Справа № 604/1506/23
Провадження № 2-о/604/54/23
27 листопада 2023 року сел. Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі :
головуючого судді Сташківа Н.Б.
за участю:
секретаря судового засідання Ілик Г.М.
представника заявника - адвоката Щербатюка О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел. Підволочиськ Тернопільської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересованої особи ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення, -
ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 здійснює догляд за ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , котрий потребує стороннього догляду, за відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.
В обґрунтування поданої заяви, ОСОБА_1 посилається на те, що ОСОБА_2 у 2009 році переніс ВЧМТ (забій черепу важкого ступеня, вдавлений перелом кісток черепа, операції з видалення уламків та пластика дефекту черепа у вигляді п/т енцефалопатії), є лежачо-хворим і продовжує хворіти на даний час. ОСОБА_2 встановлено довічно ІІ групу інвалідності. Дітей у ОСОБА_2 не має, а дружина ОСОБА_4 є людиною пенсійного віку і не може фізично здійснювати за ним такий догляд. ОСОБА_2 постійно потребує постійного стороннього догляду, а єдиним хто здійснює такий догляд є його онук ОСОБА_3 . У поданій заяві також заявник зазначає, що від встановлення факту здійснення ним постійного стороннього догляду за особою, яка цього потребує, залежить виникнення його прав та обов'язків, визначених Законом України від 19 червня 2003 року № 966-ІV «Про соціальні послуги», Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року №588 «Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги» та інших, у зв'язку з чим просить заяву задовольнити.
Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 06 листопада 2023 року відкрито провадження у даній справі за правилами окремого провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання заявник та його адвокат не з'явились, подали заяву у якій просять розглянути заяву у їх відсутності, заявлені вимоги підтримують у повному обсязі. Крім того доповнили, що встановлення даного факту також потрібно для мінімізації для ОСОБА_2 негативних наслідків складних життєвих обставин, підтримку його життєдіяльності, соціального статусу та включення у громаду, зокрема для догляду вдома, денного догляду, підтриманого проживання, соціальної адаптації, соціальної інтеграції, представництва інтересів, в тому числі придбання сильно дійних (наркотичних) знеболюючих засобів, фізичного супроводу особи з інвалідністю, транспортних послуг з перевезення ОСОБА_2 до медичних закладів з метою лікування та реабілітації.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак подав суду заяву згідно якої заявлені вимоги підтримує у повному обсязі, справу просить розглянути у його відсутності.
Враховуючи, що учасники судового розгляду в судове засідання не з'явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У розумінні статті 1 Закон України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» № 2961-IVвід 06.10.2005 року (далі - Закон № 2961-IV), медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.
Відповідно до частини третьої статті 8 Закону № 2961-IV, рішення медико-соціальних експертних комісій є обов'язковими для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, реабілітаційними закладами незалежно від типу і форми власності.
Постійний сторонній догляд - вид догляду, яким забезпечуються інваліди із вираженими порушеннями в організмі, зумовленими професійними та загальними захворюваннями, травмами, що призводять до значного обмеження життєдіяльності, надзвичайною залежністю від постійного догляду, допомоги або нагляду інших осіб, неспроможні до самообслуговування (не можуть самостійно приймати їжу, забезпечувати гігієнічні потреби, потребують допомоги на прогулянках).
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно п.5 ч.2 ст.293 та ч.2 ст.315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно закону вони породжують юридичні наслідки.
Відповідно до ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності не оспорюваних прав.
Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено в статті 315 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України за № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення факту, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 30 липня 1998 року вбачається, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 уклади шлюб ІНФОРМАЦІЯ_2
Відповідно до акту обстеження комісії в складі депутата Скориківської сільської ради, сусідів та лікаря вбачається, що комісія здійснила обстеження умов проживання ОСОБА_2 встановлено, що останній досить тривалий час хворіє, на даний час лежачий хворий потребує стороннього догляду. Дружина ОСОБА_4 не може здійснювати догляд за чоловіком, так як вона людина пенсійного віку, також часто хворіє. Догляд за ОСОБА_2 може здійснювати лише онук ОСОБА_1 .
Згідно довідки № 197 Скориківської сільської ради від 15.09.2023 року вбачається, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , інвалід ІІ групи проживає разом з дружиною ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, пенсіонеркою в АДРЕСА_1 . Разом з ним проживає без реєстрації онук ОСОБА_1 , який здійснює догляд за інвалідом та супроводжує його до медичних закладів, так як у інших родичів немає можливості.
Згідно довідки № 81 Підволочиської центральної районної лікарні від 27.01.2023 року що видана ОСОБА_2 вбачається, що він оглянутий лікарсько-консультативної комісією за наслідком якого встановлено діагноз : стійкі залишкові явища перенесеної у 2009 році ВЧМТ (забійна ч/м важкого ступеня, вдавленого перелому кісток черепа, операція в 2008 році, видалення уламків та в 2010 році пластика дефекту черепа у вигляді п/т енцефалопатії).
Згідно письмових пояснень ОСОБА_6 ОСОБА_7 , вбачається, що проживають неподалік заявника та заінтересованої особи. Їм відомо, що ОСОБА_8 у 2009 році переніс відкриту черепно-мозкову травму і являється інвалідом другої груп довічно. Дітей у подружжя не було. Дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_4 є пенсіонером за віком, а тому не може здійснювати постійного догляду та фізично допомагати йому. ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду та допомоги. Їм відомо і неодноразово бачили, як ОСОБА_1 купує та доставляє ОСОБА_2 лікарські препарати та продукти харчування, постійно возить в лікарські заклади на обстеження та лікування. Категорично стверджують, що ОСОБА_1 є єдиною особою, яка здійснює постійний догляд за ОСОБА_2 .
Отже, матеріалами справи встановлено факт здійснення на теперішній час заявником ОСОБА_1 постійного стороннього догляду за ОСОБА_2 та даний факт має для заявника юридичне значення, оскільки породжує виникнення прав та обов'язків заявника щодо отримання соціальних пільг та виплат.
При таких обставинах суд вважає, що встановлення факту здійснення догляду не суперечить Закону і не порушує права, свободи та інтереси осіб та має для заявника юридичне значення, а тому підстав для відмови у задоволенні цієї заяви, судом не встановлено.
Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Встановлення даного факту має юридичне значення для заявника, напряму впливає на його права й обов'язки та інтереси особи похилого віку, яка потребує постійного стороннього догляду.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для встановлення факту здійснення заявником постійного догляду за особою похилого віку, яка цього потребує.
Враховуючи вищенаведене, аналізуючи надані заявником ОСОБА_1 докази на підтвердження факту здійснення догляду за інвалідом ІІ групи ОСОБА_2 , який згідно медичних документів потребує постійного стороннього догляду, та подані заявником ОСОБА_1 докази є належними, допустимими та достатніми у контексті положень статей 77-80 ЦПК України, а тому вимоги ОСОБА_1 суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 263-265, 268, 273, 315, 318, 319 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересованої особи ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення- задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_1 , здійснює догляд за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 інвалідом ІІ групи, жителем АДРЕСА_1 , який потребує постійного стороннього догляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Підволочиського районного суду
Тернопільської області Н.Б. Сташків