ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2023 року м. ПолтаваСправа №440/15075/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Кукоби О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Лазебної А.В.
та представників сторін:
від позивача - Самойленко М.О.,
від відповідача - Деміхіна О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М" до Полтавської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
Товариство з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М" (надалі - позивач, ТОВ "АКТИВБУД-М") звернулось до суду з позовом до Полтавської митниці (надалі також відповідач), у якому позивач просив визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 10.07.2023 №UA806000/2023/000026/2, №UA806000/2023/000025/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10.07.2023 №UA806070/2023/000117, №UA806070/2023/000116.
Позовні вимоги обґрунтував посиланням на протиправність оспорюваних рішень, оскільки для митного оформлення товару митному органу були надані усі необхідні документи, що підтверджують заявлену декларантом митну вартість такого товару.
На переконання позивача, рішення митниці про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, оскільки митним органом не наведено підстав, що у достатній мірі свідчили б про свідоме заниження декларантом митної вартості.
2. Позиція відповідача.
Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 119-131/.
Свою позицію мотивував посиланням на те, що під час митного оформлення встановлено, що документи, які підтверджують заявлену митну вартість та на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності, а тому у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення позивачем митної вартості товарів.
Звертав увагу на те, що у ході проведення консультацій декларант на вимогу митного органу не надав додаткових документів, що підтверджували б числове значення визначеної ним митної вартості товарів, а тому митним органом самостійно визначена митна вартість товарів за резервним методом.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників.
У судовому засіданні 01.12.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, а представник відповідача наполягала на відмові у задоволенні позовних вимог.
Обставини справи
11.05.2023 між компанією "A1 Truck GmbH" (Bakum, Germany) (Продавець) та ТОВ "АКТИВБУД-М" (Покупець) укладено контракт №993391 /а.с. 30-32/, яким визначено, що Продавець продав, а Покупець купив на умовах EXW Bakum, the Germany причепи у кількості 2 шт:
1) марка Krone, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , рік випуску 2013, країна походження: Німеччина, ціна причепа становить 2150,00 євро;
2) марка Krone, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , рік випуску 2013, країна походження: Німеччина, ціна причепа становить 2850,00 євро, які далі будуть називатися товаром (пункт 1);
загальна сума контракту становить 5000,00 євро. Ціни за товари, які купуються за даним контрактом, включають мито і платежі, які пов'язані з виконанням формальностей по контракту в країні продавця, в тому числі оформлення митних платежів. У вартість контракту включена вартість завантаження товарів (причепів), заявлених у пункті 1 контракту. Ціни на товари, придбані по даному контракту, зміні не підлягають (пункт 2);
загальна сума предоплати за цим контрактом становить 100% й повинна бути сплачена Покупцем наступним чином: будь-якими частинами в термін до 31.05.2023 (пункт 3);
приймання товару повинно бути здійснено в країні Продавця уповноваженими спеціалістами покупця до 30.06.2023 (пункт 4);
термін дії контракту починається з дати його підписання до 31.07.2023 (пункт 5).
04.07.2023 товар ввезено на митну територію України /а.с. 41/.
10.07.2023 позивач з метою митного оформлення товару "причіп, марка Krone, ідентифікаційний номер: WKEAZ000000584944 - 1 шт, був у використанні, рік випуску 2013, країна походження: Німеччина" надав Полтавській митниці митну декларацію №23UA806070003260U6, у якій зазначив, що ціна причепа становить 2150,00 євро /а.с. 29/.
Разом із митною декларацією відповідачу надано такі документи: рахунок-фактура (інвойс) від 26.06.2023 №46443; міжнародна автотранспортна накладна (СМR) від 27.06.2023 №335003; декларація про походження товару від 26.06.2023 №46443, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 30.08.2013 на мові оригіналу (німецька) з перекладом на українську; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 30.08.2013 на мові оригіналу (німецька) з перекладом на українську; платіжне доручення від 16.05.2023 №40, що підтверджує повну оплату товару покупцем; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 27.06.2023 №378; довідка про транспортні витрати покупця від 27.06.2023; висновок судового експерта автотоварознавця від 07.07.2023 №126/3-23 щодо вартості товару б/у; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 11.05.2023 №993391; заявка на надання послуг з доставки від 22.06.2023 по договору від 11.11.2022 №11/11; договір про надання послуг митного брокера від 18.11.2022 №38; договір (контракт) про перевезення від 11.11.2022 №11/11; копія митної декларації країни відправника MRN №23DЕ535509751660Е2 від 27.06.2023.
Загальна митна вартість товару "причіп, марка Krone, ідентифікаційний номер: WKEAZ000000584944 - 1 шт, був у використанні, рік випуску 2013, країна походження: Німеччина" позивачем визначена у розмірі 2936,90 євро, що включає: вартість причепу за експертним висновком від 07.07.2023 №126/3-23 - 2736,00 євро + вартість транспортних витрат до кордону України 200,90 євро /а.с. 65/.
Рішенням від 10.07.2023 №UA806000/2023/000026/2 митний орган відкоригував митну вартість товару з урахуванням положень статті 64 Митного кодексу України, визначена митна вартість товару ґрунтується на раніше визнаній митній вартості відповідно до рівня вартості ЕМД від 20.06.2023 №23UA209230065661U1 - 5200,00 євро /а.с. 70-73/.
Того ж дня відповідач сформував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10.07.2023 №UA806070/2023/000117 /а.с. 74/, якою повідомив позивача про відмову у митному оформленні (випуску) товарів.
Крім того, 10.07.2023 позивач з метою митного оформлення товару "причіп, марка Krone, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 - 1 шт, був у використанні, рік випуску 2013, країна походження: Німеччина" надав Полтавській митниці митну декларацію №23UA806070003257U5, у якій зазначив, що ціна причепа становить 2850,00 євро /а.с. 79/.
Разом із митною декларацією відповідачу надано такі документи: рахунок-фактура (інвойс) від 26.06.2023 №46442; міжнародна автотранспортна накладна (СМR) від 27.06.2023 №335003; декларація про походження товару від 26.06.2023 №46442, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 від 30.12.2015 на мові оригіналу (німецька) з перекладом на українську; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 від 30.12.2015 на мові оригіналу (німецька) з перекладом на українську; платіжне доручення від 16.05.2023 №40, що підтверджує повну оплату товару покупцем; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 27.06.2023 №378; довідка про транспортні витрати покупця від 27.06.2023; висновок судового експерта автотоварознавця від 07.07.2023 №126/2-23 щодо вартості товару б/у; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 11.05.2023 №993391; заявка на надання послуг з доставки від 22.06.2023 по договору від 11.11.2022 №11/11; договір про надання послуг митного брокера від 18.11.2022 №38; договір (контракт) про перевезення від 11.11.2022 №11/11; копія митної декларації країни відправника MRN №23DЕ53509753681Е8 від 27.06.2023.
Загальна митна вартість товару "причіп, марка Krone, ідентифікаційний номер: WK0A0001800145586 - 1 шт, був у використанні, рік випуску 2013, країна походження: Німеччина" позивачем визначена у розмірі 3336,90 євро, що включає: вартість причепу за експертним висновком від 07.07.2023 №126/2-23 - 3136,00 євро + вартість транспортних витрат до кордону України 200,90 євро /а.с. 92-99/.
Рішенням від 10.07.2023 №UA806000/2023/000025/2 митний орган відкоригував митну вартість товару з урахуванням положень статті 64 Митного кодексу України, визначена митна вартість товару ґрунтується на раніше визнаній митній вартості відповідно до рівня вартості ЕМД від 15.05.2023 №23UA400040016595U4 - 5200,00 євро /а.с. 102-105/.
Того ж дня відповідач сформував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10.07.2023 №UA806070/2023/000116 /а.с. 106/, якою повідомив позивача про відмову у митному оформленні (випуску) товарів.
Не погодившись із зазначеними рішеннями митного органу, позивач оскаржив їх до суду.
Норми права, якими урегульовані спірні відносини
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, що набрав чинності з 01.06.2012.
Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною четвертою статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця /частина п'ята статті 58 Митного кодексу України/.
За приписами пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин), митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частиною п'ятою цієї статті, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
А відповідно до частини шостої зазначеної статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Статтею 57 Митного кодексу України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
У той же час, як визначено частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Оцінка судом обставин справи
Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За обставин цієї справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішень митного органу про відмову у митному оформленні товарів та коригування митної вартості товарів.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).
Виходячи із системного аналізу наведених вище положень статті 54 Митного кодексу України, суд дійшов висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.
Єдиними підставами, що надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме - у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
У ході митного оформлення у спірних відносинах відповідачем вказано, що подані до митного контролю документи не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар та містять розбіжності, а саме:
1) відповідно до розділу 2 контракту від 11.05.2023 №993391 ціна товару включає вартість навантажувальних робіт, мито і платежі, які пов'язані з виконанням формальностей по контракту, однак відсутні документи, в яких було б виділено ці складові, що унеможливлює перевірку складових митної вартості;
2) банківський платіжний документ від 16.05.2023 №40 не містить посилання на інвойс;
3) у висновках експерта від 07.07.2023 №№ 126/2-23 та 126/3-23 при розрахунку вартості оцінюваного товару експертом використовується вартість причепів тієї ж марки та моделі та вартість причепів інших марок, а вартість причепів інших марок може бути відмінною від вартості оцінюваного товару.
Оцінюючи повідомлені митним органом обставини, суд враховує, що вони носять форму припущень та не можуть бути покладені в основу обґрунтування рішення про коригування митної вартості товарів.
При цьому, суд виходить з того, що за змістом пункту 2 контракту від 11.05.2023 №993391 загальна сума контракту становить 5000,00 євро; ціни за товари, які купуються за даним контрактом, включають мито і платежі, які пов'язані з виконанням формальностей по контракту в країні продавця, в тому числі оформлення митних платежів; у вартість контракту включена вартість завантаження товарів (причіпів), заявлених у пункту 1 контракту.
Суд враховує, що у контракті від 11.05.2023 №993391 сторони погодили поставку товарів на умовах EXW.
За змістом Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати базис поставки EXW (англ. Ex Works), або (Франко завод (…назва місця)) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Імпортер (покупець) повинен укласти договір з перевізниками товару і сплатити перевезення від підприємства продавця до пункту призначення, включаючи вантаження, отримати експортні ліцензії, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві за ціною виробника. Всі ризики випадкового псування і загибелі товару, починаючи з моменту надання його продавцем (експортером), несе покупець.
Таким чином, умови поставки EXW передбачають, що будь-які витрати, в тому числі і витрати на навантаження товару на підприємстві продавця чи в іншому названому ним місці (як-то складі тощо), покладаються на покупця та до ціни товару за зовнішньоекономічним контрактом не включаються.
Водночас продавцем придбаного позивачем товару є компанія "A1 Truck GmbH", відповідно саме ця компанія визначає ціну продажу товару, види та розмір її складових.
У ході судового розгляду справи позивач надав суду лист компанії "A1 Truck GmbH" від 28.09.2023, в якому повідомлено, що до вартості причепів враховано вартість їх завантаження; завантаження причепів проводилось власним транспортом компанії "A1 Truck GmbH" та до вартості поставлених за контрактом від 11.05.2023 №993391 причепів включено вартість їх завантаження - 100,00 євро за кожен причеп /а.с. 33-36/.
З урахуванням наведеного, за відсутності у митного органу належних та допустимих доказів, що з достатньою обґрунтованістю свідчили б про понесення позивачем будь-яких інших витрат, аніж ті, що включені у митну вартість товару, підстав для висновку про заниження позивачем митної вартості немає.
Стосовно доводів відповідача про те, що банківський платіжний документ від 16.05.2023 №40 не містить посилання на інвойс, суд звертає увагу на те, що платіжна інструкція в іноземній валюті від 16.05.2023 №40 містить призначення платежу: "передоплата за причепи за контрактом від 11.05.2023 №993391", що дозволяє ідентифікувати зміст господарської операції, за яку компанії "A1 Truck GmbH" перераховані кошти в сумі 5000,00 євро.
Отже сама по собі відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи проформу, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не може ставити під сумнів числове значення ціни товару та правильність визначення митної вартості товару.
Такий висновок суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 22.08.2019 у справі №810/2784/18 та від 11.04.2022 у справі №1.380.2019.006980.
До того ж, суд звертає увагу на те, що умовами контракту від 11.05.2023 №993391 передбачено здійснення покупцем 100% передоплати за товар у строк до 31.05.2023, фактичну оплату позивач здійснив 16.05.2023, тоді як відвантаження товару разом з рахунками на оплату мало місце лише 26.06.2023.
Щодо посилань відповідача на те, що у висновках експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження від 07.07.2023 №126/2-23 та №126/3-23 досліджувалася ринкова вартість причепів, поставлених позивачу за контрактом від 11.05.2023 №993391, а не види платежів, які включені до ціни товару згідно цього контракту, що має значення для перевірки правильності визначення позивачем митної вартості товарів, суд виходить з того, що сукупність наданих позивачем разом з митними деклараціями документів не містить відомостей про понесення ТОВ "АКТИВБУД-М" інших витрат у зв'язку з придбанням товарів, аніж ті, що включені у їх митну вартість.
Суд також враховує, що визначена експертом вартість товарів є вищою, аніж їх договірна (контрактна) вартість, що у будь-якому випадку не зумовлює підстав для висновку про заниження позивачем митної вартості товарів.
У свою чергу відповідач для визначення митної вартості товарів врахував раніше визнану митну вартість на підставі митних декларацій від 20.06.2023 №23UA209230065661U1 та від 15.05.2023 №23UA400040016595U4 у розмірі 5200,00 грн.
При цьому, як свідчить зміст митної декларації від 15.05.2023 №23UA400040016595U4 на її підставі на територію України поставлено товар: "напівпричіп марки KOGEL, модель S24, тентований, 3-х вісний, для перевезення вантажів, маса у разі максимального навантаження 39000 кг, бувший у використанні, рік випуску 2013" (вага брутто 6609 кг) /а.с. 136/.
А на підставі митної декларації від 20.06.2023 №23UA209230065661U1 на територію України ввезений товар: "напівпричіп, б/в, призначений для перевезення вантажів по дорогах загального користування, марка KRONE, модель SD, календарний рік виготовлення 2013, допустима повна маса 39000 кг, вантажопідйомність 32092 кг, категорія: 04, - кількість осей: 3, - тип КТЗ: напівпричіп платформа тентована, призначення - для перевезення вантажів" (вага брутто 6908 кг) /а.с. 133/.
Порівняння основних характеристик товарів, ввезених позивачем, а також обраних відповідачем для коригування митної вартості товарів, свідчить про значні відмінності між ними (максимальна маса навантаження ввезених позивачем причепів становила 18000 кг, вага брутто 3020 кг та 2800 кг), що у своє чергу значною мірою впливало на визначення договірної вартості таких товарів.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
У постанові Верховного Суду від 28.11.2022 у справі №826/6029/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого у контексті вимог частини другої статті 2 КАС України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб'єкт владних повноважень, у тому числі (…) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
У постанові Верховного Суду від 12.09.2023 у справі №420/14943/21 зазначено, що критеріями обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов'язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов'язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.
Враховуючи викладене вище, а також те, що відповідач у ході проведення митного оформлення не встановив фактів понесення позивачем додаткових витрат у зв'язку з придбанням товарів, заниження їх вартості в інший спосіб тощо, суд дійшов висновку про безпідставність рішень митного органу про коригування митної вартості ввезених позивачем товарів.
Суд зауважує, що доводи митного органу про заниження декларантом митної вартості товарів ґрунтуються виключно на припущеннях, що не підтверджені документально.
Приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним (резервним) методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не навів жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару, що є порушенням статті 55 Митного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Разом з цим, як визначено частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже обов'язок щодо доведення правомірності спірного рішення про коригування митної вартості товарів покладено на митний орган як на суб'єкта владних повноважень.
Однак відповідачем таких доказів суду не надано.
А оскільки в ході судового розгляду належними доказами не спростовано твердження позивача, що надані для митного оформлення документи в сукупності підтверджують правильність визначення митної вартості імпортованого товару, підстави для висновку суду про те, що заявлена позивачем митна вартість товару є заниженою чи необ'єктивною, відсутні.
Як наслідок, суд дійшов висновку, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару, а тому такі рішення належить визнати протиправними та скасувати, а позов ТОВ "АКТИВБУД-М" - задовольнити.
Крім цього, суд враховує, що відповідно до частини 12 статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.
А тому картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10.07.2023 №UA806070/2023/000117, №UA806070/2023/000116 так само належить визнати протиправними та скасувати.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "АКТИВБУД-М" повністю.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 8052,00 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України /а.с. 112, 113/.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Зважаючи на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 8052,00 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М" до Полтавської митниці про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 10.07.2023 №UA806000/2023/000026/2, №UA806000/2023/000025/2.
Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10.07.2023 №UA806070/2023/000117, №UA806070/2023/000116.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 8052,00 грн (вісім тисяч п'ятдесят дві гривні).
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М" (код ЄДРПОУ 44678428; пров. Льва Толстого, 40, м. Кременчук, Полтавська область, 39617).
Відповідач: Полтавська митниця (код ЄДРПОУ 43997576; вул. Анатолія Кукоби, 28, м. Полтава, Полтавська область, 36022).
Рішення набирає законної сили у порядку та строки, визначені статтями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 06 грудня 2023 року.
Суддя О.О. Кукоба