ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову
"04" січня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5794/23
Господарський суд Одеської області у складі суддя Рога Н.В., секретар судового засідання Ісак Д., розглянув заяву заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси (вх.№2-1940/23 від 29.12.2023р.) про забезпечення позову у справі №916/5794/23
За позовом: заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси (65062, м. Одеса, вул. Черняховського, буд.6, код ЄДРПОУ 03528552, електронна адреса: prokuratura3@od.gp.gov.ua) в інтересах держави
До відповідачів: Одеської міської ради (65004, м. Одеса, площа Думська, буд.1, код ЄДРПОУ - 26597691, електронна адреса: sovet@omr.gov.ua); Приватної багатопрофільної фірми «Ювентус» (65020, Одеська обл., місто Одеса, вул. Тіраспольська, буд.27/29, код ЄДРПОУ - 30028931)
про усунення перешкод у користуванні майном та зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Заступник керівник Приморської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Одеської міської ради, Приватної багатопрофільної фірми «Ювентус» про:
- усунення перешкод у користуванні територіальною громадою м. Одеси приміщенням сховища №5716, яке розташоване за адресою м. Одеса, вул. Тираспольська, буд. 35, шляхом визнання незаконним та скасування рішення Одеської міської ради №3430-V від 09.10.2008р. «Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2008р. та внесення змін до рішень ОМР» в частині п.1 (порядковий номер 10) щодо внесення до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2008р., підвального приміщення площею 100,2 кв.м. по вул. Тираспольській, 35 у м. Одесі;
- усунення перешкод у користуванні територіальною громадою м. Одеси приміщенням сховища №57162, яке розташоване за адресою м. Одеса, вул. Тираспольська, 35, шляхом визнання незаконним та скасування рішення Одеської міської ради №3767-V від 25.12.2008р. «Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню, та внесення змін до рішень ОМР» в частині п.9.2., яким змінено площу підвального приміщення по вул. Тираспольській, 35 у м. Одесі з « 100,2 кв.м» на « 87,6» кв.м;
- усунення перешкод у користуванні територіальною громадою м. Одеси приміщенням сховища №57162, яке розташоване за адресою м. Одеса, вул. Тираспольська, 35, шляхом визнання недійсним договору купівлі - продажу від 02.06.2009р., укладеного між Одеською міською радою від імені територіальної громади м. Одеси та Приватною багатопрофільною фірмою «Ювентус» (код 30028931), щодо нежитлових приміщень підвалу №502, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольська, 35, площею 87,6 кв.м;
- зобов'язання Приватної багатопрофільної фірми «Ювентус» (код 30028931) усунути перешкоди у користуванні територіальною громадою м. Одеси приміщенням сховища №57162, яке розташоване за адресою м. Одеса, вул. Тираспольська, 35, шляхом його звільнення та повернення територіальній громаді м. Одеси.
Разом з позовною заявою до суду було подано заяву (вх.№2-1940/23 від 29.12.2023р.) про забезпечення позову у справі №916/5794/23, відповідно до якої прокурор просить накласти арешт на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення підвалу №502, розташоване за адресою :м. Одеса, вул. Тираспольська, 35, площею 87,6 кв.м., зареєстроване за Приватною багатопрофільною фірмою «Ювентус» (код 30028931).
В обґрунтування заяви прокурор зазначає, що рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих №13 від 05.01.1954р. було відведено земельну ділянку по вул. Тираспольській, 35 Одеському електротехнічному інституту зв'язку МЗ СРСР під будівництво багатоповерхового житлового будинку.
Актом приймання передач будинку (споруди), затвердженим рішенням виконкому Ради депутатів трудящих №1095 від 18.12.1958р., був введений в експлуатацію п'ятиповерховий житловий будинок, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольська, 35, на 17 квартир Інституту зв'язку Міністерства зв'язку СРСР.
Прокурор також зазначає, що на підставі приймально-здавального акту про передачу та безкоштовне користування захисною спорудою цивільної оборони від 24.04.1968р. Інститут зв'язку передав тютюновій фабриці у безкоштовне користування сховище по вул. 1905 року (нині Тираспольська, 35) для використання у якості укриття робочої зміни.
Перебування у користуванні тютюнової фабрики Міністерства харчової промисловості УРСР зазначеного сховища, якому присвоєно №57162, підтверджується обліковою карткою сховища.
Рішенням № 1773-V від 05.10.2007р. Одеська міська рада надала згоду на передачу з державної до комунальної власності територіальної громади м. Одеси жилого будинку та інженерних мереж, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольська, 35, що знаходяться на балансі Одеської національної академії зв'язку ім. Попова.
Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №116 від 14.02.2008р. затверджено акт приймання-передачі з державної до комунальної власності територіальної громади м. Одеси жилого будинку та інженерних мереж, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольська, 35 та знаходяться на балансі Одеської національної академії ім. О.С. Попова.
Рішенням Одеської міської ради №3430-V від 09.10.2008р. «Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2008 році та внесення змін до рішень ОМР» міська рада вирішила внести до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2008 році підвальне приміщення площею 100,2 кв.м. по вул. Тираспольській, 35 у м. Одесі.
Виконавчим комітетом Одеської міської ради 24.11.2008р. на нежитлове приміщення підвалу №502, загальною площею 87,6 кв.м., розташоване у зазначеному будинку та яке є сховищем, видане свідоцтво про право комунальної власності в особі Одеської міської ради.
Рішенням Одеської міської ради № 3767-V від 25.12.2008 р. «Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню, та внесення змін до рішень ОМР» міська рада вирішила внести зміни до рішення Одеської міської ради №3430-V від 09.10.2008р. в частині зміни площі зазначеного об'єкту з « 100,2 кв.м.» на « 87,6» кв.м., у зв'язку з проведенням технічної інвентаризації.
Надалі, на підставі договору купівлі-продажу від 02.06.2009р., укладеного між територіальною громадою м. Одеса в особі Одеської міської ради та ПБФ «Ювентус», нежитлове приміщення по вул. Тираспольській, 35 у м. Одесі, площею 87,6 кв.м. перейшло у власність останньої.
Прокурор зазначив, що спірне нежитлове приміщення є спорудою цивільного захисту, на яку державою встановлена заборона на її відчуження у приватну власність, адже відповідно до п. в) ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, у тому числі захисні споруди цивільної оборони.
Як зазначає прокурор, на даний час спірне майно зареєстроване за відповідачем -ПБФ «Ювентус» та вважає, що оскільки існує не скасована реєстрація права власності на спірне приміщення, відповідач має можливість у будь-який час здійснити його нотаріальне відчуження, що призведе до подальшої реєстрації прав на інших осіб.
Враховуючи викладене, прокурор вважає, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулася з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
В якості нормативного обґрунтування прокурор посилається на ст.136, 137 ГПК України.
Прокурор також зазначив, що даний вид забезпечення позову не перешкоджає господарській діяльності відповідача та не призведе до збитків, у зв'язку із чим пропозиції щодо зустрічного забезпечення відсутні.
Ухвалою суду від 01.01.2024р. призначено судове засідання щодо розгляду заяви про забезпечення позову на 04.01.2024р.
Розглянув матеріали справи, заяву заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, вжиття заходів забезпечення позову є правом, а не обов'язком суду.
У відповідності до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Виходячи з загальних положень законодавства, суд вважає за необхідне зауважити, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Вирішуючи питання стосовно необхідності у забезпеченні позову, суд виходить з того, що адекватність заходу до забезпечення позову, який застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з розміром грошових коштів, на які вимагається накладення арешту, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому, достатньо обґрунтованою підставою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
При цьому, суд ще раз зазначає, що достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.09.2021р. у справі №904/5108/20, від 13.08.2021р. у справі №904/4982/21.
Таким чином, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач, у даному випадку прокурор, повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
У кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому, обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Так, у даному випадку прокурор просить накласти арешт на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення підвалу №502, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольська, 35, площею 87,6 кв.м., зареєстроване за ПБФ «Ювентус» (код 30028931).
Однак, як встановлено судом, заява заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову не містить доказів, з яких вбачається, що відповідач у справі має намір реалізації нежитлового приміщення підвалу №502, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольська, 35, площею 87,6 кв.м., або вчинення щодо цього приміщення будь-яких дій, внаслідок яких приміщення може змінити свою площу або зникнути.
На підставі зазначеного, суд вважає, що позивачем не доведено наявності існування обставин, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі прийняття судом рішення про задоволення або часткове задоволення позову позивача.
У даному випадку, на думку суду, ефективним способом забезпечення позову могла б бути заборона будь-яким суб'єктам державної реєстрації та державним реєстраторам, іншим особам, вчиняти будь-які дії в Державному реєстрі речових прав. пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно - нежитлове приміщення підвалу №502, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольська, 35, площею 87,6 кв.м.
На підставі зазначеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення підвалу №502, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольська, 35, площею 87,6 кв.м.
Згідно з ч.1, ч.6 ст.140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
За приписами ч.4 зазначеної статті, у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частиною першою ст.2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні заяви (вх.№2-1940/23 від 29.12.2023р.) заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову у справі №916/5794/23 шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення підвалу №502, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольська, 35, площею 87,6 кв.м - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).
Повний текст ухвали складено 05.01.2024р.
Суддя Н.В. Рога