05 січня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/16462/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі також - відповідач), у якій просить:
визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у поверненні ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продаж) нерухомості в розмірі 7000 грн;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області сформувати подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна згідно з договором купівлі-продажу реєстровий №1379 від 19.10.2022 у розмірі 7000 грн, сплаченого згідно з квитанцією №24КМ-538А-2С1Н-8Р63 від 19.10.2022.
В обґрунтування позовної заяви позивач вказує на протиправні дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у направленні подання до Управління Державної казначейської служби України в Полтавській області для повернення помилково сплаченого збору за обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 відсотка від вартості придбаного житла, а саме у розмірі 7000,00 грн Зазначає, що не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки нерухоме майно придбала вперше, що підтверджується поданими до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області документами.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов /а.с. 22/ представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на те, що Пенсійний фонд України не має можливості (доступу до Державного реєстру нерухомого майна) встановити факт придбання квартири позивачем вперше. Наголошував на пропуску строку звернення до суду.
06 грудня 2023 року до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач, наполягаючи на раніше наведених аргументах, просила суд задовольнити позов в повному обсязі /а.с. 37-39/.
18 грудня 2023 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на раніше наведені аргументи /а.с. 42-43/.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (надалі також - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини справи та відповідні до них правовідносини.
19 жовтня 2022 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що діяла від імені ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) уклали договір купівлі-продажу квартири номер АДРЕСА_1 , загальною площею 43,3 кв.м, житловою площею 31,0 кв.м /а.с. 9/.
Вищевказаний договір 19 жовтня 2023 року посвідчено приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Пазиничем Р.В. та зареєстровано в реєстрі за №1379.
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 312761298, 19.10.2023 за ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстровано право власності на квартиру номер АДРЕСА_1 , загальною площею 43,3 кв.м, житловою площею 31,0 кв.м /а.с. 10/.
Крім того, згідно квитанції №24КМ-538А-2С1Н-8Р63 від 19.10.2022 сплачено 7000,00 грн збору з операції купівлі-продажу майна, платником якого зазначено ОСОБА_5 /а.с. 11/.
Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою від 14.09.2023, в якій просила сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві подання про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 7000,00 грн. До заяви додала: копію договору купівлі-продажу, копію паспорту, копію ідентифікаційного номеру, копію квитанції, копію довідок з АТ "Ощадбанк", копію витягу з Державного реєстру речових прав /а.с. 25-33/.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 28.09.2023 № 1600-0504-8/71261 повідомлено, що заявником поданий не повний пакет документів, а саме відсутні: - відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесення зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло; - довідки з усіх місць проживання (після 1992 року) про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду /а.с. 24/.
Позивач, вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не направлення подання до Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві для повернення помилково сплаченого збору за обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 відсотка від вартості придбаного житла, а саме у розмірі 7000,00 грн, звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Щодо доводів представника відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з даною позовною заявою, суд визнає їх безпідставними з огляду на те, що позивачем дотримано шестимісячний строк, встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки про порушення своїх прав позивач дізналася після отримання листа відповідача від 28.09.2023 № 1600-0504-8/71261, водночас позов направлено до суду згідно відмітки поштового відділення на конверті 31.10.2023, тобто в межах зазначеного строку.
Згідно із пунктом 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України. Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками цього збору за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Нотаріуси щокварталу, до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подають до органів Пенсійного фонду України за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса звіт про укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в порядку та за формою, визначеними Кабінетом Міністрів України.
Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на запит Пенсійного фонду України та його територіальних органів, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів внутрішніх справ, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, нотаріусів, адвокатів надається у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 8 частини першої статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують до Державного бюджету України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.
Згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року №106 "Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету" контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 "Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна", покладений на Пенсійний фонд України.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовано також Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740 (далі - Порядок № 1740).
Згідно з положеннями пунктів 15-1 - 15-3 Порядку № 1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
- право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (пп. б);
- особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року) (пп. в) ;
- особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (пп. г).
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Системний аналіз вказаних норм Закону та Порядку № 1740 дає підстави стверджувати, що громадяни, які придбавають нерухоме майно вперше, звільнені від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тому не є платниками такого збору.
З матеріалів справи судом встановлено, що згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 312761298, 19.10.2023 за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на квартиру номер АДРЕСА_1 , загальною площею 43,3 кв.м, житловою площею 31,0 кв.м /а.с. 10/.
Окремо суд зауважує, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №360946044 від 05.01.2024 за ОСОБА_4 дійсно зареєстровано право власності на квартиру номер АДРЕСА_1 , загальною площею 43,3 кв.м, житловою площею 31,0 кв.м /а.с.46/.
Також за Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №360945883 від 05.01.2024 за ОСОБА_4 також зареєстровано право власності на квартиру номер АДРЕСА_2 , загальною площею 26,7 кв.м, житловою площею 15,1 кв.м /а.с.47. Така реєстрація проведена 05.11.2022, тобто після придбання квартири номер АДРЕСА_1 , загальною площею 43,3 кв.м, житловою площею 31,0 кв.м.
Інших відомостей стосовно реєстрації права власності за позивачем житла матеріали справи не містять.
Згідно квитанції №24КМ-538А-2С1Н-8Р63 від 19.10.2022 сплачено 7000,00 грн збору з операції купівлі-продажу майна, платником якого зазначено ОСОБА_5 /а.с. 11/.
Відповідно до довідки АТ "Державний ощадний банк України" від 21.11.2022 №2683 зазначено, що за адресою: АДРЕСА_3 в списках громадян (що складалися на 01.01.1992 рік) для використання коштів приватизаційних депозитних рахунків за номінальною вартістю житлового чека, не зазначена, будь-яка інформація щодо використання приватизаційних житлових чеків у ТВБВ №10016/0157 - філії Полтавського обласного управління АТ «Ощадбанк» відсутня /а.с. 31/.
Відповідно до довідки АТ "Державний ощадний банк України" від 16.01.2023 №2643 зазначено, що звернення від 27 грудня 2022 року щодо надання довідки про використання житлового чеку повідомляємо наступне. Довідки про підтвердження використання або невикористання житлових чеків видаються на підставі даних журналу відкриття приватизаційних депозитних рахунків (далі - Журнали) та наявності громадян у списках громадян, які мають право на одержання приватизаційних паперів (далі - Списки). Списки складались місцевими радами та були передані на безстрокове зберігання до установ АТ «Ощадбанк» за місцем проживання громадян. Журнали та Списки існують лише в документарній формі. У зв'язку з ситуацією, яка склалася в Луганській області. АТ «Ощадбанк», на жаль, не має можливості надати Вам довідку щодо використання житлового чеку, оскільки Списки та Журнали залишились у відділеннях АТ «Ощадбанк», що знаходяться на території непідконтрольній українській владі /а.с. 13/.
Суд зазначає, що правові основи приватизації державного житлового фонду визначені Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України, від 16.12.2009, № 396 (далі Положення).
Статтею 4 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначено, що житлові чеки - це приватизаційні папери, які одержуються всіма громадянами України і використовуються при приватизації державного житлового фонду. Вони можуть також використовуватись для приватизації частки майна державних підприємств, земельного фонду.
Відповідно до п. 13 Положення, приватизація квартир (будинків), жилих приміщень в гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд (орган приватизації).
Згідно п.п.17, 18 Положення, громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім'ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію. Серед іншого громадянин подає до органів приватизації документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім'ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду.
Пунктом 20 Положення встановлено, що документом, що підтверджує невикористання громадянином житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідка(и), видана(і) органом приватизації за попереднім(и) місцем(ями) проживання (після 1992 року), щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду (крім території проведення антитерористичної операції та тимчасово окупованої території).
В той же час, згідно розділу ІІ Тимчасово окуповані Російською Федерацією території України Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, м. Лисичанськ Лисичанської міської територіальної громади (місце реєстрації позивача станом на час придбання нерухомого майна вперше) є тимчасово окупованою територією з 03.07.2022 року
Крім того, положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.93 р. N 305 "Про випуск в обіг приватизаційних житлових чеків" та Положення про порядок відкриття приватизаційних депозитних рахунків за житловими чеками та здійснення з них платежів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 27.08.2000 р. N 179, з метою використання житлових чеків за їх призначенням в установах Ощадбанку України відкриваються приватизаційні депозитні рахунки, на які зараховується повна номінальна вартість житлових чеків громадян. Облік операцій за депозитними рахунками в установах банку здійснюється за позабалансовими рахунками відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 11.09.2017 N 89 (зі змінами).
Отже, розпорядником інформації про залишки житлового чеку на відповідному позабалансовому рахунку є також Ощадбанк, який надає інформацію про наявність/відсутність особи у списках на приватизацію.
В ході розгляду судом не встановлено обставин, які свідчили б про те, що позивач приватизував, успадковував, отримував у дар чи купував інше житло. Також будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували його твердження про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна (об'єктів житлової нерухомості) станом на дату придбання квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 43,3 кв.м, житловою площею 31,0 кв.м. та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем вперше придбано житло на підставі договору купівлі-продажу від 19.10.2023, що зареєстровано в реєстрі за № 1379, а саме квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 43,3 кв.м, житловою площею 31,0 кв.м. та при укладенні договору купівлі-продажу помилково сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1 відсотка від його вартості.
При цьому суд зазначає, що сама по собі сплата суми збору при оформленні договору, не є доказом придбання заявником житла не вперше та не виключає для громадянина можливості звернення із заявою про повернення помилкового сплаченої суми збору.
Отже, за відсутності протилежного та на підставі досліджених судом доказів, суд дійшов висновків, що у межах спірних правовідносин позивач придбав житло вперше, а відтак звільняється від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Стосовно посилання відповідача у листі від 28 вересня 2023 року № 1600-0504-8/71261 на неподання позивачем разом із заявою про повернення збору відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесення зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також довідок з усіх місць проживання (після 1992 року) про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду, суд зауважує, що відповідачем не обґрунтовано не врахування поданої позивачем довідки АТ "Державний ощадний банк України" № 335 від 23.06.2023, Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, а також інших документів, наданих позивачем разом із заявою від 14.09.2023 при вирішенні питання про повернення сплачених коштів.
Також суд звертає увагу на те, що відповідач задля перевірки факту придбання особою житла вперше не позбавлений можливості подати, у встановленому законом порядку, запит на отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 30 січня 2018 року у справі №819/1498/17.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 затверджено Порядок доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі по тексту - Порядок №1127), яким визначено процедуру надання (припинення) доступу посадовим особам державних органів, органів місцевого самоврядування чи інших визначених законом особам, адвокатам та нотаріусам (далі - користувачі) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, та процедуру отримання інформації з Державного реєстру прав, права та обов'язки суб'єктів, що є учасниками зазначеної процедури.
Також суд акцентує увагу на тому, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено два винятки - громадяни, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.
Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами.
Оскільки саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у своїх постановах від 20 березня 2018 року у справі №819/1249/17, від 31 січня 2018 року у справі №819/1667/17, від 28 листопада 2018 року у справі №813/1126/17, від 03 липня 2018 року у справі №819/33/17.
Відповідно до частини п'ятої 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, відсутність механізму перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала житло, не є підставою для позбавлення законодавчо встановлених пільг по сплаті збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та покладення на особу обов'язку по сплаті цього платежу без наявності відповідних доказів.
З огляду на викладене, дії відповідача щодо відмови у поверненні позивачу помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна не відповідають вимогам пункту 9 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787 (далі по тексту - Порядок №787).
Згідно із пунктом 3 Порядку №787 Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Казначейства з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Відповідно до пункту 5 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.
Заява про повернення коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню (крім повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), із обов'язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб'єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (для фізичної особи за її згодою), причина повернення коштів з бюджету, найменування та місцезнаходження банку, в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).
Разом із заявою про повернення коштів з бюджету платником подається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, оригінал або копія документа на переказ, або паперова копія електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Згідно із пунктом 7.2 Порядку обліку сум, які сплачуються / підлягають сплаті на рахунки Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року №21-2, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Згідно з Додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року №106 "Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету", контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 "Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна" покладено на Пенсійний фонд України.
Отже, законодавством визначено порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів, який передбачає наявність подання відповідного органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з метою внесення його платником до органу Державної казначейської служби України.
Зважаючи на те, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачеві у формуванні подання про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1073,60 грн /а.с. 5, 17/.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
З огляду на ухвалення судом у цій справі рішення про задоволення позовних вимог фізичної особи, понесені позивачем судові витрати сплаченого судового збору у розмірі 1073,60 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 262 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у поверненні ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна в розмірі 7000 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області сформувати подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна згідно з договором купівлі-продажу реєстровий №1379 від 19.10.2022 у розмірі 7000 грн, сплаченого згідно з квитанцією №24КМ-538А-2С1Н-8Р63 від 19.10.2022.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч. ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підп. 15.5 підп. 15 п. 1 р. VII "Перехідні положення" КАС України.
Суддя І.Г. Ясиновський