Справа №173/1947/23
Провадження №2/173/544/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2023 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
В складі: головуючого: - судді Петрюк Т.М.
При секретареві - Салтиковій С.І.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за спрощеного позовного провадження, в залі суду, в м. Верхньодніпровську цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», представник позивача, Гребенюк Олександр Сергійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,-
ВСТАНОВИВ:
07.07.2023 року до суду звернувся позивач АТ КБ «ПРИВАТБАНК» , представник позивача, Гребенюк О.С., з позовом про стягнення заборгованості до відповідача, ОСОБА_1
17.07.2023 року отримана довідка про реєстрацію місця проживання відповідача - фізичної особи
Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18.07.2023 року відкрите провадження по цивільній справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників розгляду справи на 19.10.2023 року .
19.10.2023 року розгляд справи відкладений на 19.12.2023 року в зв'язку з неотриманням відповідачем позовного матеріалу та повідомлення про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідачем відзив на позовну заяву не наданий.
Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось відповідно до положень ст. 247 ЦПК України.
Згідно заявлених позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за укладеним кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 23.09.2021року, яка виникла станом на 08 червня 2023 року в загальній сумі 40 178 грн., 90 коп.
А також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684.00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступне: 18.08.2021 року здійснено ідентифікацію клієнта ОСОБА_1 , підписано заяву про приєднання до у мов і правил надання банківських послуг. Підпис відповідачем здійснений власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови від 13.12.2019 № 151 «Про затвердження положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі».
Відповідачем погоджено використання ОТР пароля в якості підпису та інших видів простого електронного підпису, а саме при здійсненні будь-якої операції та правочину між сторонами за допомогою ОТР паролю, як простого електронного підпису Сторони погодились вважати, що він одноразово ідентифікує особу клієнта та є логічно пов'язаний із електронними даними про будь-яку операцію або правочин виключно за умови, якщо підтвердження Клієнтом здійснення операції або укладання правочину здійснене шляхом введення у відповідне поле інтерфейсу програмного комплексу або сайту банку цифрової послідовності. Яка повністю ідентична надісланому Банком ОТП паролю на фінансовий номер телефону клієнта.
В подальшому відповідач виявив бажання отримати послугу «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою» ознайомився із актуальними умовами кредитування та 23.09.2021 року підписав паспорт кредиту за допомогою ОТР-паролю. Після чого із відповідачем за допомогою ОТР-паролю було підписано кредитний договір б/н від 23.09.2021 року про надання строкового кредиту у розмірі 36 000.00 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника на 36 місяців із встановленням рівної відсоткової ставки у розмірі 18%. Додатково із відповідачем за допомогою ОТР-паролю підписаний Графік кредиту
АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі.
Відповідач не надавав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору та графіку кредиту.
У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором а з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 08.06.2023 року має заборгованість - 40 178 грн., 90 коп. яка складається із наступного:
- 35 000.00 грн., заборгованість за тілом кредиту
- 5 178.90 заборгованість за нарахованими відсотками.
Вказану суму заборгованості відповідач не погашає в добровільному порядку, що й стало підставою звернення до суду.
Справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників розгляду справи.
Відповідачем відзив на позовну заяву не наданий. Про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином шляхом виставлення інформації на офіційному сайті судової влади.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до вимог ст.55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.
Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, заслухавши учасників розгляду справи, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, 18.08.2021 року позивачем здійснено ідентифікацію клієнта ОСОБА_1 , підписано заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг. Підпис відповідачем здійснений власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови від 13.12.2019 № 151 «Про затвердження положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі», що підтверджується копією заяви.
Відповідачем погоджено використання ОТР пароля в якості підпису та інших видів простого електронного підпису, а саме при здійсненні будь-якої операції та правочину між сторонами за допомогою ОТР паролю, як простого електронного підпису Сторони погодились вважати, що він одноразово ідентифікує особу клієнта та є логічно пов'язаний із електронними даними про будь-яку операцію або правочин виключно за умови, якщо підтвердження Клієнтом здійснення операції або укладання правочину здійснене шляхом введення у відповідне поле інтерфейсу програмного комплексу або сайту банку цифрової послідовності. Яка повністю ідентична надісланому Банком ОТП-паролю на фінансовий номер телефону клієнта.
В подальшому відповідач виявив бажання отримати послугу «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою» та 23.09.2021 року підписав паспорт кредиту за допомогою ОТР паролю. Після чого із відповідачем за допомогою ОТР паролю було підписано кредитний договір б/н від 23.09.2021 року про надання строкового кредиту у розмірі 36 000.00 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника на 36 місяців із встановленням рівної відсоткової ставки у розмірі 18%. Додатково із відповідачем за допомогою ОТР паролю підписаний Графік кредиту
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦПК України правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.
Судом встановлено, що підписані відповідачем документи, а саме: заява про приєднання до умов і правил банківських послуг, графік платежів, кредитний договір складає між відповідачем та банком кредитний договір. Таким чином відповідач підтвердив свою згоду на отримання послуг з надання кредиту та кредитний договір, шляхом складання зазначених вище документів, був укладений у належній письмовій форміта підписаний відповідачем в тому числі і за допомогою ОТР-паролю .
Крім того положеннями ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує змінює або припиняє цивільні права та обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована.
Аналогічна позиція закріплена у постанові Верховного Суду України від 30 травня 2018 року по справі № 191/5077/16-ц (провадження 61-17422св18).
Судом встановлено, що укладений між сторонами кредитний договір позивачем не оспорювався та не визнавався судом недійсним. Крім того відповідно до наданого суду розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем частково вносились кошти на погашення заборгованості за укладеним кредитним договором, тобто відповідач фактично виконував умови укладеного договору у відповідності до Умов і Правил надання банківських послуг стосовно даного виду кредитування.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України)
З досліджених в судовому засіданні доказів судом встановлено, що кредитний договір між сторонами був укладений в належній письмовій формі Шляхом підписання зазначених вище документів, і підстав для визнання його недійсним з підстав недотримання письмової форми його укладення суд не вбачає.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором про приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець ( в даному випадку ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі всім споживачам і доведені до їх відмова, у зв'язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. 633, 634 ЦКМ України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Зазначені обставини підтверджуються ОТР-підписом відповідача.
Згідно із ч.1 ст. 1049 ЦК України - Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України - Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Судом встановлено, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, перерахувавши відповідачеві кредитні кошти, що підтверджується випискою за договором та довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки,оформленої на ОСОБА_1 ..
Відповідач не надавав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору та графіку кредиту.
У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 08.06.2023 року має заборгованість - 40 178 грн., 90 коп. яка складається із наступного:
- 35 000.00 грн., заборгованість за тілом кредиту
- 5 178.90 заборгованість за нарахованими відсотками, що підтверджується розрахунком заборгованості.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Відповідно до ч.1,2 ст. 1056-1 ЦК України - Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Судом встановлено, що при підписанні заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг та кредитного договору з відповідачем було погоджено в письмовому вигляді процентну ставку за укладеним кредитним договором . Дані умови кредитного договору підписані відповідачем, тобто належним чином погоджені з ним.
Доказів повернення кредитних коштів у відповідності із погодженим графіком платежів за споживчим кредитом відповідачем не надано .
На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за укладеним кредитним договором б/н від 23.09.20121 року в загальній сумі - 40 178 грн., 90 коп. яка складається із наступного:
- 35 000.00 грн., заборгованість за тілом кредиту
- 5 178.90 заборгованість за нарахованими відсотками.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, та враховуючи, що судом ухвалюється рішення про задоволення позовних вимог відповідно з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 684.00грн., на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», представник позивача, Гребенюк Олександр Сергійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити .
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" ( юридична адреса: 01001 м. Київ, вул. Грушевського, 1Д. Код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 18 серпня 2021 року, яка виникла станом на 08 червня 2023 року в загальній сумі 40 178 (сорок тисяч сто сімдесят вісім) грн., 90 коп. яка складається з наступного:
- 35 000.00 грн., заборгованість за тілом кредиту
- 5 178.90 грн., заборгованість за нарахованими в відсотками
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" ( юридична адреса 01001 м. Київ, вул. Грушевського, 1Д. Код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) 2 684.00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири ) грн., на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Учасник справи, якому судове рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду
Повний текст рішення складений 29.12.2023 року
Суддя Петрюк Т.М
Направлене до ЄДРСР: 05.01.2024 року
Дата набрання законної сили: 30.01.2024 року