ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 січня 2024 року Чернігів Справа № 620/15523/23
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Соя Плюс" до Головного управління ДПС у Чернігівській області відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа Товариства з обмеженою відповідальністю ''Еко Соя Плюс'' (далі також - ТОВ ''Еко Соя Плюс'', позивач) до Головного управління ДПС у Чернігівській області відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі також ГУ ДПС у Чернігівській області, відповідач) про визнання протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Чернігівській області щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних про узгодження суми бюджетного відшкодування у розмірі 37897,00 грн, заявлене у декларації з ПДВ за липень 2021 року та зобов'язання ГУ ДПС у Чернігівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних про узгодження суми бюджетного відшкодування у розмірі 37897,00 грн, заявлене у декларації з ПДВ за липень 2021 року.
Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви, позивач зазначав, що судове рішення у справі № 620/6319/22, яким визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 11.10.2021 №00060311803, набрало законної сили та отримано відповідачем 27.04.2023. Відповідач отримавши вказане судове рішення, всупереч положенням вимог п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України, наступного дня дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування у розмірі 37897,00 грн до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість не вніс, що, на думку позивача, є підставою для визнання бездіяльності контролюючого органу протиправною.
25.10.2023 ухвалою суду провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем подано відзив, в якому позов не визнає з тих підстав, що обраний позивачем спосіб захисту не є матеріально правовим способом захисту порушеного права, тому не має бути враховано судом. Також зазначив, що 09.02.2023 ГУ ДПС у Чернігівській області прийнято рішення про відповідність / невідповідність платника податку ( позивача) на додану вартість критеріям ризиковості № 902. Щодо суми витрат на правову допомогу, то вони не є розумними з огляду на те, що справа не є складною.
15.11.2023 ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи загальним провадженням.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
18.08.2021 позивач подав декларацію з ПДВ за липень 2021 року та заявив про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 37897,00 грн.
ГУ ДПС у Чернігівській області проведено камеральну перевірку, складено акт №5930/25-01-18-03-09/40142870 та винесено податкове-повідомлення-рішення №00060311803 від 18.08.2021, яким відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування.
Позивач не погодився із вказаним ППР та оскаржив його до суду; розгляд проводився в межах справи №620/6319/22.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.01.2023 у справі №620/6319/22 позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №00060311803 від 18.08.2021. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2023 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
ГУ ДПС у Чернігівській області отримано рішення суду у справі № 620/6319/22 від 24.01.2023 в кабінеті підсистеми «Електронний суд» 25.01.2023 о 18:36 годині, що підтверджується довідкою про доставку (а.с.7). Отримання рішення також підтверджується і тим, що у подальшому відповідач оскаржував його в апеляційному порядку, (а.с. 4 зворот). Постанову апеляційного суду від 19.04.2023 відповідач отримав поштою 27.04.2023, супровідним листом вих. №02.3-07/620/6319/22/33063/2023 від 20.04.2023, (а.с. 9).
Однак станом на день звернення до суду з цим позовом, відповідач свого обов'язку, встановленого пунктом 200.15 статті 200 ПК України, не виконав; данних про узгодження суми бюджетного відшкодування до Реєстру не вніс.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не вчинення відповідних дій, що є предметом спору, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.
Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 Податкового кодексу України.
Згідно з підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту «ґ» пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 200.12 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Також вказаною нормою передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 Податкового кодексу України).
Відповідно до положень пункту 200.15 статті 200 ПК України після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26 затверджено Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок №26), який набрав чинності 1 квітня 2017 року.
Відповідно до пункту 4 Порядку №26 податковий орган вносить до Реєстру, зокрема, такі дані:
- дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження;
- суму узгодженого податковим органом бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.
Згідно з пунктом 6 Порядку №26 інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі податкового органу на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду податковий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку (абзац 2 пункту 7 Порядку №26).
Пунктом 12 Порядку №26 передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету. При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.
З 1 квітня 2017 року передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення податковим органом в Реєстрі даних про її узгодження.
Отже, після набрання чинності Порядком №26, тобто з 1 квітня 2017, контролюючий орган зобов'язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку задля забезпечення доступу органу Казначейства до таких сум для цілей перерахування на рахунки платника податку.
Проте контролюючим органом не надано жодних належних, достатніх та допустимих доказів на спростування вказаних висновків суду, зокрема, про виконання своїх обов'язків про внесення до Реєстру даних узгодженої суми бюджетного відшкодування.
Водночас суд встановив, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду у справі № 620/6319/22, яке набрало законної сили 19.04.2023, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 11.10.2021 №00060311803.
Вказане судове рішення відповідач отримав 27.04.2023, а отже, в силу положень пункту 200.15 статті 200 ПК України, на наступний робочий день - у п'ятницю, 28.04.2023, - відповідач зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані про узгодження суми бюджетного відшкодування, заявлене у декларації з ПДВ за липень 2021 року.
Докази вчинення вказаних дій відповідачем не надано.
Отже, суд дійшов висновку, що у позивача наявне право на повернення сум бюджетного відшкодування податкового періоду за липень 2021 року в сумі 37897,00 грн, оскільки заявлені у цей період суми бюджетного відшкодування є узгодженими з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 620/6319/22 (19.04.2023), яким визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 11.10.2021 №00060311803, однак відповідачем дані в Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування про завершення судового оскарження та розмір узгодженої суми бюджетного відшкодування податкового за вказаний період не внесені, що свідчить про протиправну бездіяльність.
Посилання відповідача на постанову Великої Палати Верховного суду від 12.02.2019 у справі № 826/7380/15 судом не враховуються у вказаній справі, з огляду на таке.
Частиною п'ятою статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися судами при застосуванні певних норм права.
Однак поняття «висновок» та «правова позиція» не є тотожними, адже правові позиції, які викладаються в мотивувальній частині постанови Верховного Суду, є обґрунтуванням певного положення, в той час як висновок - коротким формулюванням цього обґрунтування. Так, у правовій позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України встановлено, як саме повинна застосовуватися норма права, що була неоднаково застосована. Тобто відповідачу перед тим, як посилатися на висновки Верховного Суду слід проаналізувати правову позицію стосовно правозастосування норми в певних правовідносинах, оскільки для суду такий висновок є обов'язковим при виборі норми, що підлягає застосуванню при вирішенні конкретної справи.
Однак відповідачем у відзиві не доведено, висновок щодо застосування яких норм права має бути врахований судом при розгляді даної справи.
Посилання відповідача у відзиві в обґрунтування своєї позиції на те, що 09.02.2023 ГУ ДПС у Чернігівській області прийнято рішення про відповідність / невідповідність платника податку ( позивача) на додану вартість критеріям ризиковості № 902, суд відхиляє, з огляду на таке.
Постулатом адміністративного процесуального законодавства є презумпція винуватості відповідача у справі - суб'єкта владних повноважень (частина друга статті 77 КАС України).
Зазначене обумовлює покладення обов'язку доказування на відповідача.
Однак відповідачем не зазначено відповідно до якого нормативно-правового акту ці обставини є підставою для невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних про узгодження бюджетного відшкодування, тобто не доведено правомірність своїх доводів.
Щодо клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн на підтвердження яких позивачем надані відповідні документи (а.с.3,19-20,30-31), суд зазначає таке, суд зазначає наступне.
Згідно частин четвертої та п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
За приписами частини дев'ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Суд зазначає, що цей спір не потребував значних затрат часу, а підготовка цієї справи до розгляду у суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи для адвоката, зокрема, в частині ознайомлення з документами та підготовки позовної заяви до суду.
Дослідивши документи та враховуючи предмет спору, суд дійшов висновку, що вартість витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн, що заявлена до стягнення з відповідача, є завищеною. Вказані витрати не можна вважати такими, що є «неминучими».
За таких обставин справи, суд вважає обґрунтованим та об'єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у сумі 2500,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, на користь позивача підлягає стягненню, сплачений ним при поданні позовної заяви, судовий збір в розмірі 2684,00 грн.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Чернігівській області відокремленого підрозділу Державної податкової служби України щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних про узгодження суми бюджетного відшкодування у розмірі 37897,00 грн, заявлене у декларації з ПДВ за липень 2021 року.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Чернігівській області відокремленого підрозділу Державної податкової служби України внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних про узгодження суми бюджетного відшкодування у розмірі 37897,00 грн, заявлене Товариством з обмеженою відповідальністю ''Еко Соя Плюс'у декларації з ПДВ за липень 2021 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ''Еко Соя Плюс'' судовий збір в сумі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грвень), сплачений відповідно до платіжної інструкції від 16.10.2023 та від 25.12.2023, витрати на правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн (дві тисячі п'ятсот гривень), сплачені відповідно до платіжної інструкції № 437 від 02.11.2023 .
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Соя Плюс" вул. Шевченка, 20, Б,с. Новоселівка,Чернігівська обл., Чернігівський р-н,15502 код ЄДРПОУ 40142870.
Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області відокремлений підрозідл Державної податкової служби України вул. Реміснича, 11,м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14000 код ЄДРПОУ 44094124.
Повний текст рішення виготовлено 04 січня 2024 року.
Суддя І.І. Соломко