номер провадження справи 9/195/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.12.2023 Справа № 908/2689/23
м. Запоріжжя
За позовом: Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізьке обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ 02760363 (69063, місто Запоріжжя, пр. Соборний, 48)
до відповідача-1: Овчаренка Сергія Олександровича , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )
до відповідача-2: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 )
про стягнення суми 123858,58 грн та звернення стягнення на предмет застави
Суддя Боєва О.С.
при секретарі судового засідання Бичківській О.О.
За участю представників:
від позивача: Іванісов В.С.;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізьке обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про:
- солідарне стягнення з відповідачів: Фізичної особи-підприємця Овчаренка Сергія Олександровича та ОСОБА_2 суми 123858,58 грн, яка складається з: суми 77000,00 грн заборгованості за кредитом, суми 11744,48 грн заборгованості за відсотками, суми 10446,10 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту, суми 2629,43 грн пені за несвоєчасне погашення процентів, суми 626,86 грн 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту, суми 157,79 грн 3% річних за несвоєчасне погашення процентів, суми 2067,47 грн інфляційних втрат за несвоєчасне погашення кредиту, суми 494,20 грн інфляційних втрат за несвоєчасне погашення процентів та суми 18692,25 грн штрафних санкцій (неустойки);
- звернення стягнення на предмет застави, згідно договору застави обладнання №1 від 19.06.2020, укладеного між АТ «Державний ощадний банк України» та фізичною особою-підприємцем Овчаренко Сергієм Олександровичем, а саме:
- верстат деревооброблюючий свердлильний BoringSystem 21 Prestigе, 2020 р.в., інвентарний/заводський номер № НОМЕР_3 ;
- верстат деревооброблюючий свердлильний BoringSystem 21 Prestigе, 2020 р.в., інвентарний/заводський номер № НОМЕР_4 , що належить фізичній особі-підприємцю Овчаренко Сергію Олександровичу на праві власності, шляхом його реалізації на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження та встановлення початкової ціни продажу на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна у межах процедури виконавчого провадження.
Ухвалою суду від 31.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2689/23, присвоєний номер провадження 9/195/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 26.10.2023 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, закрито підготовче провадження у справі №908/2689/23 та призначено справу до судового розгляду по суті.
14.12.2023 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у позовній заяві, які підтримані позивачем в повному обсязі. Підставою для звернення з позовом зазначено неналежне виконання ФОП Овчаренко С.О. (Позичальник) зобов'язань перед АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом в рамках кредитного договору кредитної лінії № 961 від 19.06.2020 та невиконання ОСОБА_2 (Поручитель) зобов'язань за договором поруки №1 від 19.06.2020, укладеним в забезпечення виконання Позичальником зобов'язання за вказаним кредитним договором. Як зазначив позивач, заборгованість за тілом кредиту складає 77000,00 грн, заборгованість за відсотками - 11744,48 грн. Банком на адреси відповідачів були направлені вимоги з повідомленням про заборгованість та вимогою про дострокове повернення всієї суми кредиту, зі сплатою нарахованих процентів за користування кредитом та інших платежів, які відповідачами проігноровані, заборгованість за кредитним договором не погашена. У зв'язку з порушенням виконання відповідачами грошового зобов'язання, позивачем, окрім заборгованості за тілом кредиту та процентами, нараховано та заявлено до стягнення з відповідачів пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентів, а також 3% річних та інфляційні втрати за несвоєчасне погашення кредиту. Крім того, позивачем заявлено до стягнення суму штрафних санкцій в загальному розмірі 18692,25 грн за порушення зобов'язань, передбачених п.п. 4.3.7, 4.3.4.2. кредитного договору, п.п. 3.3.4, 3.3.12, 3.3.15. договору застави обладнання. В рахунок погашення заборгованості позивач просить звернути стягнення на предмет застави згідно договору застави обладнання № 1 від 19.06.2020, укладеного між позивачем та ФОП Овчаренко С.О. Позивач у позові також зазначив, що згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день звернення з позовом до суду ФОП Овчаренко С.О. втратив статус суб'єкта підприємницької діяльності. Позов обґрунтовано ст.ст. 11, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 627, 629, 638 ЦК України, умовами договору кредитної лінії № 961 від 19.06.2020, договору поруки №1 від 19.06.2020, договору застави обладнання №1 від 19.06.2020. Просив позовні вимоги задовольнити.
Відповідачі у судові засідання не з'являлись, про причини неявки суду не повідомляли; відзиви на позов на подали. Про розгляд даної справи (дати, часу і місце судових засідань) відповідачі були повідомлені належним чином.
Ухвали суду, які направлялись відповідачам на адреси, вказані в позовній заяві та у договорах кредитної лінії та поруки, що відповідають відомостям витягів, отриманих судом з реєстру територіальної громади міста Запоріжжя щодо реєстрації місця проживання фізичних осіб, були повернуті до суду за закінченням терміну зберігання.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і повернуто підприємством зв'язку із посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, тощо, то вважається, що адресат був повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання стороною кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку - суду.
З положень ч. 1 ст. 202 ГПК України слідує, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.
Відповідно до п.1, п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про розгляд справи за відсутністю відповідачів, за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
УСТАНОВИВ:
19 червня 2020 року між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (Банк, позивач у справі) та Фізичною - особою підприємцем Овчаренком Сергієм Олександровичем (Позичальник) був укладений Договір кредитної лінії № 961 (далі - Договір).
Відповідно до п. 2.1 Договору, Банк зобов'язується надати на умовах цього договору, а Позичальник зобов'язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки Кредит у розмірі, визначеному в статті 3 цього договору та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Пунктами 3.1, 3.2 Договору визначено, що сума максимального ліміту кредитування становить 115 500,00 грн. Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 18 червня 2025 року.
Цільове призначення кредиту: придбання транспортних засобів/обладнання, що використовуватиметься в комерційних цілях та виробничих цілях. Кредит надається траншами та на умовах, передбачених цим Договором, з рахунку для обліку основної суми боргу в безготівковому порядку на рахунки Постачальника (-ів), визначені в Контракті (-ах) (п.п. 3.8., 3.9. Договору).
В підпункті 11 пункту 1.1. Договору, зокрема, визначено, що Контрактом є укладена між Позичальником та Постачальником угода щодо постачання/продажу основних засобів/продукції/виконання робіт/надання послуг, оплата за якими здійснюється Позичальником із залученням кредиту, наданого за цим Договором.
Згідно з підпунктом 19 п. 1.1 Договору, Позичальником в Банку відкрито поточний рахунок № НОМЕР_5 з метою, зокрема, але не виключно: внесення Позичальником коштів власного внеску; отримання та/або повернення Позичальником коштів компенсації.
В пункті п. 3.3 Договору сторони погодили графік збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування.
Згідно з вказаним графіком передбачено щомісячне зменшення кредитного ліміту за рахунок повернення частини кредитних коштів в розмірі 1925,00 грн до 17 числа кожного місяця, починаючи серпня 2020 року та остаточним погашенням кредиту до 18 червня 2025 року.
Відповідно до п. 3.11. Договору, з метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього Договору Позичальник зобов'язаний не пізніше першого банківського дня наступного періоду здійснити погашення основної суми боргу в сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на такий наступний період.
Умови щодо визначення розміру процентів за користування кредитом передбачені у п.3.5 Договору, відповідно до змісту якого визначено, що Позичальник зобов'язаний забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за процентною ставкою (Базова процентна ставка), яка є змінюваною та розмір якої розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування із застосування формули: БПС = Індекс UІRD(3m) + Маржа, де
БПС - розмір Базової процентної ставки у процентах річних, який розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором;
індекс UІRD(3m) - Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб;
Маржа - доданок, який виражений у процентах, що становить 3,5%.
Також з пункту 3.5 Договору слідує, що на момент укладення договору розмір Базової процентної ставки становить 13,38% процентів річних, який підлягає застосуванню до моменту першого перегляду (зміни) у відповідності до пп.3.5.3 цього Договору, що здійснюється Банком кожного календарного кварталу, починаючи з дати укладення договору по повного виконання Позичальником зобов'язань за цим договором. Сторони дійшли згоди, що у випадках, коли розрахований згідно наведеної в пп. 3.5.1 договору формули розмір Базової процентної ставки становитиме значення, яке перевищує 30% річних, Базова процентна ставки нараховуватиметься в розмірі 30% річних (Максимальна процентна ставка).
Відповідно до підпунктів 3.16.1, 3.16.2, 3.16.2.1 п. 3.16 Договору визначено, що проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт у розмірі Базової процентної ставки на основну суму боргу та за строк фактичного користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту включно до дня повного погашення основної суми боргу за цим договором. Проценти нарахованої за користування кредитом у відповідному місяці (звітному місяці) протягом строку дії договору сплачуються з 10 по 15 число (включно) місяця, наступного за звітним місяцем.
Відповідно до п. 8.6. Договору, останній набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (за бажанням) та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором.
В п. 3.4 розділу 3 Кредитного договору обумовлено, що виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим договором забезпечується: заставою рухомого майна, що належить ФОП Овчаренку Сергію Олександровичу (РНОКПП НОМЕР_1 ) та порукою Поручителя.
Між Банком, як Заставодержателем, та ФОП Овчаренко Сергієм Олександровичем, як Заставодавцем, укладено договір застави обладнання № 1 від 19.06.2020, відповідно до умов якого Заставодавець з метою належного виконання Зобов'язання, що випливає з Кредитного договору - Договору кредитної лінії № 961 від 19.06.2020, передає в заставу предмет застави, що належить йому на праві власності (п.1.1 Договору застави).
Згідно з п.п. 1.3, 1.4 Договору застави предметом застави за цим договором є основні засоби - обладнання та устаткування, перелік, опис та адреса розташування яких наведені у Додатку №1 до договору, що є його невід'ємною частиною. Договірна вартість предмета застави - 175 500,00 грн.
У розділі 1 Договору кредитної лінії № 961 від 19.06.2020 визначено, що Поручителем за цим Кредитним договором є ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
19.06.2020 між АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк» (Кредитор), з однієї сторони, ФОП Овчаренко Сергієм Олександровичем (Боржник), з другої сторони, та громадянкою ОСОБА_2 (Поручитель), з третьої сторони, був укладений Договір поруки № 1 від 19.06.2020 в забезпечення виконання Боржником зобов'язань за Кредитним договором - Договором кредитної лінії № 961 від 19.06.2020.
Відповідно до умов п.п. 2.1., 2.2. Договору поруки, Поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов'язується перед Кредитором відповідати солідарно з Боржником за виконання в повному обсязі Зобов'язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Кредитного договору. Поручитель відповідає перед Банком за виконання зобов'язання у тому ж обсязі, що і Поручитель, в порядку, визначеному Кредитним договором, у тому числі, але не виключно, у разі: повного чи часткового невиконання Боржником зобов'язання, зокрема щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту, в тому числі згідно з Графіком погашення кредиту (за його наявності), щодо повернення кредиту при закінченні строку користування ним, в тому числі у випадку дострокового повного/часткового погашення зобов'язання за вимогою Кредитора, та/або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначені кредитним договором.
Відповідно до п.п. 2.4, 2.5 Договору поруки, обсяг зобов'язань Поручителів за цим Договором не є фіксованою сумою і може збільшуватися або зменшуватися в залежності від виконання Боржником та/або Поручителем (на умовах визначених цим договором) зобов'язання за Кредитним договором, а також черговості направлення Кредитором отриманих грошових коштів в погашення зобов'язання. Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Боржником зобов'язання, а також несе визначену законодавством відповідальність за порушення ним встановленого цим договором грошового зобов'язання, в тому числі щодо сплати коштів за користування чужими грошовими коштами.
Неналежне виконання ФОП Овчаренко Сергієм Олександровичем зобов'язань за Договором кредитної лінії № 961 від 19.06.2020 та невиконання ОСОБА_2 (Поручитель) зобов'язань за Договором поруки №1 від 19.06.2020 стало підставою для звернення позивача з позовом до суду, за яким відкрито провадження у даній справі № 908/2689/23.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів ст.ст. 11, 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення зобов'язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку), зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Із досліджених судом доказів, які містяться в матеріалах справи, слідує, що між позивачем та Фізичною особою - підприємцем Овчаренко Сергієм Олександровичем виникли зобов'язання, сторонами у письмовій формі укладено договір кредитної лінії № 961 від 19.06.2020, який за правовою природою є кредитним договором. Сторонами досягнуто згоди щодо усіх істотних умов, необхідних для даного виду договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до частини 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України).
В частині 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 756/2996/17, у зв'язку із порушенням боржником виконання зобов'язання за кредитним договором, в силу ст. 1050 України банк не позбавлений можливості реалізувати своє право на дострокове повернення кредиту, в тому числі, як в позасудовому порядку, шляхом направлення відповідної вимоги, так і безпосередньо в судовому порядку шляхом подання відповідного позову. Відсутність або наявність письмової досудової вимоги не є перешкодою для реалізації права звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.
У підпунктах 4.3.1, 4.3.2 пункту 4.3 Договору кредитної лінії № 961 від 19.06.2020 визначено, що Позичальник зобов'язаний належним чином виконувати всі умови цього Договору та взяті на себе за цим Договором зобов'язання, а також зобов'язання за іншими договорами, укладеними з Банком. У випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за цим договором на першу вимогу Банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в цьому договорі, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки.
Згідно з п. 6.2 кредитного договору у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником взятих на себе зобов'язань, передбачених цим договором, Банк має право застосувати до Позичальника штрафні санкції.
Перелік порушень, передбачених умовами кредитного договору, за які передбачена відповідальність у вигляді відповідних штрафних санкцій, визначений в підпунктах 6.2.1 - 6.2.5 підпункту 6.2 Договору.
Відповідно до п. 4.2.6 кредитного договору з підстав, передбачених п. 3.13 цього договору, Банк має право відмовитись від надання кредиту, призупинити або відкликати кредит (вимагати повернення суми кредиту (основної суми боргу) та сплати суми нарахованих процентів за користування кредитом, разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають до сплати за цим договором).
Зі змісту п. 3.13 кредитного договору слідує, що Банк має право, зокрема, вимагати дострокового повернення суми кредиту (траншу) та сплати суми нарахованих процентів за користування кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами, що підлягають сплаті за цим договором), в тому числі, але не виключно, у наступних випадках:
- позичальник вчасно не здійснив погашення основної суми боргу або її частини, або не забезпечив сплату процентів ... (пп. 3.13.2);
- позичальник та/або Майновий поручитель та/або Поручитель не виконує взяті на себе обов'язки за документами забезпечення (пп. 3.13.4).
Згідно з п. 3.14 кредитного договору, відкликання Банком кредиту з підстав, визначених п.3.13 цього Договору здійснюється шляхом направлення Позичальнику в порядку, визначеному п. 8.4 цього договору, вимоги про відкликання кредиту.
В пункті 8.4 Договору передбачено, що сторони за взаємною згодою встановили, що будь-які повідомлення, вимоги, згоди та інший обмін інформацією, що направляються сторонами одна одній, повинні бути здійснені у письмовій формі. Такі повідомлення вважаються направленими належним чином, якщо вони доставлені адресату кур'єром або відправлені цінним листом (із описом вкладення)/рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною у статті 9 цього договору (якщо інша адреса не повідомлена однією стороною іншій стороні відповідно до умов цього договору), або отримані однією стороною від іншої сторони особисто під розпис, крім випадків, коли інший спосіб відправлення повідомлень прямо передбачений умовами цього договору. Датою направлення таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділення зв'язку відправника.
У пп. 3.2.2, 3.2.3 пункту 3.2 Договору поруки встановлено, що у випадку повного або часткового невиконання Боржником зобов'язання в порядку та строки, встановлені Кредитним договором, Кредитор набуває права вимоги до Боржника і Поручителя щодо сплати заборгованості за порушення зобов'язання, а Поручитель та Боржник з моменту порушення Боржником зобов'язання відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.
Кредитор має право вимагати виконання зобов'язання за кредитним договором на власний вибір, як від Боржника і Поручителя спільно, так і від будь-кого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково.
Згідно з пп. 3.2.4 пункту 3.2 Договору поруки, з метою реалізації відповідно до умов цього договору права вимоги до Поручителя Кредитор має право, але не зобов'язаний, пред'явити (направити) Поручителю вимогу. Не направлення Кредитором вимог не позбавляє Кредитора права вимагати у Поручителя виконання зобов'язання відповідно до умов цього Договору та законодавства.
Як вбачається з позову, у зв'язку із невиконанням позичальником (відповідачем-1) умов кредитного договору у відповідача-1 виникла заборгованість по кредиту та нарахованим процентам. Згідно з доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості по кредитному договору останні чергові платежі з повернення кредитних коштів та погашення процентів за користування кредитом надійшли від позичальника у лютому 2022 року, після яких надходження з виконання грошових зобов'язань на виконання умов кредитного договору у визначені ним строки припинились.
З матеріалів справи слідує, що позивач направив Фізичній особі - підприємцю Овчаренко С.О. вимогу вих. № 55/5.4-02/882 від 05.06.2023 про дострокове повернення кредиту за Договором кредитної лінії № 961 від 19.06.2020 на адресу, вказану в кредитному договорі. Відповідно до змісту цієї вимоги позивач на підставі п.п. 3.13, 4.2.6 Договору кредитної лінії № 961 від 19.06.2020 вимагав повернення всієї суми кредиту, здійснення платежів за нарахованими процентами за користування кредитом та інших платежів. Погасити заборгованість Банк вимагав протягом 30-денного строку з моменту отримання вимоги та попередив, що у випадку невиконання вказаних вимог Банком буде вжито заходів щодо подання позову до суду про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави.
Крім того Банком також була направлена вимога від 09.06.2023 вих. № 55/5.4-02/957 на адресу ФОП Овчаренко С.О., як заставодавця за договором застави №1 від 19.06.2020, укладеним з метою забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитним договором, в якій повідомлялось про порушення забезпечених заставою зобов'язань та про право Банку, як заставодержателя, у зв'язку із цим звернути стягнення на предмет застави.
На адресу відповідача-2 - ОСОБА_2 позивачем також була направлена вимога вих. №55/5.4-02/950 від 08.06.2023 про порушення забезпечених порукою зобов'язань за Договором кредитної лінії № 961 від 19.06.2020, згідно з якою Банк повідомив про порушення позичальником умов кредитного договору та вимагав від ОСОБА_2 , як поручителя за договором поруки № 1 від 19.06.2020, погасити заборгованість Позичальника та попередив про звернення з позовом до суду у разі невиконання цієї вимоги.
Як зазначено у позовній заяві, вищезазначені вимоги Банку про дострокове повернення кредиту відповідачами виконані не були, заборгованість за кредитним договором не погашена.
Судом також встановлено наступне.
Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 09.06.2022 було внесено запис про припинення підприємницької діяльності Фізичної особи - підприємця Овчаренка Сергія Олександровича, за власним рішенням.
Частиною 8 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, які полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
Відповідно до ст. 52 ЦК України фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Фізична особа - підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.
Із аналізу вищенаведених приписів законодавства, а також ст.ст. 598-609 ЦК України слідує, що однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи - підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з державного реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними із підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Отже, у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою, як її права, так і обов'язки за укладеними під час здійснення підприємницької діяльності договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої палати Верховного Суду від 05.06.2018 по справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 320/9471/15-ц (провадження № 61-18132св18).
Також у постанові Великої палати Верховного Суду від 05.06.2018 по справі №338/180/17 зазначено, що з 15 грудня 2017 року господарський суд згідно з пунктом 6 частини першої статті 231 ГПК України у редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року не може закрити провадження у справі, якщо до подання позову припинено діяльність фізичної особи-підприємця, яка є однією зі сторін у справі.
Відтак, з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Таким чином, оскільки Овчаренко Сергій Олександрович на час звернення позивача до суду із даним позовом втратив статус суб'єкта підприємницької діяльності, відповідачем-1 у даній справі є Овчаренко Сергій Олександрович (як фізична особа), за яким залишаються обов'язки за договорами, укладеними під час здійснення ним підприємницької діяльності.
Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено: якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч.1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Як встановлено судом вище, Договором поруки, укладеними між Банком та відповідачем-2 визначено, що у випадку повного або часткового невиконання Боржником зобов'язання в порядку та строки, встановлені Кредитним договором, Кредитор набуває право вимоги до Боржника і Поручителя, які відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. Кредитор має право вимагати виконання зобов'язання за кредитним договором на власний вибір, як від Боржника і Поручителя спільно, так і від будь-кого з них окремо.
Отже, з огляду на викладене та приписи ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, позивач має право вимагати стягнення наявної заборгованості за кредитним договором солідарно з Позичальника - відповідача-1 та Поручителя - відповідача-2.
Відповідно до ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з наданими позивачем (доданими до позовної заяви) розрахунками заборгованості за кредитним договором заборгованість за кредитом становить 77 000,00 грн (в т.ч. прострочена заборгованість 32725,00 грн), заборгованість за відсотками - 11744,48 грн (в т.ч. прострочена заборгованість 9888,91 грн).
Відповідачі відзивів на позовну заяву не подали, позовні вимоги не спростували, контррозрахунків не надали.
Доказів виконання договірних зобов'язань з повернення у повному обсязі отриманих позичальником кредитних коштів та сплати нарахованих процентів за користування кредитними коштами матеріали справи не містять.
Таким чином позовні вимоги в частині солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача суми 77000,00 грн заборгованості за кредитом та суми 11744,48 грн заборгованості за відсотками є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст.ст. 610-611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
В частині 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з порушенням виконання відповідачами грошових зобов'язань позивачем також заявлено до солідарного стягнення з відповідачів:
- пеню в розмірі 10446,10 грн за несвоєчасне погашення кредиту та пеню в розмірі 2629,43 грн за несвоєчасне погашення процентів, яка нарахована у розмірі, передбаченому умовами пп. 6.2.1 пункту 6.2 кредитного договору;
- суму 626,86 грн 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту та суму 157,79 грн - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів;
- суму 2067,47 грн інфляційних втрат за несвоєчасне погашення кредиту та суму 494,20 грн інфляційних втрат за несвоєчасне погашення процентів.
З наданих позивачем розрахунків слідує, що вищевказані суми пені, 3% річних та інфляційних втрат нараховані за порушення грошових зобов'язань, що випливають з умов кредитного договору, починаючи з червня 2022 року.
У задоволенні вищезазначеної частини позовних вимог судом відмовляється з наступних підстав.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 (із наступними змінами і доповненнями) з 12 березня 2020 на всій території України установлено карантин.
Законом України «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19» № 691-20 від 16.06.2020 (набрав законної сили 04.07.2020) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного Кодексу України доповнено пунктом 15 такого змісту:
«У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення».
Карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, був відмінений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 № 651 з 24 год 00 хв 30 червня 2023 року.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого в подальшому продовжувався відповідними Указами Президента України й триває на теперішній час.
Після запровадження воєнного стану законодавець змінив правове регулювання сфери кредитування шляхом прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-IX. Цим Законом були внесені зміни, зокрема й до Цивільного кодексу України.
Так, Законом України № 2120-IX від 15.03.2022, який набрав законної сили 17.03.2022, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного Кодексу України доповнено пунктом 18 наступного змісту:
«У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
На підставі вищевикладеного, судом відмовляється у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідачів пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за порушення грошових зобов'язань в період дії карантину та військового стану в Україні, який наразі триває.
Крім того, позивачем заявлено вимоги про солідарне стягнення з відповідачів штрафних санкцій (ковенантів) у загальному розмірі 18692,25 грн, які складаються з:
1) суми 577,50 грн неустойки за порушення відповідачем-1 зобов'язання, встановленого п.п. 4.3.7 кредитного договору, а саме: укладення 17.03.2021 кредитного договору з АТ «ПриватБанк» без письмового погодження Банку, за що п. 6.2.4 кредитного договору передбачена відповідальність у вигляді неустойки в розмірі 0,5% від суми кредиту (115500 грн х 0,5%);
2) суми 17325,00 грн штрафу за порушення відповідачаем-1 зобов'язання, встановленого пп. 4.3.4.2 пункту 4.3.4 кредитного договору, а саме: ненадання податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи за 2021 рік, 1 квартал та 1 півріччя 2022 року, за що п. 6.2.3 кредитного договору передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 5% від суми кредиту за кожен факт порушення (115500 грн х 5% х3);
3) суми 789,75 грн за порушення відповідачаем-1 зобов'язань, встановлених в п.п.3.3.4, 3.3.12, 3.3.15. Договору застави обладнання, а саме:
- не сплачено страховий платіж за період з 19.06.2022 по 18.06.2023;
- не надано вільного доступу працівникам Банку (заставодержателя) до предмету застави для проведення оцінки майна (узгодження вартості);
- не повідомлено заставодержателя (Банк) про прийняте рішення щодо припинення шляхом ліквідації заставодавця, за що п. 7.2.1. договору застави передбачена відповідальність у вигляді неустойки в розмірі 0,15% від договірної вартості предмета застави за кожний факт неналежного виконання зобов'язань (1750,00 х 0,15% х 3).
Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
В цій частині позовних вимог, а саме - про стягнення неустойки за невиконання Позичальником обов'язків, що не мають вартісного виразу (негрошового зобов'язання), судом відмовляється з огляду на їх необґрунтованість та недоведеність.
Позивачем суду не надано доказів в обґрунтування заявленої до стягнення суми 577,50 грн неустойки за порушення зобов'язання, встановленого пп. 4.3.7 п. 4.3 кредитного договору, а саме - не надано доказів укладення 17.03.2021 ФОП Овчаренко С.О. кредитного договору з АТ «ПриватБанк», як то вказано у позові. Отже наявність підстав застосування відповідальності за таке порушення позивачем не доведена.
Стосовно вимог про стягнення штрафу за ненадання позичальником податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи за 2021 рік, 1 квартал та 1 півріччя 2022 року, суд зазначає наступне.
За змістом пп. 4.3.4.2 п. 4.3 податкову декларацію для звітності за попередній рік Позичальник зобов'язаний подавати в строк до 28 лютого, а строк для звітності за перший, другий, третій квартал - до 25 числа місяця, що слідує за звітним кварталом.
За таких обставин, порушення зобов'язання позичальника щодо неподання податкової декларації за 2021 рік настало (виникло) після 28 лютого 2022 року, порушення зобов'язань щодо неподання декларацій за 1 квартал та 1 півріччя 2022 року настали (виникли) після 25 квітня 2022 року та після 25 липня 2022 року відповідно. Тобто вказані порушення виникли після 24.02.2022.
Як зазначено вище, відповідно до імперативних приписів п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами кредиту (позики), які нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за кредитними договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено зазначеним пунктом 18 Законом України № 2120-IX від 15.03.2022, який набрав законної сили 17.03.2022.
При цьому судом враховано, що згідно з положеннями ч. 2 ст. 5 ЦК України, ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Вимоги про солідарне стягнення, в тому числі з відповідача-2, неустойки, передбаченої за невиконання відповідачем-1 (як заставодавцем) зобов'язань за договором застави також є необґрунтованими, оскільки згідно з умовами договору поруки відповідач-2 є солідарним боржником за зобов'язаннями відповідача-1, що випливають лише з договору кредитної лінії.
На підставі викладеного, позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості задовольняються судом частково, а саме: задовольняються позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача загальної суми 88 744,48 грн, з яких: 77000,00 грн - заборгованість за кредитом, 11744,48 грн - заборгованість за відсотками. В іншій частині позову про солідарне стягнення заборгованості судом відмовляється.
Позивачем також заявлено вимогу про звернення стягнення на предмет застави згідно договору застави обладнання №1 від 19.06.2020, укладеного між позивачем та ФОП Овчаренко С.О., в рахунок погашення заборгованості відповідача-1 перед позивачем за кредитним договором, шляхом реалізації предмета застави, що належить Овчаренко С.О. на праві власності, на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження та встановлення початкової ціни продажу на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна у межах процедури виконавчого провадження.
Як встановлено судом вище, між Банком та ФОП Овчаренком С.О. укладений договір застави обладнання № 1 від 19.06.2020 з метою належного виконання зобов'язання, що випливає з Кредитного договору - Договору кредитної лінії № 961 від 19.06.2020, згідно з яким Заставодавцем було передано в заставу предмет застави, що належить йому на праві власності - обладнання та устаткування, перелік, опис та адреса розташування яких наведені у Додатку №1 до договору, а саме:
- верстат деревооброблюючий свердлильний Boring System 21 Prestigе, 2020 р.в., інвентарний/заводський номер № НОМЕР_3 ;
- верстат деревооброблюючий свердлильний Boring System 21 Prestigе, 2020 р.в., інвентарний/заводський номер № НОМЕР_4 .
Відповідно до змісту з пп. 3.1.3, 3.1.4 пункту 3.1. вказаного Договору застави, Заставодержатель має право: самостійно обирати спосіб звернення стягнення на предмет застави; у випадку невиконання або неналежного виконання Заставодавцем зобов'язання за кредитним договором та/або обов'язків за цим договором звернути стягнення на предмет застави і задовольнити за рахунок його свої вимоги в повному обсязі.
Згідно з п. 6.4 Договору застави Заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави будь-яким способом, не забороненим законодавством, зокрема за рішенням суду у встановленому законодавством та цим договором порядку.
Спосіб звернення стягнення на предмет застави обирається Заставодежателем на власний розсуд. Заставодержатель зобов'язаний у будь-якому випадку до початку звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет застави (п.6.5 договору застави).
Згідно з положеннями ст. 572 ЦК України, ст. 1 Закону України «Про заставу» встановлено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
В частині 1 ст. 589 ЦК України визначено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ч. 2 ст. 589 ЦК України).
Аналогічні приписи містить ст. 19 Закону України «Про заставу».
Згідно з приписами ч. 2 ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано з встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. Такі ж положення наведені в ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу».
Відповідно до ч. 1 ст. 590, ч.1 ст. 591 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.
В ч.ч. 7, 8 ст. 20 Закону України «Про заставу» встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.
За змістом ч. 1 ст. 21 Закону України «Про заставу» реалізація заставленого майна здійснюється шляхом його продажу на аукціонах (публічних торгах), у тому числі у формі електронних торгів, якщо інше не передбачено договором.
Заставодавець має право в будь-який час до моменту реалізації предмета застави припинити звернення стягнення на заставлене майно виконанням забезпеченого заставою зобов'язання (ч. 1 ст. 26 Закону України «Про заставу).
В ч.ч. 1, 3 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.
Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання (частина 3 статті 3 Закону України «Про заставу»).
Застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави;в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом (ст. 28 Закону України «Про заставу»). Аналогічні положення наведено також у статті 593 ЦК України.
Наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором за наведеними вище положеннями законодавства не є підставою для припинення грошового зобов'язання боржника і припинення застави та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет застави у спосіб, передбачений законодавством.
Схожі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 361/7543/17.
Із змісту вказаної постанови слідує, що суди повинні розглядати питання про можливість застосування звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, заявлений у позовній вимозі. При цьому здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту. Стягнення на предмет іпотеки не призводить до заміни основного зобов'язання на забезпечувальне. Тому задоволення вимог за дійсним основним зобов'язанням одночасно зі зверненням стягнення на предмет іпотеки не зумовлює подвійного стягнення за основним зобов'язанням, оскільки домовленість сторін про його заміну забезпечувальним зобов'язанням відсутня.
Згідно з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 84396658 від 07.06.2023 позивачем як заставодержателем зареєстровано відомості про звернення стягнення на предмет обтяження за договором застави обладнання № 1 від 19.06.2020.
На підставі всього вищевикладеного та враховуючи часткове задоволення позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором, позовні вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет застави підлягають задоволенню частково, а саме - шляхом звернення стягнення на предмет застави згідно Договору застави обладнання № 1 від 19.06.2020, в рахунок погашення заборгованості Овчаренко Сергія Олександровича перед позивачем за договором кредитної лінії №961 від 19.06.2020 у загальному розмірі 88 744,48 грн (в т.ч., суми 77000,00 грн заборгованості за кредитом, суми 11744,48 грн заборгованості за відсотками), шляхом реалізації на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження та встановлення початкової ціни продажу на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна у межах процедури виконавчого провадження.
Вирішуючи питання про розподіл між сторонами витрат зі сплати судового збору, суд враховує наступне.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір).
Позовні вимоги про звернення стягнення на предмет застави мають вартісну оцінку, носять майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов (розміру виконання, на яке претендує заставодержатель за рахунок заставленого майна).
Позивач при зверненні до суду із позовною заявою у даній справі з позовними вимогами про солідарне стягнення за відповідачів суми 123858,58 грн та звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості у вказаному розмірі, сплатив судовий збір за платіжними інструкціями №5725 від 09.08.2023 на суму 2684,00 грн та №5724 від 09.08.2023 на суму 2684,00 грн.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір в частині вимог про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а саме: позивачу за рахунок відповідачів належить до відшкодування судовий збір в розмірі 1923,08 грн.
Суд враховує, що солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено. Якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати розподіляються між відповідачами порівну.
Отже в частині позовних вимог про солідарне стягнення заборгованості з кожного з відповідачів на користь позивача належить до стягнення сума судового збору в розмірі 961,54 грн (1923,08:2).
Оскільки позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет застави стосуються лише відповідача-1, судовий збір в частині зазначених вимог підлягає розподілу пропорційно розміру задоволених вимог між позивачем та відповідачем-1, тому в цій частині вимог з відповідача-1 на користь позивача належить до стягнення судовий збір в розмірі 1923,08 грн. Загальна ж сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача-1 на користь позивача становить 2884,62 грн (961,54 грн +1923,08).
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ :
Позов задовольнити частково.
Стягнути солідарно з Овчаренка Сергія Олександровича , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ 00032129, в особі філії - Запорізьке обласне управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 02760363 (69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний,48) суму 77000 (сімдесят сім тисяч) грн 00 коп. заборгованості за кредитом та суму 11744 (одинадцять тисяч сімсот сорок чотири) грн 48 коп. заборгованості за відсотками.
В рахунок погашення заборгованості Овчаренко Сергія Олександровича , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перед Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Запорізьке обласне управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 02760363) за Договором кредитної лінії №961 від 19.06.2020 у загальному розмірі 88 744 (вісімдесят вісім тисяч сімсот сорок чотири) грн 48 коп. (з якої: сума 77000,00 грн заборгованість за кредитом, сума 11744,48 грн заборгованість за відсотками), звернути стягнення на предмет застави згідно Договору застави обладнання № 1 від 19.06.2020, укладеного між АТ «Державний ощадний банк України» та Фізичною особою - підприємцем Овчаренко Сергієм Олександровичем, а саме на: - верстат деревооброблюючий свердлильний Boring System 21 Prestigе, 2020 р.в., інвентарний/заводський номер № НОМЕР_3 ;
- верстат деревооброблюючий свердлильний Boring System 21 Prestigе, 2020 р.в., інвентарний/заводський номер № НОМЕР_4 ,
що належить фізичній особі-підприємцю Овчаренко Сергію Олександровичу на праві власності, шляхом його реалізації на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження та встановлення початкової ціни продажу на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна у межах процедури виконавчого провадження.
У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Стягнути з Овчаренка Сергія Олександровича , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ 00032129 (01001, м. Київ, вул.Госпітальна, буд. 12-Г) в особі філії - Запорізьке обласне управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 02760363 (69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний,48) суму 2884 (дві тисячі вісімсот вісімдесят чотири) грн 62 коп. витрат зі сплати судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ 00032129 (01001, м. Київ, вул.Госпітальна, буд. 12-Г) в особі філії - Запорізьке обласне управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 02760363 (69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний,48) суму 961 (дев'ятсот шістдесят одну) грн 54 коп. витрати зі сплати судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено та підписано 04.01.2024.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва