ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
Справа №638/16129/20 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №: 11-кп/818/ 1860 /23 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2
Категорія: п.10 ч.1 ст.284 КПК України
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , з участю представника цивільного позивача ОСОБА_7 , обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , їхніх захисників ОСОБА_10 , та ОСОБА_11 , за умови, що заяв про відкладення розгляду справи ні від кого не надходило, розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 11 2023 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Вказаною ухвалою суду клопотання захисників обвинуваченої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_10 , обвинуваченої ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_12 про закриття кримінального провадження - задоволено.
Кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, з вищою освітою, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 3 статті 191, частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Гайове Козелецького району Чернігівської області, громадянки України, з вищою освітою, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 3 статті 191, частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України
внесеного до ЄРДР за №42018220000000290 від 23.02.2018 року,, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме у зв'язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України.
Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали.
На зазначену ухвалу слідчого судді прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_13 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу судді та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків фактичним обставинам справи.
Як зазначає прокурор, в обґрунтування своїх доводів, на час внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у кримінальному провадженні №42018220000000290 продовження строків досудового розслідування до 6 місяців, у якому повідомлено особі про підозру, відповідно до п.2 ч.2 ст.294 КПК України, приймалось за рішенням керівника регіональної прокуратури або його першого заступника чи заступника.
У подальшому було введено в дію положення Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», які почали діяти з 16.03.2018, відповідно до якого змінився порядок продовження строків досудового розслідування до 6 місяців, у якому повідомлено особі про підозру та відповідно до п.3 ч.3 ст.294 КПК України таке продовження до 6 місяців приймає слідчий суддя за клопотанням слідчого, погодженим з керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора. Разом з цим, ст.294 КПК України має примітку, відповідно до якої зміни у цій статті, у тому числі щодо порядку продовження строків досудового розслідування до 6 місяців, стосуються тих справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР після введення в дію змін, визначених Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII.
Тому, прокурор вважає, що оскільки є очевидним факт початку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018220000000290 саме 23.02.2018, тобто датою до набуття чинності Законом №2147-VIII, який введений в дію з 16.03.2018, то належна правова процедура продовження строків досудового розслідування повинна визначатись винятково нормами ст.294 КПК України в редакції, чинній на момент внесення відомостей до ЄРДР у такому кримінальному провадженні (згідно з якою прокурор задовольняє клопотання та продовжує строк досудового розслідування, якщо переконається, що додатковий строк необхідний для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, або для проведення чи завершення проведення експертизи, за умови, що ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об'єктивних причин), та не можна визнати автоматично протиправним продовження саме прокурором (а не слідчим суддею) строку досудового розслідування у таких кримінальних провадженнях.
Окрім цього, зазначає, що у вказаному кримінальному провадженні за час досудового розслідування здійснювався певний судовий контроль. Так, Харківським апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги захисників у цьому кримінальному провадженні ухвалою від 20.06.2019 у справі №640/6478/18, провадження №11-сс/818/985/19 також вказано, що оскільки днем початку досудового розслідування кримінальному провадженні №42018220000000290 є 23.02.2018, тому і процесуальні рішення у ньому підлягали застосуванню відповідно до норм КПК України, чинних до введення в дію змін відповідно до Закону №2147-VIII.
Прокурор вважає, що судом необґрунтовано враховано висновки, наведені в постанові Об'єднаної палати ККС ВС від 31.10.2022, за якими «Продовження строків досудового розслідування здійснюється слідчим суддею в межах повноважень, визначених положеннями Законів №2147-VIII і №2617- VIII, у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР з 15 березня 2018 року і які були об'єднані з кримінальним провадженням, розпочатим до цієї дати. Крім того зазначає, що в цій справі №753/12578/19 наявна окрема думка судді, яка не погодилась з вищезазначеною позицією та навела такі міркування: «По-перше, законодавець сам визначив, що зміни до ст.294 КПК України в редакції Закону №2147-VIII не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, в яких відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР після введення в дію цих змін (тобто з 16.03.2018). Фактично таке застереження у прикінцевих положеннях названого Закону є винятком 3 правила і законодавець не випадково встановив дію цього правила у часі. В даному випадку він поширив дію положень ст. 294 КПК в редакції Закону №2147- VIII лише на кримінальні провадження, відомості про які внесені до ЄРДР після 16.03.2018, тим самим обумовив особливості їхнього застосування. Законодавець вказівкою на те, що на «старі» провадження (внесені до 16.03.2018) не поширюються нові положення про визначення строків досудового розслідування, в т. ч. і про продовження строків досудового розслідування, фактично надав старій редакції ст. 294 КПК України переживаючу дію. Адже ці «старі» положення за законодавчим формулюванням поширюються на ті провадження, відомості про які були внесені до 16.03.2018. Таке законодавче застереження щодо дії «старих» положень не суперечить ст.5 КПК України, оскільки фактично законодавцем встановлено виняток, спеціальне положення про застосування положень ст.294 КПК України у редакцій, яка діяла до 16.03.2018. Як наслідок, я вважаю, що у провадженнях, що внесені до ЄРДР до 16.03.2018 строки досудового розслідування уповноважений продовжувати саме прокурор.
По-друге, саме такий режим повинен поширюватися і на ті провадження, які об'єднані з кримінальним провадженням, внесеним до ЄРДР до 16.03.2018. Адже правовий режим в об'єднаному кримінальному провадженні прямо пов'язаний із тим правовим режимом, який діяв у тому провадженні, що було внесено до ЄРДР раніше. Такий висновок безпосередньо слідує із положень ч.7 ст.217 КПК України.
Отже, у разі продовження строку досудового розслідування підлягає застосуванню той правовий режим, який діяв на момент внесення до ЄРДР відомостей щодо того провадження, яке розпочалося раніше».
Також прокурор зазначає, що з часу ухвалення вищезгаданої постанови ОП ККС ВС від 31.10.2022 у справі №753/12578/19 неодноразово надходили клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, за результатами розгляду яких різними колегіями судів апеляційної, касаційної інстанції наразі постановлено ряд ухвал про відмову в задоволенні таких клопотань, у тому числі:
1) ухвала ВАКС від 13.12.2022 у справі №991/747/20, яке, серед іншого, мотивовано таким: «Кримінальні процесуальні відносини із продовження строків досудового розслідування виникають з моменту направлення в спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом, або безпосереднього звернення із відповідним клопотанням до повноважного суб'єкта у зв'язку із юридичними фактами, визначеними положеннями статей 295, 295-1 КПК, і до них застосовуються положення цього Кодексу, чинні на момент початку виконання відповідної дії або прийняття процесуального рішення»; 2) ухвала від 15.12.2022 у справі №991/5538/21, яка зокрема мотивована таким: «...обставини, які були винесені на розгляд Об'єднаної палати, не є релевантними обставинам цієї справи, позаяк у цьому кримінальному провадженні строк досудового розслідування в об'єднаному провадженні продовжувався прокурором щодо тих кримінальних проваджень, які були внесені до ЄРДР до 15 березня 2018 року, тоді як Об'єднана палата ККС ВС розглядала справу щодо кримінальних проваджень, які були внесені до ЄРДР як до 15 березня 2018 року, так і після»; 3) ухвала від 19.12.2022 у справі №991/7404/21, яка, серед іншого, мотивована таким: «(1) колегія суддів також вважає за необхідне акцентувати увагу на особливостях темпоральної дії процесуального закону. На відміну від кримінального матеріального закону, новий кримінальний процесуальний закон не має зворотної дії навіть у тих випадках, коли його правила є більш сприятливими для учасників кримінального провадження. Повернення процесу (процесуальних дій) неможливе. Такого висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 17 грудня 2015 року № 5-205кс 15, аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі №937/2480/20; (2) доводи щодо необхідності застосування норм в редакції Закону № 2147-VIII, оскільки вони, на думку сторони захисту, поліпшують становище обвинувачених, безпідставними.; Крім того, у справі №753/12578/19 Верховний Суд не вирішував питання щодо застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК»:
4) ухвала від 19.12.2022 у справі №991/7537/21, яка зокрема мотивована таким: «колегія суддів має стійке переконання, щодо неприпустимості зворотної дії в часі змін до КПК України, внесених Законом №2147-VIII від 03.10.2017, з огляду на однозначне положення п.4 параграфа 2 «Прикінцевих положень» цього Закону. Отже, ці зміни не повинні застосовуватися до кримінальних проваджень, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до 15.03.2018»;
5) ухвала від 23.12.2022 у справі №991/1537/22, яка, серед іншого, мотивовано таким: «в межах об'єднаного кримінального провадження здійснювалось розслідування тих же самих правопорушень, відомості про які стали підставою для реєстрації 21 червня 2017 року первісного провадження, а тому правовий режим об'єднаного провадження правомірно визначається згідно з тим процесуальним порядком продовження строку досудового розслідування, який передбачений для провадження від 21 червня 2017»;
6) ухвала від 19.01.2023 у справі №991/6004/21, яка зокрема мотивована таким: «(1) на час прийняття рішень прокурором його дії підпадали під поняття «сумлінних дій», оскільки прокурор не знав та не міг знати, що вчиняє дії всупереч положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також статті 58 Конституції України, статей 5, 8,9 КПК України та приписів Закону №2147-VIII; (2) на час продовження строку досудового розслідування прокурором не існувало практики вищої судової інстанції, яка б надавала відповідь на питання, який суб'єкт уповноважений на продовження строку досудового розслідування у справі, відомості по якій внесені до набуття чинності Законом №2147-VIII, об'єднаній з іншими кримінальними провадженнями, відомості в яких внесені після набуття ним чинності».
Прокурор вважає, що положення та норми Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 не регулюють та не визначають дію норм Кримінального процесуального законодавства, яке було чинне до 16.03.2018 в багатоепізодних кримінальних провадженнях, частина яких розпочато після 16.03.2018.
Як зазначає прокурор, в постанові ОП ККС ВС від 31.10.2022 у справі №711/8244/18 вказано, що кримінальні процесуальні норми, викладені у статтях 217, 219 КПК України, визначають день початку здійснення досудового розслідування об'єднаних і виділених проваджень і особливості обрахування загального строку досудового розслідування таких проваджень. Натомість жодних приписів щодо порядку вирішення питання про продовження строків досудового розслідування в таких провадженнях, відмінних від загальних положень і приписів ст. 294 КПК України, вказані вище норми не містять. При цьому відповідно до п.4 параграфа 2 «Прикінцеві положення» Закону №2147-VIII зміни щодо судового контролю за продовженням строку досудового розслідування не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін. Разом із тим загальні положення КПК не містять підгрунть до встановлення всупереч приписам ст.5 КПК окремих правових режимів щодо вирішення питання про продовження строків досудового розслідування, якщо такі відносини виникли з моменту введення в дію Закону №2147-VIII. Порядок і підстави проведення процесуальної дії і прийняття процесуального рішення визначаються положеннями КПК, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення, а не датою внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР. Отже, положення п.4 параграфа 2 «Прикінцевих положень» Закону №2147-VIII щодо здійснення судового контролю за продовженням строку досудового розслідування підлягають застосуванню з урахуванням положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.58 Конституції України, статей 5, 8, 9 КПК».
Враховуючи, що у постанові ВП ВС від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц (пункт 68) наголошено, що правові висновки суду, у тому числі касаційної інстанції, формуються, виходячи з конкретних обставин справи, прокурор вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на неправильному застосуванні та тлумаченні закону, яке суперечить його змісту та безпідставним посиланням на висновок, викладений у постанові ОП ККС ВС від 31.10.2022, адже така є нерелевантною до обставин цієї справи і тому не може бути врахована.
Як вказує прокурор, в згаданому в постанові ОП ККС ВС від 31.10.2022 кримінальному провадженні №12018100040000576 мала місце реальна сукупність злочинів, тобто, були об'єднані різні епізоди повторних злочинів, вчинених одними особами, що не відповідає обставинам даного кримінального провадження №42018220000000290, де мала місце ідеальна сукупність злочинів, за якої одним діянням вчиняється два або більше злочинів, які мають різні склади і кваліфікуються окремо. Адже, виходячи зі змісту обвинувального акту у кримінальному провадженні №42018220000000290, факт розтрати чужого майна шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, що мало ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України, безпосередньо призвів також до складання, видачі службовими особами завідомо неправдивих офіційних документів, й тому орган досудового розслідування додатково кваліфікував діяння згідно з ч.1 ст.366 КК України.
При цьому, прокурор посилається на аналогічний висновок Вищого антикорупційного суду від 09.03.2023 у справі № 991/2735/21, провадження 1-кп/991/19/21.
Прокурор вважає, що вищевказаною постановою ОП ККС ВС від 31.10.2022 у справі №711/8244/18, фактично запроваджена нова процесуальна норма, яка не була та наразі не передбачена жодною нормою КПК України, що обґрунтовано твердженнями: «Динамічність правового регулювання інституту продовження строків досудового розслідування обумовлена, перш за все встановленням нормативно-правових гарантій (контролю) законності здійснення кримінальної процесуальної діяльності органом досудового розслідування, з огляду на що Законами №2147-VIII і №2617-VIII змінено нормативно-правові засади щодо змісту процесуальної форми (порядку) у кримінальному провадженні стосовно ухвалення рішення про продовження строків досудового розслідування. Єдина комплексна система процесуальних норм, принципів, правових засобів і правових гарантій, що дозволяють забезпечити максимально сприятливу реалізацію інтересів суб'єктів кримінального провадження та, як результат, реалізацію завдань самого кримінального провадження, свідчить про необхідність застосування положень щодо продовження строків досудового розслідування слідчим суддею в об'єднаних провадженнях у межах повноважень, визначених положеннями, як Закону №2147-VIII, так і Закону №2617-VIII, якщо відповідні кримінальні процесуальні відносини щодо продовження процесуальних строків виникли після введення в дію цих Законів».
При цьому, як зазначає прокурор, Закон України №2147-VIII від 03.10.2017 чітко встановлює, що не має зворотної дії в часі та застосовується до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін. У Постанові Верховного суду від 31.05.2018 у справі 761/26927/17 вказано, що у разі неоднозначного регулювання окремих положень КПК України, застосуванню підлягають загальні положення кримінального провадження.
Прокурор наголошує, що у постанові ОП ККС ВС від 11.09.2023 у справі №711/8244/18, провадження №51-769 кмо 22, яка була постановлена після прийняття постанови ОП ККС ВС від 31.10.2022, у справі №753/12578/19, на яку послався суддя Дзержинського районного суду м. Харкова, зроблено висновок щодо застосування положень п.10 ч.1 ст.284 КПК України, згідно якого: «Датою введення в дію положень, вказаних у пункті 4 § 2 розділу 4 Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального Кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», у тому числі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, є 16.03.2018. Пункт 10 ч.1 ст.284 КПК України застосовується лише до кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР після введення в дію цього положення, тобто поширюється на кримінальні провадження, відомості про які внесені до ЄРДР з 16.03.2018 і не поширюється на кримінальні провадження, відомості щодо яких внесені в ЄРДР до вказаної дати.
Таким чином, з урахуванням різних висновків ОП ККС ВС, прокурор вважає, що у цьому кримінальному провадженні обґрунтовано прийнято рішення щодо продовження строків досудового розслідування саме першим заступником прокуратури області, а повноважень на закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, у тому числі і стосовно першого епізоду за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 України, суд не має, оскільки відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР 23.02.2018, тобто до введення в дію положень, вказаних у пункті 4 § 2 розділу 4 Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII.
Позиції учасників апеляційного провадження.
Прокурор підтримав свою апеляційну скаргу та просив задовольнити його вимоги в повному обсязі. Представник цивільного позивача підтримав апеляційну скаргу прокурора.
Обвинувачені та їх захисники заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, надавши свої заперечення.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, думку обвинувачених та їх захисників, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню виходячи з наступного.
Згідно відомостей, що є наявними в матеріалах судового провадження вбачається, що в провадженні Дзержинського районного суду перебувала справа з обвинувальним актом №42018220000000290 від 23.02.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.
22.09.2023 року від захисника обвинуваченої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_10 , та 09.11.2023 року від захисника обвинуваченої ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_12 надійшли клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з тим, що на момент звернення прокурора з обвинувальним актом закінчився строк досудового розслідування.
Як зазначили захисники, згідно положень ст.219 КПК України, з дня повідомлення особі про підозру, досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців. Згідно ч.1 ст. 295-1 КПК України, у випадках, передбачених статтею 294 цього кодексу, продовження строку досудового розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за відповідним клопотанням прокурора або слідчого. Проте, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018220000000290, постановою першого заступника прокурора Харківської області від 08.07.2019 року, продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження до шести місяців, тобто до 09.09.2019 року. На думку сторони захисту вказана постанова є незаконною, та 09.07.2019 року строк досудового розслідування закінчився. 08.08.2019 року ОСОБА_8 вручено письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри за ч.3 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, 19.08.2019 року ОСОБА_9 вручено письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри за ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України. 30.08.2019 року прокурором було прийнято рішення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування стороні захисту. З 30.09.2019 року по 20.11.2020 року було фактичне ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування. 20.11.2020 року прокурором затверджено обвинувальний акт, вручено стороні захисту, та 23.11.2020 року обвинувальний акт надійшов до Дзержинського районного суду. Оскільки, сторона захисту вважає постанову від 08.07.2019 року про продовження строку досудового розслідування прийнятою не уповноваженою на те особою, а саме першим заступником прокурора, замість слідчого судді (враховуючи наявність заперечень сторони захисту від 04.07.2019 року проти клопотання про продовження строку досудового розслідування від 03.07.2019 року та необхідність їх оцінки слідчим суддею виключно у судовому засіданні), наслідком чого стало направлення обвинувального акту до суду поза межами строків досудового розслідування. Крім того, сторона захисту вважає, що постановою прокурора від 12.02.2019 року про об'єднання кримінальних проваджень №42018220000000290 від 23.02.2018 року, №12019220000000203 від 11.02.2019 року та №12019220000000204 від 11.02.2019 року було порушено вимоги п.2 ч.5 ст.110 КПК України та ч.1 ст.217 КПК України, адже в рамках кримінальних проваджень №12018220000000203 від 11.02.2019 року та №12019220000000204 від 11.02.2019 року, за один день жодних процесуальних дій проведено не було, а тому захисники вважають цю постанову незаконною, а саме що вказані кримінальні провадження штучно об'єднані з метою не застосування до кримінального провадження норм КПК України, що вступили в дію з 16.03.2018 року. Враховуючи наявність вище перелічених доводів сторони захисту, просять суд закрити провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України.
Задовольняючи клопотання захисників про закриття кримінального провадження №42018220000000290 від 23.02.2018 року на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що після повідомлення особі про підозру сплив строк досудового розслідування і цей строк не продовжувався у порядку передбаченому КПК України і не зупинявся, а ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не підозрюються у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, кримінальне провадження згідно з пунктом 10 частини 1 статті 284 КПК України підлягає закриттю.
Суд дійшов такого висновку, виходячи з того, що 15.12.2017 року, набрав чинності Закон України від 03.10.2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким зокрема, внесені зміни до статті 294 КПК України та надано повноваження слідчому судді щодо продовження строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань після введення в дію Закону №2147-VIII, тобто з 16.03.2018 року. Таким чином, у законі чітко зазначається про те, що розширено судовий контроль за встановленням підстав до продовження строків досудового розслідування.
Суд виходив з того, що відомості про вчиненні кримінального правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018220000000290 за частиною 3 статті 191 Кримінального кодексу України 23.02.2018 року, тобто до часу введення в дію положень Закону України від 03.10.2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», які почали діяти 16.03.2018 року, за № 12019220000000203 за частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України внесені 11.02.2019 року та за №12019220000000204 за частиною 1 статті 364 Кримінального кодексу України внесені 11.02.2019 року, вже після введення в дію змін з 16.03.2018 року. 12.02.2019 року постановою прокурора вказані провадження об'єднані в одне за загальним номером №420182200000290 від 23.02.2018 року.
У зв'язку з чим, в судовому засіданні перебуває на розгляді саме об'єднаний обвинувальний акт за №42018220000000290 від 23.02.2018 року.
Обвинувачення, які пред'явлені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 органом досудового розслідування не є тяжкими чи особливо тяжкими злочинами проти життя та здоров'я особи.
09.03.2019 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 1 статті 364, частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України.
27.04.2019 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 1 статті 366, частиною 3 статті 191 Кримінального кодексу України.
Постановою першого заступника прокурора Харківської області від 06.05.2019 року продовжено строк досудового розслідування до чотирьох місяців, тобто до 09.07.2019 року.
08.07.2019 року постановою першого заступника прокурора Харківської області продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018220000000290 від 23.02.2018 року до шести місяців, тобто до 09.09.2019 року.
Враховуючи положеннями частини 2 статті 294 КПК України в редакції, яка діяла до 16.03.2018 року, якою передбачено, що якщо досудове розслідування злочину (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 2 частини 1 статті 219 КПК України, він може бути продовжений в межах строків, встановлених пунктами 2 та 3 ч.2 ст. 219 цього Кодексу: до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури; до шести місяців - керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником; до дванадцяти місяців - Генеральним прокурором чи його заступниками, суд зазначив, що строк досудового розслідування продовжувався виключно прокурорами різних рівнів.
Враховуючи вимоги статті 294 КПК України, в редакції станом на момент повідомлення про підозру ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а саме 09.03.2019 та 27.04.2019 відповідно, якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 2 абзацу третього частини першої статті 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строків, встановлених пунктами 2 та 3 частини другої статті 219 цього Кодексу: до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури, заступником Генерального прокурора; до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора; до дванадцяти місяців - слідчим суддею, за клопотанням слідчого, погодженим з Генеральним прокурором чи його заступниками.
А тому, суд дійшов висновку, що вказаною нормою передбачено право прокурора вирішувати питання щодо продовження строків досудового розслідування лише на строк до трьох місяців, в усіх інших випадках (до 6 та до 12 місяців), такі строки продовжуються виключно слідчим суддею, а тому, продовження першим заступником прокурора Харківської області ОСОБА_14 08.08.2019 строку досудового розслідування в рамках кримінального провадження №42018220000000290 від 23.02.2018 року строком до 6 місяців, а саме до 09.09.2019 року, суд вважав таким, що не узгоджується з вимогами статті 294 КПК України.
При цьому, суд не прийняв до уваги твердження прокурора про те, що досудове розслідування проводилось у кримінальному провадженні №42018220000000290, яке було внесене до ЄРДР 23.02.2018 року, а тому всі процесуальні дії повинні проводитись в редакції КПК України станом на 23.02.2018 року, згідно якого строк досудового розслідування продовжувався до шести місяців - керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, оскільки вважав їх безпідставними, оскільки до закінчення досудового розслідування №42018220000000290 від 23.02.2018 року, ухвала слідчого судді про продовження строку досудового розслідування на строк більше трьох місяців відповідно до вимог статті 294 КПК України не ухвалювалась.
Враховуючи вищевикладене, посилаючись на висновок Об'єднаної Палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 31.10.2022 року у справі №753/12578/19, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт з додатками направлений до суду з порушенням строків, оскільки у визначеному порядку КПК України, строк досудового розслідування не продовжувався, а сплив 09.07.2019 року, а прокурором в судовому засіданні не надано доказів того, що строк досудового розслідування продовжувався згідно вимог КПК України.
Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується з наступних підстав.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.
Згідно з частиною 2 статті 214 КПК досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
Частиною 2 статті 283 КПК визначено, що прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Відтак звернення до суду з обвинувальним актом є одним із можливих варіантів закінчення досудового розслідування, що включає комплекс взаємопов'язаних дій, а саме: відкриття матеріалів досудового розслідування (стаття 290 КПК); складання і затвердження обвинувального акту і додатків до нього (стаття 291 КПК); вручення його копій стороні захисту (пункт 3 частини 4 статті 291 та частина 1 статті 293 КПК); направлення обвинувального акту до суду.
При цьому кожну із таких дій належить вчинити в межах конкретного строку досудового розслідування, визначеного згідно із статтею 219 КПК.
Як зазначено в п.4 ч.3 ст.219 КПК, з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
При цьому, частиною 4 статті 219 КПК передбачено, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 Глави 24 цього Кодексу.
Частина 7 статті 217 КПК передбачає, що днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об'єднані матеріали кількох досудових розслідувань, - день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.02.2018 року були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018220000000290 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України.
11.02.2019 року були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220000000203 від 11.02.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.
Постановою прокурора відділу прокуратури області ОСОБА_14 від 12.02.2019 року матеріали кримінальних проваджень №42018220000000290 від 23.02.2018 року, №12019220000000203 від 11.02.2019 року та №12019220000000204 від 11.02.2019 року об'єднані в одне провадження за загальним номером №42018220000000290.
09.03.2019 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України.
27.04.2019 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України.
Постановою першого заступника прокурора області ОСОБА_15 від 06.05.2019 року продовжено строк досудового розслідування до чотирьох місяців, тобто до 09.07.2019 року.
Постановою першого заступника прокурора Харківської області ОСОБА_15 від 08.07.2019 року у кримінальному провадженні №42018220000000290 від 23.02.2018 року продовжено строк досудового розслідування до шести місяців, тобто до 09.09.2019 року.
Постановою прокурора відділу прокуратури області ОСОБА_14 від 08.08.2019 року кримінальне провадження відносно підозрюваної ОСОБА_8 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018220000000290 від 23.02.2018 року закрито, у зв'язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
08.08.2019 року ОСОБА_8 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.
19.08.2019 року ОСОБА_9 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.
Положеннями частини 2 статті 294 КПК України в редакції, яка діяла до 16.03.2018 року, передбачено, що якщо досудове розслідування злочину (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 2 частини 1 статті 219 КПК України, він може бути продовжений в межах строків, встановлених пунктами 2 та 3 ч.2 ст. 219 цього Кодексу: до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури; до шести місяців - керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником; до дванадцяти місяців - Генеральним прокурором чи його заступниками.
Як вбачається з матеріалів справи, на час внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у кримінальному провадженні №42018220000000290 продовження строків досудового розслідування до 6 місяців, у якому повідомлено особі про підозру, відповідно до п.2 ч.2 ст.294 КПК України, приймалось за рішенням керівника регіональної прокуратури або його першого заступника чи заступника.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), яким, зокрема, внесено зміни до статті 294 КПК та надано повноваження слідчому судді щодо продовження строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після введення в дію цього Закону, тобто з 16 березня 2018 року.
Слід зазначити, що вказані зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін - див. пункт 4 § 2 розділу 4 Закону) і розповсюджуються лише на кримінальні провадження, відомості про які внесені до ЄРДР після 16 березня 2018 року.
А тому, у кримінальних провадженнях, що внесені до ЄРДР до 16 березня 2018 року строки досудового розслідування уповноважений продовжувати саме прокурор.
При цьому, колегія суддів приймає до уваги висновок, наведений в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 11.09.2023 року у справі №711/8233/18, згідно якого, колегія суддів Об'єднаної палати ККС приходить до висновку, що виходячи із положень КПК, які визначають алгоритм обчислення процесуальних строків, датою введення в дію положень, згаданих у пункті 4 § 2, у тому числі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, є 16 березня 2018 року. Положеннями, передбаченими пунктом 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII визначено, що п. 10 і ряд інших змін до КПК України вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яких відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін.
Тобто, пункт 4 § 2 разом із моментом набуття чинності відповідними положеннями встановлює також і умову їх застосування: не мають зворотної дії в часі, застосовуються до справ, у яких відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін.
Враховуючи вищенаведене, а також положення ч.7 ст. 217 КПК України, якою передбачено, що днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об'єднані матеріали кількох досудових розслідувань, - день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше, то в кримінальних провадженнях , які об'єднані з кримінальним провадженням, внесеним до ЄРДР до 16 березня 2018 року, застосовуються положення ст.294 КПК України, які діяли у тому провадженні, що було внесено до ЄРДР раніше.
Отже, враховуючи, що кримінальне провадження за №42018220000000290 було розпочато до введення в дію змін, внесених до КПК Законом № 2147-VIII, щодо порядку продовження строків досудового розслідування, а цей Закон не має зворотньої дії в часі та не застосовується до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін, то в даному випадку, в кримінальному провадженні №42018220000000290 від 23.02.2018 року правова процедура щодо продовження строків досудового розслідування проведена відповідно до вимог чинного на момент проведення такої процедури, закону, а відтак, всі подальші процесуальні дії і прийняті по ним процесуальні рішення в даному кримінальному проваджені проведені своєчасно, зокрема і звернення до суду з обвинувальним актом в даному кримінальному провадженні.
За таких обставин, висновки суду про наявність у кримінальному провадженні №42018220000000290 від 23.02.2018 року порушень строків звернення прокурором з обвинувальним актом є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
А тому, ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.11.2023 про закриття кримінального провадження №42018220000000290 від 23.02.2018 року на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України не можна вважати законною та обґрунтованою, оскільки судом допущена неповнота розгляду, під час якого залишилися нез'ясованими обставини, які мають істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого рішення, а висновки суду щодо наявності підстав для закриття кримінального провадження є поспішними і не відповідають фактичним обставинам справи.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з обґрунтованістю доводів апеляційної скарги прокурора і вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Реалізуючи та дотримуючись загальних процесуальних засад кримінального провадження, що містяться у главі 2 КПК України, колегія суддів дійшла висновку про наявність декількох істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне і обґрунтоване рішення, що обумовлює необхідність скасування оскаржуваної ухвали та призначення нового судового розгляду у суді першої інстанції, що відповідає нормам п.6 ч.1ст. 407; п.п.1,2 ч.1ст. 409; п.1 ч.1 ст.410; п.п.1,2 ч.1 ст. 411; ч.1 ст. 412; п.2 ч.1 ст. 413 КПК України.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, щодо неналежного дотримання судом вимог, передбачених ст. 370 КПК України, тобто в частині обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, зокрема в частині встановлення процесуальної підстави для закриття кримінального провадження, а деякі висновки суду не підтверджуються відомостями, що є наявними в матеріалах провадження та дослідженими під час судового розгляду, а також містять істотні суперечності.
Вирішуючи питання про подальший рух кримінального провадження після скасування ухвали, колегія суддів виходить з наступного. Порушення судом першої інстанції вищезазначених засад кримінального провадження та вимог п.2 ч.1 ст.372 і ст. 370 КПК України щодо змісту мотивувальної частини ухвали не відноситься до передбаченого в ч.1 ст.415 КПК України переліку підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Проте, відповідно до вимог ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 КПК України. Такими загальними засадами кримінального провадження у даному випадку є передбачені п.п. 2, 15,16,19 ч.1 ст.7 КПК України - законність, диспозитивність, безпосередність дослідження показань, а також змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Разом з цим належить врахувати те, що необхідність дотримання при судовому розгляді вказаних загальних засад судочинства підтверджується практикою Європейського суду та змістом норм Європейської конвенції з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - є частиною національного законодавства.
З метою забезпечення належного дотримання під час судового розгляду саме цих загальних засад кримінального провадження, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу суду першої інстанції та призначити новий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в суді першої інстанції.
При новому судовому розгляді суду першої інстанції належить дотримуватися вимог чинного КПК України, в тому числі норм ст. 416 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись п.6 ч.1ст. 407; п.п.1,2 ч.1ст. 409; п.1 ч.1 ст.410; п.п.1,2 ч.1 ст. 411; ч.1 ст. 412; п.2 ч.1 ст. 413, 418, 419 та главою 2 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від « 13 » 11 2023 року по справі щодо обвинувачених за ч.3 ст.191, ч.1ст. 366 КК України - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , справа щодо яких закрита за п.10 ч.1 ст.284 КПК України, а саме у зв'язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст.219 КПК України, - скасувати.
Апеляційну скаргу прокурора, - задовольнити.
Призначити новий розгляд даної справи в суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.2 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.
Судді:
____________ ________________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3