вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"08" січня 2024 р. м. Київ Справа № 911/31/24
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., оглянувши матеріали позовної заяви у справі
за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті
до Приватного акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт»
про стягнення 8444,39 грн
встановив:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт» (далі - відповідач) про стягнення 8444,39 грн.
Подана позовна заява не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до позовної заяви, як доказ сплати судового збору за подання позовної заяви б/н від 25.12.2023 долучено платіжну інструкцію №4389 від 24.11.2023 на 2684,00 грн.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Так, для виконання судами покладених на них повноважень у частині перевірки повноти зарахування коштів судового збору в автоматизованій системі документообігу суду створено реєстр підтвердження оплати. Дані про підтвердження оплати судового збору надходять до комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» в автоматичному режимі. Під час надходження таких записів виконується автоматичне поєднання записів про оплату судового збору, які зазначаються в обліково - статистичних картах із записами підтверджень про оплату судового збору, які надійшли з Казначейства.
Враховуючи наведене, судом за допомогою автоматизованої системи документообігу Господарського суду Київської області «Діловодство спеціалізованого суду» було здійснено перевірку зарахування сплачених коштів на рахунок спеціалізованого фонду Державного бюджету України та встановлено, що станом на 08.01.2023 судовий збір сплачений згідно платіжної інструкції №4389 від 24.11.2023 на суму 2684,00 грн зараховано на казначейський рахунок по справи №911/3670/23, що підтверджується випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду.
Оскільки, на момент звернення позивача до суду з позовною завою б/н від 25.12.2023, судовий збір повернуто не було, надана позивачем квитанція не може вважатися належним доказом сплати судового збору за розгляд даної позовної заяви.
Таким чином, позивачем не додержано вимоги чинного процесуального законодавства щодо обов'язкової сплати судового збору, що є порушенням п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України.
Згідно з пунктом 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову, а згідно з пунктом 8 частини 3 цієї ж статті - перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до частин 1, 2, 4, абзацу 2 частини 5 статті 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
В п. 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003" встановлено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
За результатами дослідження матеріалів позову, судом встановлено, що копії документів, що подані позивачем в якості доказів, завірені особою, стосовно якої суду не надано доказів на підтвердження наявності у неї відповідних повноважень, що суперечить правовій природі засвідчення особою відповідності копії документу його оригіналу та вищевказаним вимогам статті 91 ГПК України про те, що учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Так, документи завірені начальником відділу діловодства та ведення архіву Гончар Н.М.
З огляду на вказане, документи, що додані до позову та завірені особою, щодо якої немає відомостей про її повноваження на здійснення дій процесуального характеру від імені позивача, за своєю правовою природою не являються письмовими доказами в розумінні ГПК України.
Враховуючи вище викладене, позивачу необхідно надати копію посадової інструкції начальника відділу діловодства та ведення архіву на підтвердження наявності відповідних повноважень на засвідчення копії документів.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необхідності залишення без руху позовної заяви та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Відповідно до п. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного та керуючись ст. 162, 164, 172, ГПК України, господарський суд
1.Позовну заяву Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без руху.
2. Державній службі України з безпеки на транспорті протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви.
3.Роз'яснити Державній службі України з безпеки на транспорті, що в разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/.
Суддя В.М. Антонова