Справа №295/11903/23
Категорія 156
3/295/43/24
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.01.2024 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Костенко С.М. розглянув матеріали, які надійшли з відділу АП Управління патрульної поліції у Житомирській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 , -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 10.08.2023 о 09 год. 40 хв. в м. Житомирі вул. Короленко, 70, водій ОСОБА_1 керував т/з Opel д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан наркотичного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку, в медичному закладі у лікаря-нарколога, та підтверджується висновком №608 від 10.08.2023, згідно якого водій перебуває в стані наркотичного сп'яніння.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 10.08.2023 керував т/з та був зупинений працівниками поліції начебто через непрацючий покажчик стоп-сигналу. В ході спілкування та поверхневої перевірки, поліцейські повідомили про виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, та запропонували пройти огляд в медичному закладі, на що добровільно погодився. В медичному закладі спочатку огляд на визначення стану сп'яніння проводився за допомогою приладу "Драгер", результат 0/0 %, після чого здав сечу.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , думку захисника, дослідивши матеріали справи, відеозапис із нагрудної відеокамери патрульного поліцейського, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Щодо обґрунтованості поширення на вказану категорію справ гарантій Конвенції необхідно зазначити таке.
Якість складання протоколу є дуже важливою стадією оформлення справи про адміністративне правопорушення, й фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи, що потребує належного до цього ставлення.
Відповідно звернуто увагу уповноважених осіб на необхідності дотримання правил та процедур під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, прав та гарантій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, належному фіксуванні доказів вчинення правопорушення та їх зберіганні тощо.
У справах проти України ЄСПЛ розглядав питання про віднесення правопорушень, передбачених КпАП, до «кримінального аспекту» в розумінні Конвенції, що, з огляду на суворість передбаченого покарання правопорушення, не є незначним та такі адміністративні провадженні слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій статті 6 Конвенції.
Одночасно практика Європейського суду з прав людини щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення зосереджена навколо фундаментальних засад здійснення правосуддя у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, забезпеченні дотримання положень Конвенції в частині реалізації статті 6, яка гарантує кожному право на справедливий суд.
Згідно правових висновків Верховного Суду, висловлених при розгляді справ на неправомірні дії поліцейського, поліцейськиі не мають права без задокументованих доказів вчинення водієм порушень ПДР України зупиняти автомобіль, перевіряти документи та, як наслідок, вимагати проходження перевірки на стан сп'яніння (рішення від 15.03.2019 справа 686/11314/17; від 23.10.2019 справа № 357/10134/17).
Матеріали провадження не містять доказів про те, що т/з Opel д.н.з. НОМЕР_2 , було зупинено за порушення ПДР, тобто під час судового розгляду не здобуто доказів про те, що водій ОСОБА_1 порушував ПДР, у зв'зку з цим поліцейські не мали права вимагати у останнього проходження перевірки на стан сп'яніння.
Таким чином в силу Доктрини "плодів отруєного дерева", складений протокол про адміністратвине правопорушення за ст.130 ч.1 КУпАП є незаконним. Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду та судової практики ЄСПЛ.
Крім того, як вбачається з досліджених в судовому засіданні документів, при виявленні ознак наркотичного сп'яніння, водій ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 266 КУпАП не був відсторонений від керування т/з.
Також, є суперечливими викладені в протоколі про адміністративне правопорушення твердження про те, що ОСОБА_1 керував т/з в стані наркотичного сп'яніння, оскільки доказом вини ОСОБА_1 суду надано висновок лікаря №608 від 10.08.2023 про те, що ознак алкогольного сп'яніння, які і стану алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 не виявлено. В сечі виявлено канабіноїди, при цьому висновок не містить даних про те, що у ОСОБА_1 встановлено ознаки та стан наркотичного сп'яніння, як про це зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністартивна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинності.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно с п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
З огляду на наведені обставини, матеріали справи відносно ОСОБА_1 не містять безумовних та беззаперечних доказів на підтвердження вчинення останнім інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП., що виключає провадження у справі та підлягає закриттю.
Керуючись ст. 247,283, 284, КУпАП суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 130 ч.1 КУпАП - закрити за відсутністю складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її прийняття.
Суддя С.М.Костенко