Справа № 947/37115/23
Провадження № 1-кс/947/69/24
04.01.2024 року м. Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна,
В провадженні СУ ГУНП в Одеській області знаходяться матеріали кримінального провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42023160000000251 від 25.07.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України, щодо зловживання службовим становищем службовими особами ТОВ «Торгівельна паливна компанія «Облпаливо» код ЄДРПОУ 41701548 у період з 01.01.2022 по 01.07.2023 під час дії правового режиму воєнного стану, за попередньою змовою з розпорядниками бюджетних коштів Одеської області, та можливого привласнення бюджетних коштів шляхом постачання неякісного вугілля.
Як вбачається з клопотання, під час досудового розслідування даного кримінального провадження, в ході проведення санкціонованого огляду будівель, приміщень побутового, службового, господарського та іншого призначення ТОВ «ТПК «Облпаливо», розташованого за адресо: Одеська обл.., Подільський район, смт. Любашівка, вул. Завокзальна, буд. 11-А, було виявлено та вилучено зразки залишків кам'яного вугілля №1 та зразки кам'яного вугілля №2. Вказаний вугіль був визнаний речовим доказом в рамках даного кримінального провадження.
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладання арешту на вказане в клопотанні майно, обґрунтовуючи клопотання необхідністю забезпечення збереження речових доказів.
Слідчий просив розглянути клопотання без його участі, звернувшись до суду з відповідною заяваю.
Представник власника майна будучи повідомлений про час, дату та місце розгляду клопотання, шляхом смс-повідомлення у судове засідання не з'явився.
Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, приходжу до наступного.
Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Згідно ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно до ч.2 п.1 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно до ст.170 ч.3 КПК України, у випадку передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
Вилучене майно, зазначене у клопотанні, є предметом кримінального правопорушення, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, тобто відповідає критеріям зазначеним в ст.98 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АGОSІ" проти Сполученого Королівства" (АGОSІ v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Під час розгляду клопотання, встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов'язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.
Приймаючи до уваги необхідність забезпечення виключення можливості втрати слідів злочину, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для третіх осіб, вважаю доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованих підстав для арешту зазначеного слідчим у клопотанні майна.
Керуючись ст. ст. 98, 172, 173, 309, 395 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт, шляхом заборони володіння, користування та розпорядження, на зразки залишків кам'яного вугілля № 1 та зразки кам'яного вугілля № 2, які було вилучено в ході огляду будівель, приміщень побутового, службового, господарського та іншого призначення ТОВ «ТПК «Облпаливо», розташованого за адресою: Одеська область, Подільський район, смт. Любашівка, вул. Завокзальна, буд. 11-А.
Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1