Народицький районний суд Житомирської області
Справа № 286/5265/23
УХВАЛА
05 січня 2024 року смт.Народичі
Народицький районний суд Житомирської області в складі:
під головуванням судді ОСОБА_1 ,
з секретарем ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023060500000442, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 307 КК України,
ВСТАНОВИВ:
З Житомирського апеляційного суду до Народицького районного суду Житомирської області надійшло зазначене вище кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 307 КК України.
Заслухавши думку учасників підготовчого провадження, суд дійшов такого висновку.
Обвинувальний акт складений відповідно до вимог кримінального-процесуального законодавства, ухвалою Житомирського апеляційного суду від 02 січня 2024 року підсудність кримінального провадження визначено Народицькому районному суду Житомирської області, підстав для закриття кримінального провадження в підготовчому судовому засіданні не встановлено.
В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду. Обвинувачений та захисник обвинуваченого щодо призначення судового розгляду заперечували.
Захисник обвинуваченого до підготовчого судового засідання заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, ухвалою суду від 05 січня 2024 року у задоволенні відповідного клопотання було відмовлено.
Отже, судом встановлено, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 відповідає вимогам КПК України, територіальна підсудність кримінального провадження визначена апеляційним судом, підстав для його повернення не встановлено, підстав для закриття кримінального провадження не вбачається, а тому наявні достатні підстави для призначення цього кримінального провадження до судового розгляду.
Крім цього, до початку підготовчого засідання прокурор подав до суду письмове клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, мотивуючи тим, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, обвинувачений не працює, не має на утриманні осіб, є громадянином російської федерації, проживає поблизу кордону без реєстрації, а отже існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, які ще не допитувались, продовжувати кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, а тому, застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить можливість запобігання зазначеним вище ризикам та належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні вимоги клопотання підтримав.
Обвинувачений та його захисник в підготовчому судовому засіданні щодо задоволення клопотання прокурора заперечували, захисник обвинуваченого просив застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Захисник обвинуваченого свої заперечення мотивував тим, що відносно обвинуваченого вже застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому даний захід може бути лише продовжено, крім того, на його думку, обвинувачення щодо його підзахисного є необґрунтованим, а існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, що зазначені у клопотанні прокурора, не підтверджується.
Заслухавши думку учасників підготовчого судового провадження, дослідивши додані письмові матеріали, суд дійшов такого висновку.
Пунктом 4 частини другої статті 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
За правилами частини 3 статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 цієї статті визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Перевіряючи обґрунтованість обвинувачення, суд виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що наявні відомості, які вказують на обґрунтованість обвинувачення, що означає, що навіть у сторонньої особи не можуть виникати сумніви у зазначених прокурором обставинах пред'явленого обвинувачення.
Оцінюючи зазначені прокурором ризики, суд зважає на те, що судовий розгляд провадження по суті ще не розпочато, учасники кримінального провадження у судовому засіданні безпосередньо судом не допитувались, а тому приходить до висновку, що існує обґрунтований ризик того, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, які судом не допитувались.
З огляду на тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , у разі визнання його винуватим у вчиненні особливо тяжкого злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, суд приходить до висновку, що ризик переховування від суду також є обґрунтованим.
Водночас, суд вважає безпідставним посилання прокурора на ті обставини, що обвинувачений може продовжувати кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, оскільки зазначені обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
На підставі зазначеного вище й враховуючи особу обвинуваченого, який, на його думку, належить до громадянства російської федерації, а також офіційно не працює, не має жодного доходу та жодних соціальних зв'язків, не має зареєстрованого місця проживання, та, водночас, проживає без реєстрації на території населеного пункту поблизу кордону, приходить до висновку, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти вказаним вище ризикам, а тому до обвинуваченого слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При цьому, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, суд враховує доводи, зазначені обвинуваченим та захисником обвинуваченого, однак, вважає, що наведені доводи не можуть бути підставою для усунення ризиків, зазначених прокурором.
Частиною 3 статті 183 КПК України встановлено, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим кодексом.
На підставі пункту 4 частини четвертої статті 183 КПК України й з огляду на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, суд вважає, що необхідність визначати розмір застави у даному випадку відсутня.
Керуючись статтями 177, 182, 183, 197, 314-316 КПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Призначити кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 307 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні у приміщенні Народицького районного суду Житомирської області на 11:00 год. 12 січня 2024 року.
Клопотання прокурора задовольнити й застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Визначити строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу до 17 годин 05 березня 2024 року.
Розгляд кримінального провадження здійснювати одноособово.
У судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисника обвинуваченого.
Ухвала суду у частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, в іншій її частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1