Дата документу 04.01.2024Справа № 643/16719/20
Провадження № 1-кп/554/6/2024
Іменем України
04 січня 2024 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220470003505 по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта вища, не одруженого, не працюючого, не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
11 липня 2020 року, о 18 год 30 хв, ОСОБА_4 , перебуваючи згідно Наказу № 773 о/с 09 жовтня 2019 року на посаді поліцейського УПП в Харківській області ДПП, заступив на нічне чергування у складі роти № 5 батальйону № 2 УПП в Харківській області та приступив до здійснення своїх функціональних обов'язків з охорони громадського порядку у складі екіпажу патрульної поліції № 5006 разом із поліцейськими УПП в Харківській області ДПП сержантом поліції ОСОБА_7
12 липня 2020 року, близько 03 год 38 хв, екіпаж патрульної поліції № 5006 у складі поліцейських роти № 5 батальйону № 2 УПП в Харківській області ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , виконуючи свої обов'язки, на службовому автомобілі Toyota Prius, д. н. з. НОМЕР_1 , перебували на території Московського району м. Харкова та отримавши повідомлення зі служби «102» на службовий планшет про те, що в АДРЕСА_2 мешканці зазначеної квартири порушують тишу, одразу виїхали на вказану адресу, реалізуючи повноваження поліції, передбачені п. 10 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», згідно з якими поліція вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях.
В подальшому, в цей же день, о 03 год 48 хв, екіпаж патрульної поліції № 5006 у складі поліцейських роти № 5 батальйону № 2 УПП в Харківській області ОСОБА_4 та ОСОБА_7 прибув на сходовий майданчик четвертого поверху буд. АДРЕСА_2 , з якої доносився шум, поліцейським ОСОБА_4 та ОСОБА_7 відчинили ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які перебували в гостях у мешканця зазначеної квартири ОСОБА_10 , після чого виконуючи свої службові обов'язки поліцейські ОСОБА_4 та ОСОБА_7 стали висловлювати вимоги припинити їх противоправні дії. В цей час із квартири АДРЕСА_3 на сходовий майданчик вийшов раніше не знайомий ОСОБА_6 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння, внаслідок чого втратив здатність самостійно пересуватися та своїми станом і поведінкою створював реальну небезпеку оточуючим та собі.
На законні вимоги співробітників поліції ОСОБА_4 та ОСОБА_7 щодо припинення порушення тиші у нічний час, ОСОБА_6 , достовірно знаючи та усвідомлюючи, що зазначені особи є працівниками правоохоронного органу та виконують свої службові обов'язки, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», вдягнені у формений одяг працівників поліції та мають при собі спеціальні засоби захисту - не відреагував, розпочавши сварку з поліцейськими ОСОБА_4 та ОСОБА_7 на сходовому майданчику. Останні на підставі п. 4 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про Національну поліцію», згідно з яким поліція здійснює поліцейське піклування щодо особи, яка перебуває у публічному місці і внаслідок сп'яніння втратила здатність самостійно пересуватися чи створює реальну небезпеку оточуючим або собі, запропонували ОСОБА_6 супроводити його додому.
Останній, не бажаючи припиняти свої протиправні дії та не бажаючи йти додому, продовжив сварку з поліцейськими та спробував втекти до квартири АДРЕСА_4 , розмахував руками, образливо висловлювався у бік поліцейських, після чого ОСОБА_7 та ОСОБА_4 прийняли рішення доставити ОСОБА_11 до Московського ВП ГУНП B Харківській області для складання адміністративних протоколів стосовно нього за ст. ст. 173 і 178 КУпАП. На підставі підпункту «а» пункту 1 частини 3 статті 45 Закону України «Про Національну поліцію» з метою забезпечення обмеження рухомості правопорушника ОСОБА_6 , який намагався втекти з місця вчинення правопорушення, поліцейські ОСОБА_7 та ОСОБА_4 застосували до нього спеціальний засіб - кайданки, після чого супроводили ОСОБА_11 до службового автомобіля Toyota Prius, д. н. з. НОМЕР_1 , який був припаркований навпроти першого під'їзду буд. № АДРЕСА_4, де він сів на заднє пасажирське сидіння зазначеного автомобіля. Поруч з ним, з лівого боку, сів поліцейський ОСОБА_4 , а ОСОБА_7 сів на місце водія та розпочав рух вищевказаного службового автомобіля в напрямку Московського ВП ГУНП в Харківській області, що в м. Харкові по вул. Ахієзерів, 30.
Того ж дня, о 04 год 03 хв, перебуваючи в салоні службового автомобіля Toyota Prius, д. н. з. НОМЕР_1 , який рухався в напрямку від буд № АДРЕСА_4 в бік буд. 2 по вул. Познянській в м. Харкові, обвинувачений ОСОБА_6 , достовірно знаючи та усвідомлюючи, що потерпілий ОСОБА_4 є працівником правоохоронного органу та виконує свої службові обов'язки відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», вдягнений у формений одяг працівників поліції та має при собі спеціальні засоби захисту, діючи умисно, з мотивів особистої неприязні, що раптово виникла, посягаючи на нормальну діяльність правоохоронних органів та їх авторитет, ліг спиною на коліна сидячому від нього ліворуч поліцейського ОСОБА_4 , ногами намагався вибити скло у задній правій пасажирській двері вищевказаного автомобіля, зубами укусив поліцейського ОСОБА_4 за п'ятий палець правої руки, тим самим умисно, заподіяв працівнику правоохоронного органу тілесні ушкодження. Після цього, поліцейський ОСОБА_7 , діючи у відповідності до обстановки, що склалась та дотримуючись вимог діючого законодавства, згідно з ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію», для відбиття нападу на поліцейського ОСОБА_4 , вчинив дії направлені на застосування до ОСОБА_6 спеціального засобу - «Терен4М» з метою припинення його протиправних дій та попередженню можливих негативних наслідків для поліцейського ОСОБА_4 .
Протиправні дії ОСОБА_6 були припинені лише після застосування до нього співробітниками поліції спеціального засобу, спорядженому речовиною слізогінної дії -«Терен4М».
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 09/1484-С від 14 липня 2020 року ОСОБА_6 спричинив поліцейському ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді забійної рани на правій руці, садно на правій руці, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.
Кваліфікація дій обвинуваченого судом
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 345 КК України, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин
Допитаний в ході судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_6 вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав та показав, що 12 липня 2020 року він перебував у квартирі АДРЕСА_4 , за місцем мешкання ОСОБА_10 , де знаходились також ОСОБА_8 і ОСОБА_9 . Приблизно о 03 годині, коли він вийшов в коридор квартири, побачив, що до них приїхали працівники поліції, двері яким відчинили ОСОБА_8 і ОСОБА_9 . Він намагався дізнатися в них причину, по якій вони приїхали, ставлячи відповідні питання. При цьому стверджував, що хоча він й був напідпитку, однак цілком контролював свою поведінку та дії, а також правильно розумів та оцінював ситуацію, яка склалася. В подальшому, з незрозумілих йому підстав поліцейські застосували щодо нього кайданки, вивели на подвір'я та посадили в салон патрульного автомобіля, не пояснюючи при цьому, куди його будуть везти. Поруч з ним на задньому пасажирському сидінні транспортного засобу сидів ОСОБА_4 . Він почав кричати, так як не хотів нікуди їхати, внаслідок чого потерпілий поклав його собі на коліна та почав затуляти йому руками рот. В якийсь момент палець ОСОБА_4 потрапив до його рота й він, закривши його, вкусив останнього. Після цього до нього був застосований сльозогінний газ. Зазначив, що в ході події поліцейські вели себе явно нетактовно та виявляли поведінку непритаманну для працівника правоохоронного органу. До того ж останні не пред'являли будь-яких посвідчень, не вимагали документів від нього, а також не роз'яснювали його прав. Крім того, в ході події останні застосовували до нього насильство, внаслідок чого йому було спричинено тілесні ушкодження.
Свої показання обвинувачений ОСОБА_6 підтвердив під час проведення слідчого експерименту з його участю в ході досудового розслідування 07 жовтня 2020 року, протокол про що був досліджений судом (том 2 а. к. п. 216 - 218).
Згідно висновку додаткової судово-медичної експертизи № 09/2069-С/2020 (том 2 а. к. п. 220 - 221) обставини, на які посилається ОСОБА_6 в ході проведення слідчого експерименту в загалі не суперечать об'єктивним судово-медичним даним в частині способу та механізму спричинення ОСОБА_4 тілесних ушокджень.
Оцінюючи показання обвинуваченого в сукупності з іншими доказами по матеріалах кримінального провадження, суд констатує, що вони є суперечливими, непослідовними та алогічними, в зв'язку з чим розцінює їх як спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення та намір уникнути покарання за вчинене, а тому до уваги приймає їх тільки в тій частині, в якій вони узгоджуються з іншими доказами та їм відповідають. Зокрема, судом приймаються до уваги його показання в частині ствердження ним про присутність на місці вчинення злочину, а також визнання факту спричинення потерпілому тілесного ушкодження, хоча й за обставин, викладених ним в іншій інтерпретації.
Інтерпретація ж обвинуваченим обставин самої події правопорушення судом оцінюється критично з підстав алогічності та очевидної невірогідності його суджень. Крім того, це спростовується також і сукупністю досліджених в суді та оцінених відповідно до вимог закону доказів.
Вважаючи вину обвинуваченого доведеною, суд виходить з такого.
Потерпілий ОСОБА_4 , працівник патрульної поліції УПП в Харківській області, під час допиту в суді, показав, що в один із днів липня 2020 року він в складі наряду патрульних поліцейських разом із ОСОБА_7 виїжджав по виклику про порушення нічної тиші у багатоповерховому будинку в АДРЕСА_2 . Після їх прибуття на місце, з квартири вийшли хлопець та дівчина, які попросили вибачення за порушення порядку та пообіцяли припинити це. В цей час із квартири вийшов ОСОБА_12 у стані сильного алкогольного сп'яніння. Працівники поліції запропонували всім присутнім в квартирі, в тому числі і обвинуваченому, припинити шум та розходитися по домівках. У зв'язку з тим, що останній не виконав законні вимоги працівників поліції та почав чинити їм опір, вони з метою припинення його протиправної поведінки, застосували до нього спецзасоби, одягнувши йому на руки наручники, та вивели його з під'їзду будинку до свого службового автомобіля з тим, щоб доставити його до райвідділу поліції. Поруч з ним на заднє пасажирське сидіння сів він, потерпілий, після чого ОСОБА_12 намагався ногами вибити вікно та вкусив його за палець, спричинивши, спричинивши при цьому легкі тілесні ушкодження. При цьому, причиняючи біль, обвинувачений певний час затискував зубами його палець не випускаючи із свого рота. У зв'язку з цим напарник ОСОБА_7 , який був за кермом, зупинив автомобіль, застосував до обвинуваченого сльозогінний газ і тільки після цього останній відпустив його палець.
Свої показання потерпілий ОСОБА_4 підтвердив під час проведення слідчого експерименту з його участю в ході досудового розслідування 13 липня 2020 року, протокол з додатками про що був досліджений судом (том 2 а. к. п. 154 - 161).
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 09/1521-С/2020 (том 2 а. к. п. 162 - 163) обставини, на які посилається ОСОБА_4 в ході проведення слідчого експерименту в цілому не суперечать об'єктивним судово-медичним даним в частині способу та механізму спричинення йому тілесних ушокджень.
Аналогічні показання про обставини поведінки обвинуваченого та заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, у зв'язку з виконанням останнім службових обов'язків дав свідок ОСОБА_7 , працівник патрульної поліції УПП в Харківській області, який показав, що 12 липня 2020 року, зранку по приїзду на місце виклику до багатоповерхового будинку, що в АДРЕСА_2 , із зазначеної квартири до них вийшли хлопець та дівчина, які хоча й були напідпитку, але поводили себе адекватно. Згодом вийшов ОСОБА_6 , який почав вести себе агресивно, був у стані сильного алкогольного сп'яніння та в нього постійно змінювався настрій. Вони з потерпілим спілкувалися тактовно, запропонували тому збиратися додому, але він не хотів. В цей час ОСОБА_6 почав поводити себе агресивно, кидатися та хапати за формений одяг, у зв'язку з чим до нього були застосовані наручники та запропоновано проїхати до райвідділу, аби скласти протокол про адміністративне правопорушення. Останній почав чинити опір, ліг на підлогу, почав битися головою об неї, а згодом і об стіни у ліфті, яким вони спускалися, виходячи з будинку. Вивівши останнього на вулицю, працівники поліції посадили його до автомобіля патрульної поліції, де він почав спочатку головою, а потім ногами намагався вибити скло задніх пасажирських дверей. При цьому його знайомий ОСОБА_8 , який в цей час знаходився поруч, просив ОСОБА_11 вгамуватися, а ОСОБА_7 щось із цим зробити. На шляху до райвідділу поліції ОСОБА_6 вкусив напарника ОСОБА_4 за мезинець та не хотів відпускати, у зв'язку з чим до нього було застосовано сльозогінний газ.
Будучи допитаним в ході судового розгляду кримінального провадження, свідок ОСОБА_8 , який являється товаришем обвинуваченого, показав, що в один із днів липня 2020 року, точно дату не зміг пригадати, він з ОСОБА_6 були в гостях у ОСОБА_10 , де вживали спиртні напої. Пізно ввечері приїхали працівники поліції, яким він разом із знайомою ОСОБА_9 відчинив двері та останні повідомили, що на них поскаржилися сусіди через шум, який доносився з їх квартири. Згодом вийшов обвинувачений, який був у стані алкогольного сп'яніння і працівники поліції запропонували їм розійтися. При цьому ОСОБА_6 розмовляв з останніми на підвищених тонах. Зважаючи на агресивну поведінку останнього, поліцейські запропонували йому проїхати до райвідділу, на що останній категорично відмовився, в зв'язку з чим до нього застосували наручники та вивели на вулицю, де посадили до патрульного автомобіля. Він, взявши документи обвинуваченого, поїхав з ними.
Аналізуючи показання потерпілого та названих свідків в сукупності з іншими доказами по справі, суд враховуючи їх логічність, послідовність та повну відповідність як між собою, так і з іншими доказами по матеріалах кримінального провадження, розцінює їх як правдиві та такими приймає до уваги.
12 липня 2020 року потерпілий ОСОБА_4 звернувся до начальника Московського ВП ГУНП в Харківській області із заявою (том 2 а. к. п. 141), в якій просив вжити заходів до невідомого йому ОСОБА_6 , який 12 липня 2020 року, о 04 годині, в під'їзді будинку АДРЕСА_5 та в службовому автомобілі Toyota Prius, д. н. з. НОМЕР_1 , за вказаною адресою під час виконання ним службових обов'язків у форменому одязі та з вогнепальною табельною зброєю спричинив йому легкі тілесні ушкодження, зокрема вкусив його за мізинець на правій руці.
12 липня 2020 року, о 14 год 37 хв, були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220470003505 (том 2 а. к. п. 140) за фактом надходження до Московського ВП ГУНП в Харківській області заяви поліцейського роти 5 батальйону 2 УПП в Харківській області ОСОБА_4 щодо невідомого, який 12 липня 2020 року, о 04 годині, в м. Харкові, проспект Ювілейний, 65 наніс працівнику поліції тілесні ушкодження під час виконання останнім службових повноважень.
Згідно витягу з наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 773 о/с від 09 жовтня 2019 року (том 2 а. к. п.) ОСОБА_4 прийнято на службу в поліцію за конкурсом та призначено поліцейським роти № 5 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області.
Протоколом огляду від 10 вересня 2020 року (том 2 а. к. п. 175 - 192) зафіксовано факт огляду DVD-R диску із відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів працівників управління, які 12 липня 2020 року здійснювали виїзд в АДРЕСА_4, наданого Управлінням патрульної поліції в Харківській області, з якого вбачається, що по приїзду на місце події працівники патрульної поліції тактовно декілька разів пропонували компанії розійтися, так як передбачали повторні виклики сусідів, у зв'язку з їх гучною поведінкою. Однак, в цей час вийшов ОСОБА_6 , який почав виясняти, що тут відбувається і на пропозицію зібратися та йти додому він спочатку почав збиратися, але потім, не розуміючи, чи він був взутий та чи був при ньому мобільний телефон тощо, різко забіг до квартири, у зв'язку з чим виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_6 почав чинити опір, хапати поліцейського за формений одяг таким чином, що від нього відстебнулася камера та впала на підлогу, а ОСОБА_6 в цей час разом із поліцейським ОСОБА_4 впали на підлогу, після чого до обвинуваченого застосували наручники та вивели його на вулицю. В подальшому останнього було поміщено до патрульного автомобіля, задля доставки його до відділу поліції для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Обвинувачений сів до салону автомобіля, однак почав ногами та головою намагатися вибити скло у задніх його дверях та кричати. Після цього, в ході руху транспортного засобу на шляху до Московського відділу поліції ОСОБА_6 , перебуваючи поряд з поліцейським ОСОБА_4 на задньому пасажирському сидінні, вкусив його за палець, про що останній голосно повідомив свого напарника по патрулюванню.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 09/1484-С/20 (том 2 а. к. п. 148 - 149) у ОСОБА_4 маються: забійні рани на правій руці, які виникли від дії тупих твердих предметів з обмеженою діючою поверхнею; садно на правій руці, яке виникло від дії тупого твердого предмету з обмеженою діючою поверхнею за механізмом тертя-ковзання. Всі ушкодження могли бути отримані у термін, вказаний ОСОБА_4 . По ступеню тяжкості - це легкі тілесні ушкодження. Не можна виключити, що ушкодження, встановлені у ОСОБА_4 виникли від дії зубів людини.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 09/1489/С/2020 (том 2 а. к. п. 150 -151) у ОСОБА_6 маються: синці на руках та правій нозі, які виникли від ударної чи ударно - здавлюючої дії тупих твердих предметів, індивідуальні особливості яких у пошкодженнях не відобразились; садна на голові, руках та правій нозі, які виникли від дії тупих твердих предметів за механізмом тертя - ковзання. Всі ушкодження могли бути отримані у термін, вказаний ОСОБА_6 . По ступеню тяжкості - це легкі тілесні ушкодження.
Згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ГО № 286388 від 12 липня 2020 року (том 2 а. к. п. 168) ОСОБА_6 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 85 грн.
Отже, суд, всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку, про доведеність поза розумним сумнівом вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, суд не знаходить.
Мотиви призначення покарання
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд згідно з вимогами ст. ст. 65 - 67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, наявність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
Зокрема, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності притягується вперше, характеристику його особи, його поведінку, як під час скоєння правопорушення, так і після цього, ставлення до скоєного, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, відсутність як обставин, що пом'якшують покарання, так і тих, що його обтяжують, і приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі, вважаючи, що це буде необхідним й достатнім для його виправлення, перевиховання, запобігання вчиненню нових злочинів як ним самим, так і іншими особами, а також соціальної реабілітації.
При визначенні покарання суд також враховує, що обвинувачений не перебуває на обліках у лікаря-нарколога з приводу вживання алкоголю та наркотиків.
При цьому, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 можливе без ізоляції його від суспільства, а тому приходить до висновку про звільнення його від відбування основного покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України з покладенням на нього обов'язків відповідно до ст. 76 КК України.
Вирішення цивільного позову
Цивільний позов по матеріалах кримінального провадження не заявлений.
Мотиви інших рішень
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_6 не обирався та підстав для обрання такого до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Процесуальних витрат по матеріалах кримінального провадження немає.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 373 та 374 КПК України, суд,
ОСОБА_6 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України і призначити йому основне покарання у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речовий доказ, визнаний такими відповідно до постанови слідчого від 10 вересня 2020 року: DVD-R диск - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено в Полтавський апеляційний суд через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1