Справа № 524/8764/23
Провадження 3/524/100/24
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.01.2024 року суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області Малтиз А.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із Головного Управління ДПС у Полтавській області, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працюючого директором ТОВ «Соколівський Масложировий завод», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 163-1 ч.1 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 , 08.11.2023 року вчинив правопорушення порядку ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку а саме: 198.5 ст. 198 ХХ ПК України, оскільки ним завищено від'ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 37116 грн. у т.ч. за серпень 2023 року у сумі 37116 грн. п. 201.1 п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 ПК України в наслідок не виписаних та не зареєстрованих в установлений термін в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму обсягу постачання 185581, 7 грн. в т.ч. за червень 2023 року у сумі 185581,7 грн., за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали справи приходжу до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення №8057 від 08 листопада 2023 року складений відносно ОСОБА_1 на підставі акта про результати документальної позапланової виїзної перевірки №10998/16-31-07-01-02/44681975 від 08.11.2023 року .
Будь-які інші докази, окрім зазначеного акту та протоколу про адміністративне правопорушення, в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до правової позиції, зазначеної в постанові КАС ВС від 08 вересня 2020 року по справі № П/811/2893/14, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків. Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов'язань, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.
Відповідно до п. 54.3. ст. 54 ПК України у випадку якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку.
Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (п. 54.5 ст. 54 ПК України).
Пунктом 58.1. статті 58 ПК України визначено, що у випадку, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
При цьому у пункті статтями 55-56 ПК України передбачене право адміністративного та судового оскарження такого податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання.
Під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. Обов'язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом (п. 56.4 ст. 56 ПК України).
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п. 56.18 ст. 56 ПК України).
Із аналізу вказаних норм слідує, що якщо за результатами податкової перевірки складено акт, який містить висновки про встановлення факту завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V ПК України, контролюючим органом податкове приймається повідомлення-рішення, у якому ним визначається сума грошового зобов'язання, яке платник податків має право оскаржити.
У справі, відсутні відомості про винесення контролюючим органом повідомлення-рішення на підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки №10998/16-31-07-01-02/44681975 від 08.11.2023 року.
Проте закономірно допускати, що у ході перевірки визначене у такому повідомленні-рішенні грошове зобов'язання може бути визнане невірно нарахованим, а самостійно розрахований платником податків розмір податку на додану вартість, який підлягає відшкодуванню не є завищеним і сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду не є заниженою, а тому за результатами оскарження податкове повідомлення-рішення може бути скасоване.
Відтак не прийняття податкового повідомлення-рішення із визначеною контролюючим органом суми бюджетного відшкодування, позбавляє платника податків права на оскарження такого рішення контролюючого органу, а за відсутності відомостей про узгоджену суму відшкодування немає підстав для притягнення платника податків за порушення порядку податкового обліку.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП , а тому вважає за необхідне провадження у справі закрити відповідно до п.1 ст.247, п.3 ч.1 та ч.2 ст.284 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 163-1 ч.1, 247 п.1, 284 ч.1 п.3 КУпАП, суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-1 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, його законним представником, адвокатом, потерпілим, його представником або прокурором в Полтавський апеляційний суд, через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Автозаводського районного
суду м. Кременчука Андрій МАЛТИЗ