Дата документу 05.01.2024Справа № 554/69/24
Провадження № 1-кс/554/454/2024
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 січня 2024 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Полтавській області капітан юстиції ОСОБА_6 , погоджене прокуроромвідділу нагляду за дотриманням законів регіональним органом безпеки Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 22023170000000264 від 05.12.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, відносно
ОСОБА_7 ,а ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Армянськ, АР Крим, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, тимчасово не працюючого, раніше не судимого,
про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-
ВСТАНОВИВ :
Слідчий звернувся до слідчого судді із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 22023170000000264 від 05.12.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Клопотання обгрунтоване тим, що у його провадженні перебуває кримінальне провадження № № 22023170000000264 від 05.12.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України
Підозрюваним у кримінальному провадженні є громадянин України ОСОБА_7 , який у період часу з 11.10.2022 по 02.12.2023, перебуваючи в районі населених пунктів Красноперекопськ АР Крим, Бердянськ, Новофедорівка, Очеретувате, Нове, Новопрокопівка Запорізької області України, діючи умисно у складі збройного формування держави-агресора «1152 МСП» (в/ч НОМЕР_1 ) « 47-ї МСД ЗС РФ», усвідомлюючи, що діє в умовах збройного конфлікту та введеного на території України воєнного стану, триваючої відкритої військової агресії РФ проти України, здійснення її збройними силами інтенсивних ракетно-бомбових ударів та артилерійських обстрілів по військовим та цивільним об'єктам на всій території України, окупації її територій, своїми умисними діями на боці РФ як держави-агресора брав активну участь у військовій агресії проти України, тим самим вчинив державну зраду в формі переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, вчиненого в умовах воєнного стану, та діяв на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
У вказаний період, ОСОБА_7 , перебуваючи в районі населених пунктів Красноперекопськ АР Крим, Бердянськ, Новофедорівка, Очеретувате, Нове, Новопрокопівка Запорізької області України, брав добровільну участь у складі збройного формування держави-агресора «1152 МСП» (в/ч НОМЕР_1 ) « 47-ї МСД ЗС РФ».
Своїми умисними протиправними діями, які виразилися у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, а саме переході на бік ворога в період збройного конфлікту, вчиненого в умовах воєнного стану, та в добровільній участі громадянина України в збройних формуваннях держави-агресора, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111 (в редакції Закону № 2113-ІХ від 03.03.2022), ч. 7 ст. 111-1 КК України.
02.01.2024 року, у відповідності до вимог ст. ст. 276-278 КПК України, ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.111 (в редакції Закону № 2113-ІХ від 03.03.2022), ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри підтверджується зібраними в ході досудового розслідуваннями доказами.
Таким чином, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна.
Також, згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам підозрюваного:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, застосовується запобіжних захід, визначений пунктом 5 частини першої статті 176 КПК України - тримання під вартою.
Підстави, які б свідчили про неможливість утримання ОСОБА_7 в установах попереднього ув'язнення за станом здоров'я у органу досудового розслідування відсутні.
Просив застосувати щодо підозрюваного у кримінальному провадженні
№ 22023170000000264 від 05.12.2023 ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів у Державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№23)». Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України не визначати підозрюваному розмір застави у кримінальному провадженні. Зобов'язати Державну установу «Табір для утримання військовополонених «Захід 2» етапувати ОСОБА_7 до Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23.
Прокурор в судовому засіданні клопотання слідчого підтримала, просила задовольнити.
Підозрюваний не заперечував проти задоволення клопотання.
Захисник підозрюваного покладалася на розсуд суду .
Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Встановлено, що 02.01.2024 року у відповідності до вимог ст. ст. 276-278 КПК України, ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111 (в редакції Закону № 2113-ІХ від 03.03.2022), ч. 7 ст. 111-1 КК України.
В матеріалах провадження містяться достатні дані, які переконують суд у тому, що підозрюваний міг вчинити інкримінований йому злочин, висунута підозра є обґрунтованою. При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не є предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Так, в судовому засіданні сторонами кримінального провадження надані докази, які на думку слідчого судді свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 7 ст. 111-1, ч.2 ст. 111 КК України, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами а саме: - повідомленням про вчинення кримінального правопорушення; матеріалами, отриманими від оперативних підрозділів СБУ; протоколом допитів свідків; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності;
- наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється;
- жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризикам.
Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків в місці його проживання, репутацію, майновий стан.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437- 442 Кримінального кодексу України.
Враховуючи зазначене та передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України обставини, а також те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ст. 111 КК України, слідчий суддя не визначає розмір застави.
Крім того, згідно листа Верховного Суду від 03.03.2022 року №1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію рф проти України, в якій також приймав участь ОСОБА_7 .
Суд враховує, що підстави, які б свідчили про неможливість утримання ОСОБА_7 в установах попереднього ув'язнення за станом здоров'я у органу досудового розслідування відсутні.
Таким чином, клопотання підлягає задоволенню та до підозрюваного ОСОБА_7 потрібно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 182-183, 193-194,196-197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ :
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного у кримінальному провадженні № 22023170000000264 від 05.12.2023 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, до 01.03.2024 року, у Державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№23)».
Зобов'язати Державну установу «Табір для тримання військовополонених «Захід 2» етапувати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)», а Державну установу «Полтавська установа виконання покарань (№23)» прийняти ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з часу проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1