Справа № 420/7901/20
УХВАЛА
04 січня 2024 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хом'якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про розподіл судових витрат в адміністративній справі за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 про скасування права на початок виконання будівельних робіт на підставі повідомлення № ОД 061201390927 від 18.05.2020 .
, -ВСТАНОВИВ:
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року відмовлено в задоволенні позову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 про скасування права на початок виконання будівельних робіт на підставі повідомлення № ОД 061201390927 від 18.05.2020.
Представник позивача подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі 420/7901/20, в обґрунтування якої зазначив, що під час ухвалення судового рішення по справі не було враховано понесені ним судові витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи у сумі 3000,00 грн. Враховуючи те, що в задоволені адміністративного позову відмовлено повністю, позивач просить суд ухвалити додаткове рішення щодо стягнення судових витрат (витрат на проведення експертизи) в сумі 3000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Суд, розглянувши заяву, вбачає підстави для відмови в її задоволенні.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
14.06.2021 року протокольною ухвалою суд зобов'язав відповідача протягом 5 календарних днів надати додаткові докази, які б у сукупності з наявними матеріалами справи були б достатніми для з'ясування обставин того чи передбачає реконструкція належного відповідачу житлового будинку, надбудову другого мансардного поверху вказаного будинку та другого поверху літньої кухні з майстернею, відповідно до будівельного паспорту № 01-07/113, виданого 29.04.2020.
Відповідач 29.07.2021 на виконання протокольної ухвали замовив висновок експерта від 26.07.2021, копію висновку разом з квитанцією про оплату вартості судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 3000 грн., надав суду та просив стягнути у разі відмови у задоволенні позову з позивача.
Частини перша та третя статті 132 Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV передбачають, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
на професійну правничу допомогу;
сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частин третьої - восьмої статті 137 КАС України спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов'язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов'язків. У випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Частинами першою - третьою статті 101 КАС України встановлено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до частин перша, шоста, сьома статті 104 КАС України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має такі самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява N 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява N 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява N 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, тощо.
КАС встановлює порядок проведення експертизи на замовлення учасника справи та порядок відшкодування витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони. Це означає, що для відшкодування витрат, пов'язаних з призначенням та проведенням експертизи як певної процесуальної дії, призначення та проведення експертизи має відбуватися в межах виключно судового процесу.
Оскільки в межах спірних правовідносин замовлення експертизи та отримання експертного висновку відбулося за ініціативою ОСОБА_1 , а не суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування останьому витрат на підготовку експертного висновку.
Дослідження експертом будівельних робіт та зазначення експертом про те, що висновок підготовлено для подання до суду, як і надання судом оцінки цьому висновку, не доводять того, що понесені відповідачем витрати були необхідними (неминучими). Відповідач не довів, що крім висновку експерта, не мав інших доказів, які б підтверджували факт реконструкції належного відповідачу житлового будинку, надбудову другого мансардного поверху вказаного будинку та другого поверху літньої кухні з майстернею відповідно до будівельного паспорту № 01-07/113, виданого 29.04.2020.
Оскільки в межах спірних правовідносин замовлення експертизи та отримання експертного висновку відбулося за ініціативою відповідача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування ОСОБА_1 витрат на підготовку експертного висновку.
На користь такого висновку також свідчать норми частини восьмої статті 104 КАС України, які надають право учаснику справи подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи. Отже, здійснення учасником справи замовлення експертного дослідження в поза процесуальному порядку обмежує право іншої особи приймати участь у процесі проведення експертизи, зокрема подавати заяву про відвід експерта.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява представника позивача про розподіл судових витрат не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 243-246, 252, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про розподіл судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 295 КАС України.
Суддя В.В. Хом'якова