РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2023 року справа № 580/9536/23
14 годин 38 хвилин м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Трофімової Л.В. за участі секретаря судового засідання В.С. Проценко розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу №580/9536/23 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) [представник позивача - адвокат Лучинович І.В. згідно ордеру серії СА №1066646] до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, ЄДРПОУ 21366538) [представник відповідача - Мирошниченко Л.В. згідно доручення] про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, ухвалив рішення.
І. ПРОЦЕДУРА /ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ
13.10.2023 вх. №44009/23 ОСОБА_1 (представник - адвокат Лучинович І.В. згідно ордеру від 12.10.2023 серії СА №1066646) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області, просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не нарахування та не виплаті ОСОБА_1 інфляційного збільшення заборгованості та 3% річних у зв'язку з несвоєчасною виплатою пенсії згідно з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2020 у справі №580/647/20;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 інфляційне збільшення заборгованості у сумі 75 665,35 грн та 3 проценти річних у сумі 14123,99 грн у зв'язку з несвоєчасною виплатою пенсії згідно з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2020 у справі №580/647/20.
23.10.2023 позовна заява залишена без руху для усунення недоліків (ЄДРСР 114363438).
17.11.2023 вх.50711/23 представник позивача направила до суду клопотання, де зазначає, у встановлений судом строк позивач не скористався правом вчинити дії, що зазначені ухвалі від 23.10.2023 щодо усунення недоліків позовної заяви, відсутність ухвали перешкоджає доступу до правосуддя, проте зазначає про відсутність у позивача зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Верховний Суд № 826/9751/14 ЄДРСР 100973142 звертає увагу на те, що саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.
22.11.2023 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі (ЄДРСР 115109104) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області за правилами загального позовного провадження та з метою вирішення завдань ст.180 КАС України - призначив підготовче судове засідання на 18.12.2023 в режимі відеоконференції для представника відповідача (ухвала в ЄДРСР 115719157). Протокольною ухвалою 18.12.2023 суд закрив підготовче провадження і призначив розгляд справи по суті на 26.12.2023 - оголосив вступну і резолютивну частину рішення суду.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
В обґрунтуванні позовних вимог зазначається, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року у справі №580/647/20 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нарахувати з 01.01.2020 призначену ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (в редакції станом на час призначення пенсії) у розмірі 90 % від розміру заробітної плати, вказаної у довідці Прокуратури Черкаської області від 25.06.2020 № 18-462 вих-20 без обмеження граничного розміру пенсії з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії за період з 01.01.2020. На виконання судового рішення від 04.08.2020 у справі №580/647/20 за період з 01.01.2020 до 31.08.2020 у липні 2023 року позивачу виплачені кошти на виконання рішення суду у сумі 146 868,40 грн на картковий рахунок в АТ КБ «ПриватБанк». 28.08.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про виплату інфляційного збільшення заборгованості та 3% річних за період затримки виплати перерахованої пенсії (з 01.01.2020 до 20.07.2023), проте відповідач листом від 28.09.2023 відмовив у нарахуванні інфляційних виплат та 3% річних. Представник позивача стверджує, що позивач має право на отримання інфляційного збільшення заборгованості у сумі 75 665,35 грн та 3 проценти річних у сумі 14123,99 грн у зв'язку з несвоєчасною виплатою пенсії згідно з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2020 у справі №580/647/20, у зв'язку з чим звернувся до суду з позовом.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
Відповідач позов не визнав. 15.12.2023 вх. № 56331/23 надав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2020 у справі № 580/647/20 Головним управління проведений перерахунок пенсії позивача. Розмір пенсії позивача із 01.01.2020 становить 46 294,42 грн (51 438,24 грн (заробітна плата) х 90%), пенсію у перерахованому розмірі позивач отримує із вересня 2020 року. Сума доплати, що виникла в результаті виконання постанови суду за період 01.01.2020 до 31.08.2020 становить 146 868,40 грн. У відзиві повідомляється, що фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості за рішеннями суду, відбувається у порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання законної сили. Згідно зі списком одержувачів пенсій для виплати заборгованості згідно судового рішення, що надійшли до органів ПФУ в Черкаській області та набрали законної сили у період з 01.08.2020 до 31.08.2020 в липні 2023 року додатковою відомістю позивачу виплачено доплату згідно із судовим рішенням у справі №580/647/20 у сумі 146 868,40 грн на картковий рахунок через АТ КБ «Приватбанк». Представник відповідача у відзиві з покликанням на висновок у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.03.2020 у справі №712/1924/18: зобов'язання щодо сплати заборгованості по пенсії, що виникає із судового рішення до зобов'язань в порядку статті 11 ЦК України не відноситься, а тому до цих правовідносин та зобов'язань не може застосовуватись положення статті 625 ЦК України, тому вимога про нарахування та виплати інфляційного збільшення та 3 процентів річних у зв'язку з несвоєчасною виплатою пенсії є безпідставною, необґрунтованою та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства, а тому до задоволення не належить.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області.
Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, що безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.
У справі 580/647/20 (ЄДРСР90754631) суд встановив: ОСОБА_1 з 17.12.2010 призначена пенсія за вислугу років на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789- XII у розмірі 90% від суми заробітної плати.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2020 у справі №580/647/20 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нарахувати з 01.01.2020 призначену ОСОБА_1 пенсію відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (в редакції станом на час призначення пенсії) у розмірі 90 % від розміру заробітної плати, вказаної у довідці Прокуратури Черкаської області від 25.06.2020 № 18-462 вих-20, без обмеження граничного розміру пенсії з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії за період з 01.01.2020.
На виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2020 у справі № 580/647/20 Головним управління проведений перерахунок пенсії позивача. Розмір пенсії позивача із 01.01.2020 становить 46 294,42 грн (51 438,24 грн (заробітна плата) х 90%), пенсію у перерахованому розмірі позивач отримує із вересня 2020 року. Сума доплати, що виникла в результаті виконання постанови суду, за період 01.01.2020 до 31.08.2020 становить 146 868,40 грн.
У липні 2023 року позивачу виплачені кошти на виконання судового рішення у справі №580/647/20 у сумі 146 868,40 грн на картковий рахунок через АТ КБ «Приватбанк», що сторонами визнається.
28.08.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про виплату інфляційного збільшення заборгованості та 3% річних за період затримки виплати перерахованої пенсії (з 01.01.2020 до 20.07.2023). 28.09.2023 відповідач листом №12420-12060/В-05/8-2300/23 повідомив позивача, що фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості за рішеннями суду, відбувається в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили. Постановою КМУ від 24.06.2023 №631 затверджений бюджет Пенсійного фонду України. Згідно з планом доходів і видатків ГУ ПФУ в Черкаській області на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами з урахуванням витрат пов'язаних з виплатою та доставкою пенсійних виплат виділено кошти на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. У липні 2023 року відповідно до Реєстру, Головним управлінням погашена заборгованість із пенсійних виплат за рішенням суду, що набрали законної сили із 09.07.2020 до 20.09.2020. Виплата коштів, обчислена на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2020 у справі №580/647/20 здійснена позивачеві своєчасно у межах бюджетних асигнувань, виділених на окреслену мету.
Позивач, вважаючи бездіяльність протиправною щодо не нарахування та не виплати інфляційного збільшення заборгованості та 3% річних у зв'язку з несвоєчасною виплатою пенсії згідно з постановою суду у справі №580/647/20, звернувся до суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, перевіривши аргументи щодо обставин справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити з огляду на таке.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.1 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі - ЦК України) до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ч.9 ст.111 ЦК україни виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 9 липня 2003 року № 1058-IVпенсійні виплати - грошові виплати в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що здійснюються у вигляді пенсії, довічної пенсії або одноразової виплати; пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом. Згідно з частиною 2 статті 46 нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV загальнообов'язкове державне соціальне страхування - система прав, обов'язків і гарантій, що передбачає страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством. Страховик - Пенсійний фонд України (п.9 ч.1 ст.1). Правовий статус, порядок утворення та діяльності уповноваженого органу управління визначаються відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Уповноважений орган управління та його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань: забезпечують електронну інформаційну взаємодію інформаційно-комунікаційної системи соціального страхування з інформаційно-комунікаційними системами центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування, охорони здоров'я, реалізацію державної податкової політики та з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, формування та реалізацію державної фінансової політики.
Відповідно до Положення «Про Пенсійний фонд України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року №280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Стягнення інфляційних втрат регулюється статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Згідно із частиною третьою статті 11 та частини першої статті 13 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Законодавець у частині першій статті 509 ЦК України визначив зобов'язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із частиною другою статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Цивільне зобов'язання передбачає наявність обов'язку боржника відносно кредитора, якому кореспондується право кредитора вимагати у боржника виконання відповідного обов'язку, і таке зобов'язання в силу частин другої та третьої статті 11 ЦК України може виникати на підставі договорів та інших правочинів, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інших юридичних фактів, безпосередньо з актів цивільного законодавства тощо.
Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області не є боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання у розумінні статті 625 ЦК України, тому положення статей 549 та 625 ЦК України не застосовуються до спірних правовідносин, що узгоджується з висновками Верховного Суду від 27 серпня 2020 року у справі № 804/871/16, від 18 липня 2018 року у справі №2а-11853/10/1570, від 08 лютого 2018 у справі №826/22867/15.
Верховний Суд у постанові від 18.07.2018 у справі №2а-11853/10/1570 зазначає: за змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду України від 06.06.2012 у справі № 6-49цс12, від 24.10.2011 у справі № 6-38цс11).
VІ. ОЦІНКА СУДУ
За даними Пенсійного фонду на 1 липня 2023 року середня пенсія в Україні становила 5 311 грн на місяць, майже 51% з понад 10,5 млн пенсіонерів мають пенсію до 4 тис грн на місяць. Середній розмір пенсії в Україні один з найнижчих у Європі. У 2021 році на виконання рішень судів у бюджеті заклали 100 млн грн, з яких профінансували 99,9 млн грн. У 2022 році за цією ж програмою з бюджету виділили лише 26,9 млн грн, а на цей рік заклали близько 100 млн грн. У 2023 році планують витратити ще 360 млн грн на погашення боргів за судовими рішеннями з бюджету самого ПФУ (https://www.epravda.com.ua/publications/2023/08/11/703117/0).
Згідно із частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У цій справі, предметом судового розгляду є вимоги позивача про нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 інфляційного збільшення заборгованості у сумі 75 665,35 грн та 3 проценти річних у сумі 14123,99 грн у зв'язку з несвоєчасною виплатою пенсії згідно з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2020 у справі №580/647/20.
Велика Палата Верховного Суду у п. 18 постанови від 11.04.2018 у справі №758/1303/15-ц зазначає, що за змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №711/4010/13-ц висновує: приписи статті 625 ЦК України не застосовуються до трудових правовідносин, сімейних та інших правовідносин, які регулює спеціальне законодавство.
Право на спеціальні пенсії мають прокурори. Закон України «Про прокуратуру» 14 жовтня 2014 року № 1697-VII є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які працювали в органах прокуратури, тому стаття 625 ЦК України не застосовуються до спірних правовідносин. Відповідно до ч.3 ст.84 за пенсіонерами і членами їхніх сімей зберігаються гарантії соціального захисту, передбачені цим Законом та іншими законодавчими актами. Прокурорам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їхнім вибором (ч.11 ст.86). Пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами (ч.13 ст.86).
Пенсійний фонд України функціонує, перебуваючи одночасно в двох правових площинах, а саме: як найбільший публічний фонд ( державний цільовий позабюджетний фонд), кошти якого спрямовуються на реалізацію державою функції соціального захисту в формі виплати пенсій, особам , які реалізують своє, закріплене в ст. 46 Конституції України, право на пенсійне забезпечення; та як центральний орган виконавчої влади, тобто виступає юридичною особою публічного права (http://dspace.onua.edu.ua/handle/11300/22530).
Суд бере до уваги, що між сторонами спору ОСОБА_1 та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області відсутні договірні зобов'язання цивільно-правового характеру, позаяк у контексті доведення вини з боку відповідача як заподіювача, на думку позивача і представника позивача, спірні правовідносини щодо компенсацції втрат частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати через несвоєчасність виплати пенсії (у порядку черговості виконання рішень суду згідно нормативно-правових актів) врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.
Відповідно до ст.116 Конституції України забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту Кабінет Міністрів України, який розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання.
Оцінюючи доводи та докази щодо не нарахування позивачу інфляційного збільшення заборгованості та 3% річних за період затримки виплати пенсії (з 01.01.2020 до 20.07.2023) у контексті перевірених критеріїв згідно з ч.2 ст.2 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність статусу кредитора і боржника та цивільно-правових відносин між позивачем та територіальним органом ПФУ, як суб'єктом владних повноважень - суб'єктом публічної адміністрації та відсутність порушення з боку відповідача у формі умисного протиправного користування коштами позивача, що би спричинила збитки, не встановив суд вини заподіювача, шкоди та причинно-наслідкового зв'язку між ними, у Головного управління ПФУ в Черкаській області не виникло перед позивачем грошового зобов'язання в розумінні ч.1 ст.1, ст. 11 Цивільного кодексу України, як зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України, тому відповідач не є боржником і як позабюджетний публічний фонд не може бути особою, що прострочив виконання грошового зобов'язання в розумінні горизонтальних/приватноправових відносин згідно статті 625 Цивільного кодексу України (статті 549 та 625 ЦК України не належать застосуванню до спірних відносин у цій справі).
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (постанова Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18 ЄДРСР 83647809).
Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд, оцінюючи доводи та надані докази, на підставі аналізу фінансового законодавства та повноважень органів ПФУ дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного прозову належить відмовити, позаяк Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області як агент держави з розгляду звернення ОСОБА_1 від 28.08.2023 про виплату інфляційного збільшення заборгованості та 3% річних - діяв у межах повноважень, у порядку і у спосіб, що передбачені чинними нормативно-правовими актами і не допустив протиправного втручання в нелегітимні очікування позивача щодо помилкового тлумачення та необгрунтованого способу оцінки представником позивача - адвокатом втрат під час процедур пенсійного забезпечення довірителя.
VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Згідно із ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні (позивач має довідку МСЕК як особа з інвалідністю 2 групи).
Керуючись ст. 2, 5-16, 242-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21.
Копію рішення направити сторонам справи:
позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ];
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області [вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538].
Рішення суду складене 04.01.2024.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА