06.01.2024 Справа №607/411/24 номер провадження 1-кс/607/91/2024
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання заступника начальника СВ ВП №1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 від 05.01.2024, яке погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №12024211060000002 від 01.01.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Тернополя, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, на утриманні перебуває двоє малолітніх дітей, аспіранта ЗУНУ, підприємця, проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
-- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
-- за участю: прокурора ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_7 ,
Заступник начальник СВ ВП №1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 звернулася із клопотанням від 05.01.2024, яке погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №12024211060000002 від 01.01.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначення застави відносно підозрюваного ОСОБА_5 , яке мотивується наступним.
Згідно ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь - який час повернутися в Україну.
Верховною Радою України 24.02.2022 прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-IX, яким затверджено Указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який триває по даний час.
Згідно ч. 3 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводяться тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 (надалі - Закон України).
Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 20 грудня 2023 року близько 18 години 00 хвилин біля готелю «Галичина» по вул. Чумацькій, 1 в м. Тернопіль Тернопільської області, ОСОБА_5 при розмові з ОСОБА_8 , дізнався про те, що останній має намір виїхати за межі України на роботу. В цей час у ОСОБА_5 , який достовірно знав про встановлені на період дії воєнного стану правила перетину державного кордону України, виник злочинний умисел, направлений на організацію в незаконному переправленні ОСОБА_8 через державний кордон України, за попередньою змовою із невстановленими досудовим розслідуванням особами, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, з корисливих мотивів за грошову винагороду 9 000 доларів США. Реалізуючи свій злочинний намір, 03 січня 2024 року близько 14 години 00 хвилин, перебуваючи в салоні автомобіля марки «Tesla» (д.н.з. НОМЕР_1 ), який був припаркований по правій стороні від центрального входу у Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Тернопільській області, що знаходиться за адресою: вул. Стрийська, 5 с. Підгороднє Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_5 при розмові з ОСОБА_8 повідомив, що має можливість організувати йому перетин державного кордону України в м. Могилів - Подільський Вінницької області. В подальшому ОСОБА_5 запропонував проїхати до знайомого, який на даний час невстановлений досудовим розслідуванням, який перебував за адресою: ринок «Західний» с. Петриків Тернопільського району. Перебуваючи у приміщенні магазину ОСОБА_5 за попередньою змовою із невстановленою досудовим розслідуванням особою повідомили ОСОБА_8 , що мають можливість організувати йому перетин державного кордону України в м. Могилів - Подільський Вінницької області, де його зустрінуть знайомі і автомобілем перевезуть майже до самого кордону з Молдовою, після чого по команді потрібно буде вийти з автомобіля та швидко перейти українсько-молдовський кордон, де його зустрінуть знайомі та на човні переправлять через річку в Республіку Молдова за грошову винагороду у сумі 9000 доларів США. Надалі, продовжуючи реалізувати свої злочинні дії та діючи з єдиним умислом, 04.01.2024 близько 14 години 30 хвилин ОСОБА_5 за попередньою змовою із невстановленою досудовим розслідуванням особою запропонували ОСОБА_8 зустрітись біля готелю «Глобус», що знаходиться за адресою: вул. Степана Будного, 18 с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області. Перебуваючи в салоні автомобіля марки «Tesla» (д.н.з. НОМЕР_1 ), який був припаркований на парковці навпроти центрального входу у готель «Глобус», що знаходиться за адресою: вул. Степана Будного, 18 с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_5 при розмові з ОСОБА_8 повідомив, що має можливість організувати йому перетин державного кордону України в м. Могилів - Подільський Вінницької області за грошову винагороду у сумі 9000 доларів США, частину з яких в сумі 5 000 доларів США необхідно перевести у криптовалюту та запропонував зустрітись у вечірню пору. В подальшому, ОСОБА_5 04.01.2024 близько 16 години 30 хвилин, перебуваючи у приміщенні пункту обмін валют ТОВ «Ліберті фінанс», що знаходиться за адресою: м. Тернопіль вул. Руська, 16 Тернопільської області, діючи з прямим умислом, переслідуючи єдиний злочинний намір, спрямований на організацію та сприяння в незаконному перетині державного кордону України, з корисливих мотивів, одержав від ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 5000 доларів США (за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ станом на 04.01.2024 становить 190 600 гривень), як вигоду за організацію незаконного перетину ОСОБА_8 державного кордону України.
04 січня 2024 року ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
05 січня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
У клопотанні зазначено, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою ОСОБА_8 від 01.01.2024р. про вимагання в нього грошових котів ОСОБА_5 за перенаправлення через державний кордон України; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 01.01.2024, відповідно до якого останній повідомив про обставини вимагання в нього ОСОБА_5 неправомірної вимоги в сумі 9000 доларів США; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 04.01.2024, відповідно до якого останній повідомив про факт передачі ОСОБА_5 грошових коштів в сумі 9000 доларів США за незаконне перенаправлення його через державний кордон України; протоколом затримання ОСОБА_5 від 04.01.2024; протоколом огляду місця події від 04.01.2024 під час проведення якого було вилучено грошові кошти в сумі 5000 доларів США та іншими зібраними матеріали кримінального провадження, до яких слід віднести результати проведених негласних слідчих розшукових дій, проте які станом на дату подання клопотання не розсекреченні.
Слідчий у клопотанні зазначає і підтримується в судовому засіданні прокурором, що відповідно до ст. 177 КПК України підставою для застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке є умисним, тяжким злочином.
Метою застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності; незаконно впливати на свідка, який йому відомий; продовжувати вчинення інших кримінальних правопорушень.
Вищевикладене свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечення належного виконання підозрюваною процесуальних обов'язків та її належну поведінку, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Під час розгляду клопотання захисник і підозрюваний заперечили викладені в клопотанні обставини та вимоги, просять відмовити у його задоволенні, посилаючись на його не обґрунтованість з мотивів, які надані ними в судовому засіданні, зокрема необґрунтованістю підозри і не доведеність долученими доказами до клопотання причетність ОСОБА_5 до дій, які йому інкримінуються, вважають дії органу досудового розслідування як провокація до нібито вчиненого злочину та просять, в разі доведеності клопотання на думку слідчого судді, враховуючи особу підозрюваного і його виключно позитивні характеризуючи дані, застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки такий запобіжний захід зможе забезпечити вказані прокурором ризики та виконання обов'язків.
Слідчий суддя, перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, з наведених у ньому підстав, підозрюваного та захисника, приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 необхідно задовольнити частково, відмовивши при цьому у задоволенні клопотання сторони захисту, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан; вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Частина 2 статті 177 цього Кодексу передбачає, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграф 1 (с) Конвенції, передбачає «наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Існування «обґрунтованої підозри» розглядається як необхідна, а при первісному обранні - навіть іноді неодмінна і достатня підстава для арешту.
Таким чином, під достатніми доказами відносно акту повідомлення особи про підозру слід розуміти достовірні відомості, зібрані, перевірені і оцінені слідчим, прокурором у встановленому законом порядку, які в своїй сукупності приводять до єдиного висновку на даний момент розслідування про те, що конкретна особа вчинила кримінальне правопорушення, яке передбачене КК України, і не підлягає звільненню від відповідальності за нього. При цьому, повідомлення особи про підозру, повинно базуватися не на простій сукупності доказів, а на їх системі. Якщо немає системи доказів, а є лише окремі докази винуватості, що не узгоджуються з іншими, значить не можна приймати рішення про повідомлення особи про підозру.
Обґрунтованість повідомлення про підозру означає, що кожне положення, сформульоване в ній, ґрунтується на зібраних доказах.
Так, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке є тяжким злочином і санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з конфіскацією майна. При цьому, підозра у вчиненні ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення підтверджується оголошеними та дослідженими у судовому засіданні доказами в їх сукупності, які долучені слідчим до клопотання.
Вказані докази в даному випадку є достатніми при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу, виходячи із системного аналізу зібраних доказів.
Посилання в судовому засіданні захисника на необґрунтованість підозри, відсутність доказів, які б вказували про вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення із викладеними у повідомленні про підозру обставинами або ж причетність до їх вчинення, спростованні матеріалами клопотання, наданими і дослідженими в судовому засіданні обґрунтуваннями прокурора щодо їх зібрання та допустимості згідно вимог КПК України.
При цьому необхідно відзначити, що на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Водночас, вивченням особи ОСОБА_5 встановлено, що він має постійне місце проживання та реєстрації, одружений, на утриманні перебуває дві малолітні дитини, із вищою освітою та є інтерном ЗУНУ, підприємець, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, що свідчить про стійкі його соціальні зв'язки.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування підтверджено у клопотанні та відповідно і доведено в судовому засіданні прокурором наявність ризиків, передбаченого ст. 177 КПК України, для запобігання яких слідчий звернулася із клопотанням про застосування запобіжного заходу, а саме, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення та його санкцію - ухилення ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, вчинення незаконного впливу на свідка, який йому відомий.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Летель проти Франції» від 26.06.1991р. зазначив, що «особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення, як виняткову міру запобіжного заходу протягом певного часу». Тобто, із зазначеного рішення Європейського суду вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи із самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване.
А тому, вищевказані обставини дають підстави вважати, що з урахуванням особи ОСОБА_5 та його поведінки, незважаючи при цьому на позитивні характеризуючі дані, при встановлених обставин вчинення кримінального правопорушення і в період дії воєнного стану на території України, застосуванням іншого, більш м'якого із запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не забезпечить уникнення виникнення вищевказаних ризиків.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідає обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Таким чином, при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, слідчий суддя приходить до висновку про визначення розміру застави у кримінальному провадженні із покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які будуть гарантувати виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та забезпечать уникнення встановлених при розгляді клопотання ризиків у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя -
В задоволенні клопотанні сторони захисту про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.
Клопотання заступника начальника СВ ВП №1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 від 05.01.2024, яке погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №12024211060000002 від 01.01.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Застосувати підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Датою закінчення строку дії ухвали вважати 00 год. 00 хв. 03 березня 2024 року.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень для внесення на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA358201720355219001000003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_5 у справі №607/411/24 згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 січня 2024 року.
У випадку внесення застави, покласти на ОСОБА_5 строком до 00 год. 00 хв. 03 березня 2024 року, наступні обов'язки:
-- з'являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора та суду;
-- не відлучатися за межі Тернопільської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-- утримуватися від спілкування із свідком ОСОБА_8 ;
-- здати до УДМСУ в Тернопільській області на зберігання паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд за кордон;
Контроль за виконанням ухвали покласти на заступника начальника СВ ВП №1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 .
Роз'яснити ОСОБА_5 , що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебува є під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1