Справа № 577/3196/23
Провадження № 1-кп/577/96/24
08 січня 2024 року м. Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Конотоп в режимі відео конференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023200450000490 від 22 травня 2023 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця та зареєстрованого
АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта повна середня,
не одруженого, не працюючого, раніше не судимого
у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
22 травня 2023 року о 12:33 год., ОСОБА_4 , проходячи повз буд. № 99 по вул. Клубній в м. Конотоп, побачив, як знайомий ОСОБА_5 відкрив шафу зберігання коректора газу, закріплену на фасаді вказаного будинку, та щось в ній шукав. Підійшовши ближче, ОСОБА_4 побачив у шафі газовий коректор «Вега 2.01» до газового лічильника і вирішив його викрасти. Реалізуючи свій злочинний корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з метою власного збагачення, ОСОБА_4 , діючи умисно, в період дії воєнного стану, упевнившись, що його дії є таємними для господаря та оточуючих, таємно викрав коректор об'єму газу марки «Радмір Тех» ВЕГА 2.01, вартістю, згідно висновку експерта № СЕ-19/119-23/6878 від 25.05.2023 - 12 697 грн., відірвавши його від дротів живлення. Заволодівши чужим майном, ОСОБА_4 залишив місце вчинення злочину, а пізніше викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив власнику АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» майнову шкоду на вказану суму 12 697 грн.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою провину визнав повністю, цивільний позов визнав. Суду пояснив, що 22 травня 2023 року в обідній час разом з товаришем ОСОБА_5 вирішили піти з мікрорайону «Порт» через «Сім вітрів» в напрямку «Кандибино». Коли проходили повз будинок АДРЕСА_2 , побачив, як знайомий ОСОБА_5 відкрив шафу зберігання коректору газу та щось там шукає. Підійшовши ближче, він руками відірвав коректор від дротів живлення, відкрутив ножичком 4 болти, дістав сім-картку, яку забрав з собою. Лічильник поклав на дах службового приміщення. Сім-карткою користувався, телефонуючи по Україні та відправляючи SMS повідомлення. Сім-картку добровільно повернув, видавши слідчому. Також він частково відшкодував заподіяні збитки, перерахувавши на рахунок АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» 3700 грн. У скоєному щиро розкаюється.
Представник потерпілого АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» ОСОБА_6 надіслав заяву з проханням судовий розгляд проводити у його відсутності, з приводу міри покарання покладається на розсуд суду.
Згідно вимог ч.3 ст.349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд впевнився в правильному розумінні учасниками судового провадження змісту цих обставин і у суду немає сумнівів в добровільності і істинності їх позиції, а також судом роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати у апеляційному порядку ті фактичні обставини справи, які не досліджувались у суді.
Таким чином вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведена і його дії суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно вимог ч. 2 ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину.
Крім того, суд бере до уваги положення абз. 3 п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" № 7 від 24.10.2003 року (із змінами і доповненнями) з якого вбачається, що, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
Суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
ОСОБА_4 засуджується за злочин, передбачений ч.4 ст.185 КК України, який є тяжким.
Як особа ОСОБА_4 характеризується наступним чином: раніше не судимий, на обліку в лікаря психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має молодий вік, за зареєстрованим місцем проживання скарг від сусідів не надходило, частково відшкодував завдані збитки.
З досудової доповіді з інформацією про соціально-психологічну характеристику ОСОБА_4 , складеної Конотопським міськрайонним відділом Державної установи «Центр пробації» в Сумській області, вбачається, що ризик вчинення повторного правопорушення та ризик небезпеки для суспільства середній, можливе виправлення особи без ізоляції від суспільства.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , згідно вимог ст. 67 КК України не встановлено.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене у сукупності, суд дійшов до висновку про можливість перевиховання та виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства, та вважає за можливе призначити покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, тобто зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком та покладенням обов'язків, що передбачені п.1), 2) ч. 1, п.2) ч.3 ст. 76 КК України.
Саме таке покарання буде відповідати справедливому співвідношенню між вчиненим злочином та заходами, які застосовуються до винного і зумовлені метою кримінального покарання, є необхідними і не надмірними.
При цьому, суд також враховує і усталену судову практику ЄСПЛ, згідно якої «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним» (рішення у справі «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 (Baklanov v. Russia) та у справі «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 (Frizen v. Russia). У п.38 свого рішення в справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 (Izmailov v. Russia) ЄСПЛ встановив, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий і надмірний тягар для особи».
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 обраний не був.
Цивільний позов потерпілого.
АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» заявив цивільний позов в якому просить стягнути з ОСОБА_4 12697 грн в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої крадіжкою коректора об'єму газу марки марки «Радмір Тех» ВЕГА 2.01 (а.с. 5).
08 січня 2024 року представник потерпілого ОСОБА_6 , через систему «Електронний суд» звернувся до суду із заявою в якій, враховуючи добровільне відшкодування обвинуваченим майнової шкоди на загальну суму 3700 грн., повідомив про зменшення позовних вимог і прохав стягнути з обвинуваченого 8997 грн.
Обвинувачений ОСОБА_4 цивільний позов визнав повністю.
Вирішуючи цивільний позов потерпілого, суд керується наступним.
Відповідно до ч.1 ст.1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Майнова шкода, відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
З огляду на вищевказані норми закону, враховуючи, що в судовому засіданні знайшло своє підтвердження заподіяння майнової шкоди АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» саме протиправними діями обвинуваченого ОСОБА_4 , з останнього слід стягнути майнову шкоду у розмірі 8997 грн.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати, що складаються з вартості проведеної товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-23/6878 від 25.05.2023 в розмірі 717 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого в рахунок держави.
Керуючись ст. 100, 124, 368, 370, 371, 373-376 КПК України,
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку, який суд визначає в один (рік) не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2.) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.
Цивільний позов АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» завдану майнову шкоду в розмірі 8997 грн. (вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто сім грн).
Стягнути з ОСОБА_4 у прибуток держави витрати за проведення судової товарознавчої експертизи СЕ-19/119-23/6878 від 25.05.2023 в розмірі 717 грн (сімсот сімнадцять грн.).
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 24 травня 2023 року на коректор об'єму газу марки «Радмір Тех ВЕГА 2.01», скасувати.
Речові докази: коректор об'єму газу марки «Радмір Тех ВЕГА 2.01» повернути законному володільцю АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз».
Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1