справа №991/4/24
провадження №1-кс/991/4/24
«04» січня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення,
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Обставини, якими обґрунтована скарга.
Скарга ОСОБА_3 обґрунтована тим, що 26 грудня 2023 року ним, як головою ГО «НОН-СТОП», з використанням технологій електронної пошти, з накладенням ЕЦП (КЕП), з офіційної електронної пошти ГО «НОН-СТОП» на офіційну електронну пошту САП було подано заяву про вчинення кримінальних правопорушень, встановлених в ході здійснення правозахисної діяльності ГО «НОН-СТОП», а саме про те, що ОСОБА_4 , будучи народним депутатом 9 скликання від партії "Слуга народу", головою Підкомітету з охорони та оптимального використання надр та одним із людей ОСОБА_5 , а також фактичним директором ТОВ "Інтерплєкс", що займається будівництвом та обслуговуванням нежитлового майна і пов'язана з одним із його партнерів ОСОБА_6 , а також будучи співзасновником та керівником інших товариств і у сфері з питань екології, разом із головою Комітету з питань екологічної політики та природокористування ОСОБА_7 , зловживаючи своїм службовим становищем у сфері нагляду за екологічними питаннями, а також маючи вплив на посадових осіб Харківської обласної військової адміністрації, зокрема ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , керівника Департаменту захисту довкілля та природокористування Харківської обласної військової (державної) адміністрації ОСОБА_10 , ряд інших фізичних та юридичних осіб, які користуються послугами конвертаційних центрів шляхом створення фіктивних документів перебуваючи у злочинній змові з посадовими особами правоохоронних органів Харківської області, ГУ ДПС у Харківській області, зловживаючи своїми обов'язками, створили організовану злочинну групу та налагодили злочинну схему з незаконного видобутку та продажу піску на Сороківському родовищі, що розташоване на території Вільхівської селищної ради Харківського району, використовуючи для цього ТОВ "ХАРКІВНЕРУДПРОМ", яке підконтрольне ОСОБА_4 . Окрім цього для забезпечення функціонування та реалізації вказаної злочинної схеми залучається ряд юридичних та фізичних осіб, які підконтрольні ОСОБА_4 та іншим вищеперерахованим особам, в тому числі й незаконні озброєні угрупування, що залучаються з метою фізичного та психологічного тиску на місцевих мешканців с. Вільхівка, які є противниками ситуації, що відбувається.
При цьому, всупереч положенням ст. 214 КПК України, на даний час відомості за вказаною заявою до ЄРДР не внесені, що заявник вважає протиправною бездіяльністю і просить зобов'язати уповноважених осіб САП внести відомості за його заявою та розпочати розслідування.
Позиція сторін у судовому засіданні.
В судове засідання заявник ОСОБА_3 не з'явився, в прохальній частині скарги просив суд проводити судовий розгляд без його участі.
Представник САП в судове засідання не з'явився, про розгляд скарги САП ОГП повідомлялася належним чином, про причини неявки представника суд не повідомили.
Положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України визначено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає за можливе здійснювати розгляд скарги за відсутності представників САП, які були повідомлені про розгляд належним чином, та за відсутності заявника, який просить здійснювати такий розгляд без нього.
Встановлені обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.
Дослідивши матеріали скарги з додатками, враховуючи не виконання органом досудового розслідування положень ст.214 КПК України, що в свою чергу свідчить про різне бачення/тлумачення учасниками процесуальних норм права, слідчий суддя вважає за доцільне надати оцінку таким взаємовідносинам, як в процесуальному аспекті, так і в частині обґрунтованості поданої заяви до правоохоронного органу.
Слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України (ст. 26 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого (детектива), прокурора в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України).
За змістом ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Виходячи з аналізу кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Тобто, стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання його завдань, зазначених в ст. 2 КПК України, і покликана з одного боку забезпечити оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення осіб в сферу впливу кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів. Правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати її з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, задля досягнення власних інтересів. Запобіжниками цьому є, зокрема встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (ст. 383 КК України) та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК України.
Із зазначеного вище слідує, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення кримінального правопорушення. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є існування об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак відповідного злочину. Якщо таких даних немає, то відповідні відомості не можуть вважатися такими, що мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
У своїй заяві про злочин від 26 грудня 2023 року ОСОБА_3 зазначає, зокрема, що, на його думку, за викладених у заяві обставин ОСОБА_4 , будучи народним депутатом 9 скликання від партії "Слуга народу", головою Підкомітету з охорони та оптимального використання надр та одним із людей ОСОБА_5 , а також фактичним директором ТОВ "Інтерплєкс", що займається будівництвом та обслуговуванням нежитлового майна і пов'язана з одним із його партнерів ОСОБА_6 , а також будучи співзасновником та керівником інших товариств у сфері з питань екології, разом із головою Комітету з питань екологічної політики та природокористування ОСОБА_7 , зловживаючи своїм службовим становищем у сфері нагляду за екологічними питаннями, а також, маючи вплив на посадових осіб Харківської обласної військової адміністрації, зокрема ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , керівника Департаменту захисту довкілля та природокористування Харківської обласної військової (державної) адміністрації ОСОБА_10 , ряд інших фізичних та юридичних осіб, які користуються послугами конвертаційних центрів шляхом створення фіктивних документів перебуваючи у злочинній змові з посадовими особами правоохоронних органів Харківської області, ГУ ДПС у Харківській області, зловживаючи своїми обов'язками, створили організовану злочинну групу та налагодили злочинну схему з незаконного видобутку та продажу піску на Сороківському родовищі, що розташоване на території Вільхівської селищної ради Харківського району, використовуючи для цього ТОВ "ХАРКІВНЕРУДПРОМ", яке підконтрольне ОСОБА_4 . Заявник зазначає, що дана злочинна схема реалізується шляхом укладення фіктивних, договорів: укладаючи угоди із підконтрольними підприємствами за завищеними цінами, незаконним нарахуванням ПДВ та видаткової частини відбувається вивід коштів, з метою ухилення від сплати податків і подальшій легалізації, виведених бюджетних коштів через ряд ФОП та підприємств, підконтрольних ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та іншим посадовим особам ХОВА, а також через офшори. Тобто, на переконання заявника, в діях зазначених суб'єктів вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 197-1, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 240, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України. Вказані корупційні і зухвалі схеми можуть негативно вплинути на міжнародний авторитет України, що, в свою чергу, завадить залученню міжнародної допомоги у військовий час.
Втім, на думку слідчого судді, викладені у заяві ОСОБА_3 обставини не є такими, що зумовлюють початок досудового розслідування, який в свою чергу розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, а як вбачається з самої заяви, у ній не наведено конкретних відомих заявнику відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, про які він зазначає у своїй заяві. При цьому, заявник не наводить будь-яких об'єктивних даних, які б підтверджували зазначене, а лише висуває загальне припущення про можливе вчинення зазначених ним у заяві протиправних дій, ґрунтуючись виключно на суб'єктивному уявленні щодо правомірності таких дій та власному аналізі і бачені норм законодавства про кримінальну відповідальність.
Вказане, на думку слідчого судді, позбавляє орган досудового розслідування можливості провести перевірку конкретних фактів на предмет наявності/відсутності у діях/бездіяльності особи складу злочину, в той час, як така перевірка на стадії внесення відомостей покликана в тому числі для недопущення перевантаження правоохоронної системи безпідставними та абстрактними повідомленнями про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь.
Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини (Рішення Суду «Артіко проти Італії» від 13 травня 1980 року), не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.
Разом з цим, слідчий суддя звертає увагу заявника, що відповідно до вимог ч.1 ст. 482-2 КПК України відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення народним депутатом України, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань Генеральним прокурором (особою, що виконує обов'язки Генерального прокурора) у порядку, встановленому КПК України.
За наведених обставин, слідчий суддя прийшов до висновку, що підстави для зобов'язання уповноважених осіб САП виконати вимоги ст. 214 КПК України та внести до ЄРДР відомості про можливе вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_3 від 26 грудня 2023 року, зокрема, відносно народного депутата, відсутні, а тому в задоволенні таких його вимог слід відмовити.
Вважаю за необхідне додатково зазначити, що кожне висловлене твердження у заяві про злочин (злочинна змова; зловживання службовим становищем та обов'язками; вплив на посадових осіб; створення фіктивних документів; організована злочинна група; злочинна схема; ухилення від сплати податків; легалізація, виведення бюджетних коштів та інше) повинно бути підтверджено будь-якими розумними поясненнями, які можливо перевірити та/або доданими матеріалами, у тому числі в частині підслідності НАБУ та підсудності ВАКС.
Лише самих відомостей, викладених у заяві та не підтверджених конкретними фактами та доказами (розумними сумнівами), на переконання слідчого судді, не достатньо на підтвердження наявності ознак скоєння злочинів, які підслідні НАБУ, інакше будь-які дії, за такою логікою, можливо піддати сумніву та неправомірній перевірці.
Крім того, слідчий суддя зазначає, що оформлення ГО «НОН-СТОП» заяви про вчинення кримінального правопорушення з зазначенням 119 адресатів, свідчить про її формальність та переслідування головою цієї організації іншої мети, ніж та яка декларується. На подолання проявів корупції у нашій державі прикуто достатньо уваги, як правоохоронних органів, так і міжнародних організацій, але, на мою думку, така боротьба не може відбуватися конвеєрним способом.
На підставі викладеного, з метою обмеження безпідставного впливу на діяльність народного депутата України, керуючись ст. ст. 303-307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1