Справа № 577/6251/23
Провадження № 1-кп/577/140/24
"08" січня 2024 р.
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023205450000494 по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.1 ст.162, ч.4 ст.186 КК України,
В провадженні Конотопського міськрайонного суду Сумської області знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.1 ст.162, ч.4 ст.186 КК України.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк тримання під вартою спливає 11 січня 2024 року.
В судовому засіданні прокурор вважає, що запобіжний захід ОСОБА_4 у виді тримання під вартою слід продовжити, оскільки ризики, передбачені у п.п. 1,3,4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інші кримінальні правопорушення, які на даний час не зменшились та продовжують існувати, крім того, до спливу строку тримання під вартою судовий розгляд кримінального провадження не може бути завершений.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 , кожен окремо, не заперечували проти продовження строку тримання під вартою.
Суд, вислухавши учасників процесу вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 слід продовжити.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Строк дії попередньої ухвали закінчується 11 січня 2024 року, судове провадження не може бути завершене до спливу цього строку.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, суд враховує рішення Європейського суду з прав людини «Харченко проти України», «Ігнатов проти України», в яких зазначено, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості. Розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку, залежно від особливостей конкретної справи.
Суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 162, ч.4 ст.186 КК України.
Злочин, передбачений ч. 4 ст. 186 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, належить до тяжких злочинів.
За вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, ОСОБА_4 у разі доведення його вини, може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.
ОСОБА_4 ніде не працює та не має постійного джерела доходів.
Суд вважає, що стороною обвинувачення надані докази наявності ризиків, передбачених: п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років та з метою уникнення відповідальності за скоєні кримінальні правопорушення, може переховуватися від суду; п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: незаконно впливати на свідків та потерпілу, оскільки 10.11.2023 року було проведено впізнання зі свідком ОСОБА_6 , яка впізнала ОСОБА_4 , як особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, на що останній розпочав сварку, висловлюючи на адресу свідка погрози та образи; крім того, потерпіла ОСОБА_7 неодноразово зверталася до органів поліції із заявами на дії ОСОБА_4 про вчинення ним насильства стосовно неї; п.4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: під час досудового розслідування ОСОБА_4 вчинив активні дії, направлені на перешкоджання працівникам поліції розкриттю злочину, зокрема під час затримання та особистого обшуку вів себе агресивно, лаявся та ображав працівників поліції; п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, відбувши покарання на шлях виправлення не став, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності.
Судом не встановлено відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Суд вважає, що більш м'які запобіжні заходи, не будуть достатніми для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні прокурора та не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 .
За таких обставин, суд приходить висновку, що ризики, які існували на час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжують мати місце і на даний час, а тому ОСОБА_4 застосований у відношенні нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід продовжити на строк до двох місяців.
При цьому, суд приймає до уваги, що згідно практики Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 331, п. 2 ч. 1, п. 1-1 ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК України, суд-
Обвинуваченому ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.4 ст.186 КК України продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до двох місяців, тобто до 05 березня 2024 року до 24:00 год., з раніше визначеними умовами та розміром застави.
Ухвала може бути оскаржена прокурором, обвинуваченим та його захисником безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - протягом п'яти днів з моменту вручення йому копії ухвали.
СуддяОСОБА_1