ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
Справа №: 953/ 11521 /23 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №: 11-сс/818/ 1580 /23 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2
Категорія: обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , з участю підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , без участі всіх інших учасників по даній справі, а саме потерпілого, належним чином повідомленого про розгляд справи, за умови, що заяв про відкладення розгляду справи ні від кого не надходило, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 22.11.2023 року,-
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Вказаною ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221130002516 від 20.11.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, з його слів має незакінчену вищу освіту, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, дітей на утриманні не маючого, з його слів є сиротою, який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187 КК України.
Відносно підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 57 днів, тобто до 17 січня 2024 року, включно та визначено суму застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 214720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот) грн., при внесенні якої, визначено ОСОБА_7 з-під варти звільнити та покласти на нього обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першою вимогою;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання або перебування;
-утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали.
На зазначену ухвалу слідчого судді прокурори ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання про обрання запобіжного заходу відносно підозрюваної у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування.
В обґрунтування апеляційної скарги прокурор посилається на недостатність забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного застосованим судом запобіжним заходом з можливістю внесення застави, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення та фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_7 непрацевлаштований та не має постійного офіційного джерела доходів, що в свою чергу може свідчити про наявність ризику вчинення нових кримінальних правопорушень, не має реєстрації. На думку прокурора, він може незаконно впливати на представника потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що свідчить про реальну можливість вчинення спроб неправомірного впливу на останніх з метою надання необхідних підозрюваному показів в майбутньому, враховуючи вимоги ст.23 КПК України. Крім того, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років.
З огляду на наведене вважає, що судом не враховані фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених КПК.
Позиції учасників апеляційного провадження.
Прокурор підтримав доводи апеляційної скарги, просив задовольнити вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення апеляційної скарги, та просили залишити ухвалу без змін.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника, думку прокурора та представника потерпілого, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження №12023221130002516 від 20.11.2023 за ч.4 ст. 187 КК України. Як встановлено досудовим розслідуванням, ОСОБА_7 , 19 листопада 2023 року, о вечірній годині, більш точного часу органу досудового розслідування встановити не вдалось, знаходився поблизу житлового будинку АДРЕСА_2 де познайомився з ОСОБА_10 , після чого вказані особи спілкувались приблизно 15 хвилин та у ОСОБА_7 , виник прямий корисливий злочинний умисел спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений в умовах воєнного стану, а саме майном ОСОБА_10 , реалізовуючи який, ОСОБА_7 , маючи при собі ніж, який зберігав в кишені куртки, стоячи навпроти ОСОБА_10 , який знаходився поряд з житловим будинком №6 по вул. Героїв Праці у м. Харкові, дістав з кишені ніж та тримаючи його перед собою в руці за рукоятку, лезо направив в область грудей потерпілого та поставив йому вимогу передати належне майно, а саме бездротові навушники ТМ «Apple» моделі «Air Pods 2» та гаманець, на що ОСОБА_10 сприймаючи погрози як реальні, усвідомлюючи, що у випадку спротиву ОСОБА_7 застосує відносно нього ніж, передав ОСОБА_7 вказане майно. Після чого ОСОБА_11 з місця вчинення злочину зник, обернувши вказане викрадене майно на свою користь, чим спричинив потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду.
21.11.2023 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
22.11.2023 слідчий звернувся до суду з клопотанням, про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави,
Звертаючись до слідчого судді з клопотанням, слідчий посилався на обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри, яка підтверджується: протоколом огляду місця події від 20.11.2023;протоколом огляду місця події 20.11.2023;протоколом огляду від 20.11.2023;постановою про визнання речовими доказами від 20.11.2023;постановою про визнання речовими доказами від 20.11.2023;протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.11.2023 за участю з потерпілим ОСОБА_10 від 20.11.2023;протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 20.11.2023;протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення - злочину від 20.11.2023;протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 21.11.2023;протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 21.11.2023, протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 21.11.2023;протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 21.11.2023;протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 21.11.2023;протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.11.2023 за участю свідка ОСОБА_17 від 21.11.2023;протоколом пред'явлення речей для впізнання за участю з потерпілим ОСОБА_10 від 21.11.2023;протоколом пред'явлення речей для впізнання за участю з потерпілим ОСОБА_10 від 21.11.2023. , а також на наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України,
Слідчий вважав, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, потерпілого, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, посилаючись на те, що ОСОБА_7 офіційно не працевлаштований та не має постійного офіційного джерела доходів, що в свою чергу може свідчити про наявність ризику вчинення нових кримінальних правопорушень, Також він може незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що свідчить про реальну можливість вчинення спроб неправомірного впливу на останніх, з метою надання необхідних підозрюваному показів в майбутньому, враховуючи вимоги ст.23 КПК України. Крім того, як вказав слідчий, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, з конфіскацією майна, що свідчить, на його думку, про можливі спроби ухилення від кримінальної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, слідчий просив обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, оскільки інший більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, не зможе запобігти вищевказаним ризикам, у зв'язку з чим просив задовольнити клопотання та обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою , без визначення застави.
Задовольняючи клопотання слідчого частково, слідчий суддя суду першої інстанції вважав обґрунтованою підозру, повідомлену ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, а також врахував вагомість наявних доказів про вчинення ним інкримінованого йому злочину та тяжкість покарання, яке переобучено за його вчинення законом. Крім того, суд врахував особу підозрюваного, який є громадянином України, сиротою, з незакінченою вищою освітою, з його слів офіційно не працевлаштований, неофіційно працював на будівництві, не одружений, раніше не судимий, з його слів проживає в м. Харкові за договором оренди.
Слідчий суддя вважав встановленими ризики, передбачені п.п.1,3,5 ст.177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду; вчинити інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілих і свідків і вважав, що військова агресія проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку. ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання. При цьому зазначив, що очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, враховуючи, що ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів. Також слідчий суддя вважав достатньо обґрунтованим ризик вчинити інші кримінальні правопорушення, враховуючи обставини інкримінованого кримінального правопорушення та відсутність станом на теперішній час у підозрюваного офіційного працевлаштування.
Враховуючи процедуру за КПК України, якою передбачено допит свідків, потерпілих не тільки під час досудового розслідування, а й в суді, слідчий суддя вважав, що ризик впливу на свідків, потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, потерпілих та дослідження їх судом, що дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваного на свідків, потерпілого.
Враховуючи встановлення існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ст.177 КПК України, слідчий суддя вважав, що застосування до ОСОБА_7 більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із застосуванням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 214 720 грн., беручи до уваги викладені обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваної, ризики, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаючи, що саме такий розмір застави буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буде завідомо непомірним для нього. При цьому, слідчий суддя зазначив, що у клопотанні, яке є предметом розгляду, взагалі не зазначено з яких причин неможливо застосувати заставу відносно підозрюваного ОСОБА_7 .
З приводу заяви підозрюваного в судовому засіданні щодо застосування до нього недозволених заходів, слідча суддя в порядку вимог ст. 206 КПК України доручила прокурору Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_18 вирішити питання щодо проведення перевірки заявлених підозрюваним ОСОБА_7 обставин, щодо застосування до нього фізичного насильства під час затримання. Крім того, слідчий суддя зобов'язав медичну частину Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» провести медичний огляд підозрюваного ОСОБА_7 з приводу наявних у нього тілесних ушкоджень.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками слідчого судді з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно практики Європейського суду з прав особи, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав особи, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Згідно п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 3561/06 від 13.11.2007 р. Європейський Суд з прав особи зазначив "що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності ст. 5, 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення ні в момент арешту, ні під час перебування заявника від вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, в кінцевому рахунку, пред'явленні обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання". (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, №182 та Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, № 300-A).
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри, підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами та вказує на те, що для запобігання ризикам, зазначеним слідчим у клопотанні, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, доведена необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави, оскільки відомості щодо особи підозрюваного дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, запобігання яким, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим. Існує певна ймовірність, що знаходячись на волі, усвідомлюючи можливість отримання реального покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін, ОСОБА_7 може переховуватись від слідства та суду, також може незаконно впливати на потерпілого та свідків. Крім того, враховуючи характер та обставини інкримінованого йому злочину, він може вчинити інші кримінальні правопорушення.
При цьому, колегія суддів бере до уваги, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
Враховуючи також відомості і конкретні обставини вчинення злочину, який інкримінується ОСОБА_7 , виходячи зі змісту формулювання підозри, зокрема обставин вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, існує можливість незаконного впливу підозрюваним на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні.
Вказане свідчить про достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, що передбачені п. п. 1,3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, для запобігання яких, в даному випадку, застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу буде неефективним.
Щодо застосування слідчим суддею відносно ОСОБА_7 застави, колегія суддів зазначає наступне.
Виходячи з мети застави, головним критерієм, за яким має бути визначений розмір застави є його достатність для забезпечення виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків. Саме така позиція міститься в рішеннях Європейського суду з прав людини.
Згідно з рішенням у справі «Мангурас проти Іспанії» суд зазначив, що суму застави необхідно оцінювати за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрати застави буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання втекти.
Аналогічної думки ЄСПЛ дотримався в справі «Істоміна проти України» де зазначив, що, гарантії передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції має на меті забезпечити не відшкодування будь-яких збитків, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні.
Отже, при визначенні розміру застави суд в першу чергу має врахувати майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу. А вже потім - інші обставини, наприклад вагомість доказів обвинувачення, тяжкість покарання та наявність збитків.
Враховуючи те, що питання застосування або не застосування альтернативного запобіжного заходу є правом суду а не обов'язком, слід дійти висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави, повинно мати у своєму змісті відповідне обґрунтування неможливості забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного у разі внесення ним застави. При цьому, вказані доводи слідчого не повинні бути абстрактними, загальними або шаблонними, як того вимагає практика ЄСПЛ.
В даному випадку у клопотанні про застосування запобіжного заходу сторона обвинувачення не надала докази, які б вказували на неможливість застосування відносно ОСОБА_7 застави, як альтернативи триманню під вартою, як і при апеляційному розгляду справи.
Як зазначив під час апеляційного розгляду підозрюваний, він на даний час працює на складі комплектувальником, 27.11.2023 року,
Розмір застави, відповідно до ст. 182 КПК України, визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього і визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватися слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами є: 1) всі обставини кримінального правопорушення; 2) майновий та сімейний стан підозрюваного, обвинуваченого; 3) інші дані про його особу (наприклад, поведінка під час кримінального провадження); 4) ризики, передбачені в ст. 177 КПК, а критеріями - те, що розмір застави: а) достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та, водночас, б) не буде завідомо непомірним для нього. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного, обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного проживання людини.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку слідчим суддею обрано достатній розмір застави, який відповідатиме вимогам ст. 187 КПК України і здатний забезпечити утримування підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки. Такий розмір застави прийнятий з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, зокрема, згідно рішення від 20.11.2010 р. у справі «Мангурас проти Іспанії», у якому Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
З огляду на значимі для цього провадження обставини, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції постановив рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, при цьому дослідив належним чином всі наявні відомості в матеріалах провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких постановив відповідне рішення.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та відсутності на цей час підстав для зміни чи скасування судового рішення за доводами апеляційної скарги прокурора.
Керуючись ст.ст. 376, 392, 393, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 22 11 2023 року про часткове задоволення клопотання органу досудового розслідування та про застосування щодо підозрюваного за ч4 ст.187 КК України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» до 17 01 2024 року із застосуванням до нього застави у розмірі 214 720 грн., - залишити без змін.
Апеляційну скаргу прокурора, - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.2 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.
Судді:
___________ _______________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4