ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про відвід
"08" січня 2024 р. Справа № 924/875/22
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Василишин А.Р.
судді Філіпова Т.Л.
судді Бучинська Г.Б.
розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Тек"
від 27 грудня 2023 року про відвід головуючого судді Василишина А.Р. від участі у розгляді справи №924/875/22 в межах апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Тек"
на рішення Господарського суду Хмельницької області від 9 березня 2023 року по справі №924/875/22 (суддя Яроцький А.М.)
за позовом Хмельницької міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Тек"
про стягнення 4355403 грн 77 коп.
В провадженні Північно-західного апеляційного господарського суду перебуває справа №924/875/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Тек"на рішення Господарського суду Хмельницької області від 9 березня 2023 року по справі №924/875/22 за позовом Хмельницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Тек" про стягнення 4355403 грн 77 коп..
Зважаючи на усне клопотання представника Відповідача, заявлене у судовому засіданні від 27 грудня 2023 року, щодо необхідності оголошення перерви з метою подання заяви про відвід колегія суду, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду оголосити перерву у розгляді апеляційної скарги на 11 січня 2024 року об 15:00 год.
29 грудня 2023 року через підситему "Електронний суд" Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява від Відповідача про відвід головуючого судді Василишина А.Р. від участі у розгляді справи №924/875/22.
Заява про відвід мотивована тим, що у судовому засіданні, яке відбулось 27 грудня 2023 року, головуючим суддею ніби-то висловлено свою позицію з приводу клопотання про призначення експертизи ще перед виходом у нарадчу кімнату, а саме останнім повідомлено про те, що призначення експертизи без оскарження рішення про затвердження нормативно грошової оцінки земельної ділянки буде виходом за межі позовних вимог (підверджується аудіозаписом). Заявник вказує, що у вказаному засіданні головуючий неодноразово демонстрував упереджене ставлення до представника Відповідача. Представник Відповідача вказує, що у нього склалось враження про упередженість головуючого судді у даній справі.
Як вказує заявник, аналізуючи додаткові пояснення апелянта, головуючий повідомив, що в даних поясненнях не міститься вимоги про поновлення строку на подачу доказів. Після чого апелянту було процитовано процесуальні норми, якими врегульовано порядок подачі доказів у суді апеляційної інстанції. Втім, головуючий необ'єктивно оцінив обставини, оскільки як вазує заявник у додаткових поясненнях міститься прохання у поновленні строку на подачу доказів і обгрунтовується їх подача після відкриття апеляційного провадження.
Вищевказані обставини, на переконання заявника, свідчать про упереджене ставлення головуючого судді Василишина А.Р. до апелянта, як з об'єктивного критерію, так і з суб'єктивного, а тому на його переконання викликають об'єктивні побоювання у апелянта.
При цьому представник Відповідач при описані своїх підстав відводу не обгрунтував їх жодною нормою Господарського процесуального кодексу України.
Ухаалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 8 січня 2023 року розгляд заяви призначено на 8 січня 2023 року об 15:15 год. без виклику сторін в нарадчій кімнаті.
Суд констатує, що вирішення такої заяви саме 8 січня 2024 року зумовлене відпусткою судді-члена колегії суддів Філіпової Т.Л. з 2 січня по 5 січня 2024 року та неможливістю здійснення перерозподілу заяви про відвід головуючого суддді відповідно до пункту 8.4 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суд (згідно котрих у разі надходження заяви/заяв про відвід суду (судді), клопотань про прийняття додаткового судового рішення, виправлення описок та арифметичних помилок, роз'яснення судового рішення, про повернення судових витрат, заяви про відмову від позову чи мирової угоди, про відмову від апеляційної скарги в т.ч. за участю іноземних осіб, заяви про поворот виконання рішення під час відсутності раніше визначеного головуючого судді (судді-доповідача) та/або судді-члена колегії, повторний автоматизований розподіл таких клопотань (КДМ) не проводиться).
Про такі обставини представник Відповідача був повідомлений листом Північно-західного апеляційного господарського суду від 1 січня 2024 року.
Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення заяви Відповідача про відвід головуючого судді Василишина А.Р. від участі у розгляді справи №924/875/22, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 39 Господасрького процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
В силу дії частини 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Приписами статті 2 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Статтею 13 Господарського процесуального України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Згідно Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27 липня 2006 року, забезпечення рівного ставлення до всіх сторін судового засідання має першочергове значення для належного виконання суддею своїх обов'язків.
Кожен суддя об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов'язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
Довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію Європейський суд з прав людини вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Білуха проти України", пункти 50, 52).
Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об'єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 35 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, якщо суддя прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Частиною третьою статті 38 Господарського процесуального кодексу України визначений порядок подання учасником справи заяви про відвід, а саме: відвід повинен бути вмотивованим.
Колегія суддів проаналізувавши доводи заявника зазначає наступне.
Як вже зазначено вище, заява Відповідача мотивована тим, що на думку Заявника, головуючим суддею висловлено свою позицію з приводу клопотання про призначення експертизи ще перед виходом у нарадчу кімнату, а саме останнім повідомлено про те, що призначення експертизи без оскарження рішення про затвердження нормативно грошової оцінки земельної ділянки буде виходом за межі позовних вимог (підверджується аудіозаписом). Заявник вказує, що у вказаному засіданні головуючий неодноразово демонстрував упереджене ставлення до представника Відповідача, а тому у представника Відповідача склалось враження про упередженість головуючого судді у даній справі.
Як вказує заявник, аналізуючи додаткові пояснення апелянта, головуючий повідомив, що в даних поясненнях не міститься вимоги про поновлення строку на подачу доказів. Після чого апелянту було процитовано процесуальні норми, якими врегульовано порядок подачі доказів у суді апеляційної інстанції. Втім, головуючий необ'єктивно оцінив обставини, оскільки у додаткових поясненнях міститься прохання у поновленні строку на подачу доказів і обгрунтовується їх подача після відкриття апеляційного провадження.
Оцінюючи дані доводи Заявника суд апеляційної інстанції констатує, що заявляючи клопотання про призначення експертизи на стадії апеляційної інстанції Відповідач повинен обгрунтувати неможливість заявлення такого клопотання в суді першої інстанції та необхідність її проведення. В той же час, суд звертає увагу, що доводи апеляційної скарги зводяться до того, що Відповідач використовує не всю площу спірної земельної ділянки, обмежуючись виключно розміщенням об'єкта нерухомого майна, решта земельної ділянки використовується виключно для проїзду транспортних засобів Відповідача та власниками суміжних об'єктів нерухомого майна.
Зважаючи на такі доводи апеляційної скарги, та виникнення в нарадчій кімнаті додаткових питань, з огляду на пояснення предстаника Відповідача в судовому засіданні щодо необхідності призначення судової експертизи, головуючим суддею поставлено питання про те, якими належними та допустимими доказами підтверджуються обставини користування спірною земельною ділянкою третіми особами та використання земельної ділянки для проїзду іншими особами, на що предстаник Відповідача просив суд надати час для подання відповідних доказів (при цьому Відповідач вже подавав клопотання про відкладення розгляду справи обгрунтоване зайнятістю в іншому судовому засіданні). Разом з тим колегія суду констатує, що саме такі усні заяви представника Відповідача стали підставою для запитань головуючого щодо строків розгляду апеляційної скарги та процесуальних правил подання доказів на стадії апеляційної інстанції, що в свою чергу стосувалося й додаткових доказів, поданих представником Відповідача 27 грудня 2022 року (в день судового засідання), в той час, як зважаючи на дату та зміст листа від 15 грудня 2023 року (яким і надано такі додаткові докази) дане й зумовило запитання головуючого судді щодо дотримання представником Відповідача статті 269 Господарського процесуального кодексу України щодо подання таких доказів та обгрунтовано клопотання про неможливість подання таких доказів суду першої інстанції. При цьому, на таку поведінку головуючого, представником Відповідача, було заявлено усне клопотаня, щодо оголошення в даному судовому засіданні перерви метою подання клопотання про відвід головуючого судді.
Також суд апеляційної інстанції досліджуючи такі дії та доводи сторони наголошує, що заявник вказуючи в судовому засіданні та в своєму доводі на ніби-то упередженість головуючого судді та вказано, що ним заявлено у додаткових поясненнях (а.с. 229) прохання на подачу доказів і обгрунтування їх подачі після відкриття апеляційного провадження.
При цьому представником апелянта залишено поза увагою те, що клопотання та докази з відповідним обгрутуванням (неможливості подачі суду першої інстанції) за правилами існуючого процесу (в силу дії пунктів 6 та 7 частини 2 статті 258 Господарського процесуального кодексу України) подаються разом з подачею апеляційної скарги. В той же час, таке клопотання (зроблене у додаткових поясненнях) заявлено та подається не з подачею апеляційної скарги (провадження за котрою відкрито ухвалою від 16 жовтня 2023 року), а через більше ніж два місяця (як вказано вище, безпосередньо у друге судовове засідання, котре призначено з огляду на неявку заявника відводу в судове засідання від 6 грудня 2023 року та подачу ним клопотання про відкладення, що задоволено судом). При цьому в даному клопотанні не міститься жодних обгрунтувань того, чому апелянтом не долучалися дакази (в тому числі подані з додатковими поясненнями саме в день судового засідання) безпосередньо при подачі апеляційної скарги, та які їх причини подачі саме в останнє судове засідання (обгрунтування чого випливає зі змісту частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України). З огляду на що головуючим суддею й було задано відповідне запитання (право на задання котрих надано суду діючим ГПКУ) щодо того, чому сторона не обгрунтовує причину їх не подачі від моменту подачі апеляційної скарги до моменту проведення відповідного судового засідання, яке в свою чергу, з огляду на зміст поданої заяви не було достатньо оцінене представником.
Так само стороною неусвідомлено і питання суду щодо доцільності призначення експертизи з відповідних питань, без оскарження рішення про затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та оцінено його не як питання, а як позицію.
В той же час (з огляду на таке сприйняття заявником задвного питання) суд наголошує, що частиною 4 статтею 35 Господарського процесуального кодексу України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суд наголошує заявнику про те, що саме з огляду на це Законодавець ввів процесуальну норму (частина 4 статті 35 ГПК України), що передбачає неможливість відводу судді у разі з незгодою сторони з певним процесуальним рішенням, висловлюванням публічної думки щодо певних юридичних питань (адже в іншому випадку, кожна сторона, що незадоволена певним судовим рішенням, заявляла б постійні відводи суддям, не даючи провести судовий розгляд справи).
Підсумовуючи суд констатує, що заява Відповідача про відвід зводиться до незгоди з висловленою ніби-то думкою головуючого судді щодо подання додаткових доказів та прийняття поданих Відповідачем в день судового засідання додакових доказів, а також щодо ніби-то висловлення думки щодо доцільності призначення експертизи.
У контексті поданої заяви, суд ще раз звертає увагу на приписи частини 4 статті 35 Господасрького процесуального кодексу України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відтак сама по собі незгода учасника справи з висловленою публічною думкою судді щодо юридичного питання не свідчить про упередженість, необ'єктивність чи заінтересованість судді та не є підставою для його відводу відповідно до наведеної норми ГПК України.
Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких позивача не влаштовує (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року в справі №761/16124/15-ц).
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що заявник не наводить обґрунтованих підстав, які б свідчили про упередженість та необ'єктивність головуючого судді Василишина А.Р. при розгляді апеляційної скарги Відповідача на рішення Господарського суду Хмельницької області від 9 березня 2023 року в справі №924/875/22.
Судова колегія звертає увагу заявника, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
При цьому, не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Твердження скаржника про упередженість та необ'єктивність судді є припущеннями, які не підтверджені наявними у матеріалах справи документами.
Враховуючи викладене суд вважає, що доводи, наведені у заяві Відповідача про відвід головуючого судді Василишина А.Р. від участі у розгляді справи №924/875/22 є надуманими та необґрунтованими.
Таким чином, вищезазначені твердження заявника колегія суддів відхиляє. Інших обставин, які викликають у нього сумніви у неупередженості або об'єктивності судді, ним не зазначено.
Зважаючи на усе вищеописане, апеляційним господарським судом не встановлено підстав наведених в статті 35 Господарського процесуального кодексу України для задоволення заяви для відводу головуючого судді Василишина А.Р. від участі у розгляді справи №924/875/22, а тому суд визнає таку заяву про відвід головуючого судді від участі у розгляді справи №924/875/22 - необгрунтованою.
У зв'язку з цим, згідно зі статтею 39 Господарського процесуального кодексу України, справа №924/875/22 підлягає передачі для визначення автоматизованою системою відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України судді, який має вирішити питання про відвід, заявлений Відповідачем 2.
Керуючись статтями 32, 39, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Визнати необґрунтованим заявлений представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Тек" відвід головуючому судді Василишину А.Р. від участі у розгляді справи №924/875/22.
2. Передати матеріали справи №924/875/22 для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя Василишин А.Р.
Суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Бучинська Г.Б.