активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави і вирішено питання про їх передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, тобто забезпечення збереження активів, збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості, передача їх в управління або реалізація активів у випадках та порядку, передбачених цим Законом, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні чи стягнених за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.
У пункті 4 частини першої статті 9 Закону зазначається, що на Національне агентство покладено функцію з проведення оцінки, ведення обліку та управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.
Згідно ст. 19 Закону, Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред'явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного року. Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора. У разі прийняття в управління активів, які чи права на які та їх обтяження підлягають державній реєстрації, Національне агентство надсилає того самого дня інформацію про накладення арешту на активи органам, що ведуть державні реєстри таких активів, прав на них або їх обтяжень, У разі прийняття в управління цінних паперів інформація також надсилається відповідним учасникам депозитарної системи України.
Частинами першою-третьою статті 21 вказаного Закону передбачено, що управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління. Активи, зазначені у частині першій цієї статті, прийняті Національним агентством в управління, підлягають оцінці, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб'єктами оціночної діяльності, та передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі. Управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється на умовах ефективності, а також збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості. Управитель має право на плату (винагороду), а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв'язку з управлінням активами, що відраховуються безпосередньо з доходів від використання прийнятих в управління активів. Управитель не має права відчужувати активи, прийняті ним в управління. Дія договору про управління активами припиняється у разі скасування арешту прийнятих в управління активів або їх конфіскації, спеціальної конфіскації, іншого судового рішення про їх стягнення в дохід держави. Ці та інші умови управління активами зазначаються в договорі між Національним агентством та управителем.
З матеріалів справи вбачається, що засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" (код 38194448) є ПАТ "ТАТНЕФТЬ" Імені В.Д. ШАШИНА (російська федерація, республіка Татарстан, м. Альметьєвськ, вул. Леніна, 75).
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва по справі № 757/11179/22-к від 17.05.2022 було накладено арешт на грошові кошти та видаткові операції, які знаходяться на рахунках, що належать ТОВ "ТАТНЄФТЬ-АЗС-Україна" (код ЄДРПОУ: 38194448). Заборонено службовим особам та працівникам ТОВ "ТАТНЄФТЬ-АЗС-Україна" (код ЄДРПОУ: 38194448) їх представникам за дорученням використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, окрім здійснення обов'язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати, починаючи з дня винесення ухвали слідчим суддею.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва по справі № 761/12723/22 від 13.07.2022 було визначено порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні №42022000000000480 від 20 квітня 2022 шляхом передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ: 41037901) для здійснення заходів з управління ним з метою забезпечення його збереження та збереження його економічної вартості корпоративних прав у вигляді 100% статутного капіталу ТОВ "ТАТНЄФТЬ-АЗС-Україна" (код ЄДРПОУ: 38194448) у розмірі 302741899,68 грн., що прямо належать юридичній особі - "ПУБЛІЧНОЕ АКЦИОНЕРНОЕ ОБЩЕСТВО "ТАТНЕФТЬ" ИМЕНИ В.Д. ШАШИНА шляхом передачі їх в управління, у порядку та на умовах, визначених ст.ст. 19, 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".
Одним з основних завдань Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, як центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом, є здійснення заходів з управління арештованими активами з метою забезпечення завдання кримінального провадження, забезпечення збереження активів або збереження їхньої економічної вартості (за можливості збільшення), на підставі рішення суду.
На теперішній час Національним агентством здійснюється процедура щодо підготовки активу до передачі та пошук управителя. Проте, у разі будь якої зміни частки активу переданого в управління Національного агентства, це негативно вплине на подальшу долю активу, його ліквідність, призведе до зменшення вартості активу, ускладнить пошук управителя активу та передачу його в управління, а також подальше ефективне управління, що спричинить значні збитки для держави та значно ускладнить виконання завдання кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає позовні вимоги у справі такими, що не підлягають задоволенню.
При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв'язку з чим судові витрати покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 75, 76, 77, 80, 86, 123, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Позивач: Наталинська сільська рада (63343, Харківська область, Красноградський район, село Наталине, вул. І.Сеченка, буд. 89, код ЄДРПОУ 24288081).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" (36010, м. Полтава, вул. Половки, буд. 62, код ЄДРПОУ 38194448).
3-я особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, буд. 1, код ЄДРПОУ 41037901).
3-я особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Публічне акціонерне товариство “Укрнафта” (04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5, код ЄДРПОУ 00135390).
Повне рішення складено "08" січня 2024 р.
Суддя А.М. Буракова
справа № 922/4240/23