Рішення від 28.12.2023 по справі 902/1236/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"28" грудня 2023 р. Cправа № 902/1236/23

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича,

за участю секретаря судового засідання Марущак А.О., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (вул. Генерала Алмазова, буд. 4а, м. Київ, 01011)

до: громадянки ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізичної особи-підприємця Мельника Вадима Сергійовича ( АДРЕСА_2 )

про стягнення 439 827,57 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № 114/5-275828 від 30.08.2023 Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" з вимогами до громадянки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №011/64695/00909921 в розмірі 439 827,57 грн.

Оскільки відповідачем у справі вказано громадянку ОСОБА_1 (фізичну особу, що не є підприємцем), суд, у відповідності до вимог ч.ч. 6, 7 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України здійснив запит (вих. №902/1236/23/1325/23 від 02.10.2023) до Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані (в т.ч. дату народження), що містяться в картотеці реєстраційного обліку Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради про громадянку ОСОБА_1 у строки, визначені ч. 7 ст. 176 ГПК України.

Відповідно до листа Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради № 04/00/011/61207 від 09.10.2023, що надійшов на адресу суду 12.10.2023, громадянка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Суд, ухвалою від 13.10.2023 за вказаним позовом відкрив провадження у справі № 902/1236/23 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 09.11.2023. Одночасно судом залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізичну особу-підприємця Мельника Вадима Сергійовича.

За наслідками судового засідання 09.11.2023 суд відклав підготовче засідання на 30.11.2023, про що 09.11.2023 постановив відповідну ухвалу.

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 28.12.2023, про що 30.11.2023 постановлено відповідну ухвалу.

На визначену судом представник позивача не з'явився. В заяві № б/н від 27.12.2023 (вх. № 01-34/12441/23), що надійшла через підпистему ЄСІТС «Електронний суд» 27.12.2023, представник позивача клопотав про розгляд справи за відсутності представника Акціонерного товариства "Райффайзен Банк".

Відповідач та третя особа правом в засіданні суду також не скористалися. Ухвала суду про відкриття провадження у справі, що направлена відповідачу повернута до суду з поштовою відміткою "адресат відмовився". Ухвала суду про відкриття провадження у справі, що направлена третій особі повернута до суду з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок вручення рекомендованих поштових відправлень врегульовано Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі Правила).

Із вказаних Правил надання послуг поштового зв'язку слідує, що невручення рекомендованого поштового відправлення під час доставки є підтвердженням відсутності особи - адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні слід вважати днем вручення судового рішення в порядку, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України. При цьому неотримання відповідачем ухвали суду є наслідком його бездіяльності, оскільки відповідне направлення здійснювалося на офіційну адресу його місцезнаходження згідно з відомостями, що містяться в ЄДРЮОФОП та ГФ.

Окрім того, судом розміщено оголошення на веб-порталі судової влади (сайт Господарського суду Вінницької області) про розгляд справи № 902/1236/23, в якій громадянка ОСОБА_1 є відповідачем, а Фізична особа-підприємець Мельник Вадим Сергійович - третьою особою.

Також суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Поряд з цим суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97- ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України"). Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010). До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представника відповідача.

Будь-яких письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи, а також відзиву на позовну заяву, на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.

З огляду на вищезазначене суд приходить висновку, що відповідача належним чином було повідомлено про дане судове засідання. Неявка останнього є підставою до розгляду справи за його відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.

Поряд з цим слід зазначити, що положеннями ст.178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Третя особа також не скористалась правом на надання пояснень по суті позовних вимог та явки уповноваженого представника в засідання суду.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням неявки представників сторін суд зважає на положення ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якою передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В порядку ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

У судовому засіданні 28.12.2023 прийнято судове рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором поруки № 011/64695/00909921/П, укладеного 16.10.2020 в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № 011/64695/00909921 від 16.10.2020.

Відповідач та третя особа правом надання відзиву на позов та письмових пояснень по суті позовних вимог не скористались.

Із наявних матеріалів справи судом встановлено, що 16.10.2019 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» правонаступником якого зі всіма правами та обов'язками є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» (Позивач, за Договором Кредитор) та Фізичною особою підприємцем Мельником Вадимом Сергійовичем (Третя особа, за Договором Позичальник) укладено Кредитний договір № 011/64695/00909921 (далі Кредитний договір), відповідно до п. 1.1. якого відповідно до умов Договору Кредитор зобов'язується надати Позичальнику кредитні кошти (далі - кредит) в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 612 000,00 грн. (далі - ліміт), а Позичальник зобов'язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму кредиту, сплатити проценти та комісії, а також виконати інші зобов'язання, визначені Договором.

Під невідновлювальною кредитною лінією сторони розуміють форму видачі кредиту частинами (траншами), при якій після отримання Позичальником повної суми ліміту кредитування подальше надання кредитних коштів припиняється незалежно від фактичної суми заборгованості за кредитом протягом строку дії Договору.

Кінцевий термін надання кредиту 16.12.2020 - становить останній день, коли Позичальник може звернутися до Кредитора з метою отримання кредиту (п. 1.2. Кредитного договору)

Кінцевий термін погашення кредиту - 16.10.2023, або інша дата, визначена відповідно до п. 5.4. або статті 8 Договору (останній день строку користування кредитом, до якого Позичальник зобов'язаний здійснити погашення заборгованості за Договором в повному обсязі (п. 1.3. Кредитного договору)

Кредит надається Позичальнику на розвиток бізнесу, а саме: фінансування витрат, пов'язаних з веденням господарської діяльності Позичальника, за винятком надання або повернення фінансової допомоги. До відносин Сторін не застосовується Закону України «Про споживче кредитування». У будь-який час протягом строку дії Договору Кредитор має право здійснювати перевірку цільового використання Кредиту, вимагати від Позичальника надання доступу до приміщень або матеріальних цінностей та будь-яких документів, необхідних для здійснення такої перевірки, а Позичальник зобов'язаний на першу вимогу Кредитора забезпечити представникам Кредитора доступ до відповідних приміщень або матеріальних цінностей та надати документи. Що підтверджують цільове використання кредиту. (п. 1.4. Кредитного договору)

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору протягом всього строку фактичного користування кредитом до кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного п. 1.3. Договору включно Позичальник зобов'язаний щомісяця сплачувати Кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 20,35% річних. Розмір процентної ставки може змінюватись в порядку та випадках, передбачених цим Договором.

Нарахування процентів здійснюється виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості за кредитом (простроченої заборгованості за Договором протягом всього строку користування кредитом) наявності простроченої заборгованості. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту (траншу) та не враховується день погашення кредиту/простроченої заборгованості в повному обсязі (п. 2.3. Кредитного договору).

Відповідно до п. 3.2. Кредитного договору на умовах Договору, після виконання Позичальником обов'язкових умов, вказаних в п. 3.1. Договору, на підставі письмової заяви Позичальника про надання кредиту (траншу), Кредитор зобов'язується в межах ліміту надати кредит (транш) шляхом безготівкового перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника, відкритий у Кредитора, для подальшого використання згідно з цільовим призначенням.

Виконання зобов'язань Позичальника, що виникають (у т.ч. виникнуть у майбутньому) за Договором, забезпечується порукою відповідно до договору поруки, який повинен бути укладений після укладання Договору, але до дня надання кредиту за Договором, між Кредитором і Поручителем ОСОБА_1 , 2785609123. Поручитель солідарно відповідає за виконання зобов'язань Позичальника, що виникли або виникнуть у майбутньому на підставі Договору ( п. 4.1. Кредитного договору).

Порядок погашення кредиту, процентів та інших платежів за Договором визначено у статті 5 Кредитного договору.

Згідно умов п. 5.1. Кредитного договору Позичальник зобов'язався здійснити погашення заборгованості в порядку, визначеному Договором.

Відповідно до умов п. 5.2 Кредитного договору Позичальник здійснює повернення кредиту та сплату процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами в розмірі згідно з Графіком. Ануїтетний платіж включає в себе повернення частини основної суми кредиту та сплату процентів за його використання. Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за формулою:

сума щомісячного ануїтетного платежу = сума кредиту за Договором * ((1 + процентна ставка за місяць) строк кредитування (місяців) * процентна ставка за місяць) / ((1 + процентна ставка за місяць) строк кредитування (місяців) - 1);

сума щомісячного платежу за% = (залишок заборгованості за кредитом * річна процента ставка / кількість днів поточного року) * кількість днів в місяці, який передує даті сплати ануїтетного платежу;

сума щомісячного платежу за основним боргом = сума щомісячного повернення кредиту - сума щомісячного платежу за %.

Згідно п. 5.3. Кредитного договору Позичальник зобов'язується здійснювати погашення кредиту та процентів ануїтетними платежами у валюті кредиту кожного місяця, 16 числа (надалі - Дата платежу), та при погашення заборгованості за кредитом в повному обсязі. При прострочення погашення ануїтетного платежу проценти, нараховані на суму простроченої заборгованості за кредитом за період прострочення, в тому числі, визначені п. 2.2. Договору, підлягають сплаті додатково до сум, передбачених Графіком. При цьому, у разі нездійснення погашення кредиту в кінцевий термін погашення кредиту проценти, передбачені п. 2.2. Договору, нараховуються та сплачуються Позичальником за період з дати кінцевого терміну погашення кредиту (включно) по календарний день, що передує дню фактичного погашення заборгованості за Договором в повному обсязі.

За змістом п. 55. Кредитного договору Позичальник зобов'язаний з періодичністю, визначеною цією статтею Договору та Графіком здійснювати погашення заборгованості за кредитом, сплату процентів, пені шляхом перерахування грошових коштів на рахунок погашення.

Відповідно до п. 5.6. Кредитного договору Позичальник надає право Кредитору здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунків Позичальника ( в т.ч. його структурних підрозділів), зокрема, з поточного рахунку, з рахунків, що будуть відкриті Позичальнику (в т.ч. його відокремленим структурним підрозділам) у Кредитора протягом строку дії Договору та реквізити яких Кредитор визначить самостійно, в розмірі сум, належних до сплати Позичальником за Договором та/або Договорами забезпечення, в т.ч. з метою погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів, комісій, пені, штрафу, відшкодування витрат та інших платежів, передбачених Договором / Договорами забезпечення. Таке договірне списання може здійснюватися Кредитором протягом строку дії Договору будь-яку кількість разів, починаючи з дати настання строку виконання відповідного грошового зобов'язання (включно) до повного погашення заборгованості. У разі відсутності або недостатності на рахунках Позичальника грошових коштів у валюті, необхідній для погашення заборгованості, Позичальник надає Кредитору право договірного списання грошових коштів в інших валютах з будь-яких рахунків Позичальника ( в т.ч. з рахунків його структурних підрозділів), відкритих у Кредитора, на розсуд Кредитора. Договірне списання здійснюється Кредитором в розмірі, еквівалентному сумі грошових зобов'язань Позичальника за Договором та/або Договорами забезпечення з врахуванням витрат та комісій, пов'язаних з продажем іноземної валюти. Позичальник також доручає Кредитору, без подання відповідної заяви, здійснити від імені Позичальника продаж списаних грошових коштів з метою отримання необхідної валюти (за визначеним Кредитором курсом, що не може відхилятися від офіційного курсу Національного банку України за попередній Банківський день більше, ніж на 10%) та направити грошові кошти на погашення заборгованості. За запитом Позичальника Кредитор інформує Позичальника про договірне списання та продаж іноземної валюти з метою погашення заборгованості. Передбачене пунктом 5.6. Договору договірне списання коштів з рахунків Позичальника здійснюється а підставі меморіального ордера Кредитора. Кредитор є отримувачем коштів по договірному списанню.

Окрім того, Позичальник, відповідно до ст. 10 Кредитного договору засвідчив та гарантував, що на момент укладення Договору володів достатнім рівнем платоспроможності і кредитоспроможності, необхідним для вчасного виконання ним своїх зобов'язань за Договором, та не існує відомих Позичальнику обставин, які можуть негативним чином вплинути на рівень його платоспроможності і кредитоспроможності. Позичальник також засвідчив, що всі ризики, пов'язані з істотною зміною обставин, з яких він виходив при укладенні Договору та/або Договорів забезпечення, останній приймає на себе, і такі обставини не є підставою для зміни або розірвання Позичальником Договору, Договорів забезпечення, а також для невиконання ним зобов'язань за вищезазначеними договорами.

За умовами пункту 11.4 Кредитного договору, всі спори, що виникають між сторонами у зв'язку з Договором, підлягають вирішенню шляхом переговорів. У разі неможливості вирішити спори шляхом переговорів - всі спори між сторонами, які виникають за Договором або у зв'язку з ним, підлягають передачі на розгляд і остаточне вирішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу», або до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Відповідно до п. 12.1. Кредитного договору Договір укладається сторонами в електронній формі та підписується шляхом створення/додавання до Договору кваліфікаційних електронних підписів (Кваліфікаційних ЕП) сторін з використанням засобів криптографічного захисту інформації. Зі сторони Кредитора Договір підписується двома уповноваженими особами. Датою (моментом) укладення Договору є дата (момент) його підписання Кредитором шляхом додавання Кваліфікаційного ЕП другої уповноваженої особи Кредитора після підписання/додавання до Договору Кваліфікаційного ЕП Клієнта. Підписані електронні документи надсилаються сторонами електронними каналами зв'язку, визначеними Банком.

З метою зменшення фінансового навантаження на Позичальника в умовах кризових явищ в економіці України, АТ «Райффайзен Банк» та ФОП Мельник В.С. уклали Додаткову угоду №011/64695/00909921/1 від 20.07.2022 до Кредитного договору №011/64695/0090909921 від 16.10.2020.

Сторонами погоджено наступне:

1.Пункт 1.3. статті 1 «Предмет Договору» Договору викласти в наступній редакції: « 1.3. Кінцевий термін погашення кредиту - 16.01.2024, або інша дата, визначена відповідно до пункту 5.4. або статті 8 Договору (останній день строку користування кредитом, до закінчення якого Позичальник зобов'язаний здійснити погашення заборгованості за Договором в повному обсязі).».

2.Тимчасово, на період з дати застосування змін до 15.11.2022 (надалі - Кредитні канікули) сторони домовились зменшити розмір щомісячного платежу відповідно до зміненого Графіку погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів, що є додатком до цієї Додаткової угоди та її невід'ємною частиною, та підлягає застосуванню за Договором з дати застосування змін до повного виконання Позичальником майнових зобов'язань окрім його зміни чи скасування з підстав, встановлених Договором з врахуванням Додаткової угоди.

Протягом Кредитних канікул Позичальник сплачує проценти за користування кредитом відповідно до умов Договору та Графіку погашення заборгованості за кредитом та процентів.

Сторони також погодили, що у випадку прострочення Позичальником виконання своїх зобов'язань за Кредитним договором на більш ніж 30 (тридцять) календарних днів, дія кредитних канікул припиняє застосовуватись з 31 (тридцять першого) календарного дня з дати прострочення. При цьому, Позичальник зобов'язаний протягом тридцяти днів з'явитись до підрозділу АТ «Райффайзен Банк» і підписати новий Графік, що відображає припинення Кредитних канікул. У випадку невиконання Позичальником зазначеного обов'язку, сторони домовились, що розрахований та підписаний Кредитором самостійно новий Графік вважається складеним належним чином, є невід'ємною частиною Договору та підставою для визначення розміру зобов'язань Позичальника за Договором.

3.Сторони дійшли згоди врегулювати заборгованість Позичальника за Договором, строк сплати якої настав, у такому порядку:

Станом на дату укладення цієї Додаткової угоди фактична заборгованість Позичальника за Договором по сплаті суми кредиту становить 380 849,11 грн. (п. 3.1.);

Станом на дату укладення цієї Додаткової угоди заборгованість за Договором, строк сплати якої настав складає 67 790,92 грн, у тому числі: 35 940,46 грн - заборгованість з погашення суми кредиту; 31 850,46 грн - заборгованість з погашення процентів. (п. 3.2.)

4. Сторони домовились викласти Графік у новій редакції згідно з додатком №1 до цієї Додаткової угоди.

5. Інші умови Договору залишаються без змін і сторони підтверджують по ним свої зобов'язання.

Кредитор надав Позичальнику кредит шляхом безготівкового перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника, відкритого в АТ «Райффайзен Банк Аваль», для подальшого використання його за цільовим призначенням, копія виписки по рахунку міститься в матеріалах справи.

Відповідно до висновку Вищого господарського суду України, наведеному в постанові Вищого господарського суду України від 06.04.2017 у справі № 905/2009/15, висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, наведеному у Постанові від 30.08.2019 № 353/614/15-ц - банківські виписки - є належними доказами на підтвердження видачі кредиту.

Таким чином, Банк виконав свої зобов'язання перед Позичальником за Кредитним договором, надавши останньому кредит в сумі, строки та на умовах, передбачених цим Договором, що підтверджується випискою.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, 16.10.2020 АТ «Райффайзен Банк» та громадянкою ОСОБА_1 (Відповідач, за договором Поручитель) було укладено Договір поруки №011/64695/00909921/П, відповідно до умов якого Поручитель зобов'язався відповідати перед Кредитором солідарно з Позичальником та виконання забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому , які випливають з умов Основного договору - Кредитного договору №011/64695/0090909921 від 16.10.2020. Порукою за цим Договором забезпечується виконання забезпечених зобов'язань у повному обсязі, включаючи, але не обмежуючись, сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та сплату збитків та сплату нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України сум тощо.

Згідно п. 1.2. Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання забезпечених зобов'язань у тому ж обсязі, що і Позичальник, в порядку та строки, визначені Основним договором, у тому числі при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов'язань.

Відповідно до умов п. 2.1. Договору поруки сторони визначили, що у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих забезпечуваних зобов'язань, Кредитор набуває права вимагати від Поручителя виконання ним як солідарним боржником забезпечених зобов'язань та сплати заборгованості за забезпеченими зобов'язаннями, а Поручитель зобов'язаний виконати вимоги Кредитора щодо виконання забезпечених зобов'язань та сплатити заборгованість за забезпеченими зобов'язаннями.

Згідно умов п. 2.2. Договору поруки Поручитель зобов'язується здійснити виконання забезпечених зобов'язань протягом 5 робочих днів з дати отримання відповідної вимоги від Кредитора та в обсязі, зазначеному в такій вимозі. Вимога Кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем забезпечених зобов'язань в розмірі, визначеному Кредитором у вимозі. Кредитор має право направляти вимогу Поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання забезпечених зобов'язань.

Відповідно до п. 6.1. Договору поруки, Договір укладається сторонами в електронній формі та підписується шляхом створення/додавання до Договору кваліфікаційних електронних підписів (Кваліфікаційних ЕП) сторін з використанням засобів криптографічного захисту інформації. Зі сторони Кредитора Договір підписується двома уповноваженими особами. Датою (моментом) укладення Договору є дата (момент) його підписання Кредитором шляхом додавання Кваліфікаційного ЕП другої уповноваженої особи Кредитора після підписання/додавання до Договору Кваліфікаційного ЕП Поручителя.

Як доводить Позивач, всупереч умовам та приписам Кредитного договору, Позичальник не в повній мірі виконує взяті на себе договірні зобов'язання: не здійснює щомісячного погашення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитним коштами, у зв'язку з чим станом на 25.11.2022 заборгованість останнього перед АТ «Райффайзен Банк» за Кредитним договором становить 439 827,57 грн , яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі - 412 699,57 грн, у т.ч. прострочена заборгованість за кредитом - 24 259,33 грн; заборгованості за відсотками - 27 128,00 грн, у т.ч. прострочена заборгованість за відсотками - 25 057,15 грн.

Згідно п. 8.1. Кредитного договору у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником умов Кредитного договору, Кредитор має безумовне право на власний розсуд без необхідності укладення будь-яких додаткових угод, вимагати дострокового повного/часткового виконання Позичальником зобов'язань з Договором.

Відповідно до чинного законодавства України та умов і приписів Кредитного договору АТ «Райффайзен Банк» вживались заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення вимоги за вих. № 114/5-К-269953 від 30.11.2022 про дострокове виконання грошових зобов'язань за Кредитним договором Позичальнику, надавши можливість протягом 30 календарних днів добровільно врегулювати заборгованість за Кредитним договором.

Окрім того, АТ «Райффайзен Банк» вживались заходи досудового врегулювання спору, шляхом направлення вимоги за вих. № 114/5-К-270017 від 01.12.2022 про дострокове виконання грошових зобов'язань за Кредитним договором Поручителю, надавши можливість протягом 15 календарних днів добровільно врегулювати заборгованість за Кредитним договором.

Проте, заборгованість за Кредитним договором Позичальником та Поручителем сплачена не була.

В подальшому АТ «Райффайзен Банк» звернулось до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» із позовом до Фізичної особи-підприємця Мельника Вадима Сергійовича та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за Кредитним договором.

За результатами розгляду вказаної справи, 08.05.2023 Постійно діючим третейським судом при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» винесено рішення у справі № 145/23, яким позов задоволено у повному обсязі:

- стягнуто солідарно з Фізичної особи-підприємця Мельника Вадима Сергійовича та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» заборгованість за Кредитним договором № 011/64695/00909921 від 16.10.2020 у сумі 439 827,57 грн.;

- стягнуто солідарно з Фізичної особи-підприємця Мельника Вадима Сергійовича та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» третейській збір у сумі 4 798,28 грн. по 2 399,14 грн. з кожного.

Акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із заявою про видачу виконавчих документів на примусове виконання рішення Третейського суду від 08.05.2023 у третейській справі № 145/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 у справі № 873/307/23 заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про видачу виконавчого документа про примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 08.05.2023 у справі № 145/23 задовольнити частково.

Постановлено, після набрання законної сили цією ухвалою, на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 08.05.2023 у справі № 145/23 видати наказ про стягнення з Фізичної особи-підприємця Мельника Вадима Сергійовича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (код ЄДРПОУ 14305909, адреса: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 6) заборгованість за кредитним договором № 011/64695/00909921 від 16.10.2020 у сумі 439 827,57 грн. та третейській збір в сумі 2 399,14 грн..

У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 08.05.2023 у третейській справі № 145/23 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" заборгованості за кредитним договором № 011/64695/00909921 від 16.10.2020 у сумі 439 827,57 грн та третейського збору у сумі 2 399,14 грн відмовлено.

В ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 у справі № 873/307/23 зазначено, що укладення між Банком та Позичальником третейської угоди, що міститься в умовах Кредитного договору не передбачає автоматичного поширення цієї третейської угоди на відносини з поручителями за договорами поруки, які такої (третейської) угоди не містять (висновки викладені у постановах Верховного суду від 30.09.2021 у справі №873/96/21 та від 23.06.2023 у справі № 873/61/23).

Отже, рішення третейського суду в частині стягнення з ОСОБА_1 , як з Поручителя за вказаним Договором поруки, прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою.

Відповідно до п. 4 частини 1 статті 355 ГПК України рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди.

Оскільки спір між Банком і Поручителем про стягнення заборгованості за Кредитним договором не підвідомчий третейському суду, заява Акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" (кредитор) про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 08.05.2023 у третейській справі № 145/23 підлягає задоволенню лише в частині вимог Банку до Фізичної особи-підприємця Мельника Вадима Сергійовича.

Відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, 23.08.2023 Північним апеляційним господарським судом видано накази по справі № 873/307/23.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 ГПК України).

Звертаючись з позовом до суду в даній справі (902/1236/23) Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №011/64695/00909921 в розмірі 439 827,57 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі - 412 699,57 грн., у т.ч. прострочена заборгованість за кредитом - 24 259,33 грн.; заборгованості за відсотками - 27 128,00 грн., у т.ч. прострочена заборгованість за відсотками - 6 597,41 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

За змістом ст. ст. 11, 509, 627 Цивільного Кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, що кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як передбачено ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що Позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав належним чином, перерахувавши на рахунок ФОП Мельника В.С. кредитні кошти, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією банківської виписки по рахунку Позичальника.

Проте, як підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, ФОП Мельник В.С., всупереч умовам Кредитного договору, не здійснив погашення заборгованості по кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами у встановлені Договором строки та розмірі, чим порушив взяті на себе зобов'язання.

Доказів протилежного сторонами справи суду не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно п. 8.1. Кредитного договору, у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником умов кредитного Договору, Кредитор має безумовне право на власний розсуд без необхідності укладення будь-яких додаткових угод, вимагати дострокового повного/часткового виконання позичальником зобов'язань за договором.

Відповідно до чинного законодавства України та умов і приписів Кредитного договору АТ «Райффайзен Банк» вживались заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення вимоги за вих № 114/5-К-269953 від 30.11.2022 про дострокове виконання грошових зобов'язань за Кредитним договором Позичальнику, надавши можливість протягом 30 календарних днів добровільно врегулювати заборгованість за Кредитним договором.

Окрім того, АТ «Райффайзен Банк» вживались заходи досудового врегулювання спору, шляхом направлення вимоги за вих № 114/5-К-270017 від 01.12.2022 про дострокове виконання грошових зобов'язань за Кредитним договором Поручителю, надавши можливість протягом 15 календарних днів добровільно врегулювати заборгованість за Кредитним договором.

Проте, заборгованість не сплачена.

Рішенням Третейського суду від 08.05.2023 у третейській справі № 145/23 стягнуто солідарно з Фізичної особи-підприємця Мельника Вадима Сергійовича та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» заборгованість за Кредитним договором № 011/64695/00909921 від 16.10.2020 у сумі 439 827,57 грн. та третейській збір у сумі 4 798,28 грн. по 2 399,14 грн. з кожного.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 у справі № 873/307/23 заяву Акціонерного товариства Райффайзен банк Аваль про видачу наказу задоволено частково. Постановлено видати наказ про стягнення з Фізичної особи-підприємця Мельника Вадима Сергійовича на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (заборгованість за кредитним договором № 011/64695/00909921 від 16.10.2020 у сумі 439 827,57 грн. та третейській збір в сумі 2 399,14 грн.. В частині вимог до ОСОБА_1 судом відмовлено.

Як визначено ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Як вже встановлено судом, з метою забезпечення належного виконання зобов'язань ФОП Мельником В.С. за Кредитним договором, 16.10.2020 АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 (Поручитель) було укладено Договір поруки №011/64695/00909921/П, відповідно до умов якого Поручитель зобов'язався відповідати перед Кредитором солідарно з Позичальником та виконання забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому , які випливають з умов Основного договору - Кредитного договору №011/64695/0090909921 від 16.10.2020.

Відповідно до умов п. 2.1. Договору поруки сторони визначили, що у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих забезпечуваних зобов'язань, Кредитор набуває права вимагати від Поручителя виконання ним як солідарним боржником забезпечених зобов'язань та сплати заборгованості за забезпеченими зобов'язаннями, а Поручитель зобов'язаний виконати вимоги Кредитора щодо виконання забезпечених зобов'язань та сплатити заборгованість за забезпеченими зобов'язаннями.

Згідно умов п. 2.2. Договору поруки Поручитель зобов'язується здійснити виконання забезпечених зобов'язань протягом 5 робочих днів з дати отримання відповідної вимоги від Кредитора та в обсязі, зазначеному в такій вимозі.

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Загальні підстави припинення поруки, яка за своєю правовою природою є зобов'язанням, передбачені у главі 50 Цивільного кодексу України, а спеціальні (додаткові) підстави її припинення визначено у статті 559 Цивільного кодексу України.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання. У разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов'язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов'язання. Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов'язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов'язання не пред'явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред'явить позову до поручителя. Для зобов'язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов'язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов'язання.

Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлено договором чи законом строк її дії відноситься до преклюзивних, як строк існування самого зобов'язання поруки, а його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Відтак, з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів виконання Позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором щодо повного повернення кредитних коштів, суд встановив, що станом на дату звернення з позовом до суду порука не припинилась.

За змістом ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, доказів виконання зобов'язань покладених на нього умовами Договору поруки не подав, доводи Позивача не спростував.

Таким чином, враховуючи встановлення судом факту порушення Позичальником договірних зобов'язань щодо повернення кредитних коштів та відсутність у матеріалах справи доказів виконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором поруки, суд дійшов висновку, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача, як Поручителя, суми боргу за Кредитним договором у загальному розмірі 439 827,57 грн. є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і, відповідно, підлягає задоволенню. Стягнення з ОСОБА_1 є солідарним.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Надавши оцінку наявним у справі доказам на предмет їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності, а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об'єктивного з'ясування обставин справи, приходить до висновку про задоволення позовних в повному обсязі.

Судовий збір сплачений Позивачем за розгляд даної справи в сумі 6 597,41 грн підлягає відшкодуванню на підставі ст. 129 ГПК України за рахунок Відповідача.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 226, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з громадянки ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (вул. Генерала Алмазова, буд. 4а, м. Київ, 01011; код ЄДРПОУ 14305909) 412 699 грн. 57 коп. - заборгованості за кредитом; 27 128 грн 00 коп. - заборгованості за відсотками та 6 597 грн. 41 коп. - витрат зі сплати судового збору.

Примірник повного судового рішення надіслати позивачу до електронного кабінету в ЄСІТС, відповідачу та третій особі - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 08 січня 2024 р.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (вул. Замкова, буд. 96, м. Вінниця, 21000)

3 - третій особі ( АДРЕСА_2 )

Попередній документ
116147268
Наступний документ
116147270
Інформація про рішення:
№ рішення: 116147269
№ справи: 902/1236/23
Дата рішення: 28.12.2023
Дата публікації: 09.01.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Вінницької області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; банківської діяльності; кредитування; забезпечення виконання зобов’язання
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (28.12.2023)
Дата надходження: 28.09.2023
Предмет позову: стягнення заборгованості
Розклад засідань:
09.11.2023 11:00 Господарський суд Вінницької області
30.11.2023 10:30 Господарський суд Вінницької області
28.12.2023 12:00 Господарський суд Вінницької області