ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.01.2024Справа № 910/19309/23
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газагропром" (02121, місто Київ, вулиця Харківське Шосе, будинок 201-203, літ. 2А, поверх 4)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "KGT ARGUS" (100053, Республіка Узбекистан, місто Ташкент, Юнусабадський район, вулиця Богішамол, будинок 105)
про стягнення 75 800,00 доларів США
19.12.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Газагропром" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "KGT ARGUS" про стягнення 75 800, доларів США.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами контракту від 05.10.2022 № UA-UZ/17 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати отриманої продукції, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 24 500,00 доларів США. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором позивачем нараховано 51 300,00 доларів США.
Згідно з частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку щодо необхідності залишення позовної заяви без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, а також до позовної заяви не додано належних доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів та доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що 6. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи Відповіді № 396189 про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, станом на 04.01.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газагропром" не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Крім того, відповідно до частини 2 статі 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до пункту 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
Частиною 1 та 2 статті 91 Господарського процесуального кодексуУкраїни передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до частини 4 статті 91 Господарського процесуального кодексуУкраїни, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
До письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України "Про нотаріат". Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.06.2019 у справі № 910/4473/17.
Крім того, відповідно до вимог статті 38 Закону України "Про нотаріат" консульські установи України також засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу.
Якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. Нотаріус засвідчує справжність підпису перекладача на перекладі тексту документа за правилами, передбаченими пунктом 6 глави 7 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Підпис перекладача на нотаріальному документі виконується ним власноручно у присутності нотаріуса. При засвідченні справжності підпису перекладача, нотаріусу необхідно встановити особу перекладача, а також його кваліфікацію.
У Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України прямо не вказано, яким кваліфікаційним вимогам повинен відповідати перекладач, а лише зазначено, що перекладач разом з документом, який встановлює його особу, повинен надати документ, що підтверджує його кваліфікацію.
Для перекладу надаються оригінали документів або їх нотаріально засвідчені копії. Документи, викладені на двох і більше окремих аркушах, що подаються для засвідчення вірності перекладу або засвідчення справжності підпису перекладача, повинні бути з'єднані у спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення цілісності, пронумеровані і скріплені підписом відповідної посадової особи та печаткою юридичної особи (у разі наявності), яка видала документ.
Переклад робиться з усього тексту документа, в тому числі з печатки і штампу. Найчастіше переклад виконується на окремому аркуші чи аркушах. Він прикріплюється до оригіналу документа, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса та його печаткою.
Згідно з пунктом 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Предметом даного позову позивачем вказано стягнення заборгованості та пені за контракту від 05.10.2022 № UA-UZ/17
На підтвердження викладених у позовній заяві обстави, позивачем долучено до позовної заяви копію контракту від 05.10.2022 № UA-UZ/17, інвойсу № 3 від 15.06.2023 та специфікації № 3 від 15.06.2023 іноземною мовою та без перекладу.
Отже, позивачу слід подати суду належним чином засвідчені переклади на українську мову наступних документів: контракту від 05.10.2022 № UA-UZ/17, інвойсу № 3 від 15.06.2023 та специфікації № 3 від 15.06.2023.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 174, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху дня усунення недоліків позовної заяви.
Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Суддя Н.Плотницька