про залишення апеляційної скарги без руху
08 січня 2024 року м. Харків Справа № 905/1290/23
Східний апеляційний господарський суд у складі судді:
суддя Фоміна В.О.
дослідивши матеріали апеляційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" (вх. № 2845 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 30.11.2023 у справі №905/1290/23, ухвалене у приміщенні Господарського суду Донецької області суддею Огороднік Д.М. без повідомлення (виклику) учасників справи, повний текст рішення складено та підписано 30.11.2023
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" м.Київ, в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Дніпро,
до Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська", місто Добропілля, місто Білозерське, Донецька область,
про стягнення штрафу у розмірі 198885,00 грн.,
Рішенням Господарського суду Донецької області від 30.11.2023 у справі №905/1290/23 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" (код ЄДРПОУ 36028628) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40081237) суму штрафу в розмірі 198885,00 (сто дев'яносто вісім тисяч вісімсот вісімдесят п'ять) грн., 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2983,28 (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят три) грн., 00 коп.
Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, Товариство з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" звернулось засобами поштового зв'язку 22.12.2023 до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 30.11.2023 у справі №905/1290/23 та ухвалити нове рішення яким позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" м.Київ, в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" задовольнити частково та зменшити суму штрафу; зупинити виконання рішення Господарського суду Донецької області від 30.11.2023 у справі №905/1290/23; стягнути з позивача витрати по сплаті судового збору.
Водночас заявник апеляційної скарги подав клопотання про поновлення строків подання апеляційної скарги на підставі статті 256 ГПК України, посилаючись на те, що копію оскаржуваного рішення від 30.11.2023 апелянт й досі не отримав.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.12.2023 витребувано у Господарського суду Донецької області матеріали справи №905/1290/23; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" (вх. № 2845 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 30.11.2023 у справі №905/1290/23 до надходження матеріалів справи до Східного апеляційного господарського суду.
04.01.2024 матеріали господарської справи №905/1290/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Розглянувши вказану апеляційну скаргу на предмет дотримання заявником процесуальних норм, суддя-доповідач дійшла висновку про залишення її без руху, враховуючи таке.
З приводу поданого клопотання про поновлення строків звернення із апеляційною скаргою, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Тобто, перебіг строку на оскарження в апеляційному порядку судового рішення визначено в законодавчому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено місцевим господарським судом 30.11.2023, повний текст складено також 30.11.2023, а отже, строк подання апеляційної скарги згідно вимог ч.1 ст. 256 ГПК України сплив 20.12.2023.
Скаржник звернувся з апеляційною скаргою засобами поштового зв'язку 22.12.2023, що підтверджується інформацією на поштовому конверті, в якому апеляційна скарга надійшла до Східного апеляційного господарського суду.
Отже, апеляційна скарга подана з пропуском встановленого ч.1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України строку на оскарження рішення місцевого господарського суду.
Частинами 2 та 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Як вказав Верховний Суд у постанові від 09.10.2019 у справі №7/74, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Сам лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на положення статті 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником і лише сам факт подання скаржником клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк.
Зі змісту положень статті 256 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що факт отримання судового рішення не в день його проголошення або складення надає право скаржнику на поновлення строку на апеляційне оскарження за обставин, визначених у частині 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України.
Так, скаржник обґрунтовує своє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження тим, що копію оскаржуваного рішення від 30.11.2023 відповідач й досі не отримав, а дізнався про його існування з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що рішення Господарського суду Донецької області від 30.11.2023 у справі №905/1290/23 було доставлене Товариству з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" в Електронний кабінет 01.12.2023 о 02:59, що підтверджується довідкою Господарського суду Донецької області про доставку електронного листа, сформованої в програмі Діловодство спеціалізованого суду (а.с. 84).
Відповідно до частин 4 статті 6 ГПК України єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Частиною 5 ст. 6 ГПК України встановлено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Частиною 7 ст. 6 ГПК України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Пунктом 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
З урахуванням викладеного вище, колегія суддів зазначає, що оскільки оскаржуване рішення суду від 30.11.2023 було належним чином доставлено в Електронний кабінет відповідача 01.12.2023 о 02:59, то вважається врученим відповідачу 01.12.2023 згідно п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України.
Отже, строк звернення до суду з апеляційною скаргою, із правом на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно ч. 2 ст. 256 ГПК України у відповідача сплив 21.12.2023.
Натомість, як зазначалось судом вище, апелянт звернувся до суду засобами поштового зв'язку 22.12.2023, отже з пропуском встановленого ч. 2 ст. 256 ГПК України строку.
При цьому апелянтом не наведено обставин щодо необізнаності юридичної особи відповідача зі змістом оскаржуваного рішення з огляду на отримання копії рішення в Електронний кабінет та неможливості своєчасно звернутись до апеляційного суду зі скаргою з урахуванням цих обставин.
Тому підстави, наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на подання апеляційної скарги щодо обставин неотримання відповідачем рішення суду першої інстанції не відповідають дійсності та визнаються судом апеляційної інстанції неповажними.
Відповідно до частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на вищевикладене, заявник апеляційної скарги має надати до апеляційного господарського суду заяву, зазначивши інші підстави для поновлення строку на подання апеляційної скарги, враховуючи те, що судом достеменно встановлено, що 01.12.2023 рішення суду було доставлено Товариству з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" в Електронний кабінет.
Крім того, згідно з пунктом 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 цього Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що справляється з апеляційних скарг на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Так предметом позову в межах даної справи є вимоги майнового характеру про стягнення коштів у розмірі 198885,00 грн.
Отже, судовий збір за подання апеляційної скарги на оскарження рішення суду першої інстанції про стягнення 198885,00 грн складає 4 474,91 грн (198885,00 грн * 1,5 * 150%).
В переліку додатків апеляційної скарги зазначено про наявність документу про сплату судового збору, проте фактично до апеляційної скарги докази сплати судового збору заявником апеляційної скарги надані не були, про що Східним апеляційним господарським судом складено відповідний акт від 25.12.2023 №13-35/905/1290/23.
Отже, при поданні апеляційної скарги скаржником в порушення пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
З метою усунення недоліків апеляційної скарги, заявнику апеляційної скарги необхідно надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Донецької області від 30.11.2023 у справі №905/1290/23 у розмірі 4 474,91 грн.
Згідно з частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вказані обставини унеможливлюють відкриття апеляційного провадження у справі та є підставою для залишення апеляційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" (вх. № 2845 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 30.11.2023 у справі №905/1290/23 без руху на підставі ч.2 та 3 статті 260 ГПК України з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" (вх. № 2845 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 30.11.2023 у справі №905/1290/23 залишити без руху.
2. Встановити заявнику апеляційної скарги 10-денний строк, з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги.
3. Роз'яснити апелянту, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки передбачені статтями 174, 260 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя В.О. Фоміна