Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/1929/23
Провадження № 2-а/376/23/2023
"05" жовтня 2023 р. Сквирський районний суд Київської області
у складі: Головуючого судді - Коваленка О.М.,
за участі секретаря - Щур Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадженняв м. Сквира Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Встановив:
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом та просить суд:
Поновити строк на оскарження постанови № 30 від 08.06.2023, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 про накладення на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення в розмірі 1700,00 грн. за адміністративне правопорушення, що передбачене частиною 2 статті 210 КУпАП.
Скасувати постанову № 30 від 08.06.2023, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 про накладення на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення в розмірі 1700,00 грн. за адміністративне правопорушення, що передбачене частиною 2 статті 210 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 210 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1073,60 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 08.06.2023 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 було винесено постанову № 30 про накладення на нього адміністративного стягнення в розмірі 1700,00 грн. за адміністративне правопорушення, що передбачене частиною 2 статті 210 КупАП, а саме: не перебував на військовому обліку призовників, після досягнення 27-річного віку не звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 для взяття його на військовий облік військовозобов'язаних, чим порушив правила військового обліку військовозобов'язаних, визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 та Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992.
Позивач зазначає, що вказану постанову він отримав лише 23.06.2023 року під розпис.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Під час провадження у справах про адміністративні правопорушення, для реалізації даного конституційного принципу, у відповідності до статей 7, 245 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Разом з тим, вказані норми Закону не були дотримані посадовими особами відповідача під час притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Так, 08.06.2023 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення № 30 відносно позивача за адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП. Даний протокол складено за відсутності позивача та взагалі йому не вручений. Про існування вказаного протоколу позивачу стало відомо після того як йому була вручена оскаржувана постанова, тобто позивач дізнався про існування протоколу зі змісту самої постанови, що суперечить вимогам статей 255, 256 КУпАП.
Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності (частина 1 статті 254 КпАП).
Відповідно до частини другої статті 254 КпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За змістом вказаних норм, а також положень статей 256, 259 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення складається в присутності особи, яка підозрюється у вчиненні правопорушення; під час цього особі роз'яснюються її процесуальні права, особа вправі надати пояснення; для складення протоколу особу може бути доставлено до відповідного державного органу.
Разом з тим, вимоги закону в цій частині відносно позивача не були дотримані, і протокол № 30 відносно позивача складений начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 у його відсутності.
Аналогічні порушення були допущені також і під час розгляду протоколу № 30 від 08.06.2023.
Зокрема, за результатами розгляду вказаного протоколу начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 було винесено постанову № 30 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 1700,00 грн. за адміністративне правопорушення, що передбачене частиною 2 статті 210 КупАП, а саме: не перебував на військовому обліку призовників, після досягнення 27-річного віку не звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 для взяття його на військовий облік військовозобов'язаних, чим порушив правила військового обліку військовозобов'язаних, визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 та Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992.
Правопорушення, зі змісту оскаржуваної постанови, виявлено 08.06.2023, під час дії особливого періоду.
Як вбачається зі статті 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В той же час, розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 210 КУпАП було проведено без виклику, в день складення протоколу, що не тільки грубо суперечить вимогам чинного законодавства, але й позбавило можливості позивача реалізувати свої права, передбачені статтею 268 КУпАП, в тому числі право на захист.
При цьому, при винесенні оскаржуваної постанови посадовими особами відповідача допущено також інші порушення вимог закону, зокрема в частині доведення вини.
Частиною 2 статті 210 КУпАП передбачено відповідальність за повторне порушення протягом року призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.
У відповідності до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Порядок розгляду справи про адміністративні правопорушення, встановлений статтею 279 КУпАП, передбачає обов'язок органу чи посадової особи, яка здійснює розгляд справи, дослідити наявні у справі докази.
Відповідно до приписів статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У той же час, жодних доказів вини позивача під час розгляду справи та винесення оскаржуваної постанови посадовими особами відповідача не досліджувалося, в постанові відсутні посилання на доказову базу.
Відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.
Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.
Всупереч даним вимогам, суб'єктом владних повноважень - Відповідачем по даній справі жодного доказу в обґрунтування законності винесеної ним постанови та накладення на ОСОБА_1 штрафу, передбаченого санкцією частиною 2 статті 210 КУпАП, не було в наявності та відповідно, не долучено до оскаржуваної постанови.
Так, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративні правопорушення.
Однак, зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
У відповідності до частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за підстав відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Виклик сторін відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, у порядку спрощеного провадження не здійснювався, справа розглядалася за наявними у справі матеріалами.
У зв'язку з тим, що розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, суд розглядає справу у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача отримав копію ухвали суду від 03.07.2023 року з додатками 25.09.2023 року, що підтверджується поштовим повідомленням (а. с. 19).
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 08.06.2023 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн., відповідно до розглянутого протоколу від 08.06.2023 №30 (а.с. 9).
Відповідно до вказаної постанови від 08.06.2023, ОСОБА_1 , 1995 року народження, звернувся до 1 відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 з заявою про взяття його на військовий облік військовозобов'язаних та видачу йому військового квитка. ОСОБА_1 раніше не перебував на військовому обліку призовників і після досягнення 27 річного віку не звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 для взяття його на військовий облік військовозобов'язаних, чим порушив правила військового обліку військовозобов'язаних, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 та Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-ХІІ від 25.03.1992. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП.
Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Оскільки предметом оскарження є постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, суд повинен перевірити законність та обґрунтованість винесення постанови та дослідити, чи було дотримано порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, чи не пропущено строки, встановлені для розгляду справи та накладення адміністративного стягнення, чи виконано вимоги закону щодо обов'язкової присутності особи при розгляді її справи та своєчасного повідомлення цієї особи про місце та дату розгляду справи, та інше.
Відповідно до ч. 2 ст. 210 КУпАП встановлено, що повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку), за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
У статті 235 КУпАП закріплено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Оцінюючи твердження позивача про те, що відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови від 08 червня 2023 року було грубо порушено право позивача на захист, суд виходить з наступного.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (ч.2 ст.254 КУпАП).
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Статтею 279 КУпАП визначено, що розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Згідно зі статтею 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У відповідності до частини 1 статті 271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.
Однак, оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП була винесена в той же день, що і протокол про адміністративне правопорушення за частиною другою статті 210 КУпАП, а саме: 08 червня 2023 року.
У оскаржуваній постанові від 08.06.2023 №30 відсутні відомості про її проголошення, отримання копії порушником чи направлення йому поштою.
Суд наголошує, що такі дії відповідача грубо порушують права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що в свою чергу є порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Належна реалізація позивачем прав, встановлених ст. 268 КУпАП, у випадку їх роз'яснення до моменту прийняття постанови у справі про адміністративне правопорушення, мала можливість вплинути на прийняте відповідачем рішення у справі про адміністративне правопорушення.
Суд зазначає, що кожна особа має право на захист незалежно від своєї професії. Таким чином кожний, навіть адвокат (оскільки з матеріалів справи судом встановлено, що позивач є професійним адвокатом), має право отримати належний правовий захист та отримати відповідну правову допомогу фахівця у галузі права, у випадку якщо він заявляє про це органу, уповноваженому проводити розгляд справи про адміністративне правопорушення.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд зауважує, що відповідно до приписів ч. 1-3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Таке провадження спрямоване, зокрема, на своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідач як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності в даному випадку у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.
Також, суд звертає увагу, що відповідно до оскаржуваної постанови від 08.06.2023 №30 до відповідальності притягнуто ОСОБА_3 , а не ОСОБА_1 , що має певні суперечності (а. с. 9 зворотня сторона).
Враховуючи, що відповідачем було грубо порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення та порушено право позивача на захист, суд вважає, що постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 про накладення на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення в розмірі 1700,00 грн. за адміністративне правопорушення, що передбачене частиною 2 статті 210 КУпАПпідлягає скасуванню.
Отже, встановлені судом обставини є свідченням того, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає критеріям, встановленим ст. 2 КАС України.
Статтею 286 КАС України передбачені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України в рамках розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
У зв'язку з викладеним, суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 210 КУпАП за постановою у справі про адміністративне правопорушення від 08.06.2023 №30 підлягає закриттю.
Разом із тим, відповідач не надав суду доказів чи заперечень, які могли б спростувати доводи позивача.
Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною 1 статті 121 КАС України закріплено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Варто зауважити, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, в тому числі звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Судом встановлено, що позивач не отримав своєчасно постанову № 30, також в оскаржуваній постанові взагалі відсутні відомості коли була проголошена постанова та коли була направлена правопорушнику, а тому суд вважає, що позивачем пропущено строк для звернення до суду з поважних причин та цей строк підлягає поновленню.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073,60 грн., сплачений при зверненні до суду з даним позовом, що підтверджується квитанцією віл 30.06.2023 (а.с. 5).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 19,62 Конституції України, ст. ст. 7, 210, 213, 235, 245,251,254, 256,258, 259, 268, 271, 279, 280,283 КУпАП, ст. ст. 1, 2, 9, 19, 20, 72, 77, 96, 121, 139, 161, 229, 242-246, 262, 286 КАС України, суд
Ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення з позовом до суду.
Скасувати постанову від 08.06.2023 № 30, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 про накладення на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення в розмірі 1700,00 грн. за адміністративне правопорушення, що передбачене частиною 2 статті 210 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 210 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 1073,60 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень КАС України, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя О.М. Коваленко