Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/7100/23
заочне
15 грудня 2023 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Позарецької С.М.
за участю секретаря Щокань В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» до ОСОБА_1 , третя особа: Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» про стягнення заборгованості, -
Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» звернувся у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 11.06.2018 між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 укладено комплексний договір № 5/3076726, за умовами якого відповідачу надано кредит у сумі 31 80 грн. 00 коп. на споживчі потреби, зокрема на сплату страхового платежу за договором страхування життя.
05.06.2019 між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» укладено договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами № 1-2019, предметом якого є відступлення права вимоги до боржників за кредитними договорами, які зазначені у відповідних реєстрах.
Як зазначено, відповідно до умов кредитного договору, кредит у сумі 31 80 грн. 00 коп. надається позичальнику з 11.06.2018. Позичальник сплачує платежі за кредитом щомісячно у число місяця, визначене графіком платежів по кредиту, як день повернення кредиту. Повернення кредиту здійснюється у валюті кредиту. Крім того, відсотки за користування кредитом, відповідно до умов кредитного договору, підлягають сплаті позичальником щомісячно, починаючи з дня надання кредиту до моменту повного погашення заборгованості за договором. Фактично до дня відступлення права вимоги від банку до ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», оскільки останнє не нараховує відсотки.
Позивач вказує, що станом на 27.09.2023 відповідачем належним чином не виконуються взяті на себе зобов'язання за кредитним договором щодо сплати щомісячних внесків та наявної заборгованості за кредитом.
Так, відповідно до реєстру прав вимоги до договору № 1-2019 від 05.06.2019, сума заборгованості на дату відступлення прав вимоги становить - 31 913 грн. 56 коп., що складається з: заборгованість по тілу кредиту - 26680 грн. 14 коп., заборгованість за відсотками - 1223 грн. 25 коп., заборгованість за комісією - 3608 грн. 70 коп.
Керуючись ст.ст. 512-514, 516 ЦК України та у зв'язку з істотними порушеннями відповідачем умов кредитного договору, ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача направив повідомлення про відступлення права вимоги від АТ «Креді Агріколь Банк» до ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по кредитному договору.
Незважаючи на це, позичальник не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому кредит у строки, передбачені кредитним договором.
Крім того, ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» вживалися заходи досудового врегулювання спору, шляхом направлення досудової вимоги про сплату заборгованості за договором № 5/3076726 від 11.06.2018, яка залишена відповідачем без реагування.
Враховуючи зазначене вище, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 5/3076726 від 11.06.2018 у розмірі 31913 грн. 56 коп. та понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 03.11.2023 позовну заяву прийнято, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Дана цивільна справа визнана судом малозначною і розглядається у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи. Крім того, сторони заперечень щодо такого порядку розгляду справи не надали.
У судове засідання представник позивача не з'явився, хоча повідомлявся судом про час, дату та місце проведення розгляду справи у встановленому законом порядку. Разом з тим, у матеріалах справи наявне клопотання представника позивача за довіреністю - Карпенко Ю.Г. № 3172216510 від 10.11.2023 про розгляд справи без участі представника Товариства. Заявлені позовні вимоги підтримала та просила задовольнити у повному обсязі, на підставі наявних у справі доказів.
У судове засідання відповідач не з'явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання. Адресована кореспонденція повернулась до суду без вручення, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що у контексті положень п. 3 ч. 8 ст. 128, ст. 131 ЦПК України, суд вважає, як повідомлення відповідача належним чином. Слід також зазначити, що згідно з положеннями ст. 8 ЦПК України, інформація про рух справи є відкритою, оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою можливо дізнатися необхідну інформацію щодо справи. Відзив на позовну заяву не подано.
Справу вирішено за правилами заочного розгляду, визначеними ст.ст. 280-282 ЦПК України, за відсутності відповідача, який повідомлявся судом у встановленому законом порядку про час, дату і місце розгляду справи та не з'явився у судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву проти позову.
Враховуючи думку представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11.06.2018 між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 укладено комплексний договір № 5/3076726, за умовами якого банк надає позичальнику кредит у сумі 31 80 грн. 00 коп. на споживчі цілі, строком на 60 місяців, з 11.06.2018 до 10.06.2021. Позичальник сплачує платежі за кредитом щомісячно, у число місяця, визначене графіком платежів по кредиту, як день повернення кредиту. Повернення кредиту здійснюється у валюті кредиту (п.п. 1.1, 1.2 договору).
Факт отримання відповідачем кредиту підтверджується меморіальним ордером № 22818715-1 від 11.06.2018 на суму 30000 грн. 00 коп. (надання кредиту відповідно до кредитного договору № 5/3076726 від 11.06.2018) та меморіальним ордером № 22828715-5 від 11.06.2018 на суму 1380 грн. 00 коп. (сплата страхового внеску)
Відповідно до п. 1.3 договору, за користування кредитом позичальник сплачує: процентну винагороду щомісячно у розмірі 11.00 %річних (фіксована процентна ставка), починаючи з дня надання кредиту (дня списання кредитних коштів з позичкового рахунку позичальника) до моменту повного погашення заборгованості за договором; комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно у розмірі 2.30 % у місяць від суми кредиту, зазначеної у п. 1.1 договору
Як передбачено п. 2.2 договору, позичальник зобов'язаний сплачувати проценти та комісію у валюті кредиту, відповідно до розрахунків банку, щомісяця, у день повернення кредиту одночасно з погашенням заборгованості за кредитом (частиною кредиту) на рахунок погашення заборгованості.
Разом з тим, з моменту отримання кредиту відповідач допускав порушення умов повернення грошових коштів, оскільки своєчасно не здійснював платежів, передбачених договором та достатніх для погашення своїх договірних зобов'язань з повернення кредиту та сплати процентів за його користування.
У суду відсутні підстави вважати, що відповідачем оспорюються обставини укладення комплексного договору № 5/3076726 від 11.06.2018 між ним та АТ «Креді Агріколь Банк», а також факт отримання та використання кредитних коштів.
Судом також встановлено, що 05.06.2019 між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» укладено договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами № 1-2019, відповідно до умов якого, первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору права вимоги до боржників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором. Відступлення первісного кредитора здійснюється шляхом купівлі новим кредитором права вимоги, новий кредитор набуває права вимоги на всі суми, які він одержить від боржників на виконання вимоги, а первісний кредитор не відповідатиме перед новим кредитором, якщо одержана ним сума буде меншою від суми сплаченої новим кредитором первісному кредитору. Разом з правом вимоги до нового кредитора переходять всі інші права та обов'язки первісного кредитора за кредитними договорами (п. 2.1 договору).
Крім того, відповідно до п.п. 2.2 договору, загальний розмір заборгованостей боржників, права вимоги до яких відступається згідно з цим договором, встановлюється відповідно до реєстру прав вимоги, який складається сторонами в паперовому та електронному вигляді, за формою, що наведена у додатку № 1 до цього договору.
Крім того, відповідно до витягу з договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими вимогами № І-2019 від 05.06.2019 ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 5/3076726 від 11.06.2018 на суму 31 913 грн. 56 коп., яка складається з: заборгованість по тілу кредиту - 26680 грн. 14 коп., заборгованість за відсотками - 1223 грн. 25 коп., заборгованість за комісією - 3608 грн. 70 коп.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Таким чином, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж (ст. 1082 ЦК України).
Разом з тим, при умові, якщо відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, які вказані у кредитному договорі і таке виконання було б належним, відповідно до вимог ст. 516 ЦК України, що узгоджується з позицією Верховного Суду, яка висвітлена у постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15.
Після придбання права вимоги до відповідача, позивач не здійснював додаткових нарахувань (відсотків, штрафних санкцій, тощо) за кредитним договором.
Частиною першою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги може здійснюватися на виконання різних зобов'язальних договорів. Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що відступлення права вимоги може відбуватись, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, дарування, міни (постанова від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18, провадження № 12-1гс21, пункт 57). Відповідно до статті 1077 ЦК України відступлення права вимоги може відбуватись і на підставі договору факторингу. Правова природа відповідного договору незалежно від його назви визначається виходячи зі змісту прав та обов'язків сторін договору. Вказана позиція висвітлена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/16579/20 від 07.09.2022 (п. 9.5).
Слід також зазначити, що метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права. Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника. При цесії право вимоги може бути передано як за плату, так і безоплатно. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату. Вказані правові висновки висвітлені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 909/968/16 від 11.09.2018 (п. 59, 60).
Отже, враховуючи зазначені вище обставини, ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» відповідно до укладеного договору відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими вимогами № І-2019 від 05.06.2019 перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 5/3076726 від 11.06.2018 на суму 31 913 грн. 56 коп., яка складається з: заборгованість по тілу кредиту - 26680 грн. 14 коп., заборгованість за відсотками - 1223 грн. 25 коп., заборгованість за комісією - 3608 грн. 70 коп.
Всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», ні на рахунки попереднього кредитора.
У зв'язку з викладеними вище обставинами, 22.12.2020 за вих. № 3172216510 ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» звернувся до ОСОБА_1 із досудовою вимогою щодо виконання договірних зобов'язань за договором № 5/3076726 від 11.06.2018, на яку останній не відреагував.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт». Свої заперечення проти викладених позивачем обставин та докази у спростування доводів позивача, відповідачем до суду не надано.
Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Загальні положення про договір визначені розділом ІІ гл. 52 Цивільного Кодексу України.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ст. 1056-1 ЦК України).
До того ж, відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
На час розгляду справи кредитний договір № 5/3076726 від 11.06.2018 та договір відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими вимогами № І-2019 від 05.06.2019 недійсними, розірваними чи припиненими не визнані.
Як зазначено у ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язані вказаний строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що визначено ст. 610 ЦК України. Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
За приписами статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку, який наданий позивачем, загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором № 5/3076726 від 11.06.2018 становить - 31 913 грн. 56 коп., який складається з: заборгованість по тілу кредиту - 26680 грн. 14 коп., заборгованість за відсотками - 1223 грн. 25 коп., заборгованість за комісією - 3608 грн. 70 коп. Вказаний розрахунок є повним, чітким, об'єктивним, він узгоджується з умовами кредитного договору. Тому, суд вважає вказаний документ належним та допустимим доказом і бере за основу при винесенні цього рішення.
Разом з тим, судом встановлено, що у даному розрахунку має місце арифметична помилка, оскільки, шляхом додавання складових заборгованості, зокрема: заборгованість по тілу кредиту - 26680 грн. 14 коп., заборгованість за відсотками - 1223 грн. 25 коп., заборгованість за комісією - 3608 грн. 70 коп., загальна сума становить 31 512 грн. 09 коп.
При цьому, відповідачем не спростовано ні розмір заборгованості, ні порядок нарахування певних платежів.
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які покликався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог, а саме, стягненню з відповідача на користь позивача, у межах заявлених позовних вимог, підлягає заборгованість за договором від 11.06.2018 №5/3076726: 26680 грн. 14 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 1223 грн. 25 коп. - заборгованість за відсотками, 3608грн. 70коп. - заборгованість за комісією.
Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 2684 грн. 00 коп. (платіжна інструкція № 2251 від 25.09.2023).
Таким чином, оскільки позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» фактично задоволено у повному обсязі, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі - 2684 грн. 00 коп.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 133, 137, 141, 259, 265, 268, 273, 274, 277, 279, 280-282 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» (ЄДРПОУ 41153878, місцезнаходження: м. Бровари, Київської області, вул. Київська, буд.263) заборгованість за договором від 11.06.2018 №5/3076726: 26680грн. 14коп. - заборгованість за тілом кредиту, 1223грн. 25коп. - заборгованість за відсотками, заборгованість за комісією 3608грн. 70коп., а також судовий збір в розмірі 2684грн. 00коп., а всього 34196грн. 09коп.
В іншій частині відмовити.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 01.01.2024.
Головуючий: С. М. Позарецька