03 січня 2024 року справа № 580/10006/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тимошенко В.П., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Житлової комісії військового представництва Міністерства оборони України, третя особа Квартирно-експлуатаційний відділ міста Біла Церква Міністерства оборони про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
25 жовтня 2023 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Міністерства оборони, Житлової комісії військового представництва Міністерства оборони України, в якому просить:
1) визнати незаконним та скасувати рішення житлової комісії НОМЕР_1 військового представництва Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання житлової комісії НОМЕР_1 військового представництва Міністерства оборони України № 87 від 31.01.2022 року та наказ начальника НОМЕР_1 військового представництва Міністерства оборони України № 15 від 01.02.2022 року про затвердження рішення житлової комісії, яким підполковнику запасу ОСОБА_1 перенесено дату загальної черги на 15.04.2004;
2) зобов'язати житлову комісію НОМЕР_1 військового представництва Міністерства оборони України перенести дату загальної черги перебування на квартирному обліку підполковника запасу ОСОБА_1 , що потребує поліпшення житлових умов з 15.04.2004 року на дату - " 27.01.1994", відновивши займане ним до 01.02.2022 року перше місце в Узагальненому списку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які перебувають у черзі на поліпшення житлових умов (одержання житла для постійного проживання) НОМЕР_1 військового представництва Міністерства оборони України, а також внести зміни до списків осіб, що перебувають на квартирному обліку при НОМЕР_1 ВП МОУ та списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень при НОМЕР_1 ВП МОУ та подати їх на затвердження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням житлової комісії представництва замовника № 4866 (протокол № 13) його зараховано на квартирний облік в м. Черкаси з 27.01.1994.
Рішення житлової комісії НОМЕР_1 військового представництва Міністерства оборони України, яке оформлене протоколом засідання житлової комісії НОМЕР_1 військового представництва Міністерства оборони України № 87 від 31.01.2022 підполковнику запасу ОСОБА_1 перенесено дату загальної черги на 15.04.2004.
Позивач вважає оскаржувані рішення необґрунтованими та такими, що суперечить чинному законодавству, а тому звернувся до суду за захистом порушеного права та просить позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 08.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у матеріалах справи доказами.
Від Міністерства оборони України надійшов відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просить відмовити повністю. В обгрунтування своєї позиції зазначив, що Міноборони не приймало рішення щодо перенесення дати загальної черги квартирного обліку ОСОБА_1 , дане рішення приймалось житловою комісією військового представництва НОМЕР_1 як колегіальним органом, уповноваженим на вирішення таких питань. У зв'язку з наведеними обставинами, Міноборони не може виступати як відповідач у справі, оскільки оскаржуване рішення прийнято не Міноборони, а житловою комісією військового представництва НОМЕР_1 . Крім того, у випадку задоволення позовних вимог саме до Міноборони, матимуть місце ускладнення при виконанні рішення суду, оскільки вимоги зобов'язального характеру стосуються саме НОМЕР_1 військового представництва Міноборони, а не безпосередньо Міноборони. Невиконання рішення суду призведе до негативних наслідків як для самого Позивача, так і для Міноборони, оскільки у зв'язку з неможливістю Міноборони виконати рішення суду не буде забезпечено ефективний захист прав позивача
Житлова комісія військового представництва Міністерства оборони України у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надала.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
ОСОБА_1 , рішенням житлової комісії представництва замовника № 4866 (протокол № 13) зараховано на квартирний облік в м. Черкаси з 27.01.1994.
В подальшому, квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква Міністерства оборони України, при підготовці документів на виплату грошової компенсації військовослужбовцям, особам звільненим в запас, за належні житлові приміщення, провів відповідну перевірку облікової справи підполковника запасу ОСОБА_1 , за наслідками якої встановлено, що ОСОБА_1 , рішенням житлової комісії № 4866 (протокол № 13) зарахований на квартирний облік в м. Черкаси з 27.01,1994, але зареєструвався позивач у м. Черкаси лише з 01.06.1994, а тому відповідно до п. 15 Постанови КМУ від 11.12.1984 № 470 потребує перенесення в черзі на дату реєстрації.
Крім того, встановлено, що в період з 26.11.2003 по 27.02.2004 ОСОБА_1 був зареєстрований на житловій площі батьків за адресою: АДРЕСА_1 (3-х кімнатна квартира, житловою площею 38,1 кв. м.), а відповідно до ст. 34 ЖК України, не відносився до громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Враховуючи вищевикладене, начальник Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква Міністерства оборони України листом № 09.09.2021 року за вих. №2454, звернувся до начальника НОМЕР_1 військового представництва м. Черкаси та доручив житловій комісії представництва на найближчому засіданні переглянути матеріали облікової справи та перенести дату загальної черги квартирного обліку ОСОБА_1 відповідно до діючого законодавства на 15.10.2004 (дату реєстрації при гуртожитку).
31.01.2022 відбулось засідання житлової комісії НОМЕР_1 військового представництва МОУ на якому розглянуто лист квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква від 09.09.2021 № 2454, щодо розгляду матеріалів облікової справи та перенесення дати загальної черги квартирного обліку ОСОБА_1 .
Житловою комісією НОМЕР_1 ВП МОУ на своєму засідання встановлено, що в період з 26.11.2003 по 27.02.2004 позивач був зареєстрований на житловій площі батьків за адресою: АДРЕСА_1 .
З витягу з протоколу засідання житлової комісії НОМЕР_1 ВП МОУ № 87 від 31.01.2022 вбачається, що на виконання доручення щодо перегляду особової справи та перенесення дати загальної черги ОСОБА_1 відповідно до діючого законодавства на 15.04.2004 (дата реєстрації позивача у гуртожитку) вказана житлова комісія постановила перенести дату загальної черги підполковника запасу ОСОБА_1 на 15.04.2004.
01.02.2022 наказом начальника НОМЕР_1 ВП МОУ (з адміністративно-господарської діяльності) № 15 про затвердження рішення житлової комісії, наказано:
1. Перенести дату загальної черги підполковника запасу ОСОБА_1 відповідно до діючого законодавства на 15.04.2004 (дату реєстрації при гуртожитку).
6. Секретарю житлової комісії НОМЕР_1 ВПМОУ майору ОСОБА_2 підготувати документи на підполковника запасу ОСОБА_1 згідно з Постановою та інструкцією, внести зміни до списків осіб, що перебувають на квартирному обліку при НОМЕР_1 ВП МОУ та подати на затвердження, а також направити на адресу КЕВ м. Біла Церква витяги з наказу та долучити копію витягу з наказу до облікової справи.
Позивач вважаючи вищевказане рішення житлової комісії НОМЕР_1 ВП МОУ, оформлене у вигляді протоколу, яке затверджено наказом начальника НОМЕР_1 ВП МОУ, щодо перенесення дати загальної черги підполковника запасу ОСОБА_1 на 15.04.2004 року (дату реєстрації при гуртожитку) протиправним, та таким, що порушує житлові права, для їх захисту звернувся до суду з відповідною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціальної) - захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Згідно із ст. 31 Житлового кодексу України (далі - ЖК України) громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування житлового приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР), як правило, у вигляді окремої квартири на сім'ю.
Статтею 34 ЖК України визначено підстави визнання громадян такими, що потребують поліпшення житлових умов, а також зазначено, що такі громадяни беруться на облік для одержання житлових приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду.
Облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і за місцем проживання (ч. 1 ст. 37 ЖК України).
За змістом ст. 39 ЖК України громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов: 1) за місцем проживання - виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті; 2) за місцем роботи - спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету. Таке рішення затверджується виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.
Аналогічні положення містяться у Правилах обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Українській РСР, затверджених постановою ради Міністрів УРСР і Укрпрофради № 470 від 11.12.1984 (далі - Правила № 470).
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі та умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни врегульовані Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі Закон № 2011-ХІІ).
Соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (ст. 1 Закону № 2011-ХІІ).
Згідно із ст. 1-2 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (ст. 2 Закону № 2011-ХІІ).
Пунктом 1 ст. 12 Закону № 2011-ХІІ визначено, що держава забезпечує військовослужбовців житловими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі житлові приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті (абз. 4 п. 1 ст. 12 Закону № 2011-ХІІ).
Відповідно до абз. 1 п. 9 ст. 12 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.
Як передбачено ч. 1 ст. 9 ЖК України, громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку житлового приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду, або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання житлове приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.
Відповідно до ст. ст. 9, 43 ЖК України громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, житлові приміщення надаються в порядку черговості. Черговість надання житлових приміщень визначається за часом взяття на облік.
За правилами п. 11 Положення про порядок забезпечення жилою площею у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 23.12.1992 № 220 та в подальшому викладеного в новій редакції на підставі наказу Міністра оборони України від 03.12.1995 № 20 (далі - Положення про порядок забезпечення жилою площею у Збройних Силах України), військовослужбовці беруться на квартирний облік рішенням житлової комісії військової частини, затвердженим командиром військової частини. На засіданні комісії має право бути присутнім військовослужбовець, відносно якого вирішується питання прийняття на квартирний облік. В рішенні вказується дата прийняття на облік, склад сім'ї, підстави для прийняття на облік, вид черги надання житлових приміщень (загальна черга, в першу чергу), а у випадку відмови в прийнятті на облік підстави відмови з посиланням на відповідну норму житлового законодавства. Датою постановки на квартирний облік вважається день, коли було винесене рішення житловою комісією військової частини про прийняття на квартирний облік. День прийняття на квартирний облік визначає місце військовослужбовця на одержання житлового приміщення.
Відповідно до п. п. 12, 13, 34 Положення про порядок забезпечення жилою площею у Збройних Силах України на кожного військовослужбовця, взятого на квартирний облік, оформлюється облікова справа, у якій знаходяться необхідні документи: рапорт про прийняття на квартирний облік, який підписується членами сім'ї, що проживають разом з військовослужбовцем, мають самостійне право на отримання житла та бажають разом з ним стати на облік; довідка з місця проживання про склад сім'ї та прописку; довідка про те, чи перебувають члени сім'ї на квартирному обліку за місцем роботи (у виконавчих комітетах місцевих Рад). Інші документи, при потребі, житлові комісії самі запитують через командирів військових частин у відповідних державних органів, установ, організацій.
Військовослужбовці перебувають на квартирному обліку у військовій частині та КЕЧ району до отримання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених у цьому пункті: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала необхідність для надання іншого житлового приміщення; при переміщенні військовослужбовця до нового місця служби у інший населений пункт; при засудженні військовослужбовця до позбавлення волі на термін понад 6 місяців, крім умовного засудження; при наданні відомостей, що не відповідають дійсності та які стали основою для прийняття на облік або неправомірних дій командування при вирішенні питання про прийняття на облік.
Отже, всі питання, пов'язані із забезпеченням житловою площею військовослужбовців, вирішуються за місцем проходження ними військової служби.
Положенням чітко визначено, що датою постановки на квартирний облік вважається день, коли було винесено рішення житловою комісією військової частини про прийняття на квартирний облік, а всі питання, пов'язані із забезпеченням жилою площею військовослужбовців, мають вирішуватися за місцем проходження ними служби. На кожного військовослужбовця, взятого на квартирний облік, оформляється облікова справа, у якій знаходяться необхідні документи: рапорт про прийняття на квартирний облік, довідка з місця проживання про склад сім'ї та прописку, довідка про те, чи перебувають члени сім'ї на квартирному обліку за місцем роботи. Інші документи, при потребі, житлові комісії самі запитують через командирів військових частин у відповідних державних органів, установ, організацій. Аналогічні положення містяться й у Правилах обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 № 470.
Наказом Міністра оборони України від 06.10.2006 № 577 затверджена Інструкція про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень. На підставі наказу № 577 втратив чинність наказ Міністра оборони України від 03.02.1995 № 20.
У подальшому, наказ Міністра оборони України № 577 втратив чинність на підставі наказу Міністерства оборони України від 30.11.2011 № 737 "Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей житловими приміщеннями".
Наказ Міністерства оборони України від 30.11.2011 № 737 втратив чинність на підставі наказу Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380 "Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей житловими приміщеннями" (далі - Інструкція № 380).
Відповідно ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" Кабінет Міністрів України постановою від 03.08.2006 № 1081 затвердив Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (далі - Порядок № 1081), який визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.
Згідно п. 4 Порядку № 1081 центральні органи виконавчої влади, які здійснюють керівництво Збройними Силами, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, правоохоронні органи спеціального призначення, Держспецтрансслужба та Держспецзв'язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, видають нормативно-правові акти з питань забезпечення військовослужбовців житлом.
На підставі п, 2 розділу II Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 1865-IV від 24.06.2004 (далі - Закон № 1865-IV) військовослужбовці, що перебували на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, до набрання чинності цим Законом забезпечуються житловими приміщеннями для постійного проживання відповідно до раніше встановленого законодавством порядку.
Абзац 4 пункту 4 розділу II "Прикінцеві положення" Закону № 1865-IV покладає зобов'язання на Кабінет Міністрів України забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
Порядком № 1081 визначено алгоритм обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, надання житлових приміщень для постійного проживання. Облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.
Із системного аналізу наведених норм слідує, що військовослужбовці мають право на забезпечення їх та членів їх сімей житловими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання житлове приміщення. Для реалізації такими особами зазначеного права необхідним є їх перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.
Пункт 23 Порядку № 1081 визначає, що для зарахування на облік військовослужбовець подає рапорт на ім'я безпосереднього командира (начальника).
Пунктом 24 Порядку № 1081 встановлено, що військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини.
У рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім'ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
Датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік.
Військовослужбовці, зараховані на облік, заносяться до книги обліку осіб, що перебувають в черзі на одержання житла.
Військовослужбовці зараховуються на облік незалежно від тривалості проживання у даному населеному пункті.
Пунктом 32 Порядку № 1081 передбачено, що черговість надання житла визначається за часом зарахування на облік (включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлового приміщення).
З метою вдосконалення забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей житловими приміщеннями наказом Міністерства оборони України № 380 від 31.07.2018 затверджена Інструкція з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей житловими приміщеннями (далі - Інструкція № 380).
Інструкція № 380 визначає зміст та методику забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової служби), а також осіб, звільнених в запас або відставку, що залишилися перебувати після звільнення з військової служби на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, та членів їх сімей, у тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Відповідно до п. 1 розділу VІ Інструкції № 380 житловими приміщеннями для постійного проживання забезпечуються військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до вимог статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" набули права та не забезпечувалися постійним житлом протягом усього часу проходження військової служби і мають календарну вислугу на військовій службі 20 років і більше, зареєстровані в населеному пункті дислокації військової частини, в якій військовослужбовець проходить службу та перебуває на відповідному обліку.
Пунктом 6 розділу І Інструкції № 380 передбачено, що військовослужбовці та члени їх сімей до одержання ними житлового приміщення для постійного проживання мають право зареєструватися у військовій частині за її місцезнаходженням.
Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції № 380 визначено, що для ведення обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, надання та використання службової жилої площі, обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими житловими приміщеннями (службовою житловою площею), ведення оперативного обліку службових житлових приміщень в апараті Міноборони, в Генеральному штабі Збройних Сил України, у інших органах військового управління та військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України, а також у військових прокуратурах утворюються житлові комісії.
Основною формою роботи житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) є засідання (збори). Засідання (збори) є правочинними, якщо на них присутні більше ніж 2/3 членів комісії. Рішення приймається відкритим голосуванням за умови 50 % загальної кількості членів житлової комісії плюс 1 голос (п. 4 Розділу ІІ Інструкції № 380).
Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції № 380 житлова комісія військової частини (об'єднана житлова комісія) має право приймати рішення, зокрема, щодо зміни дати зарахування (перебування) на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання.
Отже, пункт 7 розділу ІІ Інструкції № 380 не передбачає право Комісії приймати рішення щодо зміни дати зарахування (перебування) на обліку з підстав зміни реєстрації місця проживання військовослужбовця.
Суд встановив, що ОСОБА_1 , рішенням житлової комісії представництва замовника № 4866 (протокол № 13) зараховано на квартирний облік в м. Черкаси з 27.01.1994.
Житловою комісією НОМЕР_1 ВП МОУ на своєму засідання встановлено, що в період з 26.11.2003 по 27.02.2004 позивач був зареєстрований на житловій площі батьків за адресою: АДРЕСА_1 .
З витягу з протоколу засідання житлової комісії НОМЕР_1 ВП МОУ № 87 від 31.01.2022 вбачається, що на виконання доручення щодо перегляду особової справи та перенесення дати загальної черги ОСОБА_1 відповідно до діючого законодавства на 15.04.2004 (дата реєстрації позивача у гуртожитку) вказана житлова комісія постановила перенести дату загальної черги підполковника запасу ОСОБА_1 на 15.04.2004.
Надаючи оцінку підставам перенесення дати зарахування позивача на квартирний облік на більш пізнішу дату, у зв'язку з тим, що позивач в період з 26.11.2003 по 27.02.2004 позивач був зареєстрований на житловій площі батьків за адресою: АДРЕСА_1 , суд враховує таке.
Пунктом 15 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм житлових приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 № 470 (далі Правила № 470) визначено, що на квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також мають реєстрацію місця проживання у даному населеному пункті. Зазначені вимоги не поширюються на внутрішньо переміщених осіб, визначених у підпункті 8 пункту 13 цих Правил. Виконавчі комітети обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок можуть установлювати тривалість часу постійного проживання громадян у даному населеному пункті, необхідну для взяття на квартирний облік. При визначенні потреби громадян у поліпшенні житлових умов беруться до розрахунку члени їх сімей, які прожили і мають реєстрацію місця проживання у відповідному населеному пункті не менше встановленого строку (крім подружжя, неповнолітніх дітей і непрацездатних батьків, а також осіб, зазначених у підпункті 8 пункту 13 цих Правил).
Разом з тим, п. 43 Правил № 470 передбачена можливість перенесення на рік черговості на одержання житлового приміщення громадянинові, який перебуває на квартирному обліку за місцем роботи, якщо протягом попереднього року за систематичне порушення трудової дисципліни, пияцтво, хуліганство, розкрадання державного або громадського майна до нього застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського впливу, або заходи адміністративного стягнення чи кримінального покарання, за винятком випадку, передбаченого підпунктом 4 пункту 26 цих Правил.
Перенесення черговості на одержання житлового приміщення на рік може бути застосоване також до громадянина, який безпідставно відмовився від наданого житлового приміщення, що відповідає встановленим вимогам і розміру.
Черговість може бути перенесено і в інших випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР.
Рішення про перенесення черговості приймається органами, які винесли рішення про взяття громадянина на квартирний облік.
Суд критично оцінює наведені підстави для прийняття оспорюваного рішення, зважаючи на таке.
Пунктом 1 Правил № 470 визначено, що ці Правила регулюють порядок обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів за місцем проживання, а не житловими комісіями за місцем проходження служби.
Із аналізу п. 15 Правил № 470 слідує, що умова обов'язкової прописки в конкретному населеному пункті застосовується лише у випадку зарахування на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за місцем проживання.
Можливість перенесення на рік черговості на одержання житлового приміщення громадянинові, який перебуває на квартирному обліку за місцем роботи, передбачена п. 43 Правил № 470, який містить перелік умов, що є підставою для перенесення черговості.
Наявність підстав, визначених п. 43 Правил № 470, для перенесення на рік черговості на одержання житлового приміщення, відповідач суду не надав.
Отже, вимоги пункту 15 Правил № 470 не можуть бути застосовані до перенесення дати зарахування на квартирний облік, оскільки регулюють питання взяття громадян на квартирний облік.
Як зазначено вище, пункт 11 Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України визначає, що датою постановки на квартирний облік вважається день, коли було винесено рішення житловою комісією військової частини про прийняття на квартирний облік. Всі питання, пов'язані із забезпеченням жилою площею військовослужбовців, вирішуються за місцем проходження ними служби. На кожного військовослужбовця, взятого на квартирний облік, оформляється облікова справа, у якій знаходяться необхідні документи.
Відтак, суд зауважує, що як норми Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень, так і норми Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України, яке діяло на момент прийняття рішення житловою комісією, не ставлять у залежність постановку на квартирний облік від дня реєстрації в населеному пункті, а лише визначають перелік документів, які повинні додаватись до заяви та знаходитися у обліковій справі.
Таким чином, наявність чи відсутність реєстрації місця проживання не може бути визнана законною підставою для переміщення особи у черзі квартирного обліку.
Верховний Суд у постановах від 03.05.2018 у справі № 359/6809/17; від 20.03.2019 у справі № 760/750/16-ц; від 10.10.2019 у справі № 359/НОМЕР_1/17, дійшов висновку про те, що розглядаючи аналогічні цивільні справи, судам належить з'ясовувати такі обставини: чи скасовувалось рішення житлової комісії про зарахування військовослужбовця на квартирний облік; чи був зарахований військовослужбовець на квартирний облік внаслідок подання ним недостовірних відомостей або внаслідок неправомірних дій посадових (відповідальних) осіб при вирішенні питання про прийняття військовослужбовця на квартирний облік.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині рішення житлової комісії НОМЕР_1 військового представництва Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання житлової комісії НОМЕР_1 військового представництва Міністерства оборони України № 87 від 31.01.2022 та наказ начальника НОМЕР_1 військового представництва Міністерства оборони України № 15 від 01.02.2022 про затвердження рішення житлової комісії, яким підполковнику запасу ОСОБА_1 перенесено дату загальної черги на 15.04.2004.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати незаконним та скасувати рішення житлової комісії НОМЕР_1 військового представництва Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання житлової комісії НОМЕР_1 військового представництва Міністерства оборони України № 87 від 31.01.2022 та наказ начальника НОМЕР_1 військового представництва Міністерства оборони України № 15 від 01.02.2022 про затвердження рішення житлової комісії, яким підполковнику запасу ОСОБА_1 перенесено дату загальної черги на 15.04.2004.
Зобов'язати житлову комісію НОМЕР_1 військового представництва Міністерства оборони України перенести дату загальної черги перебування на квартирному обліку підполковника запасу ОСОБА_1 , що потребує поліпшення житлових умов з 15.04.2004 року на дату - « 27.01.1994», відновивши займане ним до 01.02.2022 перше місце в Узагальненому списку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які перебувають у черзі на поліпшення житлових умов (одержання житла для постійного проживання) НОМЕР_1 військового представництва Міністерства оборони України, а також внести зміни до списків осіб, що перебувають на квартирному обліку при НОМЕР_1 ВП МОУ та списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень при НОМЕР_1 ВП МОУ та подати їх на затвердження.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житлової комісії НОМЕР_1 військового представництва Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.
Суддя Валентина ТИМОШЕНКО