Справа № 444/3581/23
Провадження № 3/444/14/2024
04 січня 2024 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Зеліско Р. Й., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Жовкві Львівської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП № 2 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого водієм, паспортні дані судом не встановлено, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 , 04.10.2023 року о 00 год. 10 хв. в м. Жовква по вул. Гасина, 5 Львівського району Львівської області керував транспортним засобом марки "OPEL OMEGA", номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі та підтверджується висновком медичного закладу № 73 від 04.10.2023 року, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
08.12.2023 року на адресу суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Федака Р.Р. про закриття провадження у справі разом із письмовими поясненнями ОСОБА_1 . Дане клопотання та пояснення підтримані ОСОБА_1 та його захисником в судовому засіданні 13.12.2023 року. Просили клопотання задоволити та врахувати письмові пояснення.
З письмових пояснень ОСОБА_1 видно, що 04.10.2023 року, приблизно о 20-ій годині він приїхав додому після чергового рейсу так як працює по договору водієм- далекобійником і їздить автопоїздом по Україні та за кордоном. В цей день у нього виникла сварка з дружиною ОСОБА_2 , яка дорікала йому, що він мало заробляє, рідко буває вдома і нічого не робить по господарству. Під час цієї сварки він зателефонував своєму роботодавцю і, в нервах, сказав йому, що більше на роботу не вийде. Потім, щоб уникнути продовження сварки, вийшов з помешкання на подвір'я, сів у свій автомобіль «Опель Омега», де перебував протягом 10-15 хвилин. За цей час на подвір'я вийшла його дружина та почала просити в нього пробачення і запропонувала, задля примирення, разом поїхати в м. Жовква до своєї знайомої, яка працює в одному з готелів, щоб разом провести час та трішки відпочити. ОСОБА_1 спочатку не погоджувався, однак через деякий час погодився на пропозицію дружини. Після цього вони поїхали у м. Жовква. В готелі їх зустріла подруга дружини і провела їх до ресторану. Свій автомобіль він залишив на прилеглій до готелю території. Через певний проміжок часу він вирішив додому не повертатись і переночувати з дружиною у готелі, сказавши їй про це, на що вона погодилася. Вони замовили столик у ресторані готелю та відпочивали. Під час відпочинку обоє вживали алкогольні напої. Там були десь до 23-ї години і потім пішли до готельного номеру. Наголосив, що через деякий час між ними знову виникла суперечка, яка переросла у сварку і він вирішив піти з готельного номеру до автомобіля, щоб там заночувати, бо був втомлений після рейсу. Відразу ж за ним, коли він вже сів на водійське місце свого автомобіля, вийшла і його дружина. Вона стала просити його, щоби він нікуди не їхав. ОСОБА_1 пояснив, що не збирається нікуди їхати і сказав, що до готелю також не піде. Тоді дружина відповіла, що теж буде спати у машині. Між ними знову виникла суперечка. В автомобілі було дуже холодно і щоб зігрітись, він запустив двигун та включив освітлювальні прилади. Будь-куди їхати наміру не мав. Через декілька хвилин до автомобіля під'їхав поліцейський патруль та працівники поліції сказали йому вийти з машини та надати свої документи, бо він ніби-то порушив комендантську годину. ОСОБА_1 , не розуміючи їхніх вимог, бо вважав, що нічого не порушив, спочатку відмовився надати їм свої документи, тобто посвідчення водія і техпаспорт на машину. Потім поліцейські сказали, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння і йому потрібно пройти медичний огляд. Він відмовився, бо автомобілем не керував, однак наголосив, що поїде в лікарню на медогляд. В медичному закладі він остаточно відмовився проходити медичний огляд, бо зрозумів, що він автомобілем ні у стані алкогольного сп'яніння, ні в будь-якому іншому стані не керував, а лише знаходився у ньому в той момент, коли до автомобіля підійшли працівники поліції. Тобто, вважає, що він не вчинив будь-якого правопорушення. Працівники поліції сказали, що складуть на нього протокол, і через деякий час запропонували йому його підписати. Однак, він відмовився, бо нічого протизаконного не вчиняв. Ствердив, що не керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, при складанні протоколу, працівники поліції йому нічого не роз'яснювали. Просять справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення- закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення з підстав зазначених у письмовому клопотанні.
04.01.2024 року ОСОБА_1 та його захисник в судове засідання не прибули, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що свідчить їхня розписка в матеріалах справи.
Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є обов'язковою.
У зв"язку із вищенаведеним, приходжу до висновку про слухання справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, зважаючи на те, що вони про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, зокрема протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 278237 від 04.10.2023 року; відеозапис з нагрудних камер працівників поліції долучений до справи та оглянутий в судовому засіданні приходжу до наступного висновку.
Судом 13.12.2023 року було у присутності ОСОБА_1 та його захисника оглянуто відеозапис із нагрудних камер працівників поліції з якого вбачається, що працівники поліції слідують за автомобілем марки "Опель Омега", який зупиняється навпроти готелю по вул. Гасина. Працівники поліції підходять до автомобіля з боку водія на якому перебуває ОСОБА_1 та пропонують пред"явити документи на що водій - ОСОБА_1 відмовляється.
Суд звертає увагу на те, що працівник поліції неодноразово просить його пред"явити документи, а в подальшому вийти з автомобіля. Виникає суперечка в ході якої ОСОБА_1 таки погоджується проїхати у медзаклад для освідчення.
У протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 від підпису відмовився.
Щодо пояснень по суті порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП, то ОСОБА_1 обмежився лише усними поясненнями на камеру, та жодним чином не заперечував факту керування ним транспортним засобом.
Навпаки, факт керування ним транспортним засобом підтверджується відеозаписом долученим до матеріалів справи.
З врахуванням вищенаведеного, приходжу до висновку, що з боку працівників поліції відсутні будь-які порушення вимог чинного законодавства.
Працівниками поліції було забезпечено ОСОБА_1 всі його процесуальні права.
Окрім цього, слід зазначити, що ОСОБА_1 не заперечив факту керування ним транспортним засобом.
Суд, вважає аргументи сторони захисту, в загальному не спростовують факту керування ОСОБА_1 в стані алкогольного спяніння і не є такими порушеннями, що тягнуть за собою недопустимість доказів та не є такими, що спростовують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного спяніння.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та його вина у цьому підтверджується зібраними доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 278237 від 04.10.2023 року;
- актом огляду на стан алкогольного спяніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
- відеозаписом з місця події, а також іншими матеріалами справи.
Згідно п. 2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вина ОСОБА_1 полягає в тому, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення є вірною.
Обставин, які б пом'якшували чи обтяжували відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.
Згідно Правил дорожнього руху водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Призначаючи вид та міру стягнення правопорушнику, враховую відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, а також характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, особу ОСОБА_1 , який працює, вини у вчиненому не визнає, однак його вина доведена в повному обсязі доказами долученими до матеріалів справи.
З врахуванням всіх у сукупності вище перелічених обставин, місця, способу вчинення правопорушення, так як адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, приходжу до переконання, що оскільки ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення на транспорті, що за своєю природою несе високий рівень суспільної небезпеки, так як транспорт є підвищеним джерелом небезпеки, з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якою він притягається до адміністративної відповідальності, що буде достатнім та необхідним для його виправлення та запобіганню вчиненню ним в подальшому адміністративних правопорушень.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, пункту 5 ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір” з останніми змінами та доповненнями, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатнихосіб.
ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення 04.10.2023 року.
Станом на 01.01.2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік" становить 2 684, 00 грн., а тому з правопорушника в користь держави належить стягнути судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп.
Керуючись ст. ст. 27, 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 268, 284, 287, 294, 307, 308, 310 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього стягнення у вигляді шрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого водієм, паспортні дані судом не встановлено, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 536,80 грн.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області, в порядку ст. 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Строк виконання постанови протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили .
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначений постановою; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат визначається КМ України.
Суддя: Зеліско Р. Й.