вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"08" січня 2024 р. м. Рівне Справа № 918/1159/23
Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання О. Гуменюк, розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпановський імпорт - експорт" про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпановський імпорт -експорт"
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція",
про стягнення 346,94 грн,
за участю представників:
від позивача: К. Перепечай, ордер ВК № 1110605 від 15.11.2023,
від відповідача: Я Гаврилюк, виписка з ЄДРЮОФОПГФ,
У листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Шпановський імпорт - експорт"(позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (відповідач), про стягнення 13 654,94 грн, з яких: 13 308,00 грн основного боргу, 173,40 грн 3 % річних та 173,54 грн інфляційних за договором поставки № 53-122-01-23-13233 від 14.04.2023.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 04.12.2023 у справі № 918/1159/23 позов задоволено, стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція", на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпановський імпорт - експорт" 178,87 грн 3% річних, 173,54 грн інфляційних та 2 684,00 грн судового збору.
07.12.2023 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпановський імпорт-експорт" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі щодо вирішення питання про розподіл судових витрат на правову допомогу.
Ухвалою суду від 22.12.2023 розгляд вказаної заяви призначено на 08.01.2024.
13.12,2023 від представника відповідача надійшла заява про зменшення розміру заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, у якій останній просить зменшити розмір такої допомоги до 1 000,00 грн, так як зазначений позивачем розмір витрат на суму 6000,00 грн є завищеним, необґрунтованим, неспівмірним із складністю справи, також просить суд врахувати, що справа не є складною, оскільки стягнення заборгованості за поставлену продукцію при наявності документів які підтверджують факт поставки такої продукції, не потребує якихось додаткових експертиз, додаткового аналізу судової практики, складності при формуванні правової позиції, судова практика у цих справах є усталеною, більше того, основна сума боргу погашена відповідачем в добровільному порядку, а тому спору між сторонами в цій частині немає. Зазначає, що заявлені витрати у розмірі 6 000,00 грн становлять майже 50% від ціни всіх позовних вимог, що є неспівмірним та не відповідає критеріям реальності. Крім того, укладений договір про надання правничої допомоги від 14.11.2023 містить фіксовану вартість юридичних послуг (6 000,00 грн) за представництво у суді першої інстанції, при цьому з аналізу наданого звіту вбачається розрахунок послуг в розрізі витраченого часу на виконання тієї чи іншої роботи (дії), що не відповідає умовам укладеного договору. Порядок формування вартості наданих послуг є некоректним. У звіті акцентовано увагу, що «загальний обсяг часу витраченого станом на 06.12.2023 на надання правової допомоги складає 06 год. 15 хв., що не кореспондується з положеннями укладеного договору, який містить саме фіксовану ціну послуг без прив'язки до вартості однієї години.
27.12.2023 на адресу суду від представника відповідача надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза приміщенням суду.
У судове засідання 08.01.2024 з'явилися представники сторін.
Суд, розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпановський імпорт - експорт", вважає за необхідне зазначити таке.
Частинами 1, 2 ст. 244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
Позивачем у позовній заяві надано попередній орієнтовний розрахунок суми на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.
На підтвердження витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, позивачем надано договір про надання правової допомоги від 14.11.2023 (договір), укладений між позивачем (замовник, клієнт) та адвокатським бюро "Миколи Бляшина" (захисник), ордер серія ВК № 1110605 від 15.11.2023, рахунок № INV-001076 від 04.12.2023 на суму 6 000,00 грн, платіжна інструкція № 219 від 05.12.2023 на суму 6 000,00 грн, звіт про надану правову допомогу у справі № 918/1159/23.
Для надання правової допомоги клієнту АБ призначено Перепечай Катерину Віталіївну, адвоката, яка є адвокатом на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1923 від 27.11.2020, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Рівненської області № 244 від 30.10.2020.
За п. 1.1. договору Адвокатське бюро (захисник) зобов'язався надати правову (правничу) допомогу Клієнту щодо стягнення стягнення боргу, трьох процентів річних та інфляційних втрат за договором поставки № 53-122-01-23-13233 від 14.04.2023 (судова справа) та яка включає в себе: аналіз документів та обставин щодо вказаного предмету договору, збір і аналіз доказів, отримання та збирання відомостей про факти, які можуть бути використані, як джерело відомостей та докази у судовій справі, складання та підготовка процесуальних документів (позов, відповідь на відзив, клопотання тощо) та документів правового характеру для подачі до суду в судовій справі; представництво в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій під час всього розгляду судової справи, отримання будь-яких документів та здійснення необхідних дій для забезпечення виконання рішення суду, прийнятого на користь Клієнта (в тому числі представлення інтересів перед державними і приватними виконавцями, органами казначейства та іншими особами з усім обсягом повноважень); здійснювати інші дії, пов'язані з виконанням цього договору, а Клієнт, у свою чергу, зобов'язався оплатити надання правової допомоги та всі фактичні витрати, необхідні для виконання договору відповідно до умов цього договору.
Під час здійснення діяльності за цим договором Захисник та або залучені ним особи має право вчиняти всі дії та користуватися всіма професійними правами адвоката, вказаними в Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» без обмежень, у тому числі збирати докази та інформацію, звертатися з адвокатськими запитами до всіх осіб, користуватися всіма правами представника, вказаними у процесуальних кодексах, підписувати та подавати всі види процесуальних документів та інших документів, представляти Клієнта у відносинах з усіма особами з усіма правами Клієнта/Захисника та вчиняти будь-які інші дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та цим договором, необхідні для належного виконання цього договору, в тому числі, якщо інше не зазначено сторонами додатково. Адвокатське бюро та/або залучені ним адвокати та інші особи мають право на вчинення всіх процесуальних дій відповідно до закону в кримінальному, цивільному, адміністративному, господарському та всіх інших процесах і у відносинах з усіма судами, в тому числі третейськими, реалізовувати всі права та обов'язки Клієнта під час виконання рішення, його оскарження чи перегляду, та всіма іншими правами без встановлення обмежень (п. 1.2. договору).
Гонорар, умови розрахунків передбачено у розділі 3 договору. Сторонами з урахуванням принципу свободи договору погоджено, що розмір гонорару за цим договором визначено у формі нарахування та виплати гонорару, зокрема, за представництво в суді першої інстанції в розмірі 6 000,00 грн. При встановленні розміру гонорару враховано складність справи, кваліфікація і досвід Захисника, важливість справи для Клієнта та інші істотні обставини. Гонорар визначений за цим договором сторонами є розумним і співмірним та враховує витрачений адвокатом час. Гонорар за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включає підготовку до її розгляду, збір доказів, підготовку процесуальних документів у справі при потребі, участь в судових засіданнях при потребі, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, інших витрат Захисника.
Оплата гонорару здійснюється не пізніше трьох робочих днів з дня виставлення рахунку в безготівкову порядку. Повернення сплаченого гонорару та відшкодування фактичних витрат не здійснюється. Надання правової допомоги засвідчується звітом, який складається Захисником.
Згідно з п. 5.1. договору він набуває чинності з моменту його укладення і діє до повного
виконання.
Із фактичних обставин справи судом установлено, що у звіті про надану правову допомогу у справі № 918/1159/23 зазначено вид/опис правової допомоги, а саме: аналіз наданих ТОВ «Шпановський імпорт - експорт» документів на предмет можливості підготовки позову, підготовлено позовну заяву, додатки, надано замовнику реквізити для сплати судового збору, забезпечено направлення позову з використанням ЄСІТС на адресу відповідача та на адресу суду - 04:00 год., отримано від клієнта додаткові докази погашення заборгованості, підготовлено та подано заяву про зміну розміру позовних вимог, надіслано її з використанням ЄСІТС на адресу відповідача та на адресу суду - 01:00 год., отримано відзив відповідача, проаналізовано доводи відзиву - 00:15 хв., отримано клопотання відповідача про закриття провадження в частині позовних вимог, проаналізовано доводи та долучені документи - 00:45 хв., підготовлено заяву про відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу з додатками - 00:45 хв., всього: 06 год. 15 хв.
Відповідно до рахунку № INV-001076 від 04.12.2023 розмір гонорару за правову допомогу за представництво у суді першої інстанції у справі № 918/1159/23 згідно з договором про надання правової допомоги від 14.11.2023 становить 6 000,00 грн, які оплачені позивачем в повному обсязі, що стверджується платіжною інструкцією № 219 від 05.12.2023.
За положеннями п. 4 ст. 1, ч. 3 та 5 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
У ч. 3 ст. 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частинами 1, 2 ст. 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Однак розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
За змістом положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Проте слід розділяти поняття "зменшення судових витрат" та "розподіл судових витрат".
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Проте, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст.129 ГПК України, визначені також положеннями ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.
Отже, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 129 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20).
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" заява № 19336/04). У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм ст. 3, 11, 15 ГПК України, питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.
Як установлено судом із фактичних обставин справи, у цій справі проведено два судових засідання, у яких представник позивача участі не брав. Крім того, представником позивача підготовлено одну заяву по суті спору - позовну заяву, а також заяву про збільшення розміру позовних вимог та заяву про проведення судового засідання без участі позивача та його представника. Суд зазначає, що справа про стягнення заборгованості за договором поставки, 3% річних та інфляційних є справою незначної складності, судова практика усталена, розрахунки не складні, сума, заявлена до стягнення, незначна.
Також слід зазначити, що не існує єдиного арифметичного алгоритму для визначення (обчислення) витрат на професійну правничу допомогу, а тому суд повинен у кожному конкретному випадку, керуючись положеннями ст. 126, 129 ГПК України, визначати розмір таких витрат та їх розподіляти, наводячи відповідні мотиви прийнятих рішень стосовно цих витрат.
Надавши оцінку усім доданим до заяви доказам з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, її важливості для позивача, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, врахувавши клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про те, що документально підтвердженими, справедливими, розумними та співмірними є витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.
У ст. 126 ГПК України установлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 123, 126, 129, 221, 244 ГПК України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпановський імпорт-експорт" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги, задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція"(промзона, м. Вараш, Рівненська область, 34400, ідентифікаційний код 05425046), на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпановський імпорт - експорт"(33001, м. Рівне, вул. Княгицького, буд.1, офіс 2, ідентифікаційний код 40526877) 4 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Шпановський імпорт - експорт" (33001, м. Рівне, вул. Княгицького, буд.1, офіс 2, ідентифікаційний код 40526877).
Відповідач: Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (промзона, м.Вараш, Рівненська область, 34400, ідентифікаційний код 05425046).
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повне додаткове судове рішення складене та підписане 08.01.2024.
Суддя О. Андрійчук