Справа № 598/2397/23
провадження № 1-кп/598/44/2024
"08" січня 2024 р. Збаразький районний суд Тернопільської області
в складі : головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
за участю: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Збаражі матеріали кримінального провадження №598/2397/23 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньо-технічною освітою, не одруженого, працюючого оператором ТОВ «СЕ Борнетце Україна», не депутата, раніше не судимого,
за ч.1 ст.382 КК України,
встановив:
07 лютого 2023 року постановою Збаразького районного суду Тернопільської області у справі №598/171/23, яка набрала законної сили, ОСОБА_4 , визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
В подальшому, обвинувачений ОСОБА_4 , достовірно знаючи про те, що постановою Збаразького районного суду Тернопільської області від 07.02.2023 року у справі №598/171/23, що набрала законної сили, його притягнуто до адміністративної відповідальності, призначено покарання у виді штрафу та позбавлено права керувати транспортними засобами на строк один рік, усвідомлюючи, що протягом одного року він зобов'язаний утриматися від керування транспортними засобами, діючи умисно, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.1 ст.129-1 Конституції України та ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, з метою невиконання постанови суду, що набрала законної сили, маючи реальну можливість її виконати, керував транспортним засобом.
Так, 31 березня 2023 року приблизно о 22 год. 35 хвилин, ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ-210934-20», номерний знак НОМЕР_1 , по вул.Незалежності, м.Збараж, Тернопільської області, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням, та скоїв наїзд на дорожній знак (пішохідний перехід), внаслідок чого транспортний засіб та дорожній знак отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки, чим порушив вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху. Надалі, на місце події виїхав екіпаж ІКАР 07 у складі працівників сектору реагування патрульної поліції ВП №4 (м.Збараж) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, та працівники поліції провели огляд обвинуваченого ОСОБА_4 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного приладу газоаналізатора «Alcotest Drager 6820», на табло якого висвітив показник 2,19% проміле. Відповідно, працівниками поліції відносно обвинуваченого ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення від 31.03.2023 року серії ААБ №037338 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення від 31.03.2023 серії ААБ №037339 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД №295711 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП.
Суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 є винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, в редакції Закону України №270-VІ від 15.04.2008 року, тобто умисне невиконання постанови суду, яка набрала законної сили.
17 жовтня 2023 року, між прокурором ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_4 , та його захисника ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно даної угоди, прокурор, обвинувачений та захисник дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст.382 КК України. При цьому обвинувачений у повному обсязі беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення. Також, сторони узгодили покарання, яке необхідно призначити обвинуваченому ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник погоджуються з таким видом і мірою покарання. В даній угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст.472 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України, що роз'яснені обвинуваченому ОСОБА_4 .
Заслухавши учасників судового провадження, перевіривши вищевказану угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Закону, суд приходить до висновку, що вищевказана угода про визнання винуватості може бути затверджена з таких підстав.
Відповідно до положень ч.ч.2, 4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, за наданням всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Частиною 5 ст.469 КПК України передбачено, що укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.382 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , відповідно до ч.4 ст.12 КК України, є нетяжкими злочином, правову кваліфікацію кримінального правопорушення органами досудового розслідування здійснено правильно, угоду про визнання винуватості укладено після повідомлення ОСОБА_4 про підозру, узгоджена сторонами міра покарання у виді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, передбачена санкцією ч.1 ст.382 КК України, зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст.472 КПК України та її умови не суперечать іншим вимогам закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Також судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 , цілком розуміє права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Обґрунтованих і достатніх підстав вважати, що укладення угоди між сторонами не було добровільним, тобто є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а також, що обвинувачений не має можливості виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, судом встановлено не було, що не заперечував у судовому засіданні і обвинувачений ОСОБА_4 .
Умови даної угоди про визнання винуватості відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку про наявність в даному випадку, передбачених законом, підстав для затвердження угоди про визнання винуватості і призначення узгодженої сторонами міри покарання.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 369-371, 373-374, 472-474 КПК України, суд,
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 17 жовтня 2023 року між прокурором ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_4 , та захисником ОСОБА_5 , по кримінальному провадженню за №598/2397/23.
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, призначивши йому узгоджене сторонами покарання за ч.1 ст.382 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень.
Речовий доказ по справі - диск «DVD-R, «VS» 4,7 Gb» із відеозаписами від 31.03.2023 року по факту оформлення ДТП за участю ОСОБА_4 , що зберігається при матеріалах кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження №12023211090000250.
Даний вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_6