Справа № 285/58/24
провадження № 2-з/0285/1/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 січня 2024 року м. Звягель
Суддя Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області Сусловець М.Г. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
УСТАНОВИВ:
Заявник звернувся до суду з заявою, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на 33/200 частин будинку, що розташований за адресою, АДРЕСА_1 .
На обґрунтування заяви про забезпечення позову вказав, що ним подано до суду позовну заяву про визнання права на спадщину за законом - недійсним та з метою недопущення розпорядження ОСОБА_2 майном, що є предметом спору, вважає необхідним накласти арешт на 33/200 частин будинку, що розташований за адресою, АДРЕСА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 ЦПК України заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Заява про забезпечення позову була подана заявником разом із позовною заявою про про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Подана заява про забезпечення позову відповідає вимогам, встановленим ст.151 ЦПК України, до заяви долучена квитанція про сплату судового збору.
Зазначені заходи забезпечення позову не порушуватимуть принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, не можуть завдати збитки відповідачу та не носять дискримінаційного характеру по відношенню до нього, є співмірними з розміром заявлених позовних вимог та необхідними до набрання законної сили рішенням у вказаній справі.
Також не встановлено підстав для зустрічного забезпечення.
Отже, суд, порівнявши негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову із тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням законного інтересу, за захистом якого заявник звернувся до суду, та майнових наслідків забезпечення позову, вважає, що вказані заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.
При цьому суд зазначає, що обставини, викладені в заяві про забезпечення позову, вказують на наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходів забезпечення позову.
Суд звертає увагу, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Відтак, заява підлягає до задоволення.
Керуючись статтями 149-153, 260-261 ЦПК України -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву задовольнити.
Накласти арешт на 33/200 частин будинку, що розташований за адресою, АДРЕСА_1 ,що належить, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований АДРЕСА_1 ), ІПН: НОМЕР_1 .
Зустрічне забезпечення не застосовувати.
Ухвала виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом 15 днів з моменту її підписання.
Суддя М.Г. Сусловець