Справа № 420/627/24
УХВАЛА
05 січня 2024 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про забезпечення позову
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду 04 січня 2024 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) ВП №72622782 від 18.12.2023 про накладення штрафу у розмірі 1700,00 грн.
Разом з позовною заявою до суду 04 січня 2024 року надійшла заява (вх.№741/24) про забезпечення позову, у якій позивач просить суд забезпечити позов шляхом зупинення стягнення штрафу органами державної виконавчої служби на підставі постанови Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) ВП №72622782 від 18.12.2023 про накладення штрафу у розмірі 1700,00 грн до набрання чинності рішенням суду.
В обґрунтування заяви позивач вказує, що державним виконавцем накладено штраф відповідно до ч.4 ст.67 Закону України «Про виконавче провадження», а повторне його накладення буде здійснено в подвійному розмірі та надає державному виконавцю підстави для звернення до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Такі підстави, на думку заявника, вказують на те, що в разі незастосування заходів забезпечення позову буде унеможливлений ефективний захист її прав та інтересів. Крім того, у разі встановлення протиправності оскаржуваної постанови та її скасування, позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути власне майно (кошти), на яке може бути звернено стягнення у разі примусового виконання цієї постанови.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Розглянувши матеріали за заявою, суд вважає, що розгляд цієї заяви не потребує заслуховування пояснень позивача та/або всіх учасників справи, а тому ця заява може бути розглянута без повідомлення позивача та/або учасників справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву та додані матеріали, суд доходить висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити, з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч.2 ст.150 КАС України).
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа або буде знаходитись справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Тобто підставою для вжиття заходів забезпечення є неможливість виконання рішення суду у майбутньому.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Оцінюючи обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності забезпечення позову, суд виходить з такого.
Позивач просить вжити заходи забезпечення шляхом зупинення стягнення штрафу.
З наданої позивачем заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову не вбачається та позивачем, не наведено суду істотних обставин, та не надано достатніх доказів, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивача, або ж вказували на наявність очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення у зв'язку із цим прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.
Наслідки від незабезпечення даного позову жодним чином не вплинуть на можливість ефективного захисту або поновлення позивачем порушених чи оспорюваних прав або інтересів, оскільки у разі задоволення позову позивач не позбавлений можливості звернутись за поверненням сплачених ним (стягнутих) коштів з Державного бюджету України згідно законодавства.
Даний правовий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові по справі №200/3887/19-а від 20 серпня 2019 року.
Посилання заявника щодо можливого безпідставного накладення на позивач подвійного штрафу та звернення до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення не доводить факт істотного укладення чи унеможливлення виконання рішення суду, а відповідно, не відповідає завданню інституту «забезпечення позову» та не є тими доказами, які підтверджують необхідність зупинення дії постанови про накладення штрафу, та не доводять, що не вжиття таких заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Також, у суду відсутні підстави стверджувати про протиправність рішення суб'єкта владних повноважень на час відкриття провадження у справі, а також про наявність підстав вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача.
З урахуванням встановлених судом обставин, суд доходить висновку, що заява позивача про забезпечення позову є безпідставною та необґрунтованою, а тому не належить задоволенню.
Керуючись ст.ст. 150. 151, 154 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 (вх.№741/24 від 04.01.2024) про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА