ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.12.2023Справа № 910/16013/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Легкої А.С., розглянув господарську справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
до Акціонерного товариства Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "Укрнафтохімпроект"
про стягнення 1 333 177,20 грн.
Представники сторін: згідно протоколу судового засідання
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Акціонерного товариства Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "Укрнафтохімпроект" з вимогою про стягнення 1 333 177,20 грн., з яких 962 183,30 грн. пені та 370 993,90 грн. штрафу за договором про закупівлю послуг з розробки техніко-економічного обгрунтування № 2103000097 від 19.03.2021.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 20.10.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, ухвалив справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
07.11.2023 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував посилаючись на безпідставність заявлених вимог, оскільки позивач затримав надання вихідних даних і цим спричинив прострочення кредитора. Також посилався на настання обставин непереборної сили, а тому строк виконання зобов'язань за договором продовжується на строк дії вказаних обставин. Вказував на безпідставне нарахування позивачем пені, оскільки взяте на себе за договором зобов'язання не є грошовим.
14.11.2023 позивач подав суду відповідь на відзив, в якій проти викладених відповідачем у відзиві обставинах заперечував.
17.11.2023 відповідач подав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких заперечував проти викладених позивачем у відповіді на відзив обставинах.
У судовому засіданні 21.11.2023 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.
У судовому засіданні 19.12.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
19.03.2021 між позивачем (замовником ) та відповідачем (підрядником) укладений договір про закупівлю послуг з розробки техніко-економічного обгрунтування № 2103000097, згідно з умовами якого Виконавець зобов'язується за завданням Замовника у визначений Договором строк надати послуги з розробки Техніко-економічного обґрунтування по об'єктах «Варіанти подальшого використання компресорної станції КС-7 Богородчани, компресорної станції Кам'янка-Бузька, компресорного цеху КЦ-2 компресорної станції Бібрка» (Архітектурні, інженерні та планувальні послуги), визначені в Завданні на розробку техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) № 20.74.23, 20.74.24, 20.74.25 (далі - Завдання на ТЕО) (Додаток 1 до Договору), відповідно до Календарного графіку надання послуг (Додаток 3 до Договору) (далі - Послуги), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити Виконавцю належним чином надані Послуги.
Згідно з пунктом 1.2 Договору склад, обсяги, вартість Послуг визначені у Завданні на ТЕО (Додаток І до Договору), у Кошторисі на розробку ТЕО (Додаток 2 до Договору), а також у Календарному графіку надання послуг (Додаток 3 до Договору), які є невід'ємними частинами цього Договору.
Загальна вартість виконуваних Робіт за цим Договором становить 4 416 594,00 грн.
Ціна Договору з урахуванням ПДВ (20 %) становить 5 299 912,80 грн.
Відповідно до п. 1.3 Договору строк надання Послуг: Виконавець, згідно з Календарним графіком надання послуг (Додаток 3 до Договору), який є невід'ємною частиною Договору, зобов'язується надати Послуги протягом 270 календарних днів з дати укладання цього Договору.
Відповідно до Календарного графіку надання послуг (Додаток 3 до Договору) строк надання послуг по Етапу І - «Обстеження» становить 60 календарних днів з моменту укладення Договору.
Відповідно до Календарного графіку надання послуг (Додаток 3 до Договору) строк надання послуг по Етапу II - «Розробка техніко-економічного обґрунтування з наданням експертної оцінки експертної організації», вартість яких складає 2 899 087, 54 грн., становить 210 календарних днів з моменту завершення І етапу.
Відповідно до пункту 5.1 Договору Виконавець зобов'язаний оформити та надати Замовнику підписаний зі своєї сторони акт здачі-приймання наданих послуг у двох примірниках за результатами кожного етапу надання Послуг.
Відповідного до пункту 5.2 Договору за результатами першого етапу надання послуг Виконавець зобов'язаний надати Замовнику звіт за результатами здійснення Обстежень та підписані зі своєї сторони два примірники акту здачі-приймання наданих послуг.
Згідно з пунктом 5.3 Договору після отримання Виконавцем експертної оцінки експертної організації, Виконавець передає Замовнику оригінал та копію вказаної експертної оцінки, завірену експертною організацією або завірену нотаріально, паперові примірники ТЕО, підписані зі своєї сторони, два примірники акту здачі-приймання наданих послуг.
Послуги вважаються наданими в момент підписання Сторонами актів здачі-приймання наданих послуг (пункт 5.4 Договору).
Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє протягом 1 року з дати його укладання. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору (п. 12.1 Договору).
Звертаючись до суду з даним позовом позивач вказує, що відповідач прострочив зобов'язання з виконання робіт з розробки техніко-економічного обґрунтування за першим етапом на 181 день (з 19.05.2021 по 15.11.2021), за другим на 182 дні (з 15.12.2021 по 14.06.2022) у зв'язку з чим ним заявлено до стягнення з відповідача 962 183,30 грн. пені та 370 993,90 грн. штрафу.
За змістом частини 2 статті 11 ЦК України вбачається, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори, що укладаються між суб'єктами цивільних правовідносин, до яких законодавцем віднесено договір підряду.
Відповідно до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Як вбачається з матеріалів справи 29.03.2021 відповідач надіслав позивачу листа № 01/1-831э про надання необхідних вихідних даних для виконання робіт та контактні дані відповідальних осіб.
05.05.2021 позивач надіслав відповідачу листа № 1209, вказавши, що запитувані вихідні дані знаходяться на промислових майданчиках об'єктів.
20.05.2021 відповідач надіслав позивачу листа № 01/1-1142э, в якому повідомив, що ним одержано вихідні дані згідно переліків наведених в додатках до даного листа.
27.05.2021 відповідач надіслав позивачу листа № 01/1-1175э, в якому повідомив, що об'єму наданої йому інформації достатньо для початку виконання проектних робіт.
Згідно вимог ч. 1 ст. 888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.
Відповідно до умов п. 4.2 договору замовник зобов'язаний своєчасно надавати необхідні вихідні дані для розробки ТЕО, надати доступ до об'єкту визначеного у Додатку 1 до Договору.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
За змістом вимог ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо, зокрема, він не вчинив дій, що встановлені договором, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
Виходячи з того, що до передачі позивачем обумовлених спірним договором вихідних даних не міг вчасно виконати свій обов'язок за договором, суд вважає, прострочення відповідача з надання вказаних робіт настало відповідно до вимог ч. 4 ст. 612, ч. 1 ст. 613 ЦК України після їх фактичної передачі відповідачу, що засвідчено листом відповідача № 01/1-1175э від 27.05.2021.
Доказів надання позивачем відповідачу всіх необхідних вихідних даних для початку виконання робіт за договором до 27.05.2021 суду не подано.
Таким чином, з урахуванням передбаченого сторонами в Календарному графіку надання послуг (Додаток 3 до Договору) 60 денного строку надання послуг по Етапу І - «Обстеження» відповідач мав виконати завдання по першому етапу до 26.07.2021, а по другому етапу «Розробка техніко-економічного обґрунтування з наданням експертної оцінки експертної організації» до 21.02.2022 (210 календарних днів з моменту завершення І етапу).
Як вбачається з наявного у матеріалах справи акту здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних робіт № 5545 послуги по Етапу І - «Обстеження» надані відповідачем 16.11.2021, тобто з простроченням в 121 день.
Всупереч вимог ст. 74 ГПК України доказів виконання робіт по ІІ етапу «Розробка техніко-економічного обґрунтування з наданням експертної оцінки експертної організації» суду не надано.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Згідно з пунктом 8.3 договору за порушення строків надання послуг виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості прострочених за кожний день такого прострочення, а за прострочення надання послуг понад 30 календарних днів виконавець додатково сплачує штраф у розмірі 7 відсотків вартості прострочених послуг.
Судом встановлено, що відповідачем було допущено прострочення виконання робіт за спірним договором (за першим етапом на 121 день з 27.07.201 по 15.11.2021, за другим, в межах заявлених вимог, на 113 днів з 22.02.22 по 14.06.2022), доказів спростування вказаних обставин суду не надано.
Враховуючи викладене з відповідача на користь позивача за вищевказаний період підлягає стягненню 618 096,74 грн. пені та 370 993,90 грн. штрафу
Доводи відповідача щодо затримки надання позивачем вихідних даних, що спричинило прострочення кредитора, а тому відповідач звільняється від відповідальності за прострочення виконання робіт є необґрунтованими та спростовуються встановленими судом обставинами.
Заперечення відповідача з приводу безпідставного нарахування позивачем пені, адже взяте на себе за договором зобов'язання не є грошовим є також необґрунтованим, оскільки суперечить визначеним сторонами умовам спірного договору та приписам чинного законодавства.
З приводу посилання відповідача на виникнення форс-мажорних обставин суд зазначає наступне.
Згідно умов п.п. 10.1, 10.2, 10.3 договору жодна зі Сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов у разі настання надзвичайних та невідворотних обставин, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами Договору а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Сторони протягом 10 (десяти) календарних днів зобов'язані сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс-мажору) у письмовій формі. Початок дії обставин непереборної сили (форс-мажору) та строк їх дії підтверджуються сертифікатом Торгово-промислової палати України.
Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення іншої Сторони про неможливість виконання взятих за цим Договором зобов'язань внаслідок дії обставин непереборної сили та/або ненадання сертифікату Торгово-промислової палати України позбавляє Сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань
Форс-мажорними обставинами, які впливають на можливість оплати вартості поставленого товару, на думку відповідача, є повномасштабне вторгнення росії на територію України, що розпочалося 24.02.2022.
Торгово-промислова палата України на підставі ст. 14 № Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".
Отже, факт початку дії воєнного стану в Україні з 24.02.2022 внаслідок повномасштабного вторгнення росії є загальновідомим фактом та саме з цієї дати боржники можуть бути звільнені від відповідальності за порушення зобов'язань, у випадку неможливості виконання зобов'язання саме внаслідок дії обставин форс-мажору.
Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.06.2022 у справі № 922/2394/21, де вказано, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Сам факт введення воєнного стану на території України не є імперативною підставою для звільнення всіх боржників від відповідальності за прострочення виконання зобов'язання за час існування форс-мажорних обставин. У кожному конкретному випадку у конкретних відносинах боржник має довести безпосередній вплив непереборної обставини на можливість виконання ним зобов'язання.
Факт військової агресії російської федерації проти України не може бути беззаперечним доказом наявності форс-мажору, за відсутності безпосереднього впливу на можливість виконання зобов'язань за договором.
Разом з тим відповідач не надав суду передбачених законом та договором доказів настання форс-мажорних обставин, зокрема, сертифікату, виданого відповідною торговельною палатою або іншим компетентним органом стосовно невиконання відповідачем спірного договору.
Посилання відповідача на лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною та є підставою для звільнення його від відповідальності за договором, суд відхиляє з огляду на наступне.
Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання має бути причинно-наслідковий зв'язок. Тобто неможливість виконання зобов'язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.
Зі змісту листа ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 вбачається, що він не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність форс-мажорних обставин (введення військового стану в Україні). Також вказаний лист ТПП видано без дослідження наявності причинно-наслідкового зв'язку між настанням вказаних обставин та неможливістю виконання відповідачем конкретного зобов'язання (поставки товару в строк). При цьому відповідачем, зі свого боку, не надано будь-яких доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання ним зобов'язань за спірним договором.
Отже, сама наявність вказаного листа ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "Укрнафтохімпроект" (04053, м. Київ, Кудрявський узвіз, 5-б, код 21489100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр-т Любоитра Гузара, 44, код 42795490) 618 096 (шістсот вісімнадцять тисяч дев'яносто шість) грн. 74 коп. пені, 370 993 (триста сімдесят тисяч дев'ятсот дев'яносто три) грн. 90 коп. штрафу, 14 836 (чотирнадцять тисяч вісімсот тридцять шість) грн. 36 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.241 ГПК України та може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, передбачені розділом IV ГПК України.
Повне рішення складено 08.01.2024
Суддя О.М.Ярмак