Київський районний суд м. Полтави
Справа № 552/3156/23
Провадження № 2/552/360/24
іменем україни
08.01.2024 Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Яковенко Н.Л.,
секретаря судового засідання Резніченко О.С.,
за участю
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника третьої особи Дребот І.А.,
розглянувши в м. Полтаві в приміщенні Київського районного суду м. Полтави цивільну справу № 552/3156/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, третя особа - Акціонерне товариство «Мегабанк», -
Позивач ОСОБА_1 08.06.2023 звернулася до Київського районного суду м. Полтави з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя.
Позовна заява обґрунтована тим, що з 11.12.2004 сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, мають трьох дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач зазначала, що за час спільного проживання подружжя в 2007 році придбало квартиру в АДРЕСА_1 , свідоцтво про право власності видане на ім'я відповідача.
ОСОБА_1 вказувала, що починаючи з 2017 року внаслідок дій відповідача сім'я перебуває у вкрай скрутному матеріальному становищі, відповідач має кредитні зобов'язання, в тому числі і за кредитним договором від 06.03.2017, що укладений з АТ «Мегабанк», на забезпечення вимог якого в іпотеку передано належну подружжю квартиру АДРЕСА_2 .
В поданій до суду позовній заяві просила здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя у виді квартири та визнати за ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на 2/3 частки квартири в АДРЕСА_1 . За відповідачем ОСОБА_3 просила визнати право власності на 1/3 частку зазначеної квартири.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 19.06.2023 відкрито провадження в справі.
Відповідачем ОСОБА_3 відзив на позовну заяву не подавався.
Третя особа письмові пояснення на позовну заяву не подавала.
В судовому засіданні з розгляду справи по суті позивач та представник позивача повністю підтримали подану до суду позовну заяву, посилаючись на викладені в ній обставини.
Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи повідомлений про розгляд справи, про причини своєї неявки суд не повідомив, з клопотаннями до суду не звертався.
Представник третьої особи в судовому засіданні пояснила, що спірна квартира перебуває в іпотеці банківської установи, іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника майна.
Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 11.12.2004 зареєстрували шлюб.
Сторони мають дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідачу ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 15.02.2007 на праві власності належить квартира АДРЕСА_2 .
Відповідно до ст. ст. 60 Сімейного кодексу України, ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Як встановлено судом, спірне майно, а саме: квартира АДРЕСА_2 набута відповідачем ОСОБА_3 за час перебування в зареєстрованому в шлюбі з позивачем ОСОБА_1 , тому суд приходить до висновку про обґрунтованість твердження позивача про те, що таке майно є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
Будь-які підстави вважати, що спірне майно було придбане виключно за особисті кошти відповідача, що на спірне майно не розповсюджується режим спільної сумісної власності подружжя відповідно до норм ст. 57 СК України, відсутні.
Тому суд приходить до висновку, що квартира АДРЕСА_2 в розумінні норм ст. 60 СК України та ст. 368 ЦК є об'єктом спільної сумісної власності сторін по справі, як подружжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
На підставі викладеного, оскільки спірне майно набуте під час перебування у зареєстрованому шлюбі, частки майна дружини та чоловіка є рівними, відсутні підстави вважати, що між сторонами по справі були домовленості щодо поділу майна подружжя, шлюбний договір, суд приходить до висновку, про необхідність визнання за позивачем права власності на 1/2 частину спірної квартири.
З метою захисту прав позивача необхідно визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартиру АДРЕСА_2 , як на частку в праві спільної сумісної власності подружжя.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Вимоги позивача про визнання за нею права власності на 2/3 частини квартири з відходженням від рівності часток подружжя є безпідставними враховуючи таке.
При вирішенні спору про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з частинами другою, третьою статті 70 СК України в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування). Під обставинами, що мають істотне значення для справи, потрібно розуміти не тільки випадки, коли один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї, але і інші обставини.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Спірна квартира придбаний сторонами у період шлюбу, є спільною сумісною власністю подружжя.
Позивач не надала до суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї та ухилявся від участі в утриманні дітей.
Наявність кредитних зобов'язань не може бути оцінено судом як підстава для відходження від рівності часток подружжя.
Ч. 4 статті 65 СК України встановлено, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
У Постанові від 07.10.2020 у справі № 752/7501/18, Верховний Суд вказав, тлумачення частини четвертої статті 65 СК України дає підстави для висновку, що той з подружжя, хто не брав безпосередньо участі в укладенні договору, стає зобов'язаною стороною (боржником), за наявності двох умов: 1) договір укладено другим із подружжя в інтересах сім'ї; 2) майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї. Тільки поєднання вказаних умов дозволяє кваліфікувати другого з подружжя як зобов'язану особу (боржника).
Оскільки кредитні зобов'язання виникали у відповідача за час перебування в шлюбі з позивачем, відсутні підстави вважати, що такі договори були укладені не в інтересах сім'ї, суд приходить до висновку, що позивач, здійснюючи часткову оплату коштів на виконання умов кредитних договорів, виконувала обов'язки за цим договором, які є обов'язковими для обох із подружжя.
Проживання дітей з позивачем, з огляду на встановлені судом обставини та положення статті 70 СК України, само по собі не є підставою для збільшення частки одного з подружжя.
Наявність інших обставин, за яких можливе відступлення від засад рівності часток подружжя при поділі спірного будинку, позивачем не доведено.
Частиною 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір та інші судові витрати покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем ОСОБА_1 понесені та документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 8204,90 грн.
У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягнення понесені позивачем судові витрати в сумі 6153,70 грн.
Керуючись ст. ст. 264, 265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , як на частку в праві спільної сумісної власності подружжя.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , як на частку в праві спільної сумісної власності подружжя.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6153 грн 70 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Третя особа - Акціонерне товариство «Мегабанк», місцезнаходження 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код 09804119.
Повне судове рішення складено 08.01.2024.
Головуючий суддя Н.Л.Яковенко