Справа № 931/603/23
Провадження № 2/931/15/24
02 січня 2024 року смт. Локачі
Локачинський районний суд Волинської області
у складі: головуючого судді Безп'ятко О.І.,
з участю секретаря судового засідання - Левчук О.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача - ОСОБА_3 ,
представника третьої особи без самостійних вимог - Хом'як О.С. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Локачинської селищної ради Волинської області про позбавлення батьківських прав,
14 липня 2023 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Локачинської селищної ради Волинської області, про позбавлення батьківських прав. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 є його колишньою дружиною та матір'ю їхнього малолітнього сина - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 20.01.2017 року шлюб між сторонами розірвано.
Зазначає, що малолітня дитина проживає з ним та перебуває на його утриманні. Відповідач ОСОБА_2 проживає окремо. Час від часу цікавиться успішністю та поведінкою дитини, однак не піклується про фізичний і духовний розвиток сина, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно впливає на його фізичний розвиток, як складову виховання. Також матір не спілкується з дитиною, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню сином загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, фактично усі обв'язки по вихованню та утриманню сина перебрав на себе позивач - купує дитині необхідні речі, одяг, та все необхідне для розвитку, піклується про здоров'я сина, намагається виховувати його в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини. Відповідач на утримання свого малолітнього сина аліменти не сплачує.
Просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно малолітнього сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді від 18 липня 2023 року відкрито провадження у даній справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
26 вересня 2023 року від представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, в обгрунтування якого вказує, що позов є безпідставним, недоведеним та таким, що до задоволення не підлягає. Зокрема, позивач сам у позовній заяві зазначає, що відповідач час від часу цікавиться успішністю та поведінкою дитини, що свідчать про наявний інтерес у відповідача до дитини і такий ніколи не зникав. ОСОБА_2 кошти на утримання надає, в більшості випадків на картковий рахунок матері позивача, інколи передає кошти через знайомих. Позивач не ініціює стягнення аліментів з відповідача на утримання малолітньої дитини в судовому порядку. Відповідач наразі офіційно працює за межами України на сезонній роботі в іноземній туристичній компанії, оскільки бажає придбати за рахунок зароблених грошових коштів інше житло в Україні та необхідністю створення нової сім'ї, адже спільне проживання з позивачем є неможливим у зв'язку із розірванням шлюбу. Однак, відповідач періодично, але регулярно бачиться з сином. Наприклад, з січня по лютий 2023 року (в період передостаннього перебування відповідачем в Україні) відповідач забирала сина до свого місця фактичного проживання у місті Луцьку Волинської області і жила там з ним впродовж кількох тижнів. Також відповідач регулярно спілкується в мережі інтернет зі шкільним педагогом дитини, а також з позивачем щодо дитини. Подані позивачем письмові докази не свідчать про свідоме умисне ухилення відповідачем від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини. Таким чином позивачем не доведено жодним доказом винятковості випадку і необхідності застосування судом такого крайнього і надзвичайного заходу впливу на відповідача, як на матір дитини. Також позивачем не доведено недобросовісності в діях відповідача у виконані своїх батьківських обов'язків щодо виховання дитини, наявності ознак неможливості зміни її поведінки в майбутньому в кращу сторону та її вини у такій поведінці. Вважає, що мотивом позивача подання такого позову є отримання відстрочки від мобілізації на військову службу. Просить в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 12 жовтня 2023 року підготовче судове засідання у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті та зобов'язано Орган опіки та піклування виконавчого комітету Локачинської селищної ради Волинської області надати суду висновок про доцільність або недоцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_6 .
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав повністю з підстав, зазначених у позовній заяві, просив його задовольнити. Пояснив, що після розлучення з дружиною у 2017 році, вона поїхала у Луцьк залишивши малого сина та протягом двох років не з'являлася. Після початку повномасштабного вторгнення, ОСОБА_2 обіцяла забрати сина до себе в Польщу, проте не зробила цього. Жодних перешкод у спілкуванні дитини з матір'ю не чинить, не заперечує коли матір забирає сина на прогулянки.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала щодо позовних вимог, просила відмовити у задоволенні позову з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву. Пояснила, що після конфлікту з чоловіком, під час якого він її побив, вони розлучилися. Була змушена лишити сина із батьком та бабусею, оскільки житла у неї немає, а також батьків, які могли б допомагати виховувати ОСОБА_6 . Проживала у гуртожитку в Луцьку, працювала прибиральницею. Приїжджала часто, привозила подарунки, гроші для сина лишала свекрусі, оскільки саме вона його доглядала. Коли сину виповнилося шість років їй дозволяли його брати із собою до міста, де вони гуляли, розважалися, каталися на роликах та різних атракціонах. Кожен день розмовляла з дитиною по телефону, також цікавиться успішністю у школі, підтримуючи зв'язок із вчителькою. Із літа не може до сина додзвонитися, телефон ніхто не піднімає або зайнято. Зазначила, що мала намір сплачувати аліменти, але відповідач не звертався із таким позовом. Також вказала, що на даний час офіційно працює у Польщі, збирає гроші на власне житло в Україні, яке планує придбати, тоді зможе забрати сина до себе. На даний час не має можливості взяти ОСОБА_6 до себе у Польщу на постійне проживання, оскільки знімає невелику кімнату, цілий день працює на роботі, окрім того сину необхідно ходити в школу спілкуватися з друзями.
Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні також, заперечувала щодо позовних вимог, просила відмовити у задоволенні позову. Зазначила, що підстав для позбавлення відповідача батьківських прав не вбачає, оскільки ОСОБА_2 від дитини не відмовляється, спілкується із нею, допомагає та купує необхідні речі. Ті обставини, які склалися у матері, не свідчать про безумовну її поведінку щодо ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків.
Представник третьої особи - Хом'як О.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити з підстав, які викладені у висновку про доцільність позбавлення батьківських прав. Додала, що на засіданні комісії, яке нещодавно відбулося, були присутні бабуся, батько та дитина. Поспілкувавшись з дитиною було встановлено, що він востаннє бачив матір у вересні, ображений на маму тому, що вона не відвідала його коли приїжджала в Україну 09 листопада 2023 року на судове засідання. Умови проживання дитини задовільні.
Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні показала, що не вбачає підстав для позбавлення відповідача батьківських прав, обгрунтовуючи свою думку наступним. Знайома із ОСОБА_2 сім років, з того часу як вона поїхала від сина через те, що її бив чоловік. Проживали разом в гуртожитку, тому знає, що вона спочатку працювала прибиральницею, в подальшому влаштувалась продавцем. Отримавши заробітну плату, поїхала відразу до сина з подарунками. Їздила до дитини постійно, гроші лишала свекрусі, проте сина з матір'ю не відпустили. З часом, ОСОБА_6 стали відпускати із відповідачем, вона його брала з собою на вихідні, гуляла з ним, працювала над технікою читання сина. Пізніше, коли вже працювала у Польщі, повертавшись в Україну забирала ОСОБА_6 до себе на орендовану квартиру на тиждень або два. Дитина ставиться до ОСОБА_2 , як до матері.
Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні показала, що відповідачку знає з 2019 року, разом проживають та працюють у Польщі. ОСОБА_2 постійно відвідує сина, передає свекрусі кошти для нього, а також проводить з ним час. Зазначає, що коли їздила в Україну, то ОСОБА_2 передавала через неї кошти сину, також купувала для нього подарунки. Мати постійно цікавиться навчанням дитини, спілкується із його вчителькою. ОСОБА_6 свою маму любить, завжди чекає коли вона до нього приїде та забере його. Має намір придбати власне житло та забрати сина до себе на постійне проживання. Звертає увагу на те, що ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та його матір не сварилися з приводу місця проживання дитини, між ними були хороші відносини, проте в липні місяці неочіковано дізналися, що ОСОБА_1 подав позов до суду про позбавлення батьківських прав. Вважає недоцільним позбавляти ОСОБА_2 батьківських прав.
Заслухавши пояснення позивача, відповідача та її представника, показання свідків, дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Судом встановлено, що рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 20 січня 2017 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 20 червня 2014 року Колпитівською сільською радою, актовий запис №1 (а.с. 9-10).
У сторін народився син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджуються копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 18 липня 2014 року, з якого вбачається батько дитини - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 (а.с. 6).
Згідно довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку, осіб, виданої Локачинською селищною радою Волинської області №464 від 06 червня 2023 року, за адресою АДРЕСА_1 до складу сім'ї/зареєстрованих входять: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11).
Згідно характеристики, виданої старостою Привітненського старостинського округу Локачинської селищною радою Володимирського району Волинської області, ОСОБА_1 проживає в с. Колпитів з 2010 року, зарекомендував себе з позитивної сторони, на даний час ніде не працює, займається веденням підсобного господарства, обробітком присадибної земельної ділянки. Син ОСОБА_6 , 2014 року народження, проживає разом з батьком, знаходиться на його утриманні. Окрім того, ОСОБА_1 працьовитий, скромний, ввічливий, приймає активну участь в громадському житті села, користується авторитетом і повагою серед жителів, порушень громадського порядку за ним не спостерігалось (а.с. 8).
Як вбачається із довідки Колпитівського ліцею Локачинської селищної ради Володимир-Волинського району Волинської області від 03 липня 2023 року №19, син ОСОБА_1 - ОСОБА_6 дійсно навчається в Колпитівському ліцеї Локачинської селищної ради Володимир-Волинського району Волинської області з 01 вересня 2020 року. На даний час закінчив 3 клас та переведений до 4 класу (а.с. 13).
Згідно характеристики ОСОБА_6 2014 року народження, виданої Колпитівським ліцеєм Локачинського району Локачинської селищної ради Володимир-Волинського району Волинської області, стан здоров'я школяра відповідає основній групі. ОСОБА_6 навчається в ліцеї з першого класу за загальноосвітньою програмою. На кінець третього класу в нього достатній та середній рівні знань з навчальних дисциплін. Розуміє та виконує словесні інструкції. Просторові уявлення сформовані. Має змішану пам'ять, добре запам'ятовує навчальний матеріал. Має здібності до вивчення математики. На уроках активний, допитливий, гіперемоційний, виконує завдання, завжди має своє пояснення різних понять та термінів. З першого класу в дитини були прояви дисграфії. За весь період навчання було зроблено багато роботи, щоб виправити дану проблему, тому хлопець має значний прогрес в читанні вголос, усному висловлюванні та самостійному письмі. У динаміці нервових процесів характерні швидка розумова виснажуваність, що впливає на продуктивність праці і поведінку учня. За період навчання в ОСОБА_6 були проблеми з навичками самоконтролю. Пропуски занять без поважних причин відсутні. Бере активну участь в житті класу. Зовнішній вигляд учня охайний. ОСОБА_6 забезпечений усім необхідним для навчання. Він проживає з батьком та бабусею. Батько, ОСОБА_1 , бере участь у навчанні та вихованні дитини. Часто підвозить чи проводить сина з ліцею та в ліцей, адекватно реагує на дзвінки стосовно навчально-виховної діяльності дитини. Мати, ОСОБА_2 , бере участь у вихованні дитини. Вона під'єднана до viber групи «Третьокласники», де постійно класний керівник повідомляє про те, чого щоденно навчаються учні в ліцеї, що необхідно взяти на окремі заняття, знімає відео, надсилає фото колективних робіт дітей, також мати реагує на окремі повідомлення, які стосуються навчально-виховної діяльності ОСОБА_6 , телефонує з питаннями успішності та поведінки дитини. Була присутня на зборах класу. Батько і мати ОСОБА_6 вчасно сплачують за харчування дитини в ліцеї. Крім батьків, хлопця забирає додому, відвідує шкільні та класні заходи (відвідувала День відкритих дверей для батьків в лютому 2023 року), під'єднана до viber групи «Третьокласники», цікавиться успіхами бабуся ОСОБА_14 (а.с. 12).
Згідно довідки виданої старостою Привітненського старостинського округу Локачинської селищної ради Володимирського району Волинської області, неповнолітній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає на утриманні та забезпеченні батька ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 14).
Із довідки Локачинського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції вбачається, що згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження виконавчого листа про стягнення аліментів з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 станом на 06.06.2023 року на виконанні немає (а.с. 15).
Із характеристики ОСОБА_2 , виданої із місця роботи, та додатків до характеристики вбачається, що вона працює з травня 2019 року в парку розваг, що знаходиться в селі Колачинек Республіки Польща, на посаді працівника туристичної служби. Виявляє великий інтерес до логістики та організації бізнесу, надійно виконує поставлені завдання і на неї можна покластися. Характеризується позитивним ставленням до туристів, які відвідують центр, не спізнюється на роботу і є сумлінною людиною. Оцінка, як співробітника, з урахуванням різних професійних критеріїв - дуже добра (а.с. 43, 46, 47).
Рішенням виконавчого комітету Локачинської селищної ради Волинської області №193 від 28 листопада 2023 року затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_2 . Згідно вказаного висновку матір частково проявляє інтерес до дитини, цікавиться успіхами та поведінкою дитини у навчальному закладі у шкільній групі за допомогою мобільного додатку Viber, можливості забрати сина на виховання та спільне проживання немає. 25 жовтня 2023 року та 27 листопада 2023 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини здійснено розгляд питання щодо надання висновку про доцільність/недоцільність позбавлення батьківських прав матері відносно малолітньої дитини. Матір ОСОБА_2 на засідання комісії двічі не з'явилася, мотивуючи офіційною зайнятістю за кордоном. Вказує про те, що 06.10.2023 року працівниками сектору-служби у справах дітей виконавчого комітету селищної ради спільно з фахівцем із соціальної роботи ЦНСП та інспектором СЮП Володимирського РВП здійснено обстеження умов проживання дитини за адресою: АДРЕСА_2 . Встановлено, що за вказаною адресою проживають - батько ОСОБА_1 , син ОСОБА_6 , бабуся ОСОБА_16 . Умови проживання сім'ї потребують покращення. Будинок газифікований. Комунальні зручності відсутні. Меблі старого зразка. Сім'я утримує підсобне господарство, в обробітку 6га земельної ділянки, наявна сільськогосподарська техніка. Дитина має власне місце для відпочинку (диван), проте виявляє бажання спати з бабусею. Хлопчик забезпечений одягом, взуттям, має особистий телефон. Необхідні речі також передає тітка з Польщі. ОСОБА_6 доглядає за домашніми улюбленцями.
Статтею 150 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що батьки зобов'язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 Сімейного кодексу України.
Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Згідно з вимогами ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Як роз'яснено у пунктах 15 та 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні й остаточні правові наслідки (втрата прав, заснованих на спорідненості) як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58).
У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100).
Розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення матері спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин.
Подібні правові висновки викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема від 17 червня 2021 року у справі № 466/9380/17, від 08 квітня 2020 року у справі № 645/731/18, від 29 січня 2020 року у справі № 127/31288/18, від 29 січня 2020 року у справі № 643/5393/17, від 17 січня 2020 року у справі № 712/14772/17, від 25 листопада 2019 року у справі № 640/15049/17, від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 331/5427/17. Судова практика щодо застосування положень статті 164 СК України є усталеною.
Суть доказів, їх належність, допустимість, достовірність та достатність, оцінка їх судом та умови їх розгляду судом визначені статтями 76-80 ЦПК України.
Зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оціночний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини шостої статі 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер, а тому не може бути безумовною підставою для задоволення, або у відмові у позові щодо позбавлення одного із батьків батьківських прав.
Суд вважає даний висновок недостатньо обгрунтованим, у ньому не вказано підстави позбавлення відповідача батьківських прав.
Доводи позивача про те, що ОСОБА_2 проживає окремо, час від часу цікавиться успішністю та поведінкою дитини, не піклується про сина ОСОБА_6 , не забезпечує його та не спілкується з ним, не можуть бути достатніми підставами для позбавлення батьківських прав, оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач хоче піклуватися про сина та незважаючи на те, що перебуває за кордоном на офіційній роботі, бажає його виховувати.
Судом в ході розгляду справи не встановлено обставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 остаточно і свідомо самоусунулася від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, яка залишилася проживати з батьком. Та обставина, що на час розгляду справи матеріальним забезпеченням дитини, її вихованням і розвитком займається батько, а матір перебуває за межами України у зв'язку із працевлаштуванням, не свідчить безумовно про те, що мати дитини не бажає приймати участь у її утриманні і вихованні, тобто свідомо умисно нехтує батьківськими обов'язками. Матеріальне становище спонукало відповідача працювати за межами країни з метою придбання житла, такі обставини можуть мати тимчасовий характер і не є підставою для позбавлення батьківських прав.
Вищенаведене також узгоджуються з показами свідків, які в судовому засіданні підтвердили наведені обставини.
З урахуванням наведеного, суд вважає про відсутність правових підстав для застосування такого виняткового заходу, як позбавлення батьківських прав відповідача щодо малолітнього сина ОСОБА_6 .
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Виходячи із забезпечення найкращих інтересів дитини, заперечення відповідача щодо позбавлення її батьківських прав, свідчить про те, що мати усвідомлює негативні наслідки тривалого перебування її за кордоном, однак має намір і надалі виховувати сина, забезпечуючи його усім необхідним. Тому суд вважає за доцільне зберегти зв'язки ОСОБА_6 із матір'ю, надавши відповідачу можливість виправитись, застосувавши до неї застереження, що у разі продовження ухилення її від обов'язків по вихованню дитини, вона може бути позбавлена батьківських прав відносно ОСОБА_6 .
Таким чином, враховуючи вище викладене, надаючи оцінку доказам у справі, враховуючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківські обов'язки, з урахуванням обставин справи та інтересів дитини, суд дійшов висновку про відсутність виняткової ситуації, яка б викликала необхідність позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав, а відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, враховуючи, що у задоволені позову відмовлено, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору слід залишити за ним.
Керуючись ст.ст. 10-13, 77, 81, 141, 223, 263-265 ЦПК України, на підставі ст.ст. 150, 164, 166 СК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Локачинської селищної ради Волинської області про позбавлення батьківських прав - відмовити.
Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та покласти на Орган опіки та піклування виконавчого комітету Локачинської селищної ради Волинської області контроль за виконанням ОСОБА_2 своїх батьківських обов'язків.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - невідомий.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Локачинської селищної ради Волинської області, адреса місцезнаходження: 45500, смт. Локачі, вул. Миру, 37, Володимирський район Волинська область, код ЄДРПОУ 04332182.
Повний текст рішення складено - 05.01.2024 року.
Суддя Локачинського районного суду О. І. Безп'ятко