Справа № 585/4341/23
Номер провадження 3/585/17/24
05 січня 2024 року м.Ромни
суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Шульга В.О., з участю секретаря Ю.В. Кириленко, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
мешканця АДРЕСА_1
не працюючого в Роменському фаховому коледжі СНАУ,
за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП, -
З протоколу, складеного 26.10.2023 року ДОП Роменського РВП ГУНП в Сумській області Дужак Ю.П. вбачається, що 17.10.2023 року о 17 год. 20 хв. гр. ОСОБА_1 перебуваючи в громадському місці поблизу під'їзду №3 буд. АДРЕСА_2 в присутності свідків вчинив дрібне хуліганство, а саме лаявся нецензурною лайкою в громадському місці де образливо звертався до громадян, чим порушив громадський порядок та вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст. 173 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності, повідомив що провину не визнає. Суду пояснив, що близько 18 години 17 жовтня він зустрівся з ОСОБА_2 , якого знає здавна. Підійшов до нього і став вимагати щоб той припинив поширювати неправдиві чутки про те, що він злочинець і обікрав мешканців будинку. Він йому сказав, щоб перед тим як поширювати такі чутки краще б було щоб вони зробили щось для будинку, так як ОСОБА_3 входить до складу керівництва ОСББ. ОСОБА_3 відповів йому, що буде говорити людям те, що вважає за потрібне. На підставі цього між ними виникла сварка, вони сварилися удвох і свідків там не було. Згодом почали збиратися люди, а саме ОСОБА_4 і ОСОБА_5 . Він відразу сварку припинив і пішов додому. Між ними із-за цієї ситуації склалися неприязні стосунки, тому що ОСОБА_3 поширює про нього різні чутки. 26 числа він дізнався що відносно нього було складено протокол. Вважає що складу адміністративного правопорушення в його діях не було, він ні до кого не чіплявся, його слова стосувалися лише ОСОБА_3 . Він того дня був тверезий, алкоголю не вживав. ОСОБА_6 на початку розмови ніяких не було. Неприязні стосунки у них склалися з того моменту як він організував ОСББ, тому що ОСОБА_3 хотів бути членом правління, але люди його не обрали. Був ще випадок коли збирав кошти ОСОБА_3 на домофон, він сказав йому що обслуговування буде проводити ОСББ. Він не погрожував ніяк потерпілому.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 17 жовтня приблизно о 17 год. 20 хв. він чекав дружину біля 3-го під'їзду. Побачив, що по двору йде ОСОБА_7 в нетверезому стані і вже коли той йшов то нецензурно лаявся. Він попередив ОСОБА_7 , щоб той не висловлювався нецензурною лайкою бо у дворі було багато людей, були діти. ОСОБА_7 голосно матюкався, а він попередив його, щоб той не вчиняв адміністративного правопорушення. ОСОБА_7 відповів, що йому все без різниці, бо в нього є впливові знайомі. ОСОБА_7 став йому погрожувати і погрожував членам його сім'ї. Потім підійшла ОСОБА_4 і зробила йому зауваження, запитавши, що ж ви робите. Але ОСОБА_7 не відреагував, а потім розвернувся і пішов. ОСОБА_8 стосунків між ними ніяких до цього не було. Він є членом правління ОСББ, тому може зробити зауваження особі, яка порушує громадський порядок. Вважає, що ОСОБА_7 навмисно порушував громадський порядок.
Свідок ОСОБА_9 , в судовому засіданні пояснила, що в неї стосунки із ОСОБА_7 і ОСОБА_3 хороші. Того дня вона вийшла з магазину, біля під'їзду були ОСОБА_7 і ОСОБА_3 , ОСОБА_7 був нетверезий. Вони стояли біля під'їзду і ОСОБА_7 щось намагався пояснити ОСОБА_3 . ОСОБА_3 говорив щоб ОСОБА_7 йшов додому але той продовжував розмову. З боку ОСОБА_7 вона лайки не чула, вже ОСОБА_10 їй розповідав, що ОСОБА_7 обізвав його нецензурно. Між ними була сварка, але вона як такої сварки не бачила. Їй ніхто не заважав, вони стояли збоку і вона сама на них звернула увагу. Вона їх обох вважає гарними людьми. Вона заходила у третій під'їзд. Ці події відбувалися біля третього під'їзду. Коли вона їх побачила вони стояли розмовляли, вона не чула про що вони говорять, крику не було. Вона ніяких образливих або нецензурних слів не чула. Навіть коли вони наблизилися, вона розмови не чула. Вона чула лише що ОСОБА_3 казав ОСОБА_7 йти додому, а ОСОБА_7 говорив що той все бреше. Вона знає що ОСОБА_3 завжди намагається відстоювати правду, але про стосунки між ним і ОСОБА_7 вона не може сказати. Вона думає що вони точно не вороги. Чому так написано у її поясненнях, вона сказати не може, писав поліцейський, а вона підписувала.
Свідок ОСОБА_11 , в судовому засіданні суду пояснила, що з ОСОБА_7 стосунки нормальні, з ОСОБА_3 стосунки гарні. Того дня вони з сином йшли з магазину і біля будинку стояли балакали ОСОБА_7 і ОСОБА_3 , про що вони балакали вона не прислухалася і вони пішли додому. Вона не чула, щоб хтось матюкався. Нічого вона ні у кого не питала. До них ніхто не чіплявся ні ОСОБА_12 ні ОСОБА_3 , вона взагалі на них дуже уваги не звертала. Вона не читала, що там писав поліцейський у її поясненях, вона підписала бо поліцейський сказав підписати, тому і підписала.
Відповідно до ст. ст. 245, 280 КУпАП під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією ст. 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
У правовому висновку Верховного Суду України, сформульованого в рішенні від 4 жовтня 2012 року (справа № 5-17кс12), дано юридичну характеристику складу злочину - хуліганство та пояснено відмінність його від злочинів, учинених на ґрунті особистих неприязних стосунків. У контексті даної справи у цьому висновку зазначено, що об'єктом посягання при хуліганстві є громадський порядок, який слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, усталених правил поведінки в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного. В основі відмежування хуліганства від злочинів проти здоров'я, крім інших ознак, перебувають об'єкт злочину, який значною мірою визначає правову природу (характер) кожного із цих діянь та їхню суспільну небезпечність, і така ознака суб'єктивної сторони злочину, як його мотив. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Зміст та спрямованість цього діяння випливає з характеру дій особи, яка їх вчиняє, а також із стосунків, які склалися між учасниками конфлікту.
Відповідно до роз'яснень, даних у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 22 грудня 2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство» суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним кримінально караних дій. Дії, що супроводжувалися погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо членів сім'ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих тощо, слід кваліфікувати за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства від інших протиправних дій.
Фактичні обставини справи свідчать, що конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , виник на ґрунті особистих неприязних стосунків. Такі обставини, встановлені у судовому засіданні підтверджують відсутність у ОСОБА_1 умислу на вчинення дрібного хуліганства, зокрема нецензурної лайки в громадському місці, порушення громадського порядку та спокою громадян.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_9 взагалі не підтверджують вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства, оскільки пояснили суду, що сварки не чули, нецензурної лайки з боку ОСОБА_13 не чули, про вчинення інших будь-яких дій які б порушували громадській порядок з боку ОСОБА_13 , суду не повідомили.
Таким чином, належних і допустимих доказів, на підставі яких можна було б дійти висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, яке посягає на громадський порядок і спокій громадян, тобто вчинив дрібне хуліганство, об'єктивна сторона якого передбачає посягання на суспільні відносини у громадських місцях, і як наслідок порушення спокою громадян, тобто невизначеного кола осіб, як потерпілих, судом не встановлено, а наявні обставини у своїй сукупності переконливо свідчать про відсутність прямого умислу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у порушенні громадського порядку чи спокою громадян, на підставі чого суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого останньому адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, тобто дрібного хуліганства.
Крім цього суд відмічає, що ніхто, крім потерпілого ОСОБА_2 не підтвердив у судовому засіданні що ОСОБА_1 висловлювався безадресно, або на чиюсь адресу нецензурною лайкою, або вчиняв інші хуліганські дії.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Також суд відмічає, що особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 173 КУпАП, проте у ст. 173 КУпАП мається лише одна частина.
На підставі вищевикладеного вважаю, що дії, визначені в протоколі, не містять склад правопорушення, передбачений ст. 173 КУпАП, а тому провадження в справі відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП необхідно закрити у зв'язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст.173, п. 1 ч. 1 ст. 247,284 КУпАП, -
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в Сумському апеляційному суді через Роменський міськрайонний суд протягом 10 діб з дня її винесення.
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В.О. Шульга