Справа № 195/1949/23
УХВАЛА
іменем України
05.01.2024 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області
Слідчий суддя Томаківського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , слідчого СВ відділення поліції №3 Нікопольського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції - ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Томаківка клопотання слідчого СВ відділення поліції №3 Нікопольського районного управління поліції Головного управління? ? Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041590000276 від 06.11.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Слідчий слідчого відділення ВП №3 Нікопольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором, внесла на розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, посилаючись на наступні обставини.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше судимим, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знову скоїв умисний корисливий злочин за наступних обставин.
Так, 05.11.2023 приблизно о 02:00 годині, знаходився поблизу території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де виявив, що на даний час у вказаному домоволодінні власник відсутній. Одразу після чого, у ОСОБА_5 який усвідомлював, що в Україні введений воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 року за № 64/2022 зі змінами, дію якого продовжено на момент вчинення злочину, в порядку передбаченим ст.6 Законом України «Про правовий режим воєнного стану», який є особливим правовим режимом, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення будь-якого чужого майна належного ОСОБА_7 , поєднане із проникненням у житло.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , в цей же день, тобто 05.11.2023 року приблизно о 02 годині 10 хвилин, впевнившись, що його дії є таємними від господаря домоволодіння та ніхто за ним не спостерігає, усвідомлюючи, що вказане домоволодіння огороджене суцільним парканом, а вхідна хвіртка зачинена, що перешкоджає вільному доступу сторонніх осіб, шляхом вчинення фізичних дій, долаючи перешкоду переліз через паркан та проник на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де з метою вишукування будь-якого цінного майна, яке можна вкрасти, підійшов до вікна будинку де застосовуючи силу рук розбив скло в віконній рамі тим самим проник до будинку та діючи таємно, умисно, повторно, незаконно, протиправно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, переслідуючи мету наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, виявив і шляхом вчинення фізичних дій викрав чавунну плиту пічного опалення, яку утримуючи при собі в руках виніс із вказаного домоволодіння, тим самим з місця вчинення злочину зник із викраденим чужим майном, яким в послідуючому розпорядився на власний розсуд.
Своїми злочинними діями ОСОБА_5 , згідно висновку експерта № 5765/23 від 09.11.2023 спричинив потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду на суму 1330 грн.
Крім того, 23.11.2023 приблизно о 16:00 годині, знаходився поблизу території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де спостерігаючи за даним домоволодінням встановив, що його господар та будь-які інші особи поблизу відсутні.
Одразу після чого, у ОСОБА_5 який усвідомлював, що в Україні введений воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 року за № 64/2022 зі змінами, дію якого продовжено на момент вчинення злочину, в порядку передбаченим ст.6 Законом України «Про правовий режим воєнного стану», який є особливим правовим режимом, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення будь-якого чужого майна належного ОСОБА_8 , поєднане із проникненням у житло.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 в цей же день, 23.11.2023 року, приблизно об 16 годині 10 хвилин, перебуваючи в умовах правового режиму воєнного стану, підійшов до вхідних дверей літньої кухні, яка розташована на території домоволодіння АДРЕСА_1 та будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, таємно, незаконно, протиправно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, переслідуючи мету наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, виявив, що вхідні двері до літньої кухні зачинені на навісний замок, і долаючи перешкоду, шляхом застосування металевого прута який знайшла на території домоволодіння витягнув металеву скобу з лутки дверей тим самим відчинив двері та проник в середину літньої кухні, де в одній із кімнат виявив велосипед марки «Спутнік» синього кольору, вчинивши фізичні дії, викотив викрадений ним велосипед на вулицю та утримуючи його при собі, тим самим з місця вчинення злочину зник із викраденим чужим майном.
Своїми злочинними діями ОСОБА_5 згідно висновку експерта № 6099/ від 04.12.2023 спричинив потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду на суму 1800,00 грн. та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Також, 25.11.2023 у вечірній час (точного часу в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився на території домоволодіння АДРЕСА_1 , де перебував з дозволу власника ОСОБА_9 та в ході спілкування останні вирішили випити спиртних напоїв, так як довгий час не бачились та знаходячись в будинку за столом почали розпивати спиртні напої, при цьому ОСОБА_9 демонстрував свій телефон ОСОБА_5 .
Після чого, у ОСОБА_5 , який усвідомлював, що в Україні введений воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 року за № 64/2022 зі змінами, дію якого продовжено на момент вчинення злочину, в порядку передбаченим ст.6 Законом України «Про правовий режим воєнного стану», який є особливим правовим режимом, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення мобільного телефону, належного ОСОБА_10 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 в цей же день, 25.11.2023 року, у вечірній час (точного часу в ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи в умовах правового режиму воєнного стану, знаходився в будинку АДРЕСА_1 , а саме побачив на дивані помітив на столі мобільний телефон SAМSUNG модель «SM-J330F/DS», золотистого кольору, належний ОСОБА_9 , скориставшись моментом, що потерпіла відлучилась та будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, таємно, незаконно, протиправно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, переслідуючи мету наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, виявив та взяв до своїх рук, мобільний телефон SAМSUNG модель «SM-J330F/DS» в якому знаходилась картка мобільного оператора «Лайфселл» з номером НОМЕР_1 , ОСОБА_5 утримуючи телефон в руках та усвідомлюючи свої дії поклав до своєї кишені та утримуючи при собі викрадений мобільний телефон з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Своїми злочинними діями ОСОБА_5 згідно висновку експерта № 6197/23 від 07.12.2023 спричинив потерпілому ОСОБА_9 майнову шкоду на загальну суму 1716,40 грн.
Умисні дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення та вчинене в умовах воєнного стану.
13.12.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Своїми незаконними діями підозрюваний ОСОБА_5 , вчинив тяжке кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України. За скоєння даного кримінального правопорушення передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Крім цього, встановлено, що на розгляді у Томаківському районному суді знаходиться кримінальне провадження №12023046590000069 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.389, ч.2 ст.190 КК України відносно ОСОБА_5 та як встановлено, відповідно до Ухвали Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 07.12.2023 року №195/1762/23, останнього оголошено в розшук, в зв'язку з тим, що ОСОБА_5 переховується та ухиляється від суду.
Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_5 , у вчиненні інкримінованому йому кримінального правопорушення винним визнав себе повністю.
Вина підозрюваного ОСОБА_5 , повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 05.11.2023; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 06.11.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 06.11.2023; протоколом огляду місця події від 23.11.2023; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 24.11.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 24.11.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 24.11.2023, протоколом огляду місця події від 07.12.2023; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 07.12.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 08.12.2023.
В ході розслідування встановлені достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні;
- вчиняти інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, наявна необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для громадянина України ОСОБА_5 до закінчення строків досудового розслідування.
Підозрюваний заперечує проти застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання про обрання у відношенні до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, мотивуючи тим, що є достатньо підстав вважати, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років. Наявні ризики, передбачені п.п.1,4 ч.1 ст.177 КПК України.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи на яких ґрунтуються вимоги прокурора, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду клопотання і вирішення його по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.
Згідно зі ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час розгляду клопотання сторони кримінального провадження не оспорювали наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим інкримінованих йому злочинів.
В ході судового засідання обвинувачений вказав на необґрунтованість ризиків, заявлених у клопотанні, а також на те, що він має місце постійного проживання, може бути працевлаштованим.
Що стосується доведеності заявлених прокурором ризиків суд зазначає таке.
Що стосується ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає за доцільне вказати, що ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. Сторона обвинувачення обґрунтовує вказаний ризик тільки неминучістю покарання у виді позбавлення волі, яке обвинуваченому доведеться відбувати реально, а також тим, що обвинувачений може змінити місце проживання та ухилятися від виконання процесуальних обов'язків. Слід зазначити, що з урахуванням міри покарання, яка може бути призначена за інкриміновані обвинуваченому злочини, а також строку тримання обвинуваченого під вартою, ризик переховування, у зв'язку з призначенням покарання у виді позбавлення волі, змінився і став незначним. Судовий розгляд кримінального провадження перебуває на завершальній стадії і майже всі докази вже були досліджені, а тому ухилення від виконання процесуальних обов'язків є мало ймовірним. Зважаючи на наведене, суд вважає, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України існує, однак його ступінь є незначним, а тому він більше не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого під вартою.
Враховуючи репутацію обвинуваченого, його неодноразові судимості, кількість епізодів та тяжкість умисних злочинів, які йому інкриміновані, його майновий стан, суд доходить висновку, що обвинувачений перебуваючи на волі зможе вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджує те, що ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України на момент розгляду клопотання не зменшився та не перестав існувати. Однак запобігти цьому ризику може не тільки запобіжний захід у виді тримання під вартою, але й інший більш м'який.
Крім цього, відповідно до ст.199 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний відмовити у обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини справи, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
У ході судового розгляду прокурор не довів те, що тримання обвинуваченого під вартою буде виправданим.
З врахуванням викладеного, суд доходить висновку, що у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слід відмовити, застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту та покласти на нього обов'язки, визначені КПК України, які забезпечать його належну процесуальну поведінку та запобігатимуть ризику, який суд вважав доведеним.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 184, 194,198 КПК України, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання слідчого СВ відділення поліції №3 Нікопольського районного управління поліції Головного управління? ? Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041590000276 від 06.11.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,- відмовити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту з 21.00 годин до 06.00 годин, строком на 60 діб, а саме до 04.03.2024 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
1) прибувати за першою вимогою до слідчого ВП №3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , прокурора Томаківського відділу Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області - ОСОБА_3 та до Томаківського районного суду;
2) не залишати в нічний час місце постійного проживання - АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
3) повідомляти слідчого чи прокурора про зміну місця свого проживання.
Згідно ч. 3 ст. 181 КПК України покласти організацію виконання ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на орган Національної поліції України за місцем мешкання підозрюваного ОСОБА_5 .
Визначити строк дії ухвали слідчого судді тривалістю в 60 днів, до 04.03.2024.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом 5 діб з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1
05.01.2024